Про Програму державної підтримки підприємництва в Україні

З метою сприяння розвитку ринкових відносин в Україні Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму державної підтримки підприємництва в Україні та Комплексний план реалізації Програми державної підтримки підприємництва в Україні на 1993 рік (додаються).

2. Міністерствам і відомствам України забезпечити виконання заходів, передбачених Комплексним планом реалізації Програми державної підтримки підприємництва в Україні на 1993 рік.

3. Контроль за виконання цієї постанови покласти на Державний комітет України по сприянню малим підприємствам і підприємництву.

Програма державної підтримки підприємництва (надалі - Програма) є складовою частиною комплексу заходів щодо сприяння розвитку ринкових відносин та виходу України з економічної кризи і включення її до системи світових господарських зв'язків.

Основною метою Програми є реалізація державної політики, спрямованої на захист і підтримку підприємництва, передусім у приватному секторі економіки, створення правових і організаційно-економічних умов для його розвитку та формування механізму державного регулювання і координації підприємницької діяльності.

Головними завданнями Програми є:

формування правової бази розвитку і підтримки підприємництва;

створення системи фінансування, кредитування та страхування підприємницької діяльності;

забезпечення матеріальних умов розвитку підприємництва;

формування ринкової інфраструктури та створення конкурентного середовища для забезпечення підприємницької діяльності;

забезпечення швидкого міжгосподарського, міжгалузевого і міжрегіонального перерозподілу капіталу і робочої сили;

підготовка кадрів для підприємницької діяльності;

інформаційна та науково-методична підтримка підприємництва.

Основними напрямами підприємницької діяльності, що мають загальнодержавне пріоритетне значення, є:

виробництво, переробка та зберігання сільськогосподарської продукції;

обслуговування агропромислового комплексу, виробництво продукції для його забезпечення;

виробництво товарів народного споживання, продуктів харчування і надання комунально-побутових послуг населенню;

виготовлення будівельних матеріалів, розвиток індивідуального житлового будівництва;

виробництво засобів медичного призначення;

розробка та впровадження у виробництво новітніх досягнень науки і техніки;

виробництво нових видів продукції, що замінює імпортну.

При визначенні регіональних пріоритетних напрямів розвитку підприємництва враховуються:

розрахунок мінімального споживчого кошика, його натурально-речового наповнення і визначення можливостей забезпечення потреб регіону за рахунок власного виробництва та кооперації;

аналіз матеріально-технічних можливостей регіону з урахуванням перспектив забезпечення господарської діяльності новостворюваних підприємств та розвитку діючих;

кількісна й якісна характеристика професійної підготовки кадрів;

стан ринкової інфраструктури;

аналіз фінансових можливостей;

аналіз природно-ресурсного потенціалу й екологічного стану;

маркетингові дослідження;

рівні монополізації товарних ринків;

прогнозування можливих соціальних наслідків підприємницької діяльності.

Загальнодержавні пріоритети щорічно уточнюються Кабінетом Міністрів України, регіональні - визначаються і затверджуються органами місцевого і регіонального самоврядування.

Програму розроблено відповідно до принципових змін у системі державного управління та законодавства України.

З метою виконання Програми Кабінетом Міністрів України щорічно затверджується комплексний план її реалізації.

Хід виконання комплексних планів реалізації Програми аналізується Держпідприємництвом України, який інформує про це Кабінет Міністрів України і вносить необхідні пропозиції.

Першочерговими завданнями формування правової бази розвитку і підтримки підприємництва є встановлення в законодавстві України чітких правових гарантій, які б забезпечували свободу і захист підприємницької діяльності, розвиток конкуренції.

Формування правової бази підприємництва передбачає:

підготовку за участю спілок і об'єднань підприємців проектів законів та інших нормативних актів, спрямованих на правове забезпечення розвитку економіки;

перегляд законодавства з метою скасування положень діючих нормативних актів, що гальмують розвиток приватної ініціативи та підприємництва;

підготовку проектів актів законодавства, які включали б гарантії щодо обмеження втручання держави в підприємницьку діяльність юридичних осіб та громадян;

створення та запровадження механізму реалізації прийнятих правових актів;

удосконалення системи правового забезпечення роботи органів державного контролю за фінансовою та господарською діяльністю підприємницьких структур;

встановлення в законодавстві додаткових санкцій за дії, що завдають збитків підприємництву: розкрадання, здирство (рекет), примушення прийняття рішень, які не відповідають інтересам підприємців, розголошення комерційної таємниці тощо;

удосконалення антимонопольного законодавства.

Розвиток підприємницької діяльності потребує удосконалення діючої системи фінансування, кредитування і страхування господарської діяльності, яка б забезпечила рівний доступ усім суб'єктам господарювання до фінансово-кредитних ресурсів за умови зворотності і прибутковості їх надання.

