Про затвердження Методики оцінки майна

45. Матеріальні носії інформації, яка є державною таємницею, вилучаються з чистої вартості цілісного майнового комплексу, що підлягає приватизації (корпоратизації).

Вартість матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею, визначається за результатами незалежної оцінки. Незалежну оцінку проводить суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання (юридична особа), який має дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.

Особливості оцінки матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею, визначаються у порядку, що встановлюється Фондом державного майна за погодженням із СБУ.

46. Необоротні активи, що не включаються до статутного капіталу, крім матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи відображаються у висновку про вартість необоротних активів згідно з додатком 3 та передавальному балансі підприємства за вартістю, що відображена у даних бухгалтерського обліку.

47. Запаси під час складання передавального балансу відображаються підприємством за вартістю, що відображена у даних бухгалтерського обліку з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Вартість дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного та декоративного каміння включається до акта оцінки вартості майна підприємства за ціною, що визначається у порядку, який встановлюється Мінфіном та Фондом державного майна.

48. Резерв сумнівних боргів, що визначається у порядку, встановленому положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", під час приватизації (корпоратизації) у процесі складання передавального балансу державного підприємства та акта оцінки майна під час приватизації (корпоратизації) визнається у сумі, підтвердженій державним підприємством шляхом надання комісії з приватизації (корпоратизації) додаткових матеріалів, що свідчать про застосування ним вичерпних заходів до боржників з метою повернення ними заборгованості.

49. Результати оцінки розміру статутного капіталу відкритого акціонерного товариства, що створюється на базі державного майна (на базі державного майна та майна орендаря), фіксуються в акті оцінки майна підприємства під час приватизації (корпоратизації), складеному згідно з додатком 2. Акт оцінки майна складається та підписується комісією з приватизації (корпоратизації) підприємства та затверджується керівником державного органу приватизації (керівником органу, уповноваженого управляти державним майном) у строк, що не перевищує двох місяців від визначеної дати оцінки, з урахуванням абзацу сьомого пункту 28 цієї Методики.

50. До акта оцінки майна під час приватизації (корпоратизації), складеного за формою згідно з додатком 2, додаються такі матеріали:

накази державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) про утворення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації, визначення дати оцінки та проведення оцінки вартості майна з метою створення відкритого акціонерного товариства;

матеріали інвентаризації майна підприємства (протоколи засідання інвентаризаційної комісії, зведений акт інвентаризації майна, складений згідно з додатком 6, інвентаризаційні описи тощо);

переліки необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці, складені згідно з додатком 4;

передавальний баланс підприємства;

висновок аудиторської перевірки, складений з урахуванням вимог цієї Методики;

висновок про вартість майна та звіт (звіти) про оцінку майна з додатками до нього;

оформлені в установленому порядку протоколи засідання комісії з приватизації (корпоратизації) щодо розгляду та схвалення матеріалів інвентаризації згідно з вимогами цієї Методики;

інші додаткові матеріали, які роз'яснюють результати оцінки майна, у тому числі наведені у додатку 1.

51. У разі прийняття рішення про збільшення статутного капіталу відкритого акціонерного товариства на суму збільшення вартості його власного капіталу відповідно до вимог пункту 140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки розрахунок приросту вартості власного капіталу здійснюється у такому порядку:

1) подання відкритим акціонерним товариством державному органу приватизації (органу, уповноваженому управляти державним майном) таких документів:

копій засновницьких документів та змін до них, пов'язаних із змінами розміру статутного капіталу товариства від дня його державної реєстрації;

затвердженого акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу під час приватизації (корпоратизації);

балансу, що додавався до зазначеного вище акта оцінки, та засвідченого аудитором його варіанту, трансформованого згідно з Методичними рекомендаціями щодо визначення підприємствами та організаціями показників вступного сальдо балансу (графа 3) у 2000 році;

копії балансу товариства на останню звітну дату, складеного згідно з вимогами, встановленими Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс";

довідки про суму попередніх збільшень розміру статутного капіталу на суму індексації балансової вартості основних фондів, підписаної головою правління товариства, та документів, що підтверджують розрахунок зазначених сум;

2) вартість власного капіталу відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), визначається як сума коштів статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового капіталу, іншого додаткового капіталу, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку, зменшена на суму непокритого збитку, неоплаченого капіталу та вилученого капіталу.

Зміна вартості власного капіталу відкритого акціонерного товариства розраховується як різниця між вартістю власного капіталу, зафіксована на дату оцінки під час приватизації (корпоратизації) та на останню звітну дату, що передує здійсненню розрахунку. Позитивний показник зміни вартості власного капіталу відкритого акціонерного товариства є його сумою збільшення.

У разі здійснення відкритим акціонерним товариством додаткового випуску акцій на суму індексації балансової вартості основних засобів, що увійшли до його статутного капіталу, зазначена сума вираховується з розрахованої суми збільшення вартості власного капіталу;

3) акт розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу відкритого акціонерного товариства складається за формою згідно з додатком 17 та подається разом з необхідними документами на затвердження керівнику державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном).

