Про заходи щодо задоволення соціальних потреб депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які повернулися в Україну на постійне проживання

З метою задоволення соціальних потреб депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які повернулися в Україну на постійне проживання, Кабінет Міністрів України

1. Затвердити такі, що додаються:

Порядок постачання питної води у місця компактного проживання депортованих кримських татар та осіб інших національностей в Автономній Республіці Крим;

Порядок виплати компенсації витрат на переїзд і перевезення багажу депортованим кримським татарам та особам інших національностей і членам їх сімей, які повернулися в Україну на постійне проживання;

Порядок надання одноразової матеріальної допомоги на завершення будівництва індивідуального житла депортованим кримським татарам та особам інших національностей і членам їх сімей, які повернулися в Україну на постійне проживання.

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, Севастопольській міській державній адміністрації подавати щороку у IV кварталі Державному комітетові у справах національностей та релігій обґрунтовані пропозиції щодо визначення потреб у постачанні питної води у місця компактного проживання кримських татар та осіб інших національностей, виплаті їм компенсації витрат на переїзд і перевезення багажу та наданні одноразової матеріальної допомоги на завершення будівництва індивідуального житла, а в кінці кожного кварталу - інформацію про використані на ці цілі кошти за формами, встановленими Комітетом.

1. Підставою для постачання питної води у місця компактного проживання депортованих кримських татар та осіб інших національностей (далі - депортовані особи) в Автономній Республіці Крим є акти обстеження цих місць, що підтверджують відсутність водопостачання, які складаються комісіями, утвореними Радою міністрів Автономної Республіки Крим. На підставі зазначених актів формується реєстр місць компактного проживання депортованих осіб, на території яких відсутнє водопостачання (далі - реєстр).

2. Виходячи з чисельності населення у місцях компактного проживання депортованих осіб і нормативів постачання питної води визначається необхідний обсяг підвізної питної води до кожного місця компактного проживання, включеного до реєстру.

3. Виконавці робіт та надавачі послуг з постачання питної води визначаються відповідно до законодавства.

4. У разі забезпечення місць компактного проживання депортованих осіб централізованим водопостачанням Рада міністрів Автономної Республіки Крим у тижневий строк інформує про це Держкомнацрелігій та вносить відповідні зміни до реєстру.

1. Дія цього Порядку поширюється на осіб, депортованих з території України за національною ознакою, та членів їх сімей (чоловік, дружина, діти), які повернулися в Україну на постійне проживання (далі - депортовані особи).

2. Для виплати компенсації витрат на переїзд і перевезення багажу депортовані особи подають відповідну заяву місцевим органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації цих осіб.

До заяви додаються:

копія паспорта;

копії документів, що підтверджують належність до числа депортованих осіб;

довідка про склад сім'ї;

проїзні документи;

товарно-транспортні накладні;

квитанції про оплату митних зборів.

Заява подається депортованою особою протягом трьох років після повернення в Україну.

3. Сума компенсації витрат на переїзд і перевезення багажу депортованим особам залежно від виду транспорту обчислюється:

залізничним - за тарифом на плацкартний вагон;

автомобільним - за тарифами на транспорт загального користування (крім таксі);

повітряним - за тарифом на економклас.

4. Відшкодування вартості перевезення багажу проводиться за фактичними витратами, але не більш як за 2 тонни на кожного члена сім'ї.

1. Дія цього Порядку поширюється на осіб, депортованих за національною ознакою з території України, та членів їх сімей (чоловік, дружина, діти), які повернулися в Україну на постійне проживання (далі - депортовані особи) і будують індивідуальне житло, ступінь будівельної готовності якого дасть змогу з використанням одноразової матеріальної допомоги у короткий строк створити мінімальні умови для проживання.

2. Депортовані особи подають заяву про надання одноразової матеріальної допомоги на завершення будівництва індивідуального житла (далі - допомога) органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування (далі - уповноважений орган) за місцем реєстрації цих осіб.

До заяви додаються:

копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;

копії документів, що підтверджують належність до числа депортованих осіб;

довідка про склад сім'ї;

документи, що підтверджують виділення земельної ділянки, на якій проводиться будівництво;

акт обстеження матеріально-побутових умов особи;

акт про стан будівельної готовності індивідуального житлового будинку.

3. Допомога надається депортованим особам за наявності цільових коштів державного бюджету шляхом їх перерахування на особисті рахунки зазначених осіб.

4. Розмір допомоги визначається з урахуванням потреби депортованої особи, але не повинен перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

5. Після прийняття рішення про надання депортованій особі допомоги між нею і уповноваженим органом укладається договір, в якому в обов'язковому порядку зазначається умова, що отримані кошти використовуються за цільовим призначенням протягом одного року, а також передбачаються санкції у разі використання коштів не за цільовим призначенням протягом зазначеного строку.