Про затвердження Порядку забезпечення приміщеннями закордонних дипломатичних установ України

Кабінет Міністрів України

Затвердити Порядок забезпечення приміщеннями закордонних дипломатичних установ України (додається).

1. Цим Порядком встановлюється механізм забезпечення приміщеннями дипломатичних представництв та консульських установ України в інших державах, представництв України при міжнародних організаціях (далі - закордонні дипломатичні установи).

Забезпечення приміщеннями закордонних дипломатичних установ здійснюється шляхом придбання за кордоном у державну власність України або шляхом оренди нерухомого майна (приміщень, земельних ділянок), будівництва, реконструкції об'єктів.

2. Організація роботи, пов'язаної з вирішенням питань забезпечення приміщеннями закордонних дипломатичних установ, покладається на МЗС, яке узагальнює відповідні пропозиції закордонних дипломатичних установ та висновки органів виконавчої влади, готує орієнтовний план розміщення закордонних дипломатичних установ, обгрунтовує необхідні фінансові витрати та вносить Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо придбання нерухомого майна, будівництва, реконструкції об'єктів для розміщення цих установ за кордоном.

МЗС здійснює контроль за придбанням і орендою нерухомого майна, будівництвом, реконструкцією об'єктів, веде облік нерухомого майна, придбаного у державну власність України, збудованого або взятого в оренду закордонними дипломатичними установами, а також надсилає Фонду державного майна інформацію про збудовані та придбані у державну власність України об'єкти.

3. При складанні запиту до проекту Державного бюджету України на відповідний рік МЗС у межах граничних обсягів загальних видатків, доведених Мінфіном до МЗС у цілому, визначає показники витрат з придбання за кордоном у державну власність України приміщень (земельних ділянок), будівництва, реконструкції об'єктів для розміщення закордонних дипломатичних установ з урахуванням уже прийнятих відповідних рішень Кабінету Міністрів України та пріоритетів забезпечення інтересів України виходячи із зовнішньополітичного курсу держави.

4. Здійснення видатків з придбання за кордоном у державну власність України приміщень (земельних ділянок), будівництва, реконструкції об'єктів для розміщення закордонних дипломатичних установ забезпечується відповідно до бюджетних призначень, затверджених на цю мету для МЗС у Державному бюджеті України на відповідний рік.

5. Здійснення видатків з оренди приміщень для потреб закордонних дипломатичних установ забезпечується відповідно до бюджетних призначень на утримання (функціонування) дипломатичних установ за кордоном, затверджених для МЗС у Державному бюджеті України на відповідний рік.

6. Будівництво та реконструкція об'єктів здійснюються у порядку, визначеному законодавством України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами та законодавством держави перебування.

7. Підставою для будівництва та реконструкції об'єктів для закордонних дипломатичних установ є відповідне рішення Кабінету Міністрів України.

8. Закінчені будівництвом або реконструкцією об'єкти приймаються в експлуатацію державними приймальними комісіями відповідно до законодавства України.

9. Датою введення об'єкта в експлуатацію вважається дата підписання державною приймальною комісією відповідного акта.

10. Затверджений керівництвом МЗС акт державної приймальної комісії (з необхідними додатками) є документом, на підставі якого об'єкт передається у користування закордонній дипломатичній установі.

Один примірник акта знаходиться у закордонній дипломатичній установі, другий - у МЗС, копія (стосовно прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта) - у Фонді державного майна.

11. Закордонні дипломатичні установи вносять до МЗС пропозиції (декілька варіантів) щодо придбання нерухомого майна у державну власність України, які повинні містити:

письмове погодження відповідного органу держави перебування щодо можливості розміщення закордонної дипломатичної установи за місцезнаходженням нерухомого майна;

документи про належність нерухомого майна із зазначенням повної назви власника, його юридичної адреси та документи, які засвідчують право власності;

дані про місцезнаходження нерухомого майна, яке планується придбати, фотознімки земельних ділянок, будівель;

карту населеного пункту з позначенням на ній об'єкта придбання, а також ситуаційний план земельної ділянки з описом призначення розташованих на сусідніх ділянках будівель, схеми інженерних мереж;

довідку закордонної дипломатичної установи про наявність у двокілометровій зоні, де знаходиться нерухоме майно, яке планується придбати, ресторанів, готелів, високовольтних ліній, а також теле- і радіоустановок або інших об'єктів, які можуть заважати її роботі;

інформацію щодо можливості забезпечення комплексної безпеки нерухомого майна;

характеристику земельної ділянки, у тому числі площі забудови, зелених насаджень, твердого покриття, дані про стан облаштування, рельєф місцевості, наявність огорожі, її розмір та матеріал конструкції, офіційну інформацію про можливість зносу будівель та зелених насаджень;

інформацію про загальну площу, кількість поверхів кожної будівлі та про наявність підвалів, плани кожного поверху з розмірами всіх приміщень; офіційну довідку про технічний стан будівель та комунікацій;

