зв'язного мовлення готовим планом сприйнятий на слух текст
(переказ) обсягом 70 - 75 слів, усно
скласти і написати вітання рідним, подрузі
або другові, правильно писати адресу на
конверті, включатися в колективну роботу
над складанням текстів, доповнювати,
виправляти, користуватися орфографічним
словником
Лінгвістична лінія
Звуки і букви. розуміти значення української мови як
Українська мова як державної і необхідність її знання
засіб міжнаціонального
спілкування в Україні,
засіб пізнання життя й
культури українського
народу
Голосні та приголосні уміти розрізняти голосні та приголосні
звуки, позначення їх звуки і позначати їх буквами, правильно
буквами. Норми вимовляти українські звуки та
української звукосполучення, розрізняти особливості
літературної вимови вимови звуків рідної та української мов
Український алфавіт. знати український алфавіт, знаходити слова
Склад. Наголос. в словнику за алфавітом, визначати
Наголошені та кількість звуків, складів у слові та місце
ненаголошені голосні. наголосу, розрізняти значення слів залежно
Приголосні тверді та від місця наголосу, приголосні тверді та
м'які, дзвінкі та м'які, дзвінкі та глухі
глухі
Слово. уміти пояснювати лексичне значення слова,
Лексичне значення розуміти багатозначність деяких слів,
слова. Однозначні та добирати синоніми, антоніми (на засвоєному
багатозначні слова. лексичному матеріалі) та доцільно
Найуживаніші синоніми використовувати їх у власному мовленні,
та антоніми бачити спільне і відмінне у лексичному
значенні схожих слів рідної та
української мов
Навчальні словники уміти користуватися словниками
(перекладний,
тлумачний,
орфографічний)
Будова слова. уміти визначати основу слова та
Словотвір. закінчення, корінь слова, суфікси,
Основа і закінчення. префікси (у найпростіших випадках),
Корінь, суфікс, добирати групи спільнокореневих слів,
префікс. змінювати закінчення при конструюванні
Спільнокореневі слова словосполучень і речень, утворювати нові
слова за допомогою суфіксів і префіксів
Граматичне значення уміти розрізняти слова, що належать до
слова. різних частин мови за питанням, групувати
Частини мови: іменник, їх, складати речення з вживанням
прикметник, займенник, прийменників, сполучників, вживати в
дієслово, прийменник, усному мовленні та на письмі найуживаніші
числівник, сполучник. прислівники, називати ознаку якості,
Найуживаніші місця, простору, часу, кількісні і
прислівники порядкові числівники, бачити спільне і
(практично). відмінне у граматичних категоріях різних
Числівники кількісні частин мови в рідній та українській мовах
та порядкові
(практично) в межах 20
Іменник. уміти розрізняти іменники - назви істот і
Власні та загальні неістот, власні та загальні назви,
назви. Рід, число розрізняти рід іменників (він, вона, воно,
іменників. Змінювання мій, моя, моє), змінювати іменники за
за питаннями числами і відмінковими питаннями,
(відмінками). Клична конструктуювати словосполучення (іменник +
форма іменник, дієслово + прийменник + іменник,
прийменник + прикметник + іменник),
вживати кличну форму іменників у різних
ситуаціях спілкування
Прикметник уміти вживати прикметник у тому самому
роді, числі й відмінку, якого вимагає
іменник; змінювати прикметники за
відмінковими питаннями залежно від
іменника, конструювати словосполучення
(прикметник + іменник); утворювати і
використовувати найуживаніші прикметники
вищого та найвищого ступенів в усному і
писемному мовленні
Займенник. уміти змінювати особові займенники за
Особові, присвійні, відмінковими питаннями; замінювати
вказівні іменники та прикметники відповідними
займенниками під час побудови текстів;
вживати особові, присвійні та вказівні
займенники під час розповіді про себе,
своїх рідних, друзів
Дієслово. уміти вживати дієслова в різних часових
Час, особа, число формах та неозначеній формі; змінювати
дієслів. Неозначена дієслова за особами під час побудови
форма. Рід дієслів (у речень; вживати дієслова наказового
