Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

1. Цей Порядок визначає процедури здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення (далі - товари).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання".

3. Міжнародна передача товарів може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів (далі - суб'єкт) або іноземним суб'єктом господарської діяльності (далі - іноземний суб'єкт) за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю.

Дозвіл чи висновок Держекспортконтролю на право здійснення відповідної міжнародної передачі будь-якого виробу військового призначення є підставою для передачі імпортеру (кінцевому споживачеві) комплекту технічної документації (технічних даних), необхідної для налагодження, експлуатації та використання такого виробу за цільовим призначенням в обсягах, визначених цим дозволом чи висновком.

4. Експорт та імпорт товарів може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності, які в установленому порядку отримали відповідні повноваження, крім випадків, передбачених пунктом 4 Положення про порядок надання суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. N 838 (Офіційний вісник України, 1998 р., N 23, ст. 839; 1999 р., N 24, ст. 1107; 2001 р., N 12, ст. 490; 2002 р., N 24, ст. 1170, N 42, ст. 1934; 2003 р., N 18-19, ст. 841, N 34, ст. 1827).

5. Товари, контроль за міжнародними передачами яких здійснюється відповідно до цього Порядку, зазначені у списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, згідно з додатком (далі - список).

6. У разі переміщення товарів через митний кордон України митний контроль і їх митне оформлення здійснюються у порядку, встановленому законодавством.

Під час митного оформлення товарів суб'єкт або іноземний суб'єкт зобов'язаний подати до митного органу відповідний дозвіл чи висновок Держекспортконтролю, а також інші документи, необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення товарів згідно із законодавством.

7. Експорт, імпорт, тимчасове вивезення, тимчасове ввезення товарів, які є матеріальними носіями інформації, віднесеної до державної таємниці, здійснюється з дотриманням вимог законодавства з питань охорони державної таємниці.

8. Міжнародні передачі товарів, які згідно з висновками відповідних органів виконавчої влади допущені для цивільного використання, здійснюються у порядку, встановленому для товарів подвійного використання.

9. Не допускається експорт окремих товарів до держав, стосовно яких Радою Безпеки ООН встановлено ембарго на їх експорт, а також у разі, коли за результатами експертизи в галузі державного експортного контролю є підстави вважати, що вони призначені для:

створення зброї масового знищення чи засобів її доставки;

використання у терористичних або інших протиправних цілях;

використання в діяльності, пов'язаній із створенням ядерних вибухових пристроїв, або в діяльності, пов'язаній з ядерним паливним циклом, яка не перебуває під гарантіями МАГАТЕ;

використання в діяльності, пов'язаній з придбанням, створенням, накопиченням або застосуванням хімічної зброї як засобу ведення війни;

використання в діяльності, пов'язаній з придбанням, створенням, накопиченням або застосуванням збудників захворювань (патогенів) і токсинів як бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї чи її складових частин.

10. Відомості про експорт та імпорт окремих категорій товарів відповідно до міжнародних зобов'язань України Держекспортконтроль подає МЗС для інформування заінтересованих міжнародних організацій, членом яких є Україна.

11. Для отримання дозволу чи висновку на право експорту, тимчасового вивезення, імпорту, тимчасового ввезення та реекспорту товарів суб'єкт надсилає Держекспортконтролю лист, до якого додаються:

заява за встановленою Держекспортконтролем формою;

засвідчені копії посвідчення про реєстрацію суб'єкта в Держекспортконтролі та роз'яснення Держекспортконтролю щодо умов здійснення міжнародних передач зазначених у заяві товарів (крім тимчасового вивезення чи ввезення товарів військовими формуваннями України у випадках, передбачених пунктами 19 і 25 цього Порядку);

засвідчена копія свідоцтва про державну атестацію системи внутрішньофірмового експортного контролю, створеної суб'єктом (якщо суб'єкт має намір отримати відповідний відкритий або генеральний дозвіл чи висновок);

висновок міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, Служби зовнішньої розвідки, до сфери управління яких належить суб'єкт, щодо можливості здійснення міжнародної передачі товарів (на вимогу Держекспортконтролю).

