( Перелік із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 1890 від 12.12.2002, № 518 від 04.06.2008, № 1298 від 02.12.2009, № 373 від 31.05.2010, № 4 від 05.01.2011, № 796 від 27.07.2011, № 408 від 23.05.2012, № 800 від 22.08.2012, № 1129 від 05.12.2012, № 15 від 09.01.2013, № 234 від 08.04.2013, № 712 від 26.12.2014, № 747 від 26.10.2016, № 390 від 16.05.2018, № 600 від 10.07.2019, № 1065 від 04.12.2019, № 826 від 09.09.2020, № 192 від 10.03.2021, № 324 від 07.04.2021, № 255 від 11.03.2022, № 458 від 26.04.2024, № 653 від 24.05.2024, № 1306 від 15.11.2024, № 692 від 11.06.2025, № 1422 від 05.11.2025, № 146 від 05.02.2026, № 1213 від 02.10.2026 )
Додаток
до переліку
ОЗНАКИ ВІДНЕСЕННЯ РЕЧОВИН ДО ПОХІДНИХ
Похідні групи 2-фенетиламіну та групи катинону
Похідне групи 2-фенетиламіну — будь-яка хімічна сполука, яка може бути виведена з базової структури 2-фенілетан-1-аміну, що має молекулярну масу до 500 а.о.м. та відповідає такій модульній будові, яка складається із структурного елемента А та структурного елемента Б:
Похідне групи катинону — будь-яка хімічна сполука, яка може бути виведена з базової структури 2-аміно-1-феніл-1-пропанону, що має молекулярну масу до 500 а.о.м. та відповідає такій модульній будові:
Структурний елемент A
До структурного елемента А відповідно до структури включено такі циклічні системи (структурний елемент Б може перебувати у будь-якому положенні структурного елемента А): феніл-, нафтил-, тетралініл-, метилендіоксифеніл-, етилендіоксифеніл-, фурил-, піроліл-, тіеніл-, піридил-, бензофураніл-, дигідробензофураніл-, інданіл-, інденіл-, тетрагідробензодифураніл-, бензодифураніл-, тетрагідробензодипіраніл-, циклопентил-, циклогексил-.
Зазначені циклічні системи можуть бути у будь-якому положенні (одному чи кількох) заміщені такими атомами або групами атомів (Rn ): гідрогеном, флуором, хлором, бромом, йодом, алкіл- (до C6 ), алкеніл- (до C6 ), алкініл- (до C6 ), алкокси- (до C6 ), карбокси-, алкілсульфаніл- (до C6 ) та нітрогрупами.
Зазначені групи атомів можуть мати заміщення будь-якими хімічно можливими комбінаціями атомів карбону, гідрогену, нітрогену, оксигену, сульфуру, флуору, хлору, брому або йоду. Замісники, які утворюються так, можуть мати прохідну довжину ланцюга максимум до 8 атомів (без урахування атомів гідрогену). Атоми циклічних структур при цьому не враховуються.
Структурний елемент Б
Бічний ланцюг (2-аміноетил) структурного елемента Б може мати такі замісники:
R1 та R2 біля нітрогену: гідроген, алкіл (до C6 ), циклоалкіл (до C6 ), бензил, алкеніл (до C6 ), алкілкарбоніл (до C6 ), гідрокси- та аміногрупа. Крім того, включено речовини, в яких атом нітрогену є складовою частиною циклічної системи (наприклад, піролідиніл-, піперидиніл-). При цьому можлива циклізація атомом нітрогену із залученням частин структурного елемента Б.
Виключаються речовини з групи 2-фенетиламіну, в яких атом нітрогену прямо інтегровано у циклічну систему, анельовану до структурного елемента А.
