Про затвердження Порядку здійснення компенсації шкоди, заподіяної працівникам митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій під час виконання або повязаної з виконанням ними службових обовязків

З метою реалізації статей 427, 431 Митного кодексу України Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок здійснення компенсації шкоди, заподіяної працівникам митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій під час виконання або пов'язаної з виконанням ними службових обов'язків (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 р. N 487 "Про затвердження Порядку та умов державного обов'язкового особистого страхування працівників митних органів" (ЗП України, 1992 р., N 9, ст. 227);

постанову Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. N 417 "Про внесення змін і доповнень до Порядку та умов державного обов'язкового особистого страхування працівників митних органів" (ЗП України, 1994 р., N 10, ст. 248);

пункт 2 змін та доповнень, внесених до деяких рішень Уряду України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 1995 р. N 206 "Про зміни, доповнення та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Уряду України з питань державного обов'язкового страхування" (ЗП України, 1995 р., N 6, ст. 146).

1. Цей Порядок визначає механізм, умови і розміри здійснення за рахунок Державного бюджету України компенсації шкоди в разі загибелі, інвалідності або іншого ушкодження здоров'я працівника митного органу, спеціалізованої митної установи чи організації, що сталися внаслідок нещасного випадку або були заподіяні йому умисно (далі - нещасний випадок) під час виконання чи були пов'язані з виконанням таким працівником службових обов'язків (далі - компенсація шкоди).

2. Постраждалий працівник митного органу, спеціалізованої митної установи чи організації (далі - постраждалий) або його спадкоємці звертаються до митного органу, спеціалізованої митної установи чи організації, де працює (працював) постраждалий, з письмовою заявою, до якої додаються такі документи:

копія акта про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, засвідчена в установленому порядку;

у разі загибелі постраждалого - копія свідоцтва про смерть;

у разі інвалідності чи стійкої втрати постраждалим професійної працездатності - копія довідки медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності чи про ступінь стійкої втрати професійної працездатності;

копія документа, що засвідчує зв'язок між загибеллю, інвалідністю або іншим умисно заподіяним ушкодженням здоров'я та виконанням службових обов'язків постраждалим (видається органами прокуратури, СБУ, МВС, судом);

довідка Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд соціального страхування) або його територіальних органів про проведені ним виплати у зв'язку з нещасним випадком.

Для одержання свідоцтва про право на спадщину митний орган, спеціалізована митна установа чи організація видає спадкоємцям довідку, форма якої затверджується Мінфіном.

3. Одержані відповідним митним органом, спеціалізованою митною установою чи організацією документи передаються до Держмитслужби і розглядаються в установленому нею порядку.

Держмитслужба протягом місяця після одержання всіх необхідних документів приймає рішення про компенсацію шкоди.

Про прийняте рішення заявник повідомляється протягом тижня.

Про відмову в компенсації шкоди заявник повідомляється письмово з обґрунтуваннями причин відмови.

Рішення про відмову в компенсації шкоди може бути оскаржене в судовому порядку.

4. Виплата компенсації шкоди проводиться за погодженням з постраждалим або його спадкоємцями шляхом оформлення відповідного поштового переказу чи перерахування коштів на особистий рахунок одержувача в банку.

Неповнолітньому або малолітньому спадкоємцю компенсація шкоди проводиться шляхом перерахування коштів на його особистий рахунок у банку з одночасним повідомленням відповідного органу опіки й піклування.

5. Компенсація шкоди постраждалому або його спадкоємцям виплачується:

1) у разі загибелі (його спадкоємцям) - як різниця між 10-річною сумою середньомісячного заробітку (грошового забезпечення) постраждалого за останньою посадою на день нещасного випадку та сумою, виплаченою Фондом соціального страхування за цим нещасним випадком;

2) у разі інвалідності - залежно від ступеня втрати працездатності при встановленні інвалідності як різниця між 5-річною для I групи, 4-річною - для II групи, 3-річною - для III групи середньомісячною заробітною платою (грошовим забезпеченням) постраждалого за останньою посадою на день нещасного випадку та сумою, виплаченою Фондом соціального страхування за цим нещасним випадком;

3) у разі іншого ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку - як різниця між середньомісячним заробітком (грошовим забезпеченням) постраждалого на останній робочий день перед установленням втрати ним професійної працездатності за кожний відсоток втрати професійної працездатності та сумою, виплаченою Фондом соціального страхування за цим нещасним випадком.

6. Повторно виплата компенсації шкоди за тим же нещасним випадком (у разі зміни ступеня втрати працездатності постраждалим тощо) проводиться з вирахуванням суми коштів, сплачених раніше.

7. Держмитслужба проводить виплату компенсації шкоди за рахунок та в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на її утримання.