Про затвердження Концепції стратегії дій Уряду, спрямованих на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, на період до 2011 року та Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити такі, що додаються:

Концепцію стратегії дій Уряду, спрямованих на запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, на період до 2011 року (далі - Концепція);

Національну програму забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки (далі - Програма).

2. Міністерству фінансів, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції і Міністерству охорони здоров'я щороку передбачати під час розроблення проектів Державного бюджету та Державної програми економічного і соціального розвитку України кошти для розв'язання завдань та здійснення заходів, визначених Концепцією та Програмою, з урахуванням фінансових можливостей держави.

3. Міністерству охорони здоров'я та іншим центральним органам виконавчої влади - відповідальним за реалізацію Концепції та виконання Програми, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям затвердити у тримісячний строк комплекс галузевих та регіональних заходів, розроблених з урахуванням Концепції та Програми, і забезпечити їх фінансування.

4. Міністерству охорони здоров'я забезпечити систематичну підготовку інформаційних матеріалів з питань профілактики поширення ВІЛ-інфекції в Україні, а Державному комітетові телебачення і радіомовлення разом з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення рекомендувати телекомпаніям усіх форм власності розміщувати їх у засобах масової інформації на засадах соціальної реклами.

5. Центральним органам виконавчої влади - відповідальним за реалізацію Концепції та виконання Програми, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям щороку до 1 лютого інформувати Міністерство охорони здоров'я про стан роботи.

Міністерству охорони здоров'я подавати узагальнену інформацію Кабінетові Міністрів України щороку до 1 квітня.

Світовий досвід свідчить, що поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу спричиняє скорочення тривалості життя, зростання обсягу медичних послуг, загострення проблем бідності, соціальної нерівності, сирітства.

Оцінний показник поширеності ВІЛ серед дорослого населення в Україні є одним з найвищих в європейському регіоні - становить 1 відсоток. Це пов'язано з ризикованою щодо ВІЛ-інфікування поведінкою молоді, значним розповсюдженням ін'єкційного вживання наркотичних засобів, ризикованих статевих зв'язків. Спостерігається тенденція до збільшення випадків інфікування вагітних жінок і потенційних донорів крові. Особливо небезпечним є те, що переважна більшість ВІЛ-інфікованих - це особи працездатного та репродуктивного віку.

Проблема ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні не обмежується, як і в багатьох інших країнах, виключно медичними питаннями. Наслідки поширення цього захворювання погіршують соціально-економічний стан країни. Витрати на лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД за найоптимістичнішими оцінками становитимуть у 2011 році 533 млн. гривень.

Пов'язана з поширенням СНІДу смертність населення (цей показник може досягти через 8 років 600 тис. осіб) призведе до зменшення середньої тривалості життя в Україні від 2 до 4 років для чоловіків та від 2 до 5 років для жінок. Середній вік становитиме 60-62 роки для чоловіків та 69-72 роки для жінок.

Метою цієї Концепції є взяття під контроль та обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні шляхом:

удосконалення системи соціального та правового захисту уразливих груп населення, ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, а також осіб, які постраждали внаслідок ВІЛ-інфікування (члени сімей, що залишилися без годувальника, діти-сироти);

забезпечення гарантованого рівня надання безоплатної висококваліфікованої та багатоаспектної медико-соціальної допомоги ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД у визначеному законодавством обсязі;

подальшого удосконалення інформаційної системи обізнаності населення з питань профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу;

ефективного використання потенціалу міжнародних донорських, громадських та благодійних організацій;

розвитку партнерства у сфері боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом;

виконання у повному обсязі вимог Декларації про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІДом та Цілей розвитку тисячоліття.

Концепція лягає в основу розроблення програм діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян, розвитку наукових досліджень у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Управління та координацію роботи у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу здійснює МОЗ за участю інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян.

Виконання основних завдань, спрямованих на досягнення мети Концепції, можливе шляхом розроблення, затвердження і виконання програм забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на першому (2004-2008 роки) та, з коригуванням у разі зміни епідемічної ситуації, на другому (2009-2011 роки) етапах.

Визначаються два стратегічних напрями у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу:

запобігання ВІЛ-інфекції/СНІДу;

забезпечення лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

Зазначені стратегічні напрями повинні реалізовуватися шляхом виконання таких завдань:

посилення діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади разом з органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами та організаціями щодо запобігання ВІЛ-інфекції/СНІДу;

здійснення заходів, спрямованих на зміну ризикованої щодо ВІЛ-інфікування поведінки різних груп населення, особливо молоді у віці 15-24 років;

зниження рівня поширення ВІЛ-інфекції серед уразливих груп населення;

виключення можливості передачі ВІЛ-інфекції через донорську кров та її компоненти, а також під час надання медичної допомоги у лікувально-профілактичних закладах;

зниження рівня передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини;

забезпечення доступу до діагностики, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;

проведення наукових досліджень з питань вивчення особливостей розвитку і можливих наслідків ВІЛ-інфекції/СНІДу, розроблення вітчизняних засобів профілактики, діагностики і лікування;

забезпечення високого рівня контролю, координації та оцінки ефективності здійснення заходів щодо боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом.