Відкритий або генеральний дозвіл чи висновок надається суб'єкту, як правило, тільки у випадках, визначених пунктами 18, 19, 24 і 25 цього Порядку. В разі прийняття Держекспортконтролем рішення про надання такого дозволу чи висновку в інших випадках документи, передбачені абзацами другим і п'ятим пункту 14 та другим і третім пункту 22 цього Порядку, до листа не додаються, а подаються Держекспортконтролю разом із зазначеним у пункті 28 цього Порядку звітом суб'єкта про використання дозволу чи висновку. Для отримання відповідного генерального дозволу чи висновку до листа додається також документ, який містить підтвердження кінцевого споживача про намір імпорту визначених у заяві товарів та гарантії щодо їх використання виключно у заявлених цілях.

У разі коли суб'єкт або іноземний суб'єкт, який здійснює імпорт товарів, є посередником, разом із зазначеними у цьому пункті документами до листа додається оригінал документа, оформлений чи підтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товарів, у якому кінцевий споживач підтверджує право такого суб'єкта на постачання йому товарів. Якщо участь посередника у виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) щодо постачання товарів кінцевому споживачеві визначена у поданому разом із заявою сертифікаті кінцевого споживача, імпортному сертифікаті або іншому документі, оформленому чи підтвердженому уповноваженим державним органом держави призначення товарів, зазначений документ може не надаватися.

У разі коли постачання товарів кінцевому споживачеві здійснюється через посередників, до листа додаються оригінали документів, які містять зобов'язання кожного посередника щодо передачі товару іншому посереднику або кінцевому споживачеві, визначеному в сертифікаті кінцевого споживача, імпортному сертифікаті або іншому документі, та документ, який підтверджує повноваження кожного посередника на здійснення зовнішньоекономічної операції з товарами, виданий уповноваженим державним органом держави, на території якої зареєстрований зазначений посередник, або інший документ, який підтверджує такі повноваження відповідно до законодавства цієї держави.

З метою прийняття обґрунтованого рішення щодо можливості надання відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтроль може вимагати від суб'єкта надання додаткових відомостей або документів.

Строк розгляду заяви суб'єкта про надання дозволу чи висновку на право здійснення відповідної міжнародної передачі товарів, якщо його надання не потребує додаткового міжвідомчого узгодження, встановлюється з дня надходження всіх необхідних документів:

до 30 днів - щодо експорту (реекспорту) та тимчасового вивезення (ввезення) товарів;

до 10 днів - щодо імпорту та транзиту товарів, а також тимчасового вивезення або ввезення товарів у випадках, передбачених пунктами 18, 19, 24 і 25 цього Порядку.

До строку розгляду заяви не зараховується час, необхідний для отримання від суб'єкта додаткових відомостей або документів.

Якщо додаткові відомості або документи не надійшли протягом двох місяців, заява вважається відхиленою і розгляду не підлягає.

У разі потреби з ініціативи Держекспортконтролю або згідно із зверненням суб'єкта строк розгляду заяви може бути продовжений рішенням Голови Держекспортконтролю.

У разі потреби в додатковому міжвідомчому узгодженні (перевірка кінцевого споживача чи посередника, отримання інформації про можливе відхилення від заявленого кінцевого використання товарів, проведення консультацій з відповідними органами держав - учасниць міжнародних режимів експортного контролю) міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Служба зовнішньої розвідки протягом 15 днів після отримання відповідного запиту, надають висновок про можливість здійснення міжнародної передачі. Якщо надання висновку потребує терміну, що перевищує 15 днів, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Служба зовнішньої розвідки письмово повідомляють про це Держекспортконтроль із зазначенням підстав для продовження терміну та визначають додатковий термін для надання висновку, який не може перевищувати 15 днів. У такому разі загальний термін розгляду заяв з урахуванням міжвідомчого узгодження не повинен перевищувати 90 днів.

Документи, що подаються Держекспортконтролю, мають бути складені державною мовою. До документів, складених іноземною мовою, обов'язково додається їх засвідчений в установленому порядку переклад на українську мову.

12. Заява суб'єкта про надання дозволу чи висновку на право експорту, тимчасового вивезення, імпорту, тимчасового ввезення та реекспорту товарів залишається без розгляду, якщо:

вона подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;

документи подано не в повному обсязі або оформлено з порушенням вимог цього Порядку.

Про залишення заяви щодо надання дозволу чи висновку без розгляду або у разі прийняття рішення про відмову в його наданні Держекспортконтроль письмово повідомляє суб'єкта та центральний орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить цей суб'єкт, протягом трьох днів після прийняття відповідного рішення з обґрунтуванням причин.

