Питання Державного комітету України з матеріальних ресурсів

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про Державний комітет України з матеріальних ресурсів, що додається.

2. Установити граничну чисельність працівників центрального апарату Державного комітету з матеріальних ресурсів у кількості 390 одиниць.

3. Дозволити Державному комітетові з матеріальних ресурсів мати шістьох заступників голови, у тому числі двох перших, а також колегію у кількості дев'яти чоловік.

4. Міністерству фінансів передбачити на 1993 рік у державному бюджеті кошти на утримання центрального апарату Державного комітету з матеріальних ресурсів.

5. Установити, що Державний комітет з матеріальних ресурсів є правонаступником колишнього Міністерства державних ресурсів.

6. Передати Державному комітетові з матеріальних ресурсів державне майно, включаючи будинки, споруди і устаткування, а також кошти, у тому числі валютні, колишнього Міністерства державних ресурсів.

7. Передати Державному комітетові з матеріальних ресурсів підприємства, установи та організації, що були у функціональному управлінні колишнього Міністерства державних ресурсів.

8. Прирівняти заступників голови Державного комітету з матеріальних ресурсів, керівників структурних підрозділів центрального апарату Комітету та їх заступників за умавами оплати праці, матеріально-побутового забезпечення, медичного та транспортного обслуговування до відповідних категорій працівників міністерств.

9. Міністерству статистики подавати безплатно Державному комітетові з матеріальних ресурсів статистичні матеріали за погодженим з ним переліком.

10. Державному комітетові з матеріальних ресурсів при комплектуванні апарату Комітету і переданих йому підприємств, установ та організацій передбачити укладання трудових договорів на контрактній основі відповідно до чинного законодавства.

11. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1992 р. N 215 "Питання Міністерства державних ресурсів України" (ЗП України, 1992 р., N 5, ст.117).

1. Державний комітет України з матеріальних ресурсів (Держкомресурсів) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінетові Міністрів України.

Комітет реалізує державну політику розвитку народного господарства України у сфері матеріально-технічного постачання, сприяє структурній перебудові економіки, формує систему заходів щодо забезпечення економічної самостійності України.

2. Держкомресурсів у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Прежидента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Комітет організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контраль за їх виконанням.

Комітет узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його удосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

3. Основними завданнями Держкомресурсів є:

розробка матеріальних балансів з основних видів ресурсів і сировини для забезпечення державних потреб;

формування державного замовлення на поставку продукції виробничо-технічного призначення і товарів для державних потреб, у тому числі на експорт, розміщення його на підприємствах-виготовлювачах;

підготовка пропозицій до міжурядових угод стосовно обсягів взаємних поставок продукції та товарів, установлення квот і вивезення товарів за межі України;

підготовка пропозицій щодо запровадження та регулювання єдиних митних тарифів на ввезення і вивезення продукції;

створення та розміщення державного резерву продукції та товарообмінного фонду для невідкладних потреб;

сприяння господарським структурам у встановленні й розвитку прямих господарських зв'язків;

координація діяльності підприємств, установ та організацій державної форми власності, що входять до системи Комітету, із забезпечення народного господарства матеріально-технічними ресурсами.

4. Держкомресурсів відповідно до покладених на нього завдань:

1) аналізує стан справ із забезпеченням народного господарства матеріально-технічними ресурсами, реалізує державну економічну політику в галузі формування і розвитку національного товарно-сировинного ринку;

2) розробляє матеріальні баланси сировини, матеріалів, устаткування для забезпечення державних потреб, у тому числі по металопродукції, лісопаперовій, машинобудівній, хімічній, медичній та мікробіологічній продукції, паливно-енергетичних ресурсах, будівельних матеріалах, непродовольчих товарах, тарі й вторинній сировині;

3) формує склад і обсяги державного замовлення на поставку продукції та товарів, організує розміщення його на підприємствах-виготовлювачах;

вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції, пов'язані з установленням обсягів іномемних кредитів для забезпечення виконання державного замовлення продукцією, що закуповується за імпортом;

4) готує пропозиції та реалізує заходи, спрямовані на забезпечення збалансованості наявності матеріально-технічних ресурсів з державними потребами;

5) розробляє проекти міжурядових угод про принципи торговельно-економічного співробітництва у частині взаємних поставок сировини продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання, контролює їх виконання;

6) вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо обсягів державного замовлення на експортно-імпортні поставки, визначення квот на вивезення продукції та товарів за межі України;

7) забезпечує необхідними матеріально-технічними ресурсами Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств;

8) готує пропозиції Кабінету Міністрів України щодо забезпечення невідкладних потреб народного господарства матеріально-технічними ресурсами;