відомості про вартість нерухомого майна, визначену його власником (продавцем), страхування нерухомого майна, термін, форму та вид валюти платежів, інші істотні умови відповідного договору (контракту) або його проект;

дані про можливі витрати на оформлення договору (контракту) згідно із законодавством держави перебування;

інформацію про обтяження або обмеження щодо нерухомого майна (заставу, борги, арешт тощо);

експертну оцінку уповноваженого органу з питань будівництва та архітектури держави перебування (або України - у разі потреби) стосовно відповідності технічних характеристик будівлі вимогам нормативних документів щодо розміщення об'єктів на територіях із складними інженерно-геологічними, сейсмічними та кліматичними умовами, а також матеріали технічного обстеження будівлі;

офіційну інформацію про належність об'єктів придбання до пам'яток історії або культури;

висновок місцевого органу влади про можливість знесення в майбутньому об'єктів придбання або вилучення земельної ділянки за Генеральним планом розвитку населеного пункту, а також про можливість здійснення будівництва на вільних майданчиках, добудови до існуючих будівель.

12. МЗС опрацьовує надані закордонною дипломатичною установою пропозиції і доводить їх до відома Мінфіну, Фонду державного майна, Держбуду, СБУ, Службі зовнішньої розвідки та у разі потреби до інших заінтересованих органів виконавчої влади. Зазначені органи виконавчої влади повинні підготувати свої висновки щодо одержаних пропозицій та надіслати їх МЗС.

13. МЗС готує узагальнений висновок щодо доцільності придбання того чи іншого нерухомого майна та вносить Кабінетові Міністрів України пропозиції стосовно необхідності виїзду на місцезнаходження об'єкта придбання міжвідомчої експертної групи, до складу якої включаються працівники Секретаріату Кабінету Міністрів України, МЗС, Мінфіну, Фонду державного майна, Держбуду, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та у разі потреби інших заінтересованих органів виконавчої влади.

14. МЗС приймає рішення про придбання нерухомого майна на засіданні колегії Міністерства з урахуванням висновків міжвідомчої експертної групи щодо кожного об'єкта та подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо придбання нерухомого майна, погоджені з Мінфіном, Фондом державного майна, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держбудом та у разі потреби з іншими заінтересованими органами виконавчої влади.

15. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення закордонна дипломатична установа за погодженням з МЗС проводить переговори з власником (продавцем) нерухомого майна та готує, погоджує з ним і надсилає МЗС остаточний проект договору (контракту) купівлі-продажу.

16. МЗС погоджує остаточний проект договору (контракту) купівлі-продажу та надає відповідні повноваження керівникові закордонної дипломатичної установи на його підписання.

Оригінал зазначеного договору (контракту) зберігається в архіві МЗС, копія у місячний термін після його підписання надсилається Фонду державного майна.

17. Дозвіл на оренду нерухомого майна для потреб закордонних дипломатичних установ, крім оренди житлових приміщень для проживання працівників дипломатичної служби, направлених у довготермінове відрядження, надає МЗС.

18. Закордонні дипломатичні установи вносять до МЗС пропозиції (декілька варіантів) щодо оренди нерухомого майна, які повинні містити:

дані про місцезнаходження нерухомого майна та документи, які засвідчують право власності на нього;

довідку відповідних місцевих органів влади про відсутність боргів, застави та інших перешкод правового характеру, пов'язаних з укладенням договору (контракту) оренди;

інформацію про загальну площу кожної будівлі, плани кожного поверху з розмірами всіх приміщень;

офіційну довідку про технічний стан будівель та комунікацій.

19. Закордонні дипломатичні установи попередньо погоджують з МЗС найбільш істотні умови договору (контракту) оренди службових приміщень, зокрема:

визначення об'єкта оренди (його складу та вартості);

наявність актів приймання-передачі майна та обладнання із зазначенням його стану;

визначення терміну дії договору (контракту) оренди;

встановлення розміру та графіка внесення орендної плати;

визначення порядку проведення ремонту та відновлення нерухомого майна, умов його повернення орендодавцеві;

визначення умов страхування об'єкта оренди;

передбачення можливості викупу нерухомого майна;

визначення обов'язків сторін щодо забезпечення безпеки об'єкта оренди.

20. Пропозиції щодо укладення договорів (контрактів) оренди службових приміщень надсилаються не пізніше ніж за місяць до їх можливого підписання.

21. Договір (контракт) оренди нерухомого майна укладається між власником нерухомого майна та закордонною дипломатичною установою після отримання цією установою письмової згоди МЗС, крім оренди житлових приміщень для проживання працівників дипломатичної служби, направлених у довготермінове відрядження. Рішення стосовно оренди житлових приміщень для проживання працівників дипломатичної служби, направлених у довготермінове відрядження, приймає керівник закордонної дипломатичної установи з урахуванням затверджених норм забезпечення житловою площею працівників таких установ та виходячи з обсягів коштів, передбачених у кошторисі дипломатичної установи на зазначені цілі. Після укладення договору (контракту) оренди закордонна дипломатична установа надсилає МЗС його копію та переклад на українську мову, засвідчений в установленому порядку.