Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України

1. Внести зміни до Комплексної програми поводження з радіоактивними відходами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1996 р. N 480, із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1999 р. N 542 (Офіційний вісник України, 1999 р., N 14, ст. 577), від 28 вересня 2000 р. N 1481 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 40, ст. 1687) і від 23 квітня 2001 р. N 367 (Офіційний вісник України, 2001 р., N 17, ст. 739), виклавши її в редакції, що додається.

2. Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерству палива та енергетики, Міністерству охорони здоров'я, Державному комітетові ядерного регулювання щорічно уточнювати обсяги робіт, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету.

Міністерству фінансів під час формування Державного бюджету України на відповідний рік передбачати видатки на фінансування заходів Комплексної програми поводження з радіоактивними відходами виходячи з фінансових можливостей державного бюджету.

3. На часткову зміну пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1999 р. N 542 (Офіційний вісник України, 1999 р., N 14, ст. 577; 2001 р., N 13, ст. 560) затвердити новий склад Міжвідомчої комісії з питань виконання Комплексної програми поводження з радіоактивними відходами (додається).

Цю Програму розроблено відповідно до Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" на 2002-2005 роки та на період до 2010 року.

Мета Програми - реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами (далі - РАВ), основними напрямами якої є:

захист довкілля, життя і здоров'я населення від дії іонізуючого випромінювання;

розроблення нових та впровадження існуючих технологій поводження з РАВ;

створення і функціонування єдиної державної системи обліку та контролю за переміщенням РАВ;

науково-технічна та інформаційна підтримка робіт у сфері поводження з РАВ;

розвиток нормативно-правової бази з питань поводження з РАВ;

налагодження міжнародного співробітництва у сфері поводження з РАВ.

Основні завдання Програми:

розвиток нормативно-правової бази з питань підвищення радіаційної безпеки під час поводження з РАВ;

удосконалення систем поводження з РАВ на АЕС та підприємствах уранодобувної і переробної промисловості;

забезпечення провадження діяльності у сфері поводження з РАВ відповідно до законодавства та рекомендацій міжнародних організацій, членом яких є Україна;

введення в експлуатацію першої черги виробничого комплексу "Вектор" з дезактивації, транспортування, переробки та захоронення радіоактивних відходів з територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - виробничий комплекс "Вектор");

проектування та спорудження другої черги виробничого комплексу "Вектор" для переробки та довготермінового зберігання довгоіснуючих РАВ;

технічне переоснащення та перепрофілювання державних міжобласних спецкомбінатів Українського державного об'єднання "Радон" (далі - об'єднання "Радон") для збирання та тимчасового контейнерного зберігання РАВ вітчизняних промислових, медичних, наукових та інших підприємств, установ та організацій;

створення передумов для вирішення питань захоронення високоактивних та довгоіснуючих РАВ;

перегляд нормативно-правових актів щодо функціонування існуючих і тих, що вводяться в експлуатацію, об'єктів поводження з РАВ в Україні, удосконалення державної системи обліку та контролю за переміщенням РАВ;

розширення міжнародного співробітництва у сфері поводження з РАВ.

Загальну координацію робіт, пов'язаних з виробленням єдиних підходів до реалізації державної політики у сфері поводження з РАВ, здійснює Міжвідомча комісія з питань виконання Комплексної програми поводження з радіоактивними відходами.

1. Поводження з РАВ АЕС

У 2002-2005 роках передбачається здійснити такі заходи щодо поводження з РАВ АЕС:

Подальше впровадження та введення в експлуатацію технологічних ліній попередньої та глибокої переробки твердих та рідких РАВ на АЕС.

Удосконалення системи транспортування РАВ.

Створення систем видалення твердих РАВ із сховищ АЕС.

Розроблення та впровадження приладів і методик контролю за фізичними параметрами РАВ.

Удосконалення нормативно-правових актів та навчально-методичної документації з питань поводження з РАВ на АЕС.

Розроблення стратегії поводження з високоактивними радіоактивними відходами після переробки відпрацьованого ядерного палива АЕС.

2. Поводження з РАВ під час виведення з експлуатації діючих АЕС

Згідно з міжнародною практикою та попередніми оцінками очікуваний надпроектний термін продовження експлуатації діючих енергоблоків ВВЕР-440 та ВВЕР-1000 становитиме 10-15 років.