9) подає необхідну допомогу підприємствам, установам і організаціям у розвитку та вдосконаленні прямих господарських зв'язків;

10) організує вивчення ринку засобів виробництва з метою залучення додаткових матеріально-технічних ресурсів і сировини для державних потреб;

11) готує пропозиції про створення умов для залучення підприємств усіх форм власності та ринкових структур до виконання державного замовлення;

12) забезпечує матеріально-технічними ресурсами і сировиною державне замовлення на виробництво озброєння, військової техніки та іншої продукції оборонного призначення в межах бюджетних асигнувань, виділених на ці цілі;

13) розробляє та здійснює заходи для забезпечення матеріально-технічними ресурсами і товарами Збройних Сил, МВС, Служби безпеки, Прикордонних військ, Національної гвардії, мобілізаційних потреб і цивільної оборони, а також підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу відповідно до встанвлених обсягів державного замовлення, укладених договорів і зустрічного продажу продукції;

14) здійснює оперативне регулювання поставок матеріально- технічних ресурсів для забезпечення пріоритетних напрямів розвитку народного господарства в межах державного замовлення;

15) створює разом з Держкомнафтогазом, Мінсільгосппродом, Мінфіном, МЗЕЗ, Національним банком спеціальний фонд пально- мастильних матеріалів, мінеральних добрив, ветеринарних препаратів, хімічних засобів захисту рослин та інших важливих матеріально-технічних ресурсів для стимулювання виконання товаровиробниками державного замовлення з продовольства, сільськогосподарської та харчової сировини;

16) забезпечує паливом населення та житлово-комунальне господарство;

17) розробляє пропозиції щодо формування ресурсозберігаючої політики, сприяє залученню зайвих, невикористовуваних матеріалів і невстановленого устаткування, а також вторинних ресурсів і ділових відходів у народногосподарський обіг;

18) подає допомогу підприємствам усіх форм власності у завантаженні вільних потужностей, організує на них виробництво продукції для державних потреб;

19) розробляє пропозиції з питань, пов'язаних із запровадженням і розвитком ринкових відносин, насичененям ринку засобів виробництва необхідною продукцією та забезпеченням матеріально-технічними ресурсами державних потреб через ринкові структури, сприяє проведенню антимонопольної політики, розвиткові конкуренції;

20) здійснює контроль за станом виконання договорів між Україною та іншими державами у частині взаємних поставок сировини, продукції виробничо-технічного придзначення, теварів народного споживання.

21) готує проекти нормативних актів з питань господарських зв'язків і забезпечення виконання державного замовлення матеріально-технічними ресурсами;

22) сприяє розвиткові всіх форм власності, впровадженню нових організаційних форм господарювання;

23) координує та контролює діяльність підприємств, установ, організацій, що входять до системи Комітету, розробляє програмні заходи розвитку перспективних напрямів виробництва, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, будівництва, реконструкції та технічного переозброєння, організує методологічну роботу щодо охорони праці та заробітної плати, дотримання державних гарантій у цій справі, сприяє соціальному розвиткові трудових колективів, здійснює контроль за ефективним використанням основних засобів і оборотних коштів, веде боротьбу з проявами безгосподарності та ігнорування законів;

24) координує та контролює роботу підприємств, що входять до системи Комітету, пов'язану з прокатом технічних засобів і будівельної техніки, дрібнооптовою, комісійною, роздрібною торгівлею продукцією виробничо-технічного призначення та наданням послуг з її підготовки до виробничого споживання, організує проведення ярмарків, аукціонів, виставок;

25) вирішує питання добору та розстановки кадрів, формує політику забезпечення підприємств, установ і організацій, що входять до системи Комітету, висококваліфікованими працівниками, координує діяльність підприємств і навчальних закладів з підготовки спеціалістів і робітничих кадрів, забезпечує реалізацію державної політики у питаннях зайнятості.

5. Держкомресурсів має право:

1) одержувати інформацію стосовно своєї сфери діяльності від міністерств, відомств, Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого і регіонального самоврядування безплатно, від підприємств, установ і організацій - на договірній основі;

2) за дорученням Уряду України:

виступати державним замовником при закупівлі продукції (виконанні робіт, наданні послуг) для державних потреб за рахунок бюджетних асигнувань і цільових державних кредитів;

укладати міждержавні угоди про взаємні поставки матеріально-технічних ресурсів та залучати до їх виконання, в тому числі до взаєморозрахунків, на договірних засадах підприємства, установи і організації незалежно від форм власності;

;

контролювати здійснення центральними і місцевими органами державної виконавчої влади державних цільових і комплексних програм, а також заходів, пов'язаних із реалізацією економічної політики щодо виконання державного замовлення;