минулому часі). способу в діалогічному мовленні
Наказовий спосіб
дієслова з уживанням
слів-звертань
(практично)
Прийменник (практично) уміти зв'язувати слова у словосполучення,
речення за допомогою найпростіших
прийменників, зокрема з протилежним
значенням (у школу - зі школи, до хати - з
хати тощо)
Сполучники уміти поєднувати слова в реченні, будувати
(практично). речення, вживаючи сполучники і, та, а,
Сполучники і, та, а, але, що, щоб, який
але, що, щоб, який
Речення. уміти будувати і вживати речення різних
Види речень за метою типів із сполучниками та без них, із
висловлювання. Окличні звертаннями, однорідними членами в усному
речення. Речення з та писемному мовленні, складні речення (за
однорідними членами. зразком) із сполучниками що, щоб, який,
Звертання в правильно інтонувати речення в процесі
спонукальних та читання та під час власних висловлювань,
питальних реченнях. встановлювати зв'язки між словами за
Граматична основа допомогою питань, поширювати речення
речення
Текст. уміти добирати заголовки, складати тексти
Тексти розповіді та розповіді, описи за зачином і малюнком,
описи. Тексти опорними словами, планом і малюнком,
міркування. Заголовок. редагувати власний текст
Будова текстів. Засоби
зв'язку між реченнями
тексту
Орфографія та уміти правильно писати слова з вивченими
пунктуація. орфограмами під час списування,
Велика буква у власних самостійного складання та запису текстів,
назвах. Перенос слів. диктантів, правильно підбирати перевірні
Позначення м'якості слова
приголосних. Вживання
апострофа. Позначення
подовження м'яких
приголосних. Написання
префіксів з-, (с-),
роз-, без-. Наголошені
е, и. Правопис не з
дієсловом
Розділові знаки. уміти вживати відповідні розділові знаки в
Кома, крапка, знак кінці речення (залежно від мети
питання, знак оклику висловлювання та інтонації), кому перед а,
але, що, щоб, який, після звертання
Лінгвоукраїнознавча лінія
Український уміти використовувати правила українського
мовленнєвий етикет мовленнєвого етикету під час спілкування з
однокласниками, дорослими
Українські імена та уміти правильно вживати імена дітей та
прізвища. Дитячі дорослих, звертаючись до них
імена. Українські
клички тварин
Українські національні знати по кілька дитячих ігор, лічилок,
ігри та іграшки, скоромовок, закличок, веснянок, колядок,
дитячі пісні, пісень
веснянки, заклички,
лічилки
Українські казки, знати і вміти розповідати кілька
приказки, прислів'я українських казок
Українська хата, знати назви предметів українського побуту,
обереги. Інтер'єр. рослин, які є символами України, уміти
Український розповідати за малюнками (предметними та
національний одяг сюжетними) про особливості українського
інтер'єру, значення оберегів (рушника,
вишиванки, рослин, квітів та стрічок у
віночку)
Звичаї та свята уміти передавати зміст почутого або
українського народу прочитаного про найважливіші українські
(свято Миколая, свята та обряди, звичаї (відповідно до
Різдво, Великдень) вікових особливостей дітей)
Визначні історичні вміти розповідати (на матеріалі прочитаних
постаті та діячі текстів) про видатні історичні постаті
культури України України, наприклад князя Володимира,
Ярослава Мудрого, Б. Хмельницького та
інших, знати імена українських
письменників Т. Шевченка, Л. Українки,
І. Франка та кілька їх віршів
Символи Української уміти розповідати (на матеріалі почутого,
держави: герб, прапор, прочитаного і побаченого) про символи
гімн. Київ - столиця Української держави (герб, прапор, гімн)
України та їх значення, про Київ - столицю України
Мови національних меншин
Вивчення мов національних меншин є важливою частиною шкільної мовної освіти, у тому числі в початкових класах. Школа покликана сприяти збереженню, розвитку мов, культур національних меншин України і водночас забезпечувати такий рівень володіння державною мовою, який гарантує учням інтеграцію в українське суспільство.