Робота з посилення зазначеної діяльності повинна передбачати:

забезпечення захисту прав людини щодо ВІЛ-інфікованих осіб;

розвиток партнерства між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та об'єднаннями громадян, що співпрацюють у сфері виконання програм забезпечення протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу;

здійснення фінансування заходів з реалізації Концепції за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел;

установлення контролю за дотриманням законодавства, його подальше удосконалення в частині посилення протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та профілактичної роботи серед уразливих груп населення;

забезпечення рівного доступу до профілактичних програм, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;

удосконалення системи соціального та правового захисту уразливих груп населення, ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, а також осіб, які постраждали внаслідок ВІЛ-інфікування (члени сімей, що залишилися без годувальника, діти-сироти);

удосконалення системи соціального та правового захисту працівників, що надають допомогу ВІЛ-інфікованим;

створення умов для виховання і навчання ВІЛ-інфікованих дітей (у тому числі дітей-сиріт) у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладах.

Для формування стійких навичок здорового способу життя та безпечної поведінки, які є ключовим елементом запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу серед різних груп населення, слід забезпечити:

проведення первинної профілактики серед дітей та молоді, забезпечення доступу до засобів індивідуальної профілактики ВІЛ-інфекції;

розроблення стратегії пропаганди здорового способу життя серед дітей та молоді, забезпечення її реалізації в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладах;

збільшення в навчальних програмах обсягу інформації з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу;

впровадження у засобах масової інформації сучасних інформаційно-просвітницьких програм та соціальної реклами з урахуванням особливостей аудиторії;

відображення у державних стандартах освіти заходів, пов'язаних із формуванням навичок здорового способу життя та орієнтованих на різні групи населення, що стосуються профілактики ВІЛ-інфікування: сексуальної поведінки, репродуктивного здоров'я, вживання наркотичних засобів, культури послуг у сфері охорони здоров'я тощо;

подальше удосконалення інформаційної системи обізнаності населення з питань профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу;

збільшення обсягу інформаційно-просвітницької роботи, що проводиться на робочих місцях для запобігання ВІЛ-інфекції/СНІДу серед населення;

розвиток мережі спеціалізованих закладів з надання соціально-психологічної допомоги молоді;

поширення культурно-мистецьких та спортивних акцій, спрямованих на пропаганду здорового способу життя серед молоді та профілактику хвороб, що передаються статевим шляхом, у тому числі ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Очікуваний вплив на епідемічний процес може бути досягнутий за умови охоплення 60 відсотків споживачів ін'єкційних наркотиків профілактичними заходами в рамках стратегії зменшення шкоди. Розв'язання цього завдання потребує:

розроблення та виконання профілактичних програм, спрямованих на зменшення ризику ВІЛ-інфікування серед уразливих груп населення;

визначення механізмів зменшення шкоди;

впровадження програми замісної терапії та її поєднання з програмами профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;

розвитку мережі реабілітаційних центрів для споживачів ін'єкційних наркотиків з метою позбавлення залежності від наркотичних засобів та їх соціальної адаптації;

розширення при державних та громадських організаціях мережі спеціалізованих служб для уразливих груп населення з метою забезпечення їх доступу до соціально-медичних, інформаційних, психологічних та юридичних послуг;

забезпечення доступу уразливих груп населення до засобів індивідуальної профілактики ВІЛ-інфекції;

збільшення обсягу інформаційно-просвітницьких програм і заходів, спрямованих на підвищення рівня пропаганди серед уразливих груп населення здорового способу життя;

запровадження підходу "рівний - рівному" у проведенні профілактичних заходів серед уразливих груп населення;

сприяння утворенню груп само- та взаємодопомоги, неурядових організацій, що працюють у сфері профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу, розвитку соціологічних та епідеміологічних досліджень, з метою виявлення осіб, поведінка яких спричиняє поширення ВІЛ-інфекції.