стримувати від керівників міністерств і відомств, відповідальних працівників народногосподарських структур доповіді про стан виконання державного замовлення;

3) перевіряти на державних підприємствах, в установах, організаціях правильність використання та зберігання товарно-матеріальних цінностей;

4) залучати (за домовленістю) до розробки питань, що входянь до компетенції Комітету, Академію наук та інші науково-дослідні установи, вищі навчальні заклади, а також (на договірнеій основі) учених і фахівців;

5) разом з МЗЕЗ координувати експортно-імпортні поставки для забезпечення виконання державного замовлення;

6) здійснювати функції з управління майном підвідомчих підприємств, установ і організацій, що є у загальнодержавній власності;

7) приймати рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підвідомчих підприємств, установ і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, визначати цілі їх діяльності;

8) затверджувати статути /положення/ підвідомчих підприємств, установ і організацій, контролювати дотримання та приймати рішення у зв'язку з їх порушенням;

9) укладати і розривати контракти з керівниками підвідомчих підприємств, установ і організацій;

10) здійснювати контроль за ефективністю використання і збереженням закріпленого за підвідомчими підприємствами, установами і організаціями державного майна;

11) давати згоду Фондові державного майна на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю;

12) погоджувати орендодавцю істотні умови договору оренди цілісних майнових комплексів підвідомчих підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів, а також нежитлових приміщень;

13) готувати висновки та пропозиції Кабінетові Міністрів України щодо розмежування державного майна між загальнодержавною, республіканською (Республіка Крим) і комунальною власністю;

14) брати участь у підготовці та укладанні міжнародних договорів з питань загальнодержавної власності;

15) залучати представників, уповноважених центральними органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, для вирішення питань матеріально-технічного забезпечення підприємств, установ та організацій;

16) брати участь через уповноважених представників у нарадах, що проводяться в органах державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, у разі розгляду питань, що належать до компетенції Комітету.

Працівники Комітету мають право знайомитися з роботою органів державної виконавчої влади і органів місцевого самоврядування з питань, вирішення яких покладено цим Положенням на Комітет, а також згідно із службовими обов'язками відвідувати (з пред'явленням посвідчення) підприємства, установи й організації, що є у загальнодержавній власності.

6. Держкомресурсів при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими центральними органами державної виконавчої влади, органами Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого і регіонального самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.

7. Держкомресурсів у межах своєї компетенції видає на основі і на виконання чинного законодавства накази та розпорядження, організує та контролює іх виконання.

Комітет в необхідних випадках видає разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями спільні акти.

Рішення Комітету з питань матеріально-технічного забезпечення, видані в межах його компетенції, є обов'язковими для центральних і місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого і регіонального самоврядування, а також державних підприємств, установ і організацій.

8. До системи Держкомресурсів входять державні територіальні управління з матеріальних ресурсів, українські державні управління із забезпечення матеріально-технічними ресурсами та комплектування будов, зовнішньоторговельні фірми, концерни, корпорації, асоціації, об'єднання державних підприємств, інститути та інші установи, підприємства та організації, об'єкти соціальної сфери, що передані з системи Міждержресурсів і перебувають у загальнодержавній власності.

9. Держкомресурсів очолює голова, який призначається відповідно до Конституції України.

Голова має заступників, яких за його поданням призначає Кабінет Міністрів України. Розподіл обов'язків між заступниками голови провадиться головою.

Голова має право призначати і звільняти працівників центрального апарату Комітету та керівників підвідомчих йому підприємств, установ і органіазацій.

Голова Держкомресурсів несе персональну відповідальність за виконання покладених на Комітет завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників голови, керівників підрозділів Комітету.

10. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенціэ Держкомресурсів, обговорення найважливіших напрямів його діяльності й розвитку сфери управління у Комітеті утворюється колегія в складі голови (голова колегії), заступників голови за посадою, а також інших керівних працівників Комітету.

До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів державної виконавчої влади.

Члени колегії Комітету затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням голови Комітету.

Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами Комітету.

11. Для розгляду пропозицій щодо головних напрямів діяльності Держкомресурсів, обговорення найважливіших програм формування державного замовлення та його виконання, а також інших питань у Комітеті може створюватися науково-технічна рада з учених і висококваліфікованих фахівців.

Склад нуково-технічної ради і положення про неї затверджуються головою Комітету.

12. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Держкомресурсів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Структура центрального апарату Комітету затверджується Віце-прем'єр-міністром України.

Штатний розпис центрального апарату і положення про його структурні підрозділи затверджуються головою.

13. Держкомресурсів є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.