Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади та юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері використання ядерної енергії, в разі виявлення радіоактивних матеріалів у незаконному обігу

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок взаємодії органів виконавчої влади та юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері використання ядерної енергії, в разі виявлення радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання у незаконному обігу, що додається.

2. Покласти виконання функцій головної експертної організації з питань дослідження та визначення характеристик радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання, які вилучено з незаконного обігу, на Інститут ядерних досліджень Національної академії наук.

3. Міністерству внутрішніх справ, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству промислової політики, Державному комітетові ядерного регулювання, Державній митній службі, Службі безпеки привести власні нормативно-правові акти у відповідність з Порядком, затвердженим цією постановою.

4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р. N 207 "Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади та причетних юридичних осіб в разі виявлення джерел іонізуючого випромінювання, які перебувають у незаконному обігу".

1. Цей Порядок регулює взаємодію органів виконавчої влади та юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері використання ядерної енергії, під час виявлення радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання у незаконному обігу, що не вимагає радикальних дій з ліквідації можливих радіологічних наслідків, а також визначає комплекс заходів, спрямованих на недопущення або мінімізацію заподіяння шкоди здоров'ю населення і довкіллю внаслідок радіаційного впливу.

2. Для цілей цього Порядку терміни вживаються у такому значенні:

державні системи обліку і контролю джерел іонізуючого випромінювання та ядерних матеріалів - Державний регістр джерел іонізуючого випромінювання, державна система обліку і контролю ядерних матеріалів та державний реєстр радіоактивних відходів;

контрольована зона - територія, доступ до якої обмежується під час виконання заходів з реагування на виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта або радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання у незаконному обігу і за межами якої рівень потужності дози гамма-випромінювання не перевищує трикратної величини потужності дози природного радіаційного гамма-фону;

незаконний обіг радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання - перебування ядерних матеріалів, радіоактивних відходів та радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання поза державними системами обліку і контролю джерел іонізуючого випромінювання та ядерних матеріалів та/або системами їх фізичного захисту, а також придбання, зберігання, використання, передача, видозмінення, знищення, перевезення і захоронення зазначених джерел без дотримання вимог, установлених законодавством;

підозрюваний матеріал/об'єкт - фізичний об'єкт, який має зовнішні ознаки (попереджувальні написи про радіаційну небезпеку, маркування, спеціальні знаки тощо) та/або фізичні характеристики радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання;

радіонуклідне джерело іонізуючого випромінювання - фізичний об'єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину та/або ядерний матеріал;

характеристики підозрюваного матеріалу/об'єкта - зовнішній вигляд (наявність попереджувальних написів, знаків радіаційної небезпеки), фізичні та хімічні характеристики, на підставі яких можна зробити висновки про його природу, властивості, радіонуклідний та хімічний склад, а також про можливе призначення, походження тощо.

3. У разі виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта заходи щодо його первинного обстеження та попереднього встановлення меж контрольованої зони виконують:

місцеві органи виконавчої влади, якщо інформацію отримано від фізичних або юридичних осіб, які не є органами дізнання чи досудового слідства;

органи, які провадять оперативно-розшукову діяльність, та Держмитслужба, якщо підозрюваний матеріал виявлено у результаті оперативно-розшукових дій цих правоохоронних органів або під час здійснення митного контролю.

Координацію дій під час виконання заходів на місці виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта здійснює місцевий орган виконавчої влади.

4. У разі коли в результаті первинного обстеження місця виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта з допомогою дозиметра-радіометра або отримання достовірної інформації іншим шляхом підозра про наявність радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання підтверджується, викликаються представники відповідних територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів, на які покладено виконання функцій радіаційного контролю.

5. Фахівці Державної санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів здійснюють радіологічне обстеження місця виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта, в ході якого проводять вимірювання потужності експозиційної дози гамма-випромінювання, перевіряють наявність поверхневого радіоактивного забруднення, а також нейтронного випромінювання.