Розв'язання завдання з недопущення випадків ВІЛ-інфікування через донорську кров та її компоненти, а також під час надання медичної допомоги у лікувально-профілактичних закладах потребує:

повноцінного забезпечення за рахунок державного бюджету обстеження донорської крові та її компонентів на ВІЛ-інфекцію;

розроблення та здійснення заходів із забезпечення безпеки донорської крові та її компонентів стосовно ВІЛ-інфекції/СНІДу;

удосконалення системи контролю за дотриманням технологій безпеки переробки донорської крові та її компонентів;

вжиття заходів для недопущення випадків ВІЛ-інфікування під час надання медичної допомоги;

удосконалення системи навчання медичного персоналу лікувально-профілактичних закладів навичок роботи для забезпечення власної безпеки під час здійснення інвазійних процедур.

Робота з профілактики передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини повинна спрямовуватися на максимальне зменшення частоти зараження дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, забезпечення доступу до добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію усіх вагітних та здійснення відповідних профілактичних заходів.

Зниження рівня передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини потребує:

здійснення комплексу заходів первинної профілактики ВІЛ-інфекції серед жінок репродуктивного віку;

пропагування серед ВІЛ-інфікованих жінок необхідності запобігання небажаній вагітності;

забезпечення доступу вагітних до добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію;

удосконалення роботи з профілактики передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини під час вагітності, пологів та післяпологового догляду;

впровадження сучасних методів діагностики ВІЛ-інфекції у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями.

Такі важливі заходи з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, як лікування, догляд та підтримка, передбачають:

розширення доступу населення до добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію;

забезпечення доступу ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД до антиретровірусної терапії, профілактики і лікування опортуністичних інфекцій;

здійснення заходів, спрямованих на протидію поширенню поєднаних захворювань ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу;

запровадження сучасних методів моніторингу і контролю якості лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;

здійснення заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази центрів профілактики і боротьби із СНІДом та лабораторій діагностики ВІЛ-інфекції;

утворення центральної референс-лабораторії з питань діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу та забезпечення її діяльності;

забезпечення догляду, підтримки та надання психосоціальної допомоги ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД;

створення лікарень для хворих у термінальній стадії СНІДу (хоспісів);

залучення представників неурядових організацій (зокрема Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом) до догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

Вивчення особливостей розвитку і можливих наслідків поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу, епідеміології та біології збудників ВІЛ-інфекції/СНІДу та СНІД-індикаторних хвороб в Україні, розроблення вітчизняних засобів профілактики, діагностики і лікування дає змогу забезпечити здійснення науково обґрунтованого контролю за ВІЛ-інфекцією/СНІДом і передбачає:

планування, організацію та проведення наукових досліджень з питань патогенезу, діагностики і лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, осіб, які страждають на СНІД-індикаторні хвороби; впровадження сучасних досягнень у медичну практику;

визначення ефективності виконання державних та міжнародних програм забезпечення протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу;

сприяння широкомасштабному інвестуванню державного, приватного та іноземного капіталу у розроблення наукових технологій, створення і виробництво засобів лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, осіб, які страждають на СНІД-індикаторні хвороби;

забезпечення впровадження таких методів діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу та СНІД-індикаторних хвороб, як генодіагностика, біосенсори та інші тест-системи;

розширення обсягів виробництва якісних (високоспецифічних та високочутливих) вітчизняних тест-систем для діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу та СНІД-індикаторних хвороб;

забезпечення розвитку технологій тонкого хімічного синтезу з метою створення матеріально-технічної бази для отримання комплектувальних виробів і сировини з метою виробництва вітчизняних терапевтичних, діагностичних та профілактичних засобів протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.

Впровадження механізму контролю і оцінки ефективності здійснення заходів, спрямованих на протидію ВІЛ-інфекції/СНІДу, передбачає:

створення єдиної системи моніторингу і оцінки заходів щодо запобігання ВІЛ-інфекції/СНІДу та забезпечення її функціонування;

удосконалення системи обліку та звітності з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу відповідно до міжнародних стандартів;

своєчасну координацію виконання планів роботи з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та визначення шляхів підвищення економічної ефективності здійснюваних заходів.

Реалізація Концепції дасть змогу поліпшити епідемічну ситуацію в країні, знизити рівень смертності від СНІДу і, як результат, зменшити кількість осіб, які постраждали внаслідок ВІЛ-інфікування (члени сімей, що залишилися без годувальника, діти-сироти), а також знизити соціальну напругу, зумовлену поширенням ВІЛ-інфекції/СНІДу, забезпечити захист прав людини щодо ВІЛ-інфікованих осіб.

У результаті стабілізації епідемічної ситуації, запобігання і зниження рівня захворюваності на ВІЛ-інфекцію/СНІД та смертності від СНІДу очікується надходження додаткових коштів до державного бюджету.

