Програма відселення громадян Закарпатської області з будинків , які знаходяться в зонах активних зсувних процесів, на 2001 і 2002 роки

Закарпаття розташоване на стику двох природних географічних областей:

Українські Карпати (гірський масив) - близько 75 відсотків території;

Середньодунайська рівнина (фрагмент), яка має відносно плоску, практично не розчленовану поверхню з абсолютними відмітками 100-120 метрів.

Рельєф регіону неоднорідний та полігенетичний, що є результатом прямої залежності мегарельєфу від тектонічної будови. Великим тектонічним структурам відповідає гірська будова Карпат (складчастий, складнопобудований пояс альпійської геосинкліналі); Закарпатському внутрішньому прогину (тектонічній депресії) - полігений рівнинно-горбистий і низькогірський (інверсійний) рельєф.

Гірська система простягається з північного заходу на південний схід на відстань до 130 кілометрів при середній ширині в/межах Закарпаття близько 40 кілометрів.

У гірській частині Закарпаття після катастрофічного паводка 4-7 листопада 1998 р. різко активізувалися небезпечні екзогенно-геологічні процеси. Станом на 1 липня 1999 р. відмічено значну активізацію 558 зсувів. Внаслідок активізації зсувних процесів у зоні їх впливу опинилося 2168 житлових будинків, із 473 з них необхідно негайно відселяти жильців, а 1695 будинків можуть бути зруйновані, якщо зсуви поступово не затухнуть.

Найбільш активно зсуви проявляються в Тячівському, Хустському, Рахівському та Міжгірському районах. Особливу небезпеку становлять зсуви в зоні Тереблянського водосховища, у разі сходження яких може бути пошкоджена його гребля.

Значну шкоду завдає бокова ерозія в долинах гірських річок. Фактично долини перебувають на початку нового геоморфологічного циклу, пов'язаного з активною перебудовою (омолодженням) рельєфу.

У зв'язку із зазначеним досить швидко змінюються сформовані в певний геологічний період надзаплавні тераси. В межах цих терас розташовані, як правило, центральні частини населених пунктів, основні транспортні комунікації та орні землі. Крім того, з терасами пов'язані алювіальні горизонти, за рахунок яких, в основному, забезпечується водопостачання населення. Погіршується якість питної води, зменшуються її експлуатаційні запаси на розвіданих водозабірних ділянках.

У період інтенсивних дощів значну шкоду наносять селі. Вони складно прогнозуються, мають високу швидкість формування І вкрай небезпечні. Так, внаслідок селю 4 листопада 1998 р. у с. Руська Мокра вночі повністю засипано будинок, загинуло 4 чоловіка. Селенебезпечними практично є всі бокові притоки основних рік при водороздільній частині Карпат.

Протягом післяпаводкового періоду у Закарпатській області було обстежено 185 населених пунктів та прилеглі до них території. Виявлено 558 зсувів загальною площею 1629 гектарів, об'ємом понад 114 млн. куб. метрів та 117 ділянок бокової ерозії, відзначено сходження 82 селевих потоків. У зв'язку з цим було прийнято рішення про негайне відселення 473 сімей. Крім того, проводиться спостереження ще за 1695 будинками в зонах активних зсувів. З урахуванням швидкості сходження та активної небезпеки гірських схилів найближчим часом можуть бути прийняті рішення про негайне відселення жильців з 850 будинків. Результати обстежень зведено в додатку 1.

Ураховуючи надзвичайну щільність і масштабність (практично на всій гірській та передгірській частині області) проявів екзогенно-геологічних процесів, широкомасштабні інженерно-будівельні, відновні та захисні роботи необхідно проводити на найбільш уразливих ділянках, де існує значна загроза населенню та комунікаціям. Обов'язковим є проведення на всій території області запобіжних заходів.

Мета Програми - розв'язання комплексу проблем із забезпечення житлом населення, яке постраждало від зсувних процесів або проживає на зсувонебезпечних ділянках.

Завданнями Програми є:

забезпечення житлом громадян, будинки яких, були зруйновані внаслідок зсувних процесів;

проведення ремонту будинків, пошкоджених під час зсувів,

проведення обстеження будинків, які знаходяться в зонах активного та потенційного розвитку зсувних процесів.

Заходи, передбачені Програмою, здійснюватимуть установи та організації, які належать до сфери управління Держбуду, Мінекоресурсів, Закарпатської облдержадміністрації, райдержадміністрації, а також підприємства, установи та ' організації, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Громадяни, які були відселені із зсувонебезпечних ділянок, забезпечуватимуться житлом у новозбудованих або відремонтованих будинках, а також у придбаних квартирах чи будинках садибного типу.

Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів (за їх згодою) згідно з додатком 2 до цієї Програми.

Заходи та завдання з реалізації Програми наведено у додатках 3-10 до цієї Програми.

У результаті реалізації Програми будуть створені безпечні умови проживання населення Закарпатської області, яке постраждало внаслідок зсувних процесів, а саме передбачається:

побудувати 923 будинки, відремонтувати 410 будинків і придбати 400 квартир або будинків садибного типу;

відкоригувати генеральні плани населених пунктів і районів, у межах яких розвиваються небезпечні геологічні процеси.

Крім того, виконання завдань Програми дасть змогу створити у Закарпатській області додаткові робочі місця на підприємствах виробництва будівельних матеріалів та на будівництві житла.