Форми організації, змісту навчання та стандарти у вивченні мов національних меншин визначаються на основі аналізу тих функцій, які виконує в суспільстві та чи інша мова (з урахуванням реально існуючих та очікуваних сфер її використання).
Мови національних меншин вивчаються у школах України на різних засадах: як мови навчання, як окремі предмети, факультативні курси тощо. Державні стандарти стосуються двох основних варіантів: мови навчання та мови, яка вивчається як окремий предмет у школі з іншою мовою викладання.
Особливістю державних стандартів з мов національних меншин є те, що вони узагальнено визначають основні характеристики (мета, завдання, змістові лінії) шкільного навчання різних мов. Конкретизація, змістове наповнення цих характеристик має бути забезпечене навчальними програмами з кожної мови окремо.
1. Метою навчання мов національних меншин у школі є формування й розвиток:
уміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, прилучення до культури народу - носія певної мови, ефективно застосовувати різні види мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо), володіти культурою спілкування в поліетнічному середовищі;
знань про мову як основу формування й розвитку мовленнєвих навичок;
етнічної самосвідомості учнів, а також патріотичних почуттів, громадянської свідомості, розуміння своєї причетності до Українського народу, поваги до державної мови, до інших мов і культур насамперед тих, що функціонують в Україні;
критичного мислення, вміння формувати власний погляд на той чи інший предмет, зіставляти його з іншими поглядами, поважати їх;
навичок етики поведінки, естетичних відчуттів.
2. Завданнями навчання мов національних меншин є:
розширення, активізація словникового запасу учнів з урахуванням тих груп слів, усталених висловів, що відображають реалії життя народу, особливості життєвого досвіду, історії, мистецтва;
формування та розвиток граматичних навичок (утворення форм слова, побудова словосполучень, речень, поєднання речень у висловлюванні), орфоепічних, графічних та орфографічних умінь і навичок, техніки читання та письма;
набуття уміння здійснювати елементарний мовний аналіз: розділяти слово на склади та на звуки, визначати наголос, порівнювати вимову й написання слова, усвідомлювати певні особливості граматичної форми слова, побудови речення (у межах, визначених програмами для відповідного типу мовного курсу);
формування та розвиток умінь, необхідних для сприймання та побудови тексту: розрізнювати окремі елементи змісту, розуміти причиново-наслідкові зв'язки, головну думку тексту в процесі слухання і читання; планувати своє висловлювання з урахуванням комунікативного завдання, відповідно добирати мовні засоби, будувати усний та письмовий текст; додержуватися правил мовленнєвої поведінки, мовленнєвого етикету, що мають національну специфіку;
набуття уміння порівнювати, розрізнювати мовні явища (вимову, значення, форму слова, побудову речення тощо) української та інших мов; контролювати свою мовну поведінку, запобігати змішуванню мов.
3. Зміст кожного мовного курсу визначається за такими основними лініями:
комунікативною;
лінгвістичною;
лінгвонародознавчою.
