Про затвердження Державної програми охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини на 2004-2008 роки

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну програму охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини на 2004-2008 роки, що додається.

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити і затвердити регіональні програми охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини на 2004-2008 роки.

Генеральна конференція ЮНЕСКО 1989 року, відзначивши соціальне, економічне і політичне значення фольклору в історії та сучасній культурі суспільства, визнала існування небезпеки, яка загрожує йому сьогодні, і рекомендувала усім країнам - членам ЮНЕСКО розробити спеціальні правові положення та плани організаційних заходів щодо збереження і захисту традиційної культури.

Для України питання дослідження, збереження та популяризації фольклору набувають особливого значення, насамперед у зв'язку з могутнім духовно-творчим потенціалом української традиційної культури, яка є головним чинником морально-естетичного самооздоровлення, збереження і розвитку української мови, відродження національної свідомості, духовності народу, підґрунтям розвитку професійного мистецтва.

Сучасні міграційні процеси спричиняють стирання етнокультурного різноманіття народів, їх колориту та неповторності. Заклади культури у сільській місцевості, які завжди були осередками розвитку народної творчості та збереження народних традицій, перебувають у кризовому стані, не мають необхідних технічних засобів.

Фінансово-економічна криза позначилася на кадровому забезпеченні закладів культури у сільській місцевості. Неспроможність утримувати високопрофесійних спеціалістів (низька заробітна плата, відсутність житла) є причиною відпливу кваліфікованих кадрів в інші галузі. У сільській місцевості залишається лише близько 25 відсотків направлених сюди на роботу випускників вищих навчальних закладів культури і мистецтва I-II рівня акредитації.

Загрозою збереженню нематеріальної культури стало прискорення темпів урбанізації, старіння і зменшення кількості сільського населення, яке є основним носієм і зберігачем народних традицій. Молодь мало цікавиться традиційною культурою, про що свідчить зростання кількості конкурсів і фестивалів популярної музики, тоді як фестивалі, присвячені традиційній культурі, збирають переважно людей старшого віку або науковців. Не розроблена система заходів для заохочення молодих спеціалістів до дослідження фольклору, вивчення народної творчості.

Проведені Мінкультури в 1999-2001 роках огляди народної творчості виявили загрозливу тенденцію, яка є характерною для сучасного стану розвитку аматорського мистецтва, - часткова втрата народних традицій в деяких регіонах.

Загрозу збереженню нематеріальної культури становить також відсутність чіткої державної системи її дослідження, виключення спеціальних дисциплін з навчальних програм у навчальних закладах і недостатня підтримка фестивалів, дослідницьких проектів у цій сфері на державному та регіональному рівні.

Участь України у міжнародних культурних проектах у сфері традиційної культури в основному зводиться до фольклорних фестивалів, які орієнтовані переважно на презентаційні форми показу фольклору. Існує потреба в поглибленні змістовного підходу до фестивального руху у сфері традиційної культури, поєднанні його з науковими дослідженнями.

Метою цієї Програми є створення належних умов для охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини, уповільнення процесу занепаду народної творчості. Цьому сприятиме проведення культурно-мистецьких заходів, фольклорно-етнографічних експедицій, наукових досліджень, науково-практичних конференцій та підготовка наукових видань з питань фольклору.

Основними завданнями Програми є:

забезпечення охорони, збереження, відродження та розповсюдження надбань традиційної культури;

залучення різних верств населення до збереження цінностей традиційної культури;

забезпечення в сучасних умовах спадковості поколінь, консолідації суспільства на основі народних традицій;

створення єдиного інформаційного простору, орієнтованого на розв'язання проблем відродження народних традицій;

контроль за використанням автентичних матеріалів, їх охорона, недопущення дій, що призводять до їх втрати;

збереження архівних автентичних фольклорних записів шляхом їх фіксування у цифровому форматі;

виявлення руйнівних тенденцій і критичних ситуацій, що виникають у сфері збереження народної творчості, пошук шляхів їх подолання.

Фінансове забезпечення виконання Програми здійснюється в межах коштів, передбачених на її виконання центральним і місцевим органам виконавчої влади у державному і місцевих бюджетах, та за рахунок інших джерел.

За попередніми розрахунками, для виконання передбачених Програмою заходів згідно з додатком необхідно понад 19 млн. гривень, у тому числі у 2004 році - 2871 тис., 2005 - 6580,8 тис., 2006 - 4349,7 тис., 2007 - 2686,2 тис., у 2008 році - 2780 тис. гривень.

Виконання Програми забезпечить:

підтримку проведення на державному та регіональному рівні фольклорно-етнографічних експедицій, культурно-мистецьких заходів;

створення державної системи дослідження, фіксації та збереження цінностей нематеріальної культури;

створення системи заохочення молодих спеціалістів до дослідження фольклору, вивчення народної творчості;

збереження мережі закладів культури та оптимізацію їх роботи, насамперед у сільській місцевості.

Контроль за виконанням Програми здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Координація роботи з виконання Програми покладається на Мінкультури.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації щороку до 10 грудня подають Мінкультури матеріали для узагальнення та подання Кабінетові Міністрів України до 1 лютого звіту про хід виконання Програми та до 1 червня 2008 р. звіту про результати її виконання.