Виведення енергоблоків з експлуатації повинно здійснюватися таким чином, щоб радіаційний вплив речовин у твердому, рідкому, газоподібному та аерозольному стані не перевищував рівнів, визначених відповідними нормативно-правовими актами.

Необхідно розробити концепцію виведення з експлуатації діючих АЕС, в якій будуть відображені аспекти поводження з РАВ, пов'язані з процесом виведення з експлуатації АЕС.

На промисловому майданчику державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" (далі - ДСП "Чорнобильська АЕС") місцями зосередження та джерелами утворення РАВ (радіоактивних матеріалів), у тому числі тих, що містять ядерні матеріали, є непрацюючі ядерні установки 1, 2 і 3 енергоблоку, 4 енергоблок, зруйнований в 1986 році запроектною аварією (об'єкт "Укриття"), а також об'єкти та території промислового майданчика. З метою комплексного вирішення питань поводження з РАВ на зазначеному промисловому майданчику передбачається здійснити такі заходи:

Розроблення інтегрованої програми поводження з РАВ на етапі припинення експлуатації ядерних установок Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему.

Впровадження єдиної системи обліку РАВ, у тому числі тих, що містять подільний матеріал.

Визначення типів і розроблення проектів контейнерів та організація їх виробництва для об'єктів ДСП "Чорнобильська АЕС".

Впровадження приладів, розроблення та атестація методик для вимірювання фізико-хімічних параметрів РАВ.

Проектування та будівництво пункту дезактивації залізничного транспорту.

Організація тимчасового зберігання високоактивних РАВ.

Розроблення та створення дільниць фрагментації великогабаритних високоактивних відходів.

Енергетичні ядерні установки, розміщені на промисловому майданчику ДСП "Чорнобильська АЕС", перебувають у режимі виведення з експлуатації:

1 енергоблок - з 1996 року;

2 енергоблок - з 1991 року;

3 енергоблок - з 2000 року.

Ядерне паливо 1 енергоблоку вивантажене частково, 2 енергоблоку вивантажене з ядерної установки в 1999 році, 3 енергоблоку міститься в ядерній установці.

РАВ ядерних установок - це споруди і технологічне обладнання, які були в безпосередньому контакті з радіоактивними речовинами під час нормальної експлуатації та ядерної аварії на 4 енергоблоці, а також елементи конструкцій технологічних сховищ рідких і твердих РАВ, що утворювалися у процесі експлуатації, та відпрацьованого ядерного палива.

У 2002-2005 роках в процесі виведення ядерних установок з експлуатації планується здійснити такі заходи:

Розроблення та реалізація програми комплексного інженерного радіаційного обстеження ядерних установок.

Будівництво та введення в експлуатацію заводу з переробки рідких РАВ.

Проектування, будівництво та введення в експлуатацію установки з видалення твердих РАВ із сховища Чорнобильської АЕС.

Проектування, будівництво та введення в експлуатацію заводу з переробки твердих РАВ.

Розроблення та впровадження підсистеми обліку РАВ, що будуть утворюватися на етапах виведення ядерної установки з експлуатації.

Виготовлення дослідного зразка, випробування та атестація контейнеровоза для перевезення сипучих та кондиціонованих твердих РАВ I і II групи.

Розроблення та впровадження технологій дезактивації приміщень, будівель і споруд.

Реконструкція будівель для тимчасового зберігання демонтованого обладнання.

Розроблення та впровадження технологій, які дадуть змогу мінімізувати обсяги РАВ, що утворюватимуться на етапі виведення ядерної установки з експлуатації.

Розроблення технологій поводження з конструктивними елементами ядерних реакторів.

Об'єкт "Укриття" - це зруйнований запроектною аварією 4 енергоблок Чорнобильської АЕС, на якому здійснено першочергові заходи для зменшення наслідків аварії та продовжуються роботи із забезпечення його ядерної і радіаційної безпеки. Відповідно до НРБУ-97/Д-2000 об'єкт "Укриття" є місцем поверхневого зберігання неорганізованих РАВ (тимчасове сховище неорганізованих РАВ, що перебуває у стадії стабілізації та реконструкції).