Мова шкільного навчання
------------------------------------------------------------------
Зміст освітньої галузі | Результати навчання
------------------------------------------------------------------
Комунікативна лінія
Аудіювання
Сприймання на слух, уміти уважно слухати текст, розуміти,
розуміння текстів, що запам'ятовувати з одного прослухування
належать до різних його фактичний зміст, визначати тему та
жанрів, стилів, типів головну думку твору, розрізнювати
мовлення, ступінь основну та додаткову інформацію;
складності яких помічати особливості художньої форми;
відповідає віковим розрізнювати твори, що належать до
особливостям учнів та різних жанрів, типів мовлення (у
етапу навчання визначених програмою межах),
висловлювати власну думку про зміст,
форму, персонажів твору, враховувати
різні погляди на той самий предмет
Говоріння
Відтворення, переказ уміти виразно декламувати вивчені
зразкових текстів; напам'ять твори, переказувати прослухані
побудова діалогічних та чи прочитані твори (детально, вибірково,
монологічних текстів стисло), створювати діалогічні та
різних жанрів, стилів, монологічні тексти з урахуванням
типів мовлення ситуації спілкування та комунікативного
завдання; висловлювати власну думку,
зважувати різні погляди на предмет
обговорення; реалізувати певний задум
висловлювання, не відходячи від теми,
дотримуючись норм літературної мови,
правил мовленнєвої поведінки;
додержуватися правил мовленнєвого
етикету, визначених народною традицією,
а також етики спілкування з носіями
інших мов, культур; критично оцінювати
власне висловлювання, вдосконалювати
його
Читання
Формування, розвиток уміти читати вголос та мовчки за
техніки читання вголос визначеними програмою нормативами;
та мовчки, розуміння розуміти, запам'ятовувати фактичний
самостійно прочитаних зміст, аналізувати побудову твору,
текстів, що належать до визначати тему та головну думку
різних родів літератури, прочитаного, ставлення автора до подій,
жанрів, стилів, типів персонажів твору; оцінювати художні
мовлення достоїнства твору; формувати власну
думку про самостійно прочитаний текст;
бачити зв'язок твору із власним життєвим
досвідом; уміти самостійно працювати з
книгою, знаходити необхідний матеріал у
бібліотеці (користуючись каталогами,
показчиками тощо), розрізнювати твори,
що належать до різних родів літератури,
жанрів, типів мовлення; віршовані та
прозові твори
Письмо
Формування графічних володіти технікою письма за визначеними
навичок, техніки письма, програмою нормативами; вміти списувати,
навичок правопису, писати з пам'яті та перевіряти написане;
культури оформлення писати під диктовку текст, орфографічна
письмової роботи. та правописна складність якого визначена
Побудова текстів у відповідною програмою; письмово
писемній формі переказувати текст певного типу та
обсягу, самостійно будувати писемний
текст, висловлювати на письмі власну
думку про певну подію, ситуацію,
прочитаний твір тощо; вдосконалювати
написане
Відомості про мовлення
Усне і писемне мовлення, розуміти особливості усного і писемного
діалог та монолог. мовлення, необхідність враховувати
Ситуація спілкування вимоги до них у побудові власних
(предмет мовлення, висловлювань; дотримуватися правил етики
адресат, мета). мовлення, враховувати національні
Етика мовлення. стереотипи мовленнєвої поведінки, бути
Національні стереотипи толерантним у спілкуванні з носіями
мовленнєвої поведінки інших мов і культур
Лінгвістична лінія
Мова як найважливіший розуміти значення мови у житті людей,
засіб спілкування і існування у світі різних мов,
пізнання. Рідна, необхідність добре знати рідну, державну
державна та інші мови та інші мови
Звуки і букви
Смислорозрізнювальна уміти ділити слово на склади, на звуки,
роль звуків мови. визначати наголос у слові; розрізнювати
Звукова система мови. на слух, правильно вимовляти голосні та
Складоподіл. Наголос. приголосні звуки, дзвінкі й глухі
Правила вимови. приголосні та інші групи звуків, що
Позначення звуків становлять звукову систему певної мови;
буквами. Алфавіт додержуватися правил вимови звуків у
слові; вміти позначати звуки слова на
письмі буквами; знати алфавіт; уміти
знаходити слово в алфавітних списках;
бачити подібність і відмінність у
звуковій та графічній системах рідної та
української мови; стежити за своєю
вимовою, дотримуватися правил позначення
звуків на письмі
Лексика. Фразеологія
Значення слова. розуміти значення найвживаніших слів (а
Однозначні та також окремих значень багатозначного
багатозначні слова. слова), усталених виразів; добирати до
Синоніми, антоніми, слова, усталеного виразу їх синоніми,
омоніми. антоніми; тлумачити їх значення (у
Звуконаслідувальні нескладних випадках);
слова. Тематичні групи
слів.