Для фінансово-кредитної підтримки розвитку підприємництва можуть використовуватись:

бюджетні відрахування, спрямовані на фінансування цієї Програми, та кошти інвестиційних державних проектів, в реалізації яких беруть участь підприємницькі структури;

кошти Українського національного фонду підтримки підприємництва і розвитку конкуренції, інших загальнодержавних та регіональних фондів;

кошти державних і комерційних банків;

власні кошти підприємств та організацій як державного, так і приватного секторів економіки;

кошти від роздержавлення і приватизації;

іноземні інвестиції.

Фінансово-кредитна підтримка підприємництва передбачає запровадження:

пільгового оподаткування прибутку та пільгових умов кредитування суб'єктів малого бізнесу, що діють у пріоритетних напрямах підприємницької діяльності, визначених цією Програмою;

пільгового оподаткування малих приватизованих підприємств;

пільгового кредитування інноваційних та експортно-орієнтованих проектів;

виділення квот та пріоритетного продажу кредитних ресурсів Національним банком комерційним банкам, які кредитують підприємців на пільгових умовах;

системи державного регулювання амортизаційних відрахувань шляхом підвищення норм для підприємницьких структур, що займаються пріоритетними видами виробничої та інноваційної діяльності.

Розвиток підприємництва потребує з боку держави відповідного матеріального забезпечення і створення таких умов, які б дозволяли:

1) збільшувати виготовлення устаткування для сфери підприємництва шляхом:

створення нових потужностей по виробництву устаткування у державному секторі за рахунок централізованих асигнувань;

виготовлення заводів-модулів та ліній малогабаритного устаткування замкнутого технологічного циклу;

2) надавати можливості підприємцям ефективно використовувати виробничі потужності та службові приміщення шляхом:

реалізації на конкурсній основі об'єктів незавершеного будівництва і нежилих приміщень, невстановленого обладнання державної власності тим підприємцям, що діють в пріоритетних напрямах розвитку економіки;

оренди (лізингу) незавантажених виробничих потужностей державних підприємств і довгострокової оренди земельних ділянок;

продажу майна та виробничих ресурсів на пільгових умовах для підприємців, що діють у пріоритетних напрямах;

використання об'єктів Збройних Сил, що вивільняються в результаті передислокації військових частин.

Розвиток ринкової інфраструктури підприємництва передбачає створення ринку капіталу, праці, засобів виробництва, землі, цінних паперів, становлення кредитно-фінансової системи, товарного обігу, транспорту, зв'язку, інформатики, сфери послуг та інших необхідних елементів.

Першочергове значення має:

розвиток мережі товарних і спеціалізованих бірж, зокрема, фондових та нерухомості, ярмарків, акціонерних та інших форм торгово-посередницької діяльності на базі роздержавлених і приватизованих постачальницько-збутових підприємств та організацій. Розширення сфери лізингових і прокатних послуг;

формування розвинутої мережі інститутів фінансування, кредитування і страхування підприємницької діяльності на основі значного розширення недержавного сектора в банківській та фінансово-кредитній справі, вільного руху капіталу через банки, створення інвестиційних та холдингових компаній;

стимулювання утворення регіональних, галузевих та інших інвестиційних фондів і банків, інноваційних і венчурних комерційних фондів по фінансуванню підприємництва для акумулювання коштів з різноманітних джерел (особисті кошти громадян, кошти підприємств та організацій, частина коштів від приватизації державного майна);

створення валютних банків, валютних бірж і аукціонів тощо;

формування страхових фондів і компаній з державною участю для надання страхових послуг;

розвиток системи інформаційного та науково-методичного забезпечення підприємницької діяльності;

створення в регіонах технопарків і баз прокату обладнання для прискорення розвитку інноваційної діяльності;

розвиток мережі спеціалізованих фірм для надання економіко-управлінських послуг в галузі маркетингу, управлінського консультування, роботи з персоналом, аудиту, реклами, контролінгу, зовнішньоекономічних операцій і т.п.;

створення біржі патентів для залучення валютних надходжень в Україну.

Для вирішення проблем, пов'язаних з зовнішньоекономічною діяльністю підприємництва, необхідна розробка заходів, які включали б:

створення механізму обмеження державної монополії в галузі зовнішньоекономічної діяльності;

створення Національного центру підтримки зовнішньоекономічної діяльності малих та середніх підприємств, мережі регіональних інформаційно-консалтингових центрів з питань розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення через них вільного доступу до зовнішньоекономічної інформації, включаючи вихід до іноземних і міжнародних інформаційних мереж і банків даних;

підготовку та підписання міжурядових угод про співробітництво органів державної підтримки підприємництва , регіональних та міжнародних організацій, що діють у цій сфері;

зменшення ставок мита на експорт товарів і послуг власного виробництва та на імпорт сировини, матеріалів, комплектуючих виробів і обладнання для власного виробництва для суб'єктів приватного підприємництва, які беруть участь у виконанні державних програм;

запровадження державного страхування комерційного ризику підприємств на випадок фінансових втрат та підтримку недержавної страхової діяльності в цьому напрямі;