За результатами первинного обстеження фахівці Державної санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів готують висновки про основні параметри радіаційної обстановки на місці виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта, де зазначають тип, характеристики радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання і можливі шляхи формування дозових навантажень на персонал та населення, а також рекомендації (у разі потреби) з якнайшвидшого приведення радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання у безпечний для населення і довкілля стан.

Зазначені висновки доводяться до відома представника місцевого органу виконавчої влади, що здійснює координацію дій на місці виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта, а також до правоохоронного органу, який забезпечує організацію огляду місця події і здійснення необхідних заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.

6. У разі потреби представник місцевого органу виконавчої влади залучає відповідних фахівців Державної санітарно-епідеміологічної служби до здійснення дозиметричного контролю, осіб, що зайняті на роботах у межах контрольованої зони, а також вживає інших заходів з метою забезпечення безпечного поводження з радіонуклідним джерелом іонізуючого випромінювання, зведення до мінімуму можливості заподіяння шкоди здоров'ю населення та довкіллю.

7. Місцевий орган виконавчої влади може звернутися до головної експертної організації - Інституту ядерних досліджень Національної академії наук (далі - Інститут ядерних досліджень) або іншої компетентної організації для надання експертної оцінки ситуації на місці виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта. Підставою для такого звернення може бути:

неможливість ідентифікувати радіонуклідне джерело іонізуючого випромінювання, коли цього вимагають інтереси радіаційного захисту населення та довкілля та/або досудове розслідування;

виявлення нейтронного випромінювання, що свідчить про наявність ядерного матеріалу.

Експерти Інституту ядерних досліджень, іншої експертної організації визначають категорію ядерного матеріалу (низькозбагачений уран, високозбагачений уран, плутоній) та/або тип радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання без пошкодження пакунків, контейнерів, боксів тощо.

8. Протягом однієї доби з моменту надходження першого повідомлення про виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта, але не раніше ніж надійдуть від експертної організації інформація про результати вимірів та висновки щодо категорії ядерного матеріалу (у разі потреби) та/або типу радіонуклідного джерела представники Державної санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів готують письмовий звіт, який повинен містити:

детальний опис радіаційної ситуації на місці виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта, результати вимірів;

висновки та надані рекомендації щодо можливого формування дозових навантажень на персонал та населення, заходи безпеки, здійснення яких необхідне у разі подальшого поводження з вилученим радіонуклідним джерелом іонізуючого випромінювання (включаючи його перевезення), а також поводження з приладами, інструментами та знаряддям, що зазнали радіоактивного забруднення під час робіт з джерелом;

результати вимірів, проведених експертами Інституту ядерних досліджень, іншої експертної організації (у разі їх залучення) та надані ними висновки щодо категорії ядерного матеріалу та/або типу радіонуклідного джерела.

9. На основі інформації, що міститься у письмовому звіті, місцевий орган виконавчої влади за погодженням з правоохоронним органом, який проводить огляд місця події і здійснює необхідні заходи з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, надає інформацію про виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта органам виконавчої влади, до компетенції яких належить створення системи запобігання незаконному обігу.

10. Усі дії фахівців Державної санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів, які можуть призвести до знищення речових доказів, узгоджуються з правоохоронним органом, який проводить огляд місця події і здійснює необхідні заходи з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.

11. Правоохоронний орган за результатами огляду місця події і здійснених необхідних заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, надає місцевому органу виконавчої влади свій висновок щодо необхідності перевезення вилученого радіонуклідного джерела до Інституту ядерних досліджень, іншої експертної організації для проведення поглибленого аналізу з метою встановлення його походження та/або призначення чи на тимчасове зберігання або для захоронення. На основі цього висновку, а також висновків та рекомендацій фахівців Державної санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів місцевий орган виконавчої влади приймає рішення про подальші дії з вилученим з незаконного обігу радіонуклідним джерелом іонізуючого випромінювання.