Найбільш уживані уміти помічати в прослуханому або
усталені вирази, їх прочитаному тексті слова, усталені вирази,
значення, використання. які відрізняються особливою точністю,
Словники різних типів виразністю, образністю; правильно,
доречно вживати слова різних тематичних
груп, усталені вирази в усному та
писемному мовленні; бачити подібність і
відмінність у відтінках, обсязі значення
слів рідної та української мови; вміти
контролювати свою мовну поведінку в
слововживанні; користуватися словниками
для школярів (орфографічним, тлумачним
та іншими)
Будова слова. Словотвір
Значущі частини слова, усвідомлювати будову слова, роль
їх роль; творення слів значущих частин слова; вміти з'ясовувати
за допомогою префіксів, значення слова шляхом спостереження за
суфіксів та інших частин будовою, значенням окремих його частин;
слова. Зв'язок значення утворювати слова з даних значущих частин
слова із значенням слова, пояснювати їх значення;
окремих його частин здійснювати (у нескладних випадках)
розбір слова за будовою; бачити подібне
та відмінне у будові слова рідної та
української мов
Частини мови
Загальне поняття про уміти розпізнавати слова, що належать до
слово як частину мови: тієї чи іншої частини мови, вказувати на
значення, граматичні окремі їх характеристики; утворювати
ознаки, роль у реченні. форми слова, правильно використовувати
Форми слова. їх у побудові словосполучення, речення;
Роль значущих частин уникати граматичних помилок у тих
слова в утворенні випадках, коли в рідній та українській
граматичних форм. мовах існують різні способи вираження
Різноманітність певного граматичного значення; розуміти
лексичного значення (при слуханні та читанні) особливості
слів, що належать до змісту висловлювання, які обумовлені
тієї чи іншої частини граматичним значенням слова (наприклад,
мови часова віднесеність,
доконаність-недоконаність дії тощо);
розрізнювати форми одного слова та
однокореневі слова; бачити подібність та
відмінність окремих граматичних
категорій у рідній та українській мовах,
контролювати свою мовну поведінку в
утворенні граматичних форм
Текст
Тематична, смислова уміти визначати тему та підтеми
єдність тексту. прослуханого чи самостійно прочитаного
Лексичні, морфологічні, тексту, знаходити в ньому зачин, основну
синтаксичні засоби частину, кінцівку; визначати зміст
пов'язування речень у абзаців, знаходити ті засоби, за
тексті, засоби смислової допомогою яких речення у тексті
конкретизації речення пов'язані між собою; уміти виявляти
у тексті. Побудова окремі особливості тексту, які свідчать
тексту (зачин, основна про його належність до певного стилю,
частина, кінцівка). жанру, типу мовлення (у нескладних
Абзац. Окремі випадках); будувати текст з урахуванням
особливості текстів, зазначених його особливостей
які належать до різних
стилів, жанрів, типів
мовлення
Речення
Поділ тексту на речення, розуміти логічний та
речення на слова. емоційно-експресивний зміст речення в
Речення, різні за метою усному та писемному мовленні; будувати
висловлювання. Прості й речення різних типів; уміти інтонаційно
складні речення. Зв'язок правильно читати речення різних типів;
слів у реченні. Головні розпізнавати речення, різні за метою
та другорядні члени висловлювання, знаходити звертання,
речення. Звертання. слова автора та пряму мову в реченнях з
Пряма мова. Порядок прямою мовою; уміти встановлювати
слів та інтонація як зв'язок між словами речення, ставити
засоби смислової запитання до головних та другорядних
конкретизації речення у членів з метою кращого розуміння змісту
тексті (або інші мовні речення; бачити подібне і відмінне у
засоби, які будові речення в рідній та українській
