Про затвердження Комплексної програми протизсувних заходів на 2005-2014 роки

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Комплексну програму протизсувних заходів на 2005-2014 роки, що додається.

2. Державному комітетові природних ресурсів разом з Міністерством фінансів під час складання проекту Державного бюджету України передбачати починаючи з 2005 року кошти для здійснення заходів, визначених Програмою, що затверджена цією постановою.

На території України зафіксовано понад 20 тис. зсувів і їх кількість постійно зростає. Найбільшого поширення набули зсуви на узбережжі Чорного та Азовського морів, берегах р. Дніпра, в Закарпатській, Івано-Франківській, Одеській, Полтавській, Чернівецькій та деяких інших областях (додаток 1).

Активізація зсувів у багатьох регіонах має руйнівний, а інколи катастрофічний характер. Тільки за останні роки від зсувів постраждали гірські райони Закарпатської області, численні об'єкти в Автономній Республіці Крим, будівлі в мм. Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Чернівцях, Луганську та багатьох інших населених пунктах. Це створює постійну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, а також небезпеку для здоров'я та життя людей. Так, прямі збитки від зсуву на житловому масиві "Тополя-1" в м. Дніпропетровську становлять 34 млн, у м. Чернівцях - 20 млн гривень.

Поширення зсувів значною мірою зумовлено:

невиконанням заходів щодо запобігання зсувам на забудованих територіях;

наявністю витоків з водонесучих комунікацій;

незадовільним станом дренажних систем в агропромисловому комплексі;

недосконалістю системи контролю за станом протизсувних споруд;

відсутністю у більшості регіонів підрозділів з інженерного захисту територій, промислових та житлових об'єктів і споруд від зсувів;

неналежним урахуванням під час виконання проектно-вишукувальних робіт можливого негативного впливу споруд, що будуватимуться, на інженерно-геологічні умови суміжних територій;

недостатнім інженерно-геологічним вивченням зсувонебезпечних територій з метою визначення їх меж, основних факторів активізації зсувів, заходів щодо їх інженерно-геологічної реабілітації та посилення стійкості ґрунтів, а також розвитку системи моніторингу зсувних процесів;

недотриманням норм і правил безпечного провадження господарської діяльності на зсувонебезпечних територіях.

Значне поширення зсувів на території України пояснюється її геологічною будовою та геоморфологічними умовами, що потребують поглибленого вивчення.

Основними природними факторами активізації зсувів є метеорологічні (атмосферні опади, температура повітря), гідрологічні (рівень та об'єм річкового стоку води, хвильовий режим морів, озер, інших водойм, ерозійна та абразивна дія поверхневих вод), гідрогеологічні (рівень, хімічний склад, умови живлення та дренажу підземних вод), сейсмічні (землетруси). Вплив цих факторів на активізацію зсувів можна істотно зменшити шляхом застосування засобів інженерного захисту для послаблення ерозійної та абразивної дії поверхневих вод, перепланування поверхні, дренування і закріплення схилів рослинністю, технічної меліорації ґрунтів, регулювання поверхневого стоку на схилах, механічного утримування зсувів підпірними стінами, палями та іншими інженерними спорудами.

Вплив господарської діяльності на поширення зсувів може виявлятися безпосередньо або опосередковано. Безпосередній вплив пов'язаний з додатковим навантаженням на схили та їх підрізуванням під час будівельних робіт, додатковим обводненням зсувонебезпечних територій (унаслідок надмірного зрошення, підпору ґрунтових вод водосховищами та іншими водоймами, витоків з водонесучих комунікацій), динамічним впливом на схили. Опосередкований вплив зумовлений зниженням рівня дренованості зсувонебезпечних територій (унаслідок замулювання річок і струмків та зміни рельєфу, пов'язаних із засипанням ярів і балок), збільшенням інфільтрації атмосферних опадів у зв'язку з проведенням снігозатримування, розорюванням зсувонебезпечних схилів, вирубуванням лісів і знищенням природних пляжів.

Негативний вплив господарської діяльності можна зменшити або повністю усунути шляхом регулювання порядку її провадження на зсувонебезпечних територіях, здійснення відповідної інженерної підготовки територій до господарського освоєння, періодичного очищення русел річок і струмків від мулу, дренування перезволожених та підтоплених територій, регулювання поверхневого стоку на забудованих територіях, механічного утримування схилів.

Таким чином, з метою запобігання виникненню зсувів та пов'язаних з ними надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру необхідно здійснювати економічно та екологічно обґрунтовані протизсувні заходи перед початком господарського освоєння зсувонебезпечних територій.

Залежно від ступеня впливу природних і техногенних факторів зсувонебезпечні території можна поділити на три групи:

території з незначною зміною природного ландшафту, де на утворення та активізацію зсувів впливають переважно природні фактори;

території, на яких господарська діяльність підсилює дію природних факторів, де на утворення та активізацію зсувів впливають природно-техногенні фактори;

території, де на утворення та активізацію зсувів впливають переважно техногенні фактори, - промислові агломерації, гірничодобувні регіони, території, що зазнають інтенсивного техногенного впливу (в тому числі підпір ґрунтових вод водосховищами).