Через відсутність достатніх даних про кількість та місце розміщення подільних та інших РАВ прогнозування екологічної безпеки об'єкта "Укриття" на довготермінову перспективу неможливе. Кінцевою метою робіт на об'єкті "Укриття" є ліквідація наслідків аварії, тобто усунення джерел ядерної та радіаційної небезпеки об'єкта.

У процесі поточної експлуатації об'єкта "Укриття" утворюються тверді та рідкі РАВ.

Тверді РАВ утворюються внаслідок дезактивації приміщень, демонтування обладнання і видалення напливів бетону, будівельно-монтажних та бурових робіт. Загальна схема поводження з твердими РАВ включає збирання, кондиціювання, сортування, тимчасове зберігання в контейнерах-збірниках і відправлення на захоронення РАВ I і II групи активності.

Рідкі РАВ утворюються внаслідок проникнення усередину об'єкта атмосферних опадів, конденсації вологи і технологічних розчинів, які виникають під час проведення дезактивації, пилозаглушення, бурових робіт, експлуатації санпропускників. Загальна схема поводження з рідкими РАВ передбачає збирання, накопичення і транспортування низькоактивних РАВ на переробку до хімічного цеху Чорнобильської АЕС.

У 2002-2005 роках передбачається здійснити такі заходи щодо поводження з РАВ, що утворюються у процесі поточної експлуатації об'єкта "Укриття":

Організація тимчасового зберігання високоактивних РАВ.

Розроблення та впровадження технічних засобів і пристроїв для поводження з високоактивними РАВ.

Проведення моніторингу за балансом водяних мас в об'єкті "Укриття" і надходження їх у навколишнє природне середовище.

Мінімізація утворення вторинних РАВ (організація дільниці дезактивації обладнання та інструменту).

Створення системи збирання та видалення рідких РАВ.

Впровадження підсистеми обліку та контролю РАВ, у тому числі тих, що містять подільні матеріали.

Поводження з РАВ у процесі перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему передбачає:

стабілізацію стану існуючого об'єкта, підвищення експлуатаційної надійності та довговічності конструкцій систем, які забезпечують показники безпеки об'єкта "Укриття";

створення додаткових захисних бар'єрів, у першу чергу конфайнмента, накриття, проведення інженерно-технічних робіт, спрямованих на розроблення технологій вилучення з об'єкта паливовмісних мас, ядерних матеріалів і довгоіснуючих РАВ, їх кондиціювання та захоронення, створення інфраструктури для поводження з РАВ об'єкта "Укриття";

виведення з експлуатації об'єкта "Укриття".

У 2002-2005 роках передбачається здійснити такі заходи щодо поводження з РАВ у процесі перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему:

Створення автоматизованої системи фізичного захисту.

Створення системи контролю за радіаційною обстановкою під час поводження з РАВ.

Будівництво локалізувальних і захисних бар'єрів, конфайнмента тощо для запобігання надходженню РАВ у навколишнє природне середовище.

Розроблення та впровадження технології поводження з РАВ об'єкта "Укриття".

Розроблення технології та устаткування для переробки і кондиціювання високоактивних відходів.

Україна має досить потужну уранодобувну та переробну промисловість, зокрема Східний гірничо-збагачувальний комбінат та Придніпровський хімічний завод, на яких зосереджено значні обсяги РАВ.

Для створення екологічно безпечного виробництва в цій галузі слід докорінно змінити ряд технологічних процесів, розробити нетрадиційні технічні рішення на основі сучасних досягнень науки і техніки.

Основними принципами поводження з РАВ на підприємствах уранодобувної та переробної промисловості є:

мінімізація обсягів РАВ, які складуються на поверхні;

обов'язкове очищення рідких РАВ;

розроблення та здійснення заходів щодо гарантованої ізоляції місць зберігання РАВ (у тому числі законсервованих) з обов'язковим довготерміновим моніторингом довкілля;

реабілітація територій, забруднених підприємствами уранодобувної та переробної промисловості;

реконструкція та рекультивація хвостосховищ РАВ.

У 2002-2005 роках на підприємствах уранодобувної та переробної промисловості передбачається здійснити такі заходи щодо поводження з РАВ:

Удосконалення організації та проведення радіаційного моніторингу підприємств Східного гірничо-збагачувального комбінату.