використовуються з тією мовах, враховувати її специфіку у
ж метою у тій чи іншій власному мовленні
мові)
Правопис
Співвідношення написання уміти бачити особливості написання
й вимови слова. слова, зіставляти його з вимовою,
Визначене програмою знаходити ті позиції в слові, які
коло орфографічних та містять правописні труднощі та
пунктуаційних правил. потребують уточнення; безпомилково
Списки найуживаніших писати слова із списків для
слів, правопис яких має запам'ятовування та застосовувати на
бути засвоєний письмі правил орфографії; вживати
розділові знаки в кінці речення, при
звертанні та інші, визначені програмою;
списувати, перевіряти написане; писати
диктанти, складені за нормативами,
визначеними програмою
Лінгвонародознавча лінія
Тематичні групи слів, розуміти значення визначених програмою
що називають реалії слів, усталених виразів, які стосуються
життя народу, народних звичаїв, традиційних ремесел,
відображають національну предметів побуту; знати місцеві
специфіку матеріальної географічні назви, власні імена, уміти
та духовної культури (з пояснити їх значення, походження (у
урахуванням особливостей нескладних випадках); знати певне коло
життя певної етнічної слів-символів, які асоціюються з тим чи
групи, обумовлених іншим народом (таких, якими для
контактами різних українців є, наприклад, біла хата,
культур). Усталені калина, барвінок тощо), вміти розказати
вирази, прислів'я, про них; знати імена видатних людей, які
приказки, загадки, є ключовими постатями в культурі,
лічилки, пісні, історії народу, вміти розказати про них;
казки, легенди тощо як знати прислів'я, приказки, загадки,
відображення народного лічилки, пісні (орієнтовна їх кількість
досвіду, особливостей визначається програмою); уміти
національного характеру. порівнювати сюжети, персонажів казок,
Розповіді про видатних легенд, які є подібними у фольклорі
людей того чи іншого рідного та українського народу
народу, в тому числі
тих, хто жив (живе) в
Україні
Мови, що вивчаються як окремі предмети
------------------------------------------------------------------
Зміст освітньої галузі | Результати навчання
------------------------------------------------------------------
Комунікативна лінія
Аудіювання
Сприймання на слух, уміти уважно слухати текст, розуміти,
розуміння текстів, що запам'ятовувати після одного (або після
належать до різних повторного) прослухування його фактичний
жанрів, стилів, типів зміст, з опорою на допоміжні матеріали
мовлення, ступінь визначити тему та основну думку;
складності яких складати свою думку про зміст,
відповідає мовленнєвій персонажів твору, помічати окремі
підготовці учнів особливості художньої форми
Говоріння
Відтворення, переказ уміти інтонаційно правильно декламувати
зразкових текстів, вивчені напам'ять твори, переказувати
побудова діалогічних прослухані чи прочитані твори (детально,
та монологічних вибірково) з опорою на допоміжні
висловлювань матеріали; підтримувати діалог, будувати
зв'язні тексти (з опорою на допоміжні
матеріали); додержуватися правил
мовленнєвого етикету, визначених
народною традицією, а також етики
спілкування з носіями інших мов,
культур; вдосконалювати власне
висловлювання
Читання
Формування, розвиток уміти читати вголос та мовчки за
техніки читання вголос визначеними програмою нормативами;
та мовчки; розуміння розуміти, запам'ятовувати фактичний
текстів (самостійно зміст твору (самостійно прочитаного
прочитаних або незнайомого твору або того, що був
попередньо прослуханих), попередньо прослуханий у читанні
що належать до різних вчителем чи в запису); з опорою на
родів літератури, допоміжний матеріал визначати тему та
жанрів, стилів, типів основну думку; складати власну думку