Наведена класифікація зсувонебезпечних територій дає змогу визначати необхідні для їх захисту протизсувні заходи за видами, строками, черговістю здійснення та обсягами фінансування, що забезпечить підвищення їх ефективності.

Мета цієї Програми полягає в упровадженні дієвого механізму створення сприятливих умов для життєдіяльності населення на зсувонебезпечних територіях, зменшення завданих зсувами матеріальних збитків та ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Основними завданнями Програми є:

визначення та забезпечення підвищення ефективності здійснення протизсувних заходів, спрямованих на мінімізацію впливу природних факторів і господарської діяльності на активізацію зсувів та зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, формування системи запобігання утворенню зсувів;

удосконалення механізму регулювання та контролю за провадженням господарської діяльності на зсувонебезпечних територіях;

оптимізація реальних у межах можливостей державного бюджету фінансових інструментів здійснення протизсувних заходів з урахуванням соціально-економічного значення об'єктів, що потребують інженерного захисту;

підвищення ефективності науково-методичного та інформаційного забезпечення здійснення протизсувних заходів.

Програма виконується двома етапами.

На першому етапі (2005-2007 роки) передбачається:

уточнити межі та інженерно-геологічні умови зсувонебезпечних територій;

створити регіональні підрозділи інженерного захисту територій, промислових та житлових об'єктів і споруд від зсувів;

розробити науково-методичне та інформаційне забезпечення для здійснення протизсувних заходів;

удосконалити систему моніторингу зсувів.

На другому етапі (2008-2014 роки) передбачається продовжити роботу з:

удосконалення науково-методичного та інформаційного забезпечення протизсувних заходів, системи моніторингу зсувів, забезпечення інженерно-геологічної стійкості зсувонебезпечних територій;

інженерно-геологічного вивчення зсувонебезпечних територій.

На кожному етапі слід проводити аналіз стану виконання робіт із запобігання та ліквідації підтоплення як основного фактора активізації зсувів і здійснення передбачених державними програмами захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь, заходів щодо ліквідації наслідків підтоплення територій в містах і селищах.

Організаційне забезпечення виконання Програми здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань природних ресурсів, який є державним замовником цієї Програми.

Державний замовник Програми:

самостійно здійснює заходи, визначені Програмою;

залучає до виконання Програми інші центральні та місцеві органи виконавчої влади;

визначає для здійснення заходів, передбачених Програмою, на конкурсних засадах підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.

Фінансове забезпечення виконання Програми в обсязі 42885 тис. гривень здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Орієнтовний обсяг фінансового забезпечення визначено у додатку 2 на підставі результатів аналізу фінансування аналогічних робіт у цінах 2003 року.

Обґрунтування фактичного обсягу фінансування подається щороку разом з проектами державного бюджету та Державної програми економічного і соціального розвитку України центральним органом виконавчої влади з питань природних ресурсів.

Виділення бюджетних коштів для здійснення заходів, визначених Програмою, проводиться в установленому законом порядку.

Передбачається інформування громадськості про хід виконання Програми.

Ознайомлення представників громадськості та громадських організацій із станом здійснення протизсувних заходів сприятиме налагодженню соціального партнерства та пом'якшенню конфліктних ситуацій, виникнення яких можливе у зв'язку з тимчасовим зниженням якості надання комунальних і транспортних послуг у районах будівництва протизсувних споруд, підвищенням рівня шуму.

Роз'яснення правил і порядку безпечного провадження господарської діяльності на зсувонебезпечних територіях, особливо в сільській місцевості, сприятиме запобіганню виникненню несанкціонованих дій, які призводять до техногенних факторів активізації зсувів.

Контроль за виконанням Програми здійснює Кабінет Міністрів України.

Безпосередній контроль за виконанням заходів, визначених Програмою, ефективним і цільовим використанням коштів здійснює державний замовник.

З метою визначення ефективності виконання Програми державний замовник подає Кабінетові Міністрів України:

щороку до 1 березня - звіт про хід виконання Програми;

до 1 квітня 2015 р. - заключний звіт про результати виконання Програми.

Контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів здійснюють спеціально уповноважені органи виконавчої влади відповідно до закону.

У результаті виконання Програми передбачається:

створити сприятливі умови для життєдіяльності населення на зсувонебезпечних територіях, зменшення економічних та соціально-екологічних збитків від зсувів та ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

підвищити рівень безпеки безаварійного функціонування житлових і промислових об'єктів;

удосконалити науково-методичну базу з питань здійснення протизсувних заходів, поліпшити координацію заходів державного і регіонального рівня;

визначити межі зсувонебезпечних територій, основні фактори активізації зсувів і заходи щодо запобігання зсувонебезпеці;

забезпечити належний рівень інформування населення з питань здійснення протизсувних заходів.