Замісники R1 та R2 можуть мати замісники з будь-якими хімічно можливими комбінаціями атомів карбону, гідрогену, нітрогену, оксигену, сульфуру, флуору, хлору, брому або йоду. Замісники, які утворюються так, можуть мати прохідну довжину ланцюга максимум до 6 атомів (без урахування атомів гідрогену). Атоми циклічних структур при цьому не враховуються;
R3 та R4 біля атома C1, а також R5 та R6 біля атома C2: гідроген, флуор, хлор, бром, йод, алкіл (до C10 ), циклоалкіл (до C10 ), бензил, феніл, алкеніл (до C10 ), алкінил (до C10 ), гідрокси, алкокси (до C10 ), алкілсульфаніл (до C10 ) та алкілоксикарбоніл (до C10 ), охоплюючи хімічні сполуки, в яких замісники можуть сприяти циклізації із структурним елементом А. Наведені групи атомів можуть мати замісники з будь-якими хімічно можливими комбінаціями елементів карбону, гідрогену, нітрогену, оксигену, сульфуру, флуору, хлору, брому або йоду. Замісники, які утворюються так, можуть мати прохідну довжину ланцюга максимум до 10 атомів (без урахування атомів гідрогену). Атоми циклічних структур при цьому не враховуються; карбонільна група у бета-положенні до атома нітрогену (так звані bk-похідні) (див. зображення базової структури катинону: R5 та R6 біля атома C2 замінені карбонільною групою (C=O).
Похідні групи синтетичних канабіноїдів
Синтетичним канабіноїдом є кожна хімічна сполука, що відповідає наведеній модульній будові з центральною структурою, до якої в певному положенні приєднано бічний ланцюг, а також у певному положенні через місток приєднано містковий залишок. Зазначене зображення пояснює модульну будову на прикладі 1-флуор-JWH-018:
1-флуор-JWH-018 має індол-1,3-дііл як центральну структуру, карбонільний місток у положенні 3,1-нафтил як містковий залишок та 1-флуорпентил як бічний ланцюг у положенні 1.
Центральна структура, місток, містковий залишок та бічний ланцюг визначаються так:
центральною структурою є одна із циклічних систем, зазначених у таблиці. Зазначені циклічні системи можуть бути заміщені у положеннях 5—7 такими атомами або групами атомів: гідроген, флуор, хлор, бром, йод, метил-, метокси- та нітрогрупи. На наведених у таблиці зображеннях зазначені замісники позначаються як R1 —R3. Хвиляста лінія позначає місце приєднання містка, пунктирна лінія ѕ місце приєднання бічного ланцюга:
Таблиця
| Індол-1,3-дііл (місце приєднання містка — положення 3, місце приєднання бічного ланцюга — положення 1) | див. зображення |
| 2-метиліндол-1,3-дііл (місце приєднання містка — положення 3, місце приєднання бічного ланцюга — положення 1) | див. зображення |
| Індазол-1,3-дііл (місце приєднання містка — положення 3, місце приєднання бічного ланцюга — положення 1) | див. зображення |
| Бензімідазол-1,2-дііл-ізомер I (місце приєднання містка — положення 2, місце приєднання бічного ланцюга — положення 1) | див. зображення |
| Бензімідазол-1,2-дііл-ізомер II (місце приєднання містка — положення 1, місце приєднання бічного ланцюга — положення 2) | див. зображення |
містком біля центральної структури є один із таких структурних елементів:
- карбонільна чи азакарбонільна група;
- карбоксамідогрупа (карбонільна група приєднана до центральної структури);
- карбоксильна група (карбонільна група приєднана до центральної структури);
- приєднані безпосередньо до центральної структури гетероцикли, що містять нітроген, оксиген або сульфур, з розміром циклу до 5 атомів з подвійним зв’язком до атома нітрогену в місці приєднання;
містковий залишок може містити комбінації атомів карбону, гідрогену, оксигену, нітрогену, флуору, хлору, сульфуру, брому або йоду, які можуть мати максимальну молекулярну масу до 400 а.о.м. та можуть містити такі структурні елементи:
- у довільному порядку заміщені насичені, ненасичені або ароматичні циклічні структури включно з поліциклами та гетероциклами, причому приєднання також можливе через замісник до містка;
- у довільному порядку заміщені ланцюгові структури, які із включенням гетероатомів мають прохідну довжину ланцюга максимум 12 атомів (без урахування атомів гідрогену);
бічний ланцюг включає такі структурні елементи:
- насичені та мононенасичені, розгалужені та нерозгалужені вуглеводневі ланцюги, які у ланцюзі можуть також містити атоми оксигену та сульфуру, включаючи галоген-, трифторметил- та ціан-замісники, а також замісники, що містять оксиген та сульфур, з прохідною довжиною ланцюга включно з гетероатомами від 3 до 7 атомів (без урахування атомів гідрогену);
- приєднані через метиленовий, етиленовий або 2-оксиетиленовий місток або прямо приєднані насичені, ненасичені та ароматичні цикли з 5, 6 або 7 атомами у циклі, включаючи гетероцикли з нітрогеном, оксигеном або сульфуром у циклах, включаючи похідні, що є заміщеними по циклу на флуор, хлор, бром, йод, трифлуорметил-, метокси- або ціаногрупу, а також метил- та етил- заміщені біля нітрогену, що входить до циклу.