Розроблення проектів будівельно-відновних робіт та їх реалізація з метою зниження шкідливого впливу уранових об'єктів Східного гірничо-збагачувального комбінату на навколишнє природне середовище.

На гідрометалургійному заводі:

консервація хвостосховища кар'єру бурих залізняків;

реконструкція огороджувальних дамб хвостосховища в балці "Щербаківська";

рекультивація локальних забруднень промислового майданчика шахти "Інгульська";

рекультивація локальних забруднень промислового майданчика шахти "Смолинська";

рекультивація відпрацьованих відвалів пустих порід на родовищах "Северинка", "Мічурінське", "Центральне";

локалізація ареалів забруднення навколо ділянок підземного вилуговування на родовищах "Девладове", "Братське", "Сафонівське";

організація та проведення радіаційного моніторингу на об'єктах уранового виробництва колишнього Придніпровського хімічного заводу.

Подальше проведення невідкладних відновних робіт з локалізації техногенно підсилених джерел природного походження на хвостосховищах "Південно-східне", "База С", першої секції хвостосховища "С", промислового майданчика колишнього Придніпровського хімічного заводу.

Інженерно-технічне обладнання хвостосховища "Дніпровське". Демонтаж будівлі 103 та технологічних трубопроводів.

Консервація хвостосховищ "Дніпровське" "С".

Розроблення Державної програми поліпшення радіаційного становища об'єктів уранодобувної та переробної промисловості.

Удосконалення нормативно-правових актів щодо поводження з РАВ уранодобувної та переробної промисловості.

Розроблення технології та техніко-економічного обґрунтування консервації сховищ РАВ промислового майданчика Придніпровського хімічного заводу.

Дезактивація будівель та обладнання промислового майданчика Придніпровського хімічного заводу.

Проведення науково-дослідних конструкторських робіт з метою розроблення новітніх технологій переробки та ізоляції РАВ.

Розроблення приладів і методик контролю за фізичними параметрами РАВ підприємств уранодобувної та переробної промисловості.

Здійснення контролю за стійкістю огороджувальних дамб та міграцією радіонуклідів зі сховищ РАВ.

Розроблення концепції виведення з експлуатації об'єктів уранодобувної та переробної промисловості.

1. Поводження з РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи

Об'єктами утворення та місцями зосередження РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи (крім об'єкта "Укриття") у зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення (далі - зона відчуження) та за їх межами, є:

спеціально обладнані пункти захоронення РАВ;

пункти тимчасової локалізації РАВ та сховища відходів дезактивації;

пункти спеціального оброблення транспортних засобів;

виробництво, пов'язане з дезактивацією обладнання, матеріалів тощо.

Специфіка РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, зумовлена їх великою кількістю, різноманітністю, складом, активністю і наявністю у відходах альфа-випромінювачів.

Головним завданням поводження з РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, є мінімізація їх шкідливого впливу на довкілля.

Стосовно поводження з РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачається здійснити такі заходи:

Завершення робіт із створення системи обліку РАВ та контролю за їх переміщенням у зоні відчуження.

Удосконалення методики технології обстеження місць зосередження РАВ та здійснення картографування територій зони відчуження, де вони розміщені.

Проведення робіт з інвентаризації та вивчення РАВ у зоні відчуження.

На основі даних інвентаризації розроблення техніко-економічного обґрунтування інвестицій мінімізації екологічної небезпеки пунктів тимчасової локалізації РАВ, сховищ відходів дезактивації та спеціально обладнаних пунктів захоронення РАВ.

Розроблення та реалізація технічних рішень щодо підвищення рівня радіаційної безпеки сховищ і пунктів захоронення РАВ, у тому числі: завершення розроблення проекту консервації спеціально обладнаного пункту захоронення РАВ "Підлісний" і проведення роботи з його консервації.

Виконання комплексу робіт з метою підвищення безпеки зберігання РАВ у спеціально обладнаному пункті захоронення "3-я черга Чорнобильської АЕС".

Продовження робіт з ліквідації неконтрольованих накопичень РАВ і захоронення їх в спеціально обладнаному пункті захоронення "Буряківка" та сховищах виробничого комплексу "Вектор".

Реконструкція спеціально обладнаного пункту захоронення РАВ "Буряківка".