13. Заява і документи, які суб'єкт подає Держекспортконтролю для отримання дозволу чи висновку, повинні містити повну та достовірну інформацію про суб'єктів, що беруть участь у здійсненні зазначеної у заяві міжнародної передачі товарів, про товари та порядок їх міжнародної передачі, про кінцеве використання цих товарів, а також оригінали документів про гарантії щодо їх використання виключно у заявлених цілях.

14. Разом із заявою про надання дозволу чи висновку на право експорту товарів, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, суб'єкт подає:

1) оригінали документів про зобов'язання та гарантії іноземного суб'єкта - кінцевого споживача стосовно імпортованих товарів;

2) документ про походження товарів;

3) засвідчені в установленому порядку:

копію зовнішньоекономічного договору (контракту) на експорт зазначених у заяві товарів, а також копію договору комісії, доручення тощо, якщо експортером є підприємство-посередник;

копію відповідного висновку Держекспортконтролю на право проведення переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічного договору (контракту) на експорт товарів, крім випадків, передбачених пунктом 4 Положення про порядок державного контролю за проведенням переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1998 р. N 125 (Офіційний вісник України, 1998 р., N 5, ст. 184, N 22, ст. 810; 1999 р., N 24, ст. 1107; 2001 р., N 12, ст. 490; 2002 р., N 2, ст. 70; 2003 р., N 1, ст. 14, N 10, ст. 438, N 34, ст. 1827, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003 р. N 1678;

копію довідки про ступінь секретності товару, яку суб'єкт подавав Держекспортконтролю під час проведення попередньої експертизи товарів і реєстрації цього суб'єкта в Держекспортконтролі.

Зобов'язання та гарантії іноземного суб'єкта - кінцевого споживача стосовно імпортованих товарів повинні бути надані у вигляді сертифіката кінцевого споживача, імпортного сертифіката або іншого документа, в якому містяться:

відомості про кінцевого споживача товарів, їх експортера, найменування та кількість товарів, кінцеве призначення та місце використання;

зобов'язання іноземного суб'єкта - кінцевого споживача не реекспортувати і не передавати будь-кому отримані товари, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов'язаних з їх реекспортом чи передаванням.

У разі коли іноземний суб'єкт - кінцевий споживач має намір у подальшому реекспортувати чи передавати отримані товари іншому кінцевому споживачеві, в зазначеному документі повинно бути визначено його зобов'язання про здійснення таких операцій лише за наявності письмової згоди на це експортера та Держекспортконтролю.

15. У разі експорту товарів до держав - учасниць міжнародного режиму експортного контролю "Вассенаарська домовленість" документи, зазначені у пункті 14 цього Порядку, які визначають зобов'язання та гарантії кінцевого споживача стосовно імпортованих товарів, за погодженням з Держекспортконтролем можуть не надаватися.

16. Відкритий або генеральний дозвіл на право експорту товарів до держав, які не є учасниками міжнародного режиму експортного контролю "Вассенаарська домовленість", а також у випадках, коли з державою - кінцевим споживачем товарів не укладено міжнародний договір, яким обумовлено такий експорт, надається в установленому порядку за погодженням з Комітетом з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при Президентові України і МЗС, а у разі потреби - з іншими центральними органами виконавчої влади.

Фактичне відвантаження товарів, передбачених для експорту за відповідним відкритим або генеральним дозволом, суб'єкт повинен здійснювати лише після отримання документів, зазначених в абзацах другому і п'ятому пункту 14 цього Порядку.

17. Реекспорт чи передача іншому кінцевому споживачеві товарів здійснюється згідно з порядком, передбаченим для їх експорту. При цьому, крім документів, зазначених у пунктах 11 і 14 цього Порядку, експортер подає документи, які підтверджують відсутність обмежень на реекспорт чи передачу товарів іншому кінцевому споживачеві з боку постачальника цих товарів в Україну.

18. Тимчасове вивезення товарів для демонстрації на виставках і ярмарках, реклами, проведення випробувань та з іншою метою, якщо це не передбачає переходу права власності на товар, здійснюється за наявності позитивного висновку Держекспортконтролю. До листа про надання такого висновку, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, додаються:

документ, який містить відомості про найменування виставки або ярмарку, місце і строк експонування або випробування товарів тощо, а також зобов'язання (гарантії) щодо зворотного ввезення товарів в Україну без зміни їх кількісних і якісних характеристик;

засвідчені копії документів, згідно з якими здійснюється тимчасове вивезення товарів (запрошення для участі у виставці або ярмарку, зовнішньоекономічного договору (контракту), угоди з іноземним партнером тощо), та довідки про ступінь секретності товару, яку суб'єкт подавав під час проведення попередньої експертизи товарів та реєстрації цього суб'єкта в Держекспортконтролі.