Похідні групи фентанілу
Похідне групи фентанілу — будь-яка хімічна сполука, яка може бути виведена з однієї з наведених нижче базових структур (структури 1, або структури 2, або структури 3), що має молекулярну масу до 500 а.о.м. та може включати елементи Rn, R1, R2, R3, визначені у цьому розділі.
| Структура 1 | Структура 2 | Структура 3 |
| див. зображення | ||
У структурах 1, 2, 3:
атоми гідрогену в кільцях A і C можуть бути в довільному положенні (одному або кількох) заміщені замісниками Rn, які можуть бути атомами флуору, хлору, брому, йоду або алкільними групами (до C6 ), алкоксигрупами (до C6 );
атоми гідрогену в кільці B можуть бути в довільному положенні (одному або кількох) заміщені замісниками Rn, які можуть бути атомами флуору, хлору, брому, йоду або алкільними групами (до C6 ), алкоксигрупами (до C6 );
кільце C може бути замінене іншою циклічною системою (насиченою, ненасиченою, ароматичною) до 6 атомів карбону, при цьому атом карбону можуть замінити гетероатоми (оксиген, сірка, нітроген);
замісниками R2 і R3 можуть бути алкільні (до C6 ) або гідроксильні групи.
У структурах 1 і 2 замісниками R1 можуть бути такі групи: алкільна (до C6 ), алкенільна (до C6 ), алкінільна (до C6 ), алкоксильна (до C6 ), а також алкілкарбоксильна (до C6 ), приєднана через атом карбону алкільної групи, або метилендіоксифенільна, приєднана через атом карбону ароматичного кільця, або циклічна система (насичена або ненасичена) до 6 атомів карбону, при цьому атом карбону можуть замінити гетероатоми (оксиген, сірка, нітроген), крім того, циклічна система може мати замісники (атоми флуору, хлору, брому або алкільні групи до 6 атомів карбону).
Похідні групи триптаміну
Похідне групи триптаміну — будь-яка хімічна сполука, яка може бути виведена з базової структури триптаміну та відповідає такій базовій будові:
Похідні групи триптаміну можуть мати одну або кілька кільцезв’язаних гідрокси-, алкокси- або ацетоксигруп (R4 ). Атом азоту бічного ланцюга може бути заміщений однією або кількома алкільними групами (R1, R2 ) незалежно від того, чи хімічна сполука додатково заміщена алкільною групою на альфа-вуглеці бічного ланцюга (R3 ).
Можливі замісники в базовій структурі:
R1= H-, алкіл-;
R2= алкіл-;
R3 = H-, алкіл-;
R4= H-, або одна чи декілька гідрокси-, алкокси- або ацетоксигруп.
Похідні групи нітазену
Похідне групи нітазену — будь-яка хімічна сполука, яка може бути виведена з базової структури бензімідазолу та відповідає такій базовій будові:
Допускаються такі модифікації базової структури:
заміщення при аліфатичному атомі азоту на H- або алкільну групу (R1 )/алкільну групу (R2 ). Атом азоту також може бути включений до циклічної структури;
заміщення на альфа-вуглеці бензильної групи на H-, алкіл- або карбоксамідну групи (R3 );
заміщення в положенні 4 бензольного кільця на H-, алкокси-, гідрокси-, галоген, алкіл-, алкілтіо- або ацетокси- групи (R4 );
заміщення в бензімідазольному кільці на H-, нітро-, аміно- або алкільну групи (R5 ).
( Перелік доповнено додатком згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1213 від 02.10.2026 )