Запровадження нових технічних засобів для поводження з РАВ зони відчуження, у тому числі:

засобів контролю за станом РАВ у спеціально обладнаних пунктах захоронення, пунктах тимчасової локалізації та сховища відходів дезактивації, а також засобів вхідного контролю і вимірів характеристик РАВ, які надходять до сховищ для їх захоронення;

для забезпечення функціонування системи фізичного захисту спеціально обладнаних пунктів;

для забезпечення безперервного контролю за перевезенням радіоактивних відходів у зоні відчуження.

Проведення радіаційного моніторингу, здійснення контролю за фізичним станом і веденням кадастру сховищ відходів дезактивації пунктів спеціального оброблення транспортних засобів, які розміщені за межами зони відчуження.

2. Поводження з РАВ, що утворюються на промислових підприємствах, у медичних, науково-дослідних та інших закладах

Роботи, пов'язані із збиранням, транспортуванням та захороненням низько- і середньоактивних твердих та рідких РАВ і відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання усіх вітчизняних підприємств, установ та організацій (крім підприємств енергетичної галузі), проводяться об'єднанням "Радон", у складі якого діють шість державних міжобласних спеціалізованих комбінатів (Дніпропетровський, Донецький, Київський, Львівський, Одеський, і Харківський), а також ДСП "Комплекс", Центр переробки та захоронення техногенних відходів "Техноцентр" (далі - Техноцентр) і Науково-технічний центр дезактивації та комплексного поводження з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючого випромінювання (далі - Науково-технічний центр).

Основними завданнями поводження з РАВ на державних міжобласних спеціалізованих комбінатах об'єднання "Радон" є:

забезпечення приймання, транспортування та зберігання РАВ і зведення до мінімуму ймовірності негативного впливу захоронених РАВ та тих, що тимчасово зберігаються, на здоров'я населення та довкілля;

підвищення ефективності виробничої діяльності цих комбінатів, включаючи забезпечення радіаційної безпеки під час проведення робіт.

Для виконання основних завдань поводження з РАВ, на державних міжобласних спеціалізованих комбінатах об'єднання "Радон" передбачається здійснити такі заходи:

Розроблення техніко-економічних обґрунтувань і проектів проведення робіт, пов'язаних з перепрофілюванням державних міжобласних спеціалізованих комбінатів об'єднання "Радон" на пункти тимчасового зберігання РАВ у контейнерах.

Розроблення, виготовлення, впровадження спеціального технологічного устаткування для поводження з РАВ.

Удосконалення системи моніторингу територій спеціально обладнаних пунктів захоронення РАВ і сховищ відходів дезактивації.

Розроблення та впровадження дистанційно керованих технічних засобів для перевантаження та перезахоронення РАВ із спеціально обладнаних пунктів захоронення та пунктів тимчасової локалізації.

Розроблення технології та технічних засобів довготермінового зберігання джерел іонізуючого випромінювання.

Обстеження та приведення в екологічно безпечний стан сховищ РАВ Міноборони.

Проведення робіт з мінімізації впливу на довкілля сховища РАВ Донецького заводу гумохімічних виробів.

Проведення робіт з мінімізації наслідків радіаційної аварії на сховищах N 5, 6 і 7 спеціально обладнаного пункту захоронення Київського державного міжобласного спеціалізованого комбінату.

Одним з основних завдань державної політики у сфері поводження з РАВ є скорочення термінів зберігання РАВ у місцях їх утворення (виробництва) та інтенсифікація переробки РАВ з наступним зосередженням їх у централізованих сховищах для тривалого зберігання та/або захоронення.

Згідно з цією Програмою утворюється така державна система поводження з РАВ:

а) перший рівень - поводження з РАВ згідно з відповідними ліцензіями у місцях їх утворення (на територіях підприємств-виробників), а саме:

тимчасове зберігання РАВ на промислових підприємствах, у медичних, науково-дослідних та інших закладах, крім енергетичної галузі;

переробка, кондиціювання та тимчасове зберігання РАВ на АЕС і підприємствах енергетичної галузі з переробки РАВ;

тривале зберігання РАВ на територіях підприємств уранодобувної та переробної промисловості;

б) другий рівень - поводження з РАВ на спеціалізованих підприємствах об'єднання "Радон";

в) третій рівень - поводження з РАВ на виробничому комплексі "Вектор", на базі якого у подальшому передбачається утворити центр переробки та захоронення РАВ і центральне геологічне сховище РАВ.