12. Після того як вилучене радіонуклідне джерело іонізуючого випромінювання було перевезено з місця його виявлення, а проведення огляду місця події і здійснення необхідних заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, завершено, залучені фахівці Державної санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів проводять у разі потреби з відповідним підрозділом МНС дезактивацію на місці виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта і готують висновки та інформують про можливі радіологічні наслідки місцевий орган виконавчої влади, а також інші заінтересовані державні органи.

13. Відповідно до прийнятого рішення про перевезення вилученого з незаконного обігу радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання згідно з пунктом 11 цього Порядку місцевий орган виконавчої влади надсилає заявку до відповідного підприємства Українського державного об'єднання "Радон" МНС. До цієї заявки додається інформація з письмового звіту фахівців Державної санітарно-епідеміологічної служби та Мінекоресурсів про характеристики джерела та необхідні заходи радіаційної та/або ядерної безпеки під час його перевезення.

Підприємство Українського державного об'єднання "Радон" МНС здійснює документальне оформлення та перевезення вилученого радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання з дотриманням відповідних норм та правил.

14. На запит правоохоронного органу, який проводить огляд місця події і здійснює необхідні заходи з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, Інститут ядерних досліджень, інша експертна організація досліджує і визначає характеристики радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання, а також проводить у межах своєї компетенції відповідні судові експертизи. Про результати досліджень та експертиз Інститут ядерних досліджень, інша експертна організація інформує зазначений правоохоронний орган, а також Держатомрегулювання та інші органи виконавчої влади, до компетенції яких належить створення системи запобігання незаконному обігу.

15. У разі встановлення підприємства (організації, установи) або фізичної особи, яка є власником або користувачем відповідного радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання, правоохоронний орган, який проводить огляд місця події і здійснює необхідні заходи з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили, інформує керівника цього підприємства (організації, установи) або фізичну особу про перебування у незаконному обігу зазначеного радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання.

Керівник підприємства (організації, установи) повинен призначити службове розслідування з причин перебування радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання у незаконному обігу, про результати якого інформує Держатомрегулювання, Мінекоресурсів, МНС, МОЗ та зазначений правоохоронний орган, а фізична особа повинна дати письмові пояснення.

16. На виконання міжнародних зобов'язань, а також з метою інформування населення, державних, громадських та інших організацій Держатомрегулювання:

надсилає за встановленою формою офіційне повідомлення про виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта до бази даних МАГАТЕ з незаконного обігу;

розміщує інформацію про виявлення підозрюваного матеріалу/об'єкта на своїй офіційній веб-сторінці.

Необхідна інформація про радіонуклідне джерело іонізуючого випромінювання, виявлене у незаконному обігу, вноситься в установленому порядку до державних систем обліку і контролю джерел іонізуючого випромінювання та ядерних матеріалів.

17. На всіх етапах поводження з радіонуклідним джерелом іонізуючого випромінювання, виявленим у незаконному обігу, повинно бути забезпечено дотримання норм, правил та стандартів з радіаційної безпеки.

18. Органи виконавчої влади та юридичні особи, які беруть участь у поводженні з радіонуклідним джерелом іонізуючого випромінювання, виявленим у незаконному обігу, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення радіаційної безпеки, а також вимог щодо забезпечення радіаційної безпеки, які встановлюються територіальним органом Державної санітарно-епідеміологічної служби.

19. Фінансування заходів щодо обстеження, проведення експертизи, охорони, перевезення, тимчасового зберігання радіонуклідного джерела іонізуючого випромінювання, виявленого у незаконному обігу, ліквідації наслідків радіаційних аварій, а також інших витрат, пов'язаних з перебуванням радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання у незаконному обігу, здійснюється за рахунок бюджетних призначень на цю мету, передбачених відповідним органам виконавчої влади.

У подальшому в разі встановлення власника (користувача) зазначеного радіонуклідного джерела витрачені кошти стягуються з нього на користь відповідного бюджету в порядку, встановленому законодавством.