Про внесення змін і доповнень до Статуту автомобільного транспорту УРСР

Рада Міністрів Української РСР

1. Затвердити зміни і доповнення до Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 27 червня 1969 р. N 401 (ЗП УРСР, 1969 р., N 7, ст. 88; 1974 р., N 10, ст. 68; 1978 р., N 1, ст. 21; 1978 р., N 6, ст. 60), що додаються.

2. Доповнити назву та пункт 1 постанови Ради Міністрів УРСР від 28 жовтня 1974 р. N 499 після слів "використання контейнерів" словами "що належать Міністерству автомобільного транспорту УРСР".

м. Київ, 2 липня 1981 року,

N 351

1. Абзац перший статті 55 викласти в такій редакції:

"При централізованих перевезеннях вантажів вантажовідправники і вантажоодержувачі зобов'язані забезпечити приймання і відпуск вантажів щодня безперебійно не менш як у дві зміни, в тому числі у вихідні та святкові дні".

2. У статті 67:

абзац третій викласти в такій редакції:

"У випадках, передбачених Правилами, промивка та дезинфекція автомобілів і контейнерів виконується вантажовідправником";

доповнити статтю абзацом такого змісту:

"Автотранспортне підприємство або організація може за домовленістю з вантажовідправником або вантажоодержувачем - замовником автотранспорту брати на себе виконання робіт по очищенню та промивці автомобілів і контейнерів за плату згідно з тарифами, що затверджуються у встановленому порядку".

3. У статті 72:

в абзаці четвертому слова "і аеропортів" замінити словами "аеропортів і вантажних автостанцій";

абзац п'ятий викласти в такій редакції:

"У разі прибуття вантажу, поставка якого не передбачена планом (договором, замовленням, нарядом), вантажоодержувач приймає такий вантаж на відповідальне зберігання, про що зазначає в товарно-транспортній накладній".

4. Пункт "а" статті 77 викласти в такій редакції:

"а) місцевих (міських, приміських і внутрірайонних) - виробничими об'єднаннями (управліннями) пасажирського автомобільного транспорту або управліннями автомобільного транспорту з затвердженням їх виконавчими комітетами міських, районних Рад народних депутатів".

5. Абзаци другий і третій статті 85 викласти в такій редакції:

"Керівник автотранспортного підприємства або організації зобов'язаний розглянути пропозицію, заяву чи скаргу, що надійшла від пасажира, і письмово повідомити його про результати розгляду та про вжиті заходи в установлені законом строки.

Заяви і скарги, що не потребують додаткового вивчення та перевірки, вирішуються невідкладно".

6. Статтю 91 доповнити абзацам такого змісту:

"Підприємства й організації автомобільного транспорту загального користування за договорами з промисловими підприємствами, підприємствами зв'язку та будівельними організаціями, виробничі об'єкти і жилі будинки яких віддалені від загальних ліній міського пасажирського транспорту, організують спеціальні автобусні маршрути для працівників цих підприємств і організацій з покриттям додаткових витрат у разі збитковості експлуатації таких маршрутів за рахунок вказаних промислових підприємств, підприємств зв'язку та будівельних організацій.

Типовий договір на організацію спеціальних автобусних маршрутів затверджується Міністерством автомобільного транспорту УРСР за погодженням з Державним арбітражем при Раді Міністрів УРСР".

7. Статтю 104 викласти в такій редакції:

"104. Належні автотранспортним підприємствам і організаціям платежі за перевезення вантажів, а також за вантажно-розвантажувальні, транспортно-експедиційні операції та інші послуги вносяться при прийнятті замовлення на перевезення чеками Держбанку СРСР, платіжними дорученнями, а в окремих випадках - готівкою згідно з правилами Держбанку СРСР.

У річних договорах на перевезення вантажів автомобільним транспортом за погодженням сторін можуть передбачатися розрахунки плановими платежами, платіжними та зведеними вимогами.

До внесення провізної плати автотранспортні підприємства й організації вантажі до перевезення не приймають.

Автотранспортні підприємства або організації з дозволу вищестоящих щодо них органів можуть прийняти вантаж до перевезення, як виняток, до внесення провізної плати. У цьому випадку з вантажовідправника або вантажоодержувача - замовника автотранспорту додатково до провізної плати стягується 0,5 процента суми платежів за кожний день прострочки внесення провізної плати.

Якщо автотранспортне підприємство (організація) не приступило протягом трьох днів до виконання замовлення, одержана при його оформленні провізна плата повинна бути повернута вантажовідправнику (вантажоодержувачу) в строки, встановлені Правилами.

У разі несвоєчасного повернення провізної плати за неперевезення вантажу автотранспортне підприємство або організація сплачує вантажовідправнику (вантажоодержувачу) штраф у розмірі 0,5 процента суми платежів за кожний день прострочки.

Остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться замовником автотранспорту на підставі рахунку автотранспортного підприємства або організації.

Підставою для виписки рахунку за виконані перевезення є товарно-транспортні накладні або акти заміру (зважування) вантажу, а за користування автомобілями, робота яких оплачується за почасовим тарифом, - дані путьових листів, завірених вантажовідправником (вантажоодержувачем)".

8. Статтю 128-1 викласти в такій редакції:

"128-1. За неподачу автотранспортним підприємством або організацією контейнерів, що належать Міністерству автомобільного транспорту УРСР, для виконання місячного плану перевезень або прийнятого разового замовлення, за невикористання вантажовідправником поданих контейнерів або за відмовлення від передбачених місячним планом або разовим замовленням контейнерів, винна сторона сплачує штраф у розмірі:

30 карбованців за контейнер масою брутто 30 тонн,

20 карбованців за контейнер масою брутто 20 тонн,

10 карбованців за контейнер масою брутто 10 тонн,

5 карбованців за контейнер масою брутто 5 тонн,

3 карбованці за контейнер масою брутто 3 тонни,

1 карбованець 50 копійок за контейнер масою брутто менше 3 тонн".

9. Статтю 130 викласти в такій редакції:

"130. За несвоєчасну подачу автомобілів, робота яких оплачується за загальними тарифами, в пункт навантаження по першій їздці проти погодженого годинного графіка автотранспортне підприємство або організація, крім санкцій за невиконання плану перевезень, сплачує вантажовідправнику або вантажоодержувачу - замовникові автотранспорту штраф у розмірі 8 копійок за кожну хвилину запізнення, але не більше 5 карбованців за кожний випадок несвоєчасної подачі автомобілів".

10. Абзац перший статті 142 викласти в такій редакції:

"За затримку з вини вантажовідправника або вантажоодержувача автомобілів (автопоїздів), а також обмінних напівпричепів, поданих під вантаження або розвантаження, понад установлені строки (простій) вантажовідправник або вантажоодержувач - замовник автотранспорту сплачує автотранспортному підприємству або організації штраф за кожну хвилину простою автомобіля (автопоїзда) вантажопідйомністю:

до 4 тонн включно - у розмірі 8 копійок,

більше 4 тонн і до 7 тонн включно - у розмірі 9 копійок,

більше 7 тонн і до 10 тонн включно - у розмірі 10 копійок,

більше 10 тонн - у розмірі 15 копійок;

при простої спеціалізованих автомобілів та автопоїздів (рефрижераторів, ізотермічних, автоцистерн і автофургонів різного призначення) вказаний розмір штрафу збільшується вдвічі;

за кожну годину затримки обмінних напівпричепів - у розмірі 1 карбованця".

11. У статті 143 початок першого абзацу викласти в такій редакції: "За затримку контейнерів, що належать Міністерству автомобільного транспорту УРСР, понад установлені норми..." і далі за текстом.

12. Статтю 146 викласти в такій редакції:

"146. За неправильне зазначення в товарно-транспортних документах ваги вантажу, його найменування вантажовідправник або вантажоодержувач - замовник автотранспорту сплачує штраф у розмірі 7 карбованців з кожного товарно-транспортного документа.

За відмову від оформлення або за неправильне оформлення товарно-транспортного документа, а також путьового листа вантажовідправник або вантажоодержувач - замовник автотранспорту сплачує штраф у розмірі 7 карбованців з кожного товарно-транспортного документа і путьового листа.

За пред'явлення вантажу, забороненого до перевезення, або вантажу, який потребує при перевезенні особливих застережних заходів, з неправильним зазначенням найменування чи властивості вантажу з вантажовідправника, крім стягнення заподіяних автотранспортному підприємству або організації збитків, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за найвищим тарифом за всю відстань перевезення".

13. У статті 150 слова "передбаченому тарифами" замінити словами "передбаченому Правилами перевезення пасажирів і багажу автомобільним транспортом в УРСР".

14. У статті 166:

доповнити статтю абзацем другим такого змісту:

"Вантажовідправник або вантажоодержувач зобов'язаний розглянути претензію, заявлену автотранспортним підприємством чи організацією, і повідомити заявника про задоволення або відхилення її протягом 2 місяців";

абзаци другий і третій вважати відповідно третім і четвертим;

абзац третій викласти в такій редакції:

"При частковому задоволенні чи відхиленні претензії автотранспортне підприємство або організація, вантажовідправник або вантажоодержувач у повідомленні про це повинні вказати мотиви прийнятого рішення і повернути заявнику додані до претензії документи".

15. Доповнити Статут статтею 146-1 такого змісту:

"146-1. Автотранспортне підприємство або організація в разі необгрунтованої видачі вантажу неналежному вантажоодержувачеві сплачує вантажовідправнику або вантажоодержувачу - власникові вантажу штраф у розмірі 25 