19. Тимчасове вивезення товарів військовими формуваннями України для проведення навчань або для забезпечення їх діяльності за межами України, якщо це не передбачає переходу права власності на товари, здійснюється за наявності позитивного висновку Держекспортконтролю. До листа про надання висновку, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, додаються:

засвідчені копії документів, згідно з якими здійснюється тимчасове вивезення товарів;

довідка про ступінь секретності кожного з найменувань товарів, що передбачається для тимчасового вивезення.

20. Імпорт та тимчасове ввезення товарів здійснюється на підставі дозволів чи висновків Держекспортконтролю.

21. Якщо умовою імпорту товарів в Україну є оформлення Українською стороною документів про гарантії їх кінцевого використання, оформлення таких документів здійснюється відповідно до Положення про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов'язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. N 920 (Офіційний вісник України, 1999 р., N 22, ст. 1005; 2003 р., N 4, ст. 139, N 32, ст. 1711).

Передача іншому кінцевому споживачеві товарів, зазначених у списку, а також інших товарів, які були ввезені на територію України з наданням відповідного міжнародного імпортного сертифіката, здійснюється згідно з порядком, передбаченим для їх імпорту. При цьому, крім документів, зазначених у пунктах 11 і 22 цього Порядку, суб'єкт подає документи, які підтверджують відсутність обмежень на таку передачу з боку постачальника цих товарів в Україну.

22. До листа про надання дозволу на право імпорту товарів, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, додаються:

засвідчена в установленому порядку копія зовнішньоекономічного договору (контракту) на імпорт зазначених у заяві товарів, а у разі, коли імпортером є підприємство-посередник, - засвідчена копія договору комісії, доручення тощо;

сертифікат кінцевого споживача за формою, встановленою Положенням про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов'язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю.

23. Тимчасове ввезення товарів з метою надання іноземному суб'єкту послуг з їх ремонту, обслуговування, модернізації тощо здійснюється за відповідним висновком Держекспортконтролю, а експорт таких послуг (разом з поверненням ввезених товарів), включаючи надання послуг з гарантійного обслуговування, здійснюється за дозволом Держекспортконтролю. Зазначені висновок та дозвіл надаються суб'єкту на підставі документів, визначених у пунктах 11 і 14 цього Порядку.

24. Тимчасове ввезення товарів для демонстрації на виставках, ярмарках, реклами, проведення випробувань та з іншою метою, якщо це не передбачає переходу права власності на товари, здійснюється за наявності позитивного висновку Держекспортконтролю. До листа про надання висновку, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, додаються:

документ, який містить відомості про найменування виставки, ярмарку, місце і строк експонування товарів;

засвідчені копії документів, згідно з якими здійснюється тимчасове ввезення товарів (запрошення для участі у виставці, ярмарку, зовнішньоекономічного договору (контракту) тощо).

25. Тимчасове ввезення товарів військовими формуваннями України для проведення навчань, якщо це не передбачає переходу права власності на товари, здійснюється за наявності позитивного висновку Держекспортконтролю. До листа про надання висновку, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, подаються засвідчені копії документів, згідно з якими здійснюється тимчасове ввезення товарів.

26. Транзит товарів територією України здійснюється на підставі відповідного висновку Держекспортконтролю.

27. Для одержання висновку на право транзиту товарів територією України суб'єкт або іноземний суб'єкт надсилає Держекспортконтролю лист, до якого додаються:

заява за встановленою Держекспортконтролем формою;

засвідчена копія експортної ліцензії держави-експортера або інший офіційний документ, що містить необхідні відомості для проведення експертизи в галузі експортного контролю та прийняття відповідного рішення;

інші документи (засвідчені копії сертифіката кінцевого споживача, імпортного сертифіката, технічні дані та призначення товарів тощо) залежно від категорії товару та держави - одержувача товару на вимогу Держекспортконтролю.

28. Звіти про використання отриманих дозволів чи висновків на право здійснення міжнародних передач товарів суб'єкт подає Держекспортконтролю за встановленою ним формою. Строки подання звітів визначаються під час реєстрації цього суб'єкта в Держекспортконтролі або оформлення дозволів чи висновків.

Неподання або несвоєчасне подання суб'єктом зазначених звітів тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

29. Суб'єкти, які допускають порушення вимог цього Порядку, несуть відповідальність згідно із законодавством.