мовлення про зміст, персонажів твору; помічати
особливості художньої форми
Письмо
Формування графічних володіти технікою письма за визначеними
навичок, техніки письма, програмою нормативами; уміти списувати,
навичок правопису. писати з пам'яті та перевіряти написане,
Побудова текстів у писати зорово-слухові диктанти;
писемній формі висловлювати у писемній формі свої
думки, почуття, враження тощо
Лінгвістична лінія
Мова як найважливіший розуміти необхідність добре знати рідну,
засіб спілкування, державну та інші мови
пізнання. Рідна,
державна та інші мови
Звуки і букви
Звуки мовлення. Групи уміти ділити слово на склади, на звуки,
звуків, що становлять визначати наголос у слові, розрізнювати
звукову систему мови. на слух, правильно вимовляти звуки тих
Складоподіл. Наголос. груп, що становлять звукову систему
Правила вимови. мови; додержуватися правил наголошення,
Позначення звуків вимови звуків у слові; позначати звуки
буквами на письмі буквами; знати алфавіт, уміти
знаходити слово за алфавітом; бачити
подібність і відмінність у звуковій та
графічній системах української та рідної
мови, стежити за своєю вимовою,
додержуватися правил позначення звуків
на письмі
Лексика. Фразеологія
Значення слова. розуміти значення певного кола
Синоніми, антоніми. найуживаніших слів та усталених виразів;
Тематичні групи слів. уміти добирати до них синоніми,
Найуживаніші усталені антоніми; правильно, доречно вживати у
вирази, їх значення, власному мовленні слова та усталені
використання. вирази з визначених програмою тематичних
Словники різних типів груп; користуватися словниками для
школярів
Будова слова. Словотвір
Значущі частини слова, усвідомлювати будову слова, роль
творення слів за значущих частин слова; уміти з'ясовувати
допомогою префіксів, значення слова, аналізуючи значення
суфіксів та ін. окремих його частин; утворювати слова
Зв'язок значення слова (за зразком) з даних значущих частин
із значенням окремих слова, пояснювати їх значення; бачити
його частин подібне та відмінне у будові слова
української та рідної мов
Частини мови
Значення, граматичні уміти утворювати форми слова, правильно
ознаки, роль у реченні. використовувати їх для побудови
Форми слова. Роль словосполучення, речення, уникати
значущих частин слова граматичних помилок (виправляти
у творенні граматичних помилки), зокрема у тих випадках, коли в
форм рідній та українській мовах існують
різні способи вираження граматичного
значення
Різноманітність уміти розуміти (при слуханні та читанні)
лексичного значення особливості змісту висловлювання, які
слів, що належать до обумовлені граматичним значенням слова
тієї чи іншої частини (наприклад, часова віднесеність дії, рід
мови займенника тощо)
Текст
Тематична єдність уміти визначати тему та підтеми
тексту. Засоби прослуханого чи самостійно прочитаного
пов'язування тексту, знаходити в ньому зачин, основну
речень у тексті. частину, кінцівку, розпізнавати засоби,
Побудова тексту (зачин, за допомогою яких речення у тексті
основна частина, пов'язані між собою (у нескладних
кінцівка) випадках); будувати текст з урахуванням
його особливостей
Речення
Поділ тексту на речення, уміти розуміти логічний та
речення на слова. емоційно-експресивний зміст речення в
Речення, різні за метою усному та писемному мовленні, будувати
висловлювання. Зв'язок речення різних типів (з опорою на
слів у реченні. допоміжні матеріали), виразно читати їх;
Звертання розпізнавати речення, різні за метою
висловлювання, встановлювати зв'язок між
словами речення з метою кращого
розуміння змісту речення; знаходити в
реченні звертання; бачити подібне й
відмінне у будові речення в українській
та рідній мові, враховувати їх специфіку
у власному мовленні