Поширення ВІЛ-інфекції може призвести до найбільш катастрофічної епідемії в історії людства, що загрожує його сталому розвитку. Ситуація у різних країнах свідчить про зниження у зв'язку з цим середньої тривалості життя, збільшення попиту на медичні послуги, загострення проблем бідності та соціальної нерівності, поширення сирітства, а витрати на боротьбу з цією хворобою та подолання її негативних наслідків постійно зростають.

На розвиток ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні впливають фактори, обумовлені складною соціально-економічною ситуацією, зокрема економічною нестабільністю, рівнем бідності та безробіття, розшаруванням суспільства за рівнем доходів і, як наслідок, збільшенням кількості споживачів ін'єкційних наркотиків, поширенням проституції, недостатністю профілактичних заходів.

За прогнозами фахівців, у 2011 році майже 43 тис. осіб загинуть від СНІДу, а понад 46 тис. дітей стануть сиротами через смерть їх батьків від СНІДу. Значно зменшиться потенціал вагомої вікової групи населення від 15 до 24 років. Зросте навантаження на системи охорони здоров'я та соціального захисту населення.

Аналіз ситуації, що склалася, та заходів щодо протидії поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу, які до цього часу проводилися в країні, свідчить, що поширення ВІЛ-інфекції серед споживачів ін'єкційних наркотиків в Україні не вдалося припинити, не забезпечено можливість доступу до лікування хворих, які потребували антиретровірусної терапії. Інформаційно-просвітницькі та профілактичні програми не забезпечили достатнього впливу на перебіг ВІЛ-інфекції/СНІДу серед загального населення та груп ризику. Більшої узгодженості потребує також використання міжнародної технічної та фінансової допомоги, обсяги якої значно зросли протягом останніх 4-5 років. Отримання Україною кредиту Світового банку, посилення підтримки з боку міжнародної спільноти і активне залучення до співпраці неурядових організацій зумовили необхідність розроблення Програми з урахуванням Концепції, затвердженої цією постановою (далі - Концепція), міжнародних стандартів та набутого досвіду роботи з профілактики ВІЛ-інфекції, надання допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

Метою цієї Програми є розв'язання визначених Концепцією завдань, які передбачають запобігання поширенню ВІЛ-інфекції, розширення можливості доступу до лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, активізація інформаційно-просвітницької роботи щодо профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу. Програма визначає основні стратегічні напрями дій Уряду у сфері ВІЛ/СНІДу на наступні 5 років, що в свою чергу сприятиме цілеспрямованому залученню додаткових коштів на пріоритетні заходи боротьби з поширенням цього захворювання в Україні.

Програма передбачає одночасну діяльність на кількох рівнях - від формування у населення навичок безпечної щодо інфікування ВІЛ поведінки до забезпечення лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

Основними завданнями Програми є:

посилення діяльності державних органів, підприємств, установ, організацій та об'єднань громадян у справі боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом;

сприяння зниженню рівня ризикованої щодо інфікування ВІЛ поведінки серед різних груп населення, особливо молоді у віці 15-24 років;

зменшення ризику уразливості до інфікування ВІЛ та зниження рівня поширення ВІЛ-інфекції серед уразливих груп населення;

виключення ризику передачі ВІЛ-інфекції через донорську кров та її компоненти;

зниження рівня передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини;

забезпечення можливості доступу до діагностики, лікування, догляду і підтримки людей, що живуть з ВІЛ-інфекцією/СНІДом;

забезпечення проведення наукових досліджень з питань вивчення особливостей розвитку і можливих наслідків ВІЛ-інфекції/СНІДу, розроблення вітчизняних засобів профілактики, діагностики і лікування;

забезпечення контролю, координації, планування та ефективного використання ресурсів, необхідних для виконання Програми.

Виконання Програми як перший етап реалізації Концепції передбачається здійснити протягом 2004-2008 років.

Фінансування Програми здійснюватиметься відповідно до законодавства за рахунок коштів загального і спеціального фонду державного і місцевих бюджетів, а також інших джерел.

Виконання Програми дасть змогу знизити протягом наступних п'яти років темпи збільшення кількості інфікованих у країні, забезпечити лікування, догляд та підтримку ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, спрямувати зусилля всього суспільства на боротьбу проти поширення СНІДу, зокрема:

стабілізувати епідемічну ситуацію в країні на кінець 2008 року та знизити рівень захворюваності на СНІД і смертності від неї;

знизити рівень ризикованої щодо інфікування ВІЛ поведінки молоді, особливо у віці 15-24 років;

ослабити соціальну напругу в суспільстві та зменшити негативні наслідки захворюваності на ВІЛ-інфекцію/СНІД.