Зараз поводження з РАВ здійснюється на першому і другому рівні.

Поступове скорочення обсягів і термінів поводження з РАВ на першому і другому рівні та переведення їх на тривале централізоване зберігання і захоронення здійснюватимуться на третьому рівні.

Виробничий комплекс "Вектор" повинен забезпечувати:

1) перша черга:

захоронення короткоіснуючих РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи;

2) друга черга:

переробку та довготермінове зберігання довгоіснуючих РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи;

захоронення короткоіснуючих РАВ, що утворилися внаслідок експлуатації об'єкта "Укриття", і тих, що утворюватимуться в процесі перетворення цього об'єкта в екологічно безпечну систему;

захоронення короткоіснуючих РАВ, що утворилися внаслідок експлуатації АЕС, і тих, що утворюватимуться під час виведення з експлуатації АЕС;

захоронення або довготермінове зберігання РАВ, що утворюються на промислових підприємствах, у медичних, науково-дослідних та інших закладах;

зберігання високоактивних РАВ, що утворюватимуться під час переробки в Російській Федерації відпрацьованого ядерного палива українських АЕС.

Для введення в дію виробничого комплексу "Вектор" необхідно здійснити такі заходи:

Завершення спорудження пускового комплексу першої черги виробничого комплексу "Вектор".

Техніко-економічне обґрунтування інвестицій другої черги виробничого комплексу "Вектор".

Створення та експлуатація випробних стендів і полігонів з відпрацювання технологій перероблення та захоронення РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Створення, випробування і дослідна експлуатація технічних засобів і технологічного обладнання для поводження з РАВ.

Розроблення автоматизованої системи вхідного контролю за РАВ, а також експрес-методів визначення радіонуклідів.

Проектування сховищ поверхневого типу для зберігання довгоіснуючих і високоактивних РАВ.

Будівництво сховищ поверхневого типу для зберігання довгоіснуючих і високоактивних РАВ.

Проектування і будівництво об'єктів технологічного комплексу другої черги виробничого комплексу "Вектор".

Довготерміновому зберіганню та/або захороненню з остаточним розміщенням у глибинних геологічних формаціях підлягають:

довгоіснуючі РАВ та паливовмісні матеріали об'єкта "Укриття";

довгоіснуючі та високоактивні РАВ підприємств енергетичної галузі, в тому числі ті, що утворюватимуться внаслідок виведення з експлуатації енергоблоків АЕС;

довгоіснуючі та високоактивні засклені РАВ, які утворилися внаслідок переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС на підприємствах Російської Федерації та повернуті в Україну;

довгоіснуючі РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи та тимчасово локалізовані в зоні відчуження;

довгоіснуючі та високоактивні РАВ, що зберігаються на спеціально обладнаних пунктах захоронення об'єднання "Радон";

довгоіснуючі РАВ об'єктів Міноборони.

На першому етапі вирішення питання розміщення РАВ у глибинних геологічних формаціях необхідно розв'язати такі основні завдання:

розробити загальну концепцію зберігання РАВ у глибинних геологічних формаціях з урахуванням рішень щодо поводження з паливовмісними матеріалами та іншими РАВ об'єкта "Укриття", які утворюватимуться в процесі перетворення цього об'єкта в екологічно безпечну систему, а також рішень щодо поводження з РАВ, які утворюватимуться внаслідок виведення з експлуатації енергоблоків АЕС, в першу чергу Чорнобильської АЕС, та рішень щодо повернення з Російської Федерації високоактивних РАВ, які утворюватимуться внаслідок переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС;

прийняти стратегічне рішення щодо поводження з відпрацьованим ядерним паливом українських АЕС з реакторами типу ВВЕР, з паливовмісними матеріалами об'єкта "Укриття", а також з високоактивними РАВ, що локалізовані у зоні відчуження, у тому числі у спеціально обладнаних пунктах захоронення "Комплексний" та "Підлісний", у техногенному шарі території об'єкта "Укриття" та промислового майданчика Чорнобильської АЕС;