створення Українського фонду розвитку та стимулювання експортної діяльності малих підприємств, запровадження систем пільг банкам та іншим фінансово-кредитним інституціям, які надають гарантії малим підприємствам під комерційні позики іноземних банків;

Невід'ємною умовою розвитку ринкових відносин є створення національної системи підготовки кадрів для підприємницької діяльності, яка повинна забезпечити:

підготовку спеціалістів для підприємницької діяльності в системі державної освіти, включаючи дошкільну, загальноосвітню і професійну, вищу освіту та післядипломну підготовку, в тому числі через недержавну систему навчання;

вивчення потреби в кадрах спеціалістів різного профілю, надання посередницьких послуг в забезпеченні відповідними фахівцями підприємницьких структур;

надання пільгових кредитів на конкурсній основі для бажаючих закінчити курси підготовки чи перепідготовки з питань підприємницької діяльності;

проведення Національним центром підприємництва України наукових досліджень з питань стратегії розвитку малого бізнесу, надання ним експертно-аналітичних та консультативно-впроваджувальних послуг, підбір партнерів для підприємницької діяльності, участь у проведенні акредитації комерційних, приватних навчальних закладів із спеціальностей ринкової економіки;

підвищення кваліфікації вчителів шкіл, викладачів вищих навчальних закладів; створення сприятливих умов для залучення до викладацько-методичної діяльності кваліфікованих вчених і спеціалістів;

сприяння перебудові державної системи економічної та правової освіти і популяризації економічних та правових знань;

створення спеціалізованих центрів професійно-виробничої підготовки та перепідготовки підприємців для громадян, які вивільняються з різних галузей народного господарства та військової служби;

розробку навчальних планів і програм підготовки підприємців залежно від рівня їх базової підготовки, строків навчання, галузевої спеціалізації, включаючи програми для навчальних закладів;

підготовку навчальних і методичних посібників, переклад та апробацію відповідних зарубіжних видань;

створення молодіжних і дитячих бізнес-центрів, "інкубаторських" фірм, технопарків;

налагодження ділових контактів із зарубіжними партнерами, включаючи міжнародні організації, державні органи та навчальні заклади.

Розбудова ринкової економіки потребує системного формування і використання інформації щодо підприємницької діяльності, створення нових інформаційних структур, широкого запровадження у виробництво наукоємких технологій, а також достатнього науково-методичного забезпечення. Передумовою цього є:

1) інформаційна підтримка підприємництва, що включає:

оперативну інформацію про зміни в законодавстві;

інформацію про наявність товарно-матеріальних цінностей, стан ринку цінних паперів, рівень цін, котирування акцій, курс іноземної валюти та діяльність фінансових інститутів;

інформацію про суб'єкти господарювання;

створення інформаційного центру підтримки підприємництва, який забезпечив би:

- розширення діючої інформаційної мережі за рахунок нових центрів обміну поточною інформацією в галузях народного господарства України;

- формування автоматизованого фонду інформаційного забезпечення потреб підприємництва з урахуванням раціонального розміщення первинних інформаційних ресурсів і розвитку мережі;

- розробку і створення системи інформаційного банку даних іноземного досвіду підприємництва на базі національної інформаційної системи;

- створення інформаційної спілки України зі статусом громадської організації, а також міжрегіональних інформаційних компаній;

2) сприяння розробці і впровадженню нових інформаційних структур, технологій і технічних засобів інформатики, в тому числі:

заснування Української інформаційної біржі з брокерськими конторами в регіонах України;

запровадження інформаційної експертизи найважливіших науково-технічних розробок і проектів та систем їх підбору для реалізації підприємцям;

створення автоматизованої системи реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності на базі загальнодержавної мережі автоматизованих центрів;

введення автоматизованої системи обліку незайнятого населення для використання в підприємницькій діяльності;

створення автоматизованого банку даних з правового регулювання підприємництва;

створення в промислових центрах технопарків для освоєння та прискорення виробництва нових видів наукоємкої та конкурентоспроможної продукції;

розвиток міждержавних науково-технічних та економічних зв'язків з метою залучення зарубіжного капіталу, розширення експортно-імпортної інноваційної діяльності;

розробку методик формування галузевих і регіональних програм підтримки підприємництва, проведення конкурсів на розміщення державних замовлень;

підготовку і поширення методичних рекомендацій і пакетів типових та примірних документів з питань створення і порядку реєстрації підприємств різних організаційно-правових форм, ведення обліку і звітності, організації й оплати праці, розрахунку податків, отримання кредитів.

1. Формування правової бази розвитку і підтримки підприємництва

II. Фінансово-кредитна підтримка підприємництва

III. Забезпечення матеріальних умов розвитку підприємництва

IV. Формування ринкової інфраструктури для забезпечення підприємницької діяльності

V. Забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємництва

VI. Підготовка кадрів для підприємницької діяльності

VII. Інформаційна та науково-методична підтримка підприємництва

VIII. Організаційне забезпечення державної підтримки розвитку підприємництва