52. Розмір статутного капіталу відкритого акціонерного товариства (пайовий фонд колективного сільськогосподарського підприємства), що створюється на базі майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств та підприємств рибного господарства, розраховується на підставі передавального балансу підприємства, складеного за результатами повної інвентаризації з урахуванням переоцінки повністю зношених за даними бухгалтерського обліку основних засобів.

Для розрахунку розміру статутного капіталу відкритого акціонерного товариства (пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства) застосовується стандартизована оцінка.

53. Переоцінка повністю зношених за даними бухгалтерського обліку основних засобів здійснюється комісією з приватизації на підставі вихідних даних, наведених у відомості згідно з додатком 14, з урахуванням строку їх корисного використання, визначеного підприємством, виходячи з технічного стану об'єкта та можливості його подальшого використання.

Оціночна вартість повністю зношеного основного засобу визначається шляхом множення його первісної вартості на коефіцієнт придатності.

Коефіцієнт придатності (Кпр) розраховується за формулою:

де Ск - очікуваний строк корисного використання основного засобу від дати оцінки, у місяцях; Сз - загальний строк експлуатації основного засобу залежно від класифікації, у місяцях.

Значення показника Сз залежно від класифікації основних засобів дорівнюють для:

будинків, споруд та передавальних пристроїв - 480 місяців;

машин, обладнання та транспортних засобів - 96 місяців;

інструментів, приладів - 60 місяців;

меблів - 120 місяців;

інших об'єктів - 108 місяців.

54. За результатами переоцінки повністю зношених за даними бухгалтерського обліку основних засобів комісія з приватизації в п'ятиденний строк від дати надання підприємством вихідних даних складає акт переоцінки за формою згідно з додатком 15. Акт переоцінки надається підприємству для відображення даних переоцінки в передавальному балансі та подання його комісії з приватизації у строк, встановлений цією Методикою.

55. Акт оцінки майна складається комісією з приватизації за формою згідно з додатком 2 та подається державному органу приватизації не пізніше ніж за десять календарних днів до дати завершення підготовки та затвердження плану приватизації.

56. За результатами рецензування акт оцінки майна подається комісією з приватизації на розгляд та затвердження керівником державного органу приватизації у строк, передбачений законодавством для складання проекту плану приватизації.

57. Порядок оцінки майна відповідно до цього розділу застосовується у разі створення господарських товариств, у тому числі державних акціонерних та холдингових компаній, на базі державного майна та майна, що є у комунальній власності, для визначення вартості внесків учасників та засновників, якщо до статутного капіталу господарського товариства вноситься державне майно (майно, що є у комунальній власності) або майно господарського товариства з державною часткою (часткою комунального майна).

58. Вартість внесків усіх учасників та засновників господарських товариств, у тому числі у разі їх створення, визначається за результатами проведення незалежної оцінки. Незалежній оцінці передує проведення інвентаризації майна та аудиторської перевірки (щодо цілісних майнових комплексів, які є внеском) у порядку згідно із законодавством з урахуванням особливостей, визначених цією Методикою.

Незалежну оцінку державного майна та майна, що є у комунальній власності, проводить суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, якого відібрано на конкурсних засадах у порядку, визначеному Фондом державного майна. Інші учасники та засновники господарського товариства визначають суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який проводитиме незалежну оцінку, самостійно.

59. Незалежна оцінка проводиться з використанням методичних підходів, методів, оціночних процедур та баз оцінки у порядку, передбаченому національними стандартами.

60. У разі коли внеском учасника (засновника) є цілісний майновий комплекс, його ринкова вартість визначається переважно із застосуванням майнового та дохідного підходів з подальшим узгодженням результатів оцінки, отриманих за цими підходами.

У разі коли внеском учасника (засновника) з боку держави є пакет акцій відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), його вартість не може бути нижчою вартості, яка визначена в порядку, встановленому цією Методикою для початкової вартості пакетів акцій, що підлягають продажу на конкурсі.

Вартість внеску учасника з боку держави у формі частки (паю, акції) в статутному капіталі господарського товариства не може бути нижчою номінальної вартості частки (паю, акцій) згідно із статутними документами, збільшеної на відповідну частку вартості власного капіталу такого товариства (без урахування вартості статутного капіталу), що відповідає державній частці.

61. У разі коли державна акціонерна або холдингова компанія стає правонаступником прав та обов'язків державного підприємства, цілісний майновий комплекс якого вноситься до статутного капіталу, його розмір визначається засновником згідно із загальними методичними засадами формування статутних капіталів відкритих акціонерних товариств на базі державного майна, встановленими цією Методикою. За результатами такої оцінки складається акт оцінки майна згідно з додатком 2. Акт оцінки майна підписується відповідальними особами засновника та затверджується його керівником у порядку, передбаченому пунктом 18.

У разі внесення до статутного капіталу господарського товариства, що створюється (створене) за участю орендаря, цілісного майнового комплексу державного підприємства, переданого в оренду, внесенню до статутного капіталу з боку держави також підлягає державне майно - амортизаційні відрахування на орендовані необоротні активи, невикористані за час оренди, кошти від реалізації орендованих необоротних активів, кошти державного цільового фінансування та державних цільових надходжень, а також придбане за час оренди майно за рахунок зазначених джерел.

62. При використанні загальних методичних засад, визначених у цій Методиці для формування статутного капіталу відкритого акціонерного товариства, що утворюється на базі державного майна, у разі прийняття рішення про внесення до статутного капіталу відкритого акціонерного товариства (господарського товариства) оцінюється державне майно або майно, що є у комунальній власності (необоротні та оборотні активи), яке:

не було відображене у матеріалах інвентаризації під час приватизації (корпоратизації);

щодо якого знято заборону на приватизацію;

отримане (придбане) державним підприємством у період між датою оцінки та датою його державної реєстрації як відкритого акціонерного товариства;

отримане відкритим акціонерним товариством (господарським товариством).

Дата оцінки визначається наказом керівника державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном або майном, що є у комунальній власності).

63. Вимоги цього розділу поширюються на випадки проведення оцінки об'єктів у матеріальній формі (крім земельних ділянок та об'єктів незавершеного будівництва) з метою їх приватизації як окремого індивідуально визначеного майна, застави та іншого відчуження відповідно до законодавства.

64. До об'єктів у матеріальній формі застосовується незалежна оцінка. Незалежна оцінка окремого індивідуально визначеного майна, що приватизується, проводиться у двомісячний строк від дати оцінки. При цьому звіт про оцінку та висновок про вартість подаються до державного органу приватизації на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення вищезазначеного строку.

65. Вибір баз оцінки об'єктів у матеріальній формі регулюється вимогами національних стандартів з урахуванням особливостей, встановлених цією Методикою. При цьому враховується строк корисного використання таких об'єктів, належність їх до спеціалізованого майна, майна спеціального призначення або спеціальної конструкції.

У випадках викупу або обміну об'єктів у матеріальній формі одночасно з ринковою вартістю може визначатися також їх спеціальна вартість.

Вихідними даними про фізичні, технічні та функціональні характеристики об'єктів у матеріальній формі є дані, зазначені в документах згідно з пунктом 38.

66. Для визначення початкової вартості окремого індивідуально визначеного майна, що приватизується шляхом продажу на аукціоні (конкурсі), застосовується ринкова вартість, а спеціалізованого майна, майна спеціального призначення або спеціальної конструкції - залишкова вартість заміщення (відтворення).

67. Вартість орендованого нерухомого майна під час приватизації на аукціоні (конкурсі) або шляхом викупу у разі прийняття рішення про компенсацію орендарю вартості невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок власних коштів за час оренди, визначається на підставі оцінки його ринкової вартості та ринкової вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна.

Для визначення ринкової вартості невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна розраховується різниця між ринковою вартістю нерухомого майна на дату оцінки виходячи з ринкової вартості подібного майна з урахуванням невід'ємних поліпшень, що здійснені орендарем, та його ринковою вартістю на дату оцінки виходячи з ринкової вартості подібного майна, яке не містить зазначених поліпшень. Ринкова вартість невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна визнається у сумі, що не перевищує фактично сплаченої суми коштів орендаря у здійснення ідентифікованих невід'ємних поліпшень. Під час оцінки встановлюється питома вага часток держави та орендаря у ринковій вартості орендованого нерухомого майна.

Для продажу нерухомого майна, яке перебуває в оренді, на аукціоні (конкурсі) та щодо якого прийнято рішення про компенсацію невід'ємних поліпшень, його ринкова вартість та ринкова вартість поліпшень, визначені на дату оцінки, є початковою вартістю такого майна.

У разі коли в процесі продажу початкова вартість орендованого нерухомого майна зросла, покупець оплачує кошти за державну частку в об'єкті приватизації, які дорівнюють фактичній ціні продажу орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, за вирахуванням ринкової вартості таких поліпшень, визначеної під час оцінки.

У разі коли в процесі продажу ціна продажу орендованого нерухомого майна зменшилася порівняно з його початковою вартістю, покупець сплачує кошти за державну частку в об'єкті приватизації, яка дорівнює фактичній ціні продажу орендованого нерухомого майна, скоригованій з урахуванням питомої ваги державної частки у ньому, визначеній у процесі оцінки. Втрата вартості орендованого нерухомого майна в процесі такого продажу визнається його економічним зносом.

Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, встановлюється Фондом державного майна. Цим Порядком також визначається процедура ідентифікації невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря.

68. Продаж об'єкта у матеріальній формі одному покупцю, що зареєстрований учасником аукціону (конкурсу), може відбуватися за ціною не нижче його початкової вартості, визначеної для проведення цього аукціону (конкурсу), якщо звіт про оцінку та висновок про вартість такого об'єкта дійсний на дату укладення такої угоди купівлі-продажу.

69. У разі коли процедурою продажу об'єкта оцінки передбачаються додаткові умови (вимоги, що потребують додаткових матеріальних витрат, зокрема збереження існуючого напряму використання, якщо такий напрям не може бути визнаний найбільш ефективним використанням), може визначатися інвестиційна вартість такого об'єкта. У такому разі у звіті про оцінку дається аналіз найбільш ефективного використання об'єкта оцінки та розрахунок впливу додаткових умов продажу на його вартість.

70. Оцінка об'єктів у матеріальній формі для інших випадків їх відчуження шляхом продажу на конкурентних та неконкурентних засадах проводиться шляхом визначення їх ринкової вартості. Якщо законодавством встановлено знижувальні коефіцієнти та порядок їх застосування для визначення початкової вартості таких об'єктів, такі коефіцієнти застосовуються до ринкової вартості. Початкова вартість, отримана в результаті застосування знижувальних коефіцієнтів, визнається ліквідаційною вартістю об'єкта у матеріальній формі. У цьому випадку у висновку про вартість одночасно зазначається ринкова та ліквідаційна вартість такого об'єкта.

71. Оцінка об'єктів у матеріальній формі для випадків їх відчуження неконкурентними способами, зокрема шляхом обміну, передачі від одного суб'єкта до іншого, здійснюється шляхом визначення ринкової вартості об'єктів обміну (передачі). Під час обміну об'єктів повинна забезпечується еквівалентність їх вартісних показників.

72. Об'єкти у матеріальній формі у разі їх застави оцінюються за ринковою вартістю без включення до неї суми податку на додану вартість.

73. Повернення об'єктів у матеріальній формі (об'єктів приватизації) у державну власність, у тому числі за рішенням суду, відбувається за їх ринковою вартістю, визначеною на дату оцінки (день набрання чинності відповідним рішенням суду).

74. Оцінка цілісних майнових комплексів для випадків їх відчуження способами, визначеними законодавством, проводиться на засадах незалежної оцінки. Підготовчий етап до проведення оцінки цілісних майнових комплексів передбачає здійснення робіт, визначених у пункті 8. В інших випадках, крім приватизації цілісних майнових комплексів, роботи на підготовчому етапі здійснюють замовники оцінки.

Незалежна оцінка цілісного майнового комплексу, що приватизується, проводиться у двомісячний строк від дати оцінки. При цьому звіт про оцінку майна подається державному органу приватизації на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення вищезазначеного строку.

Затвердження оцінки здійснюється у двомісячний строк від дати оцінки.

75. Основною базою оцінки, що застосовується, є ринкова вартість.

Якщо процедури продажу передбачають наявність додаткових умов (додаткового інвестування або виконання інших вимог, що потребують додаткових матеріальних витрат, зокрема збереження існуючого напряму діяльності об'єкта оцінки, якщо такий напрям не відповідає принципу найбільш ефективного використання), може визначатися інвестиційна вартість.

Якщо умовами продажу цілісного майнового комплексу буде визначена його ліквідація, видом вартості як базою оцінки може бути вартість ліквідації, яка визначається шляхом застосування методу поточної вартості ймовірного результату ліквідації цілісного майнового комплексу.

Майновий підхід застосовується у порядку, встановленому для визначення розміру статутного капіталу відкритого акціонерного товариства, що створюється під час приватизації (корпоратизації). При цьому не оцінюються активи цілісного майнового комплексу, які не включаються у його вартість, крім матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею.

Дохідний підхід передбачає використання методу непрямої капіталізації (дисконтування грошового потоку). При цьому під час прогнозування валового доходу враховуються доходи, що можуть бути отримані від найбільш ефективного використання надлишкових активів.

У разі відчуження цілісного майнового комплексу як сукупності активів без зобов'язань його оцінка базується на майновому підході з урахуванням принципу найбільш ефективного використання таких активів.

Особливості застосування методичних підходів визначаються у національних стандартах.

76. Під час визначення ринкової вартості цілісного майнового комплексу, переданого в оренду, до вартості державної частки включаються амортизаційні відрахування на орендоване майно, не використані на дату оцінки, кошти державного цільового фінансування та державних цільових надходжень, вартість майна, що придбане за рахунок амортизаційних відрахувань на орендовані необоротні активи та коштів від продажу орендованого майна. Якщо покупцем цілісного майнового комплексу, переданого в оренду, є орендар, до державної частки у ринковій вартості включається сума заборгованості за оренду цілісного майнового комплексу, у тому числі з викупу оборотних активів.

Порядок визначення відсоткового співвідношення державної частки та частки орендаря у ринковій вартості цілісного майнового комплексу, переданого в оренду, встановлюється Фондом державного майна.

77. У плані приватизації цілісного майнового комплексу зазначається його початкова вартість, визначена на підставі затвердженої оцінки.

Продаж цілісного майнового комплексу одному покупцеві, що зареєстрований учасником аукціону (конкурсу), може відбуватися за ціною не нижче його початкової вартості, визначеної для проведення такого аукціону (конкурсу), якщо висновок про вартість цілісного майнового комплексу дійсний на дату укладення відповідного договору купівлі-продажу.

78. Повернення цілісних майнових комплексів (об'єктів приватизації) у державну власність, у тому числі за рішенням суду, відбувається за їх ринковою вартістю, визначеною на дату оцінки (день набрання чинності відповідним рішенням суду).

79. Вимоги цього розділу поширюються на проведення оцінки пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що належать державі (далі - пакетів акцій), під час їх продажу державними органами приватизації на конкурентних засадах способами, визначеними законодавством про приватизацію.

Оцінка пакетів акцій здійснюється переважно шляхом проведення стандартизованої оцінки. В окремих випадках, визначених у цьому розділі, застосовується незалежна оцінка пакетів акцій. За результатами проведення стандартизованої оцінки відповідно до цієї Методики складаються акти оцінки пакетів акцій, форма та порядок заповнення яких визначається Фондом державного майна. Акти оцінки пакетів акцій підлягають затвердженню керівником державного органу приватизації.

80. Початкова вартість пакетів акцій під час їх продажу через організаторів торгівлі цінними паперами (крім міжнародних фондових ринків), на відкритих грошових регіональних аукціонах, спеціалізованих аукціонах за гроші визначається державним органом приватизації як пропорційна розмірові державного пакета акцій частка вартості власного капіталу акціонерного товариства, що визначена за даними балансу, складеного на останню звітну дату. За результатами стандартизованої оцінки складається акт оцінки пакета акцій відкритого акціонерного товариства згідно з додатком 16.

У разі коли власний капітал акціонерного товариства, пакет акцій якого оцінюється, менший від його статутного капіталу, зокрема коли власний капітал має від'ємне значення, початкова вартість такого пакета акцій дорівнює його номінальній вартості.

Для відкритих акціонерних товариств, акції яких пройшли лістинг і котируються на фондових біржах та їх філіях або першій фондовій торгівельній системі (далі - ПФТС), дозволяється встановлювати початкову вартість пакетів акцій на рівні середньозваженої вартості акцій за результатами угод, укладених у процесі котирування, але не нижче початкової вартості пакетів акцій, визначеної відповідно до абзаців першого та другого цього пункту.

81. Початкова вартість пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, що підлягають продажу на конкурсах (крім тих, що проводяться із залученням радників), визначається державним органом приватизації шляхом проведення стандартизованої оцінки згідно з вимогами порядку, що затверджується Фондом державного майна, в якому повинне передбачатися застосування основних методичних підходів (майнового, дохідного та порівняльного).

Майновий підхід базується на визначенні вартості власного капіталу відкритого акціонерного товариства за даними балансу, складеного на останню звітну дату. Вартість власного капіталу зменшується на залишкову вартість наявних основних засобів, що не ввійшли до статутного капіталу відкритого акціонерного товариства у процесі його створення.

За основу розрахунку початкової вартості пакетів акцій з використанням дохідного підходу береться капіталізація усередненого розміру грошового потоку за два попередні повні роки до дати оцінки та прогнозованого грошового потоку за рік, в якому проводиться оцінка, з поправкою на коефіцієнт властивостей пакета акцій, що оцінюється.

Порівняльний підхід базується на застосуванні методу ринкових мультиплікаторів з використанням результатів продажу на конкурсах пакетів акцій за п'ять років до дати оцінки початкової вартості або методу середньозваженої вартості продажу акцій за результатами угод, укладених на фондових біржах та в їх філіях або ПФТС за рік до дати оцінки початкової вартості, з поправкою на коефіцієнт властивостей пакета акцій, що оцінюється. Основним у межах порівняльного підходу є метод ринкових мультиплікаторів. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується розрахунок середньозваженої вартості продажу акцій за результатами укладених угод.

За наявності інформації про результати продажу 5-10-відсоткового пакета акцій відкритого акціонерного товариства, пакет акцій якого оцінюються, на фондових біржах з метою визначення вартості пакета акцій зазначеного товариства для продажу на конкурсі окремо визначається його оціночна вартість із застосуванням методу середньозваженої вартості.

У разі неможливості застосування певного методичного підходу або отримання від'ємного результату розрахунок початкової вартості пакетів акцій відкритих акціонерних товариств здійснюється з використанням методичних підходів, інформації для застосування яких достатньо та за результатами застосування яких отримано позитивне значення оціночної вартості.

Початкова вартість таких пакетів акцій для першого продажу на конкурсі визначається на підставі узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням майнового, дохідного та порівняльного підходів і методу середньозваженої вартості у випадку, визначеному в абзаці четвертому цього пункту, що були застосовані в процесі оцінки. Початкова вартість пакета акцій відкритого акціонерного товариства, розрахована для першого продажу на конкурсі, не може бути нижчою його номінальної вартості. У разі неможливості застосування жодного методичного підходу початкова вартість встановлюється у розмірі його номінальної вартості.

82. Початкова вартість пакета акцій, конкурс з продажу якого не відбувся, під час його повторного продажу на конкурсі, крім продажу із залученням радника, за рішенням конкурсної комісії може бути зменшена в сукупності не більш як на 30 відсотків початкової вартості, визначеної для першого продажу на конкурсі.

83. Початкова вартість пакетів акцій державних акціонерних та холдингових компаній визначається за результатами незалежної оцінки з урахуванням вартості пакетів акцій та іншого майна, що передані до їх статутних капіталів, результатів фінансово-господарської діяльності тощо. Якщо строк з дати затвердження акта оцінки майна з метою визначення розміру статутного капіталу державної акціонерної або холдингової компанії до дати оцінки пакета акцій не перевищує один рік, дозволяється визначати початкову вартість такого пакета на рівні його номінальної вартості.

84. Початкова вартість пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, що підлягають продажу на відкритих торгах за процедурою тендеру, міжнародних фондових ринках та конкурсах із залученням радників для їх підготовки до продажу, пошуку потенційних покупців та організації продажу, встановлюється за результатами незалежної оцінки.

За результатами незалежної оцінки радник подає державному органу приватизації звіт про оцінку для затвердження оцінки пакета акцій. Рецензування наданих матеріалів здійснюється у місячний строк з дня їх надходження.

85. Якщо на конкурс надійшла заява від одного покупця, ціна продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства визначається за результатами незалежної оцінки, але не може бути нижчою ціни, яку запропонував покупець у своїй конкурсній пропозиції.

У разі визначення початкової вартості пакета акцій шляхом проведення незалежної оцінки результати оцінки можуть бути використані для продажу такого пакета акцій одному покупцеві, якщо висновок про його вартість дійсний на дату укладення угоди купівлі-продажу пакета.

86. Незалежна оцінка пакетів акцій проводиться згідно з національними стандартами. При цьому суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання визначає ринкову вартість пакета акцій.

Суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, що проводить незалежну оцінку пакета акцій, визначається державним органом приватизації на конкурсних засадах. Якщо до підготовки пакета акцій для продажу, у тому числі для забезпечення проведення його оцінки, залучався радник, заходи щодо укладення договору із суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання на проведення такої оцінки та її фінансування здійснюються радником.

87. На підставі отриманих результатів незалежної оцінки початкової вартості пакетів акцій державний орган приватизації готує рекомендації конкурсній (тендерній) комісії щодо їх початкової вартості. Акт оцінки, який містить рекомендації щодо початкової вартості пакета акцій, використовується конкурсною комісією для визначення умов конкурсу (повторного конкурсу) протягом строку його дії.

88. Вимоги цього розділу застосовуються під час проведення оцінки часток (паїв, акцій), що належать державі або господарським товариствам з державною часткою (часткою комунального майна) у разі їх відчуження способами, визначеними законодавством, а також у разі повернення часток (паїв, акцій) у державну власність (компенсації їх вартості), у тому числі за рішенням суду.

Визначення вартості часток (паїв, акцій) здійснюється переважно із застосуванням незалежної оцінки. В окремих випадках, визначених у цій Методиці, оціночна вартість часток (паїв, акцій) визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки. Стандартизовану оцінку проводять державні органи приватизації.

Базою оцінки, що визначається під час проведення незалежної оцінки, є ринкова вартість.

89. Початкова вартість (ціна продажу) часток (паїв, акцій), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств, створених після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 1998 р. N 1114 "Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації", розмір яких не перевищує 10 відсотків статутного капіталу, а номінальна вартість 5000 гривень, визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки.

Стандартизована оцінка проводиться на підставі пропорційної розміру державної частки (паю, пакета акцій) частки вартості власного капіталу господарського товариства, визначеної за даними останнього до дати оцінки річного балансу, що збільшується на відповідну частку чистого прибутку господарського товариства, отриманого з початку календарного року, в якому проводиться оцінка. За результатами стандартизованої оцінки складається акт оцінки часток (паїв, акцій) згідно з додатком 18.

90. Початкова вартість акцій, що належать державі у статутному капіталі комерційного банку у формі господарських товариств, номінальна вартість яких не перевищує 5000 гривень, визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки відповідно до вимог абзацу другого пункту 89 Методики. За результатами стандартизованої оцінки складається акт оцінки часток (паїв, акцій) згідно з додатком 18.

91. У разі повторного продажу початкова вартість акцій, що належать державі, комерційних банків у формі відкритих акціонерних товариств, які пройшли лістинг і котируються на фондових біржах (їх філіях) або у ПФТС, може встановлюватися на рівні середньозваженої вартості акцій за результатами укладених угод, але не нижче їх номінальної вартості. Розрахунок середньозваженої вартості акцій проводиться з урахуванням вимог пункту 80.

92. У разі повторного проведення аукціону (конкурсу) з продажу часток (паїв, акцій), початкова вартість яких визначалася шляхом проведення стандартизованої оцінки відповідно до вимог пунктів 89 і 90, дія актів оцінки часток (паїв, акцій) за рішенням державного органу приватизації може бути продовжена на строк, що не перевищує одного року від дати їх затвердження.

93. Пакети акцій, що належать державі у статутних капіталах відкритих акціонерних товариств агропромислового комплексу, утворених на базі майна господарських організацій, заснованих на змішаній формі власності (включаючи міжгосподарські підприємства), визначаються у порядку, встановленому Фондом державного майна, та оцінюються незалежно від способу їх приватизації з урахуванням таких особливостей:

пакети акцій відкритих акціонерних товариств, що належать до сільськогосподарської або рибної галузей агропромислового комплексу, оцінюються згідно з вимогами відповідного розділу цієї Методики, у якому встановлюється порядок визначення розміру статутного капіталу (пайового фонду колективних сільськогосподарських підприємств) щодо підприємств цих галузей;

пакети акцій відкритих акціонерних товариств, що належать до інших галузей агропромислового комплексу, оцінюються згідно з вимогами відповідного розділу цієї Методики, у якому встановлюється загальний порядок визначення розміру статутного капіталу відкритих акціонерних товариств, що утворюються в процесі приватизації (корпоратизації).

Вартість пакетів акцій, що належать державі у відкритих акціонерних товариствах агропромислового комплексу, утворених на базі майна господарських організацій, заснованих на змішаній формі власності (включаючи міжгосподарські підприємства), визначається незалежно від способу їх приватизації як відповідна частка чистої вартості цілісного майнового комплексу для визначення розміру статутного капіталу згідно з додатком 2 до цієї Методики.

94. Інші частки (паї, акції) під час приватизації або в інших випадках їх відчуження згідно із законодавством оцінюються шляхом проведення незалежної оцінки згідно з національними стандартами.

95. Розмір компенсації державному органу приватизації вартості часток (паїв, акцій) у разі неможливості їх отримання у зв'язку з відсутністю часток (паїв, акцій) або суб'єкта господарювання, частка (пай, акції) якого підлягає передачі державному органу приватизації, чи неможливості оформлення державним органом приватизації правонаступництва на корпоративні права держави, або у разі, коли частки (паї, акції) обтяжені додатковими зобов'язаннями (рішеннями судів) або не можуть бути визначені відповідно до законодавства про приватизацію об'єктами приватизації групи Е, визначається таким чином.

Для випадків, коли частки (паї, акції) відсутні або відсутня можливість оформлення правонаступництва державним органом приватизації на корпоративні права держави, або у разі, коли частки (паї, акції) обтяжені додатковими зобов'язаннями (рішеннями судів), розмір компенсації визначається за результатами незалежної оцінки частки (паю, акцій), яка проводиться відповідно до законодавства про оцінку майна та оціночну діяльність. Дата оцінки визначається рішенням державного органу приватизації про компенсацію вартості частки (паю, акцій) на останнє число місяця, в якому прийняте таке рішення. Базою оцінки є ринкова вартість. Для випадків, коли частки (паї, акції) обтяжені додатковими зобов'язаннями (рішеннями судів), базою оцінки може бути інвестиційна вартість. Замовником оцінки виступає державний орган приватизації. Якщо у випадках, зазначених у цьому абзаці, розмір частки (паю, пакета акцій) становить менш як 10 відсотків статутного капіталу суб'єкта господарювання, частка (пай, акції) якого підлягає передачі державному органу приватизації, та (або) номінальна вартість частки (паю, акцій) не перевищує 5000 гривень, розмір компенсації визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки відповідно до абзацу третього цього пункту.

У разі неповноти, недостовірності або відсутності інформації про частку (пай, акції), що міститься у вихідних даних, та іншої інформації, необхідної для оцінки, розмір компенсації визначається на підставі ціни, за якою частка (пай, акції) була відчужена відкритим акціонерним товариством, або її (його, їх) балансової вартості, збільшеної на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок за період починаючи з дати отримання акціонерним товариством коштів внаслідок відчуження або дати укладення відповідного договору, залежно від того, яка подія відбулася раніше (далі - дата відчуження), до дати прийняття державним органом приватизації рішення про компенсацію, яка збігається з датою оцінки. У разі відсутності інформації про ціну, за якою частка (пай, акції) була відчужена, розмір компенсації визначається на підставі балансової вартості такого об'єкта на дату оцінки державного (орендного) підприємства, що проводилася з метою визначення статутного капіталу акціонерного товариства, яке було утворене в процесі приватизації (корпоратизації). У разі відсутності інформації про дату відчуження частки (паю, акцій) сума компенсації визначається на підставі ціни, за якою частка (пай, акції) була відчужена відкритим акціонерним товариством, збільшеної на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок за період починаючи з дати реєстрації відкритого акціонерного товариства як суб'єкта господарювання до дати прийняття державним органом приватизації рішення про компенсацію, яка збігається з датою оцінки.

У разі відсутності суб'єкта господарювання, частка (пай, акції) якого підлягає передачі, у зв'язку з його ліквідацією або коли частка (пай, акції) не може бути визначена відповідно до законодавства про приватизацію об'єктом приватизації групи Е, розмір компенсації визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки відповідно до абзацу третього цього пункту.

За результатами стандартизованої оцінки розміру компенсації державному органу приватизації вартості частки (паю, акцій) складається акт згідно з додатком 19 до цієї Методики.

96. Вимоги цього розділу поширюються на випадки визначення вартості об'єктів незавершеного будівництва і законсервованих об'єктів, що приватизуються окремо від цілісного майнового комплексу у порядку, встановленому Законом України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", а також на інші випадки відчуження таких об'єктів.

Оцінка об'єктів незавершеного будівництва проводиться шляхом стандартизованої оцінки або незалежної оцінки у випадках, визначених цим розділом Методики. Об'єкти нерухомого майна, які перебувають у стадії капітального будівництва або реконструкції і первісна вартість яких обліковується у складі основних засобів підприємства, оцінюються у порядку, встановленому відповідним розділом цієї Методики для об'єктів у матеріальній формі.

Під час проведення оцінки об'єктів незавершеного будівництва ураховується вартість матеріалів, виробів і конструкцій, завезених на будівельний майданчик для цього об'єкта незавершеного будівництва і не використаних для будівництва, а також з урахуванням вартості устаткування для монтажу, придбаного для функціонування об'єкта незавершеного будівництва після завершення будівництва.

97. Процедура оцінки об'єкта незавершеного будівництва для цілей його приватизації передбачає передачу балансоутримувачем державному органу приватизації бухгалтерської інформації щодо фактичних витрат на будівництво об'єкта незавершеного будівництва (включаючи інформацію про фактичні витрати на придбання матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування, зазначених у пункті 96) за періодами їх здійснення із зазначенням джерел фінансування. Фактичні витрати на будівництво об'єкта незавершеного будівництва зазначаються наростаючим підсумком з розподілом їх за видами - будівельно-монтажні роботи (з урахуванням інших витрат), устаткування та інвентар.

Для підтвердження фактів та джерел фінансування будівництва об'єкта незавершеного будівництва проводиться аудиторська перевірка даних бухгалтерського обліку.

98. Оцінка об'єкта незавершеного будівництва під час приватизації проводиться залежно від способу приватизації:

для продажу на аукціоні, за конкурсом, під розбирання або шляхом викупу, а також для передачі до статутного капіталу господарського товариства як внеску держави з наступною приватизацією акцій (часток, паїв) у порядку, встановленому установчими документами товариства та законодавством України, після завершення будівництва відповідного об'єкта - шляхом проведення стандартизованої оцінки на підставі балансу без урахування суми індексації вартості об'єкта незавершеного будівництва, обчисленої за індексами, встановленими Держкомстатом для складання підприємствами та організаціями балансу станом на 1 січня 1997 р. у зв'язку із запровадженням національної грошової одиниці. За результатами оцінки складається акт за формою згідно з додатком 7. У разі відсутності у балансоутримувача інформації, зазначеної у пункті 97, або її неповноти державний орган приватизації може прийняти рішення про визначення вартості об'єкта незавершеного будівництва із застосуванням незалежної оцінки. При цьому визначається його ринкова вартість;

для приватизації зазначених у пункті 96 матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування на аукціоні, за конкурсом, шляхом викупу як разом з об'єктом незавершеного будівництва, так і окремо - шляхом визначення ринкової вартості;

для продажу під розбирання - може визначатися вартість ліквідації шляхом проведення незалежної оцінки.

99. Під час приватизації об'єкта незавершеного будівництва за наявності на ньому зазначених у пункті 96 матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування складається зведений акт за результатами проведення стандартизованої та незалежної оцінки згідно з додатком 7. При цьому звіт про оцінку матеріалів, виробів, конструкцій та устаткування приймається державним органом приватизації за результатами його рецензування і є невід'ємною частиною зведеного акта оцінки.

100. Акт оцінки об'єкта незавершеного будівництва, складений відповідно до вимог цієї Методики, або висновок про його вартість (у разі проведення незалежної оцінки) затверджується керівником державного органу приватизації у строк, що не перевищує двох місяців від визначеної дати оцінки.

Зведений акт оцінки об'єкта незавершеного будівництва, складений відповідно до вимог цієї Методики, затверджується керівником державного органу приватизації у строк, що не перевищує трьох місяців від визначеної дати оцінки.

101. У разі застави об'єкта незавершеного будівництва та в інших випадках його відчуження проводиться незалежна оцінка відповідно до методичних засад, визначених національними стандартами. Незалежна оцінка проводиться із застосуванням переважно витратного або дохідного підходів, а також шляхом їх комбінування.

Базами оцінки можуть бути ринкова вартість, вартість ліквідації, залишкова вартість заміщення (відтворення), інвестиційна вартість та ліквідаційна вартість. Порядок їх вибору регулюється національними стандартами.

102. У разі повернення об'єктів незавершеного будівництва (об'єктів приватизації) у державну власність, у тому числі за рішенням суду, їх вартість визначається на дату оцінки (день набрання чинності відповідним рішенням суду) у порядку, встановленому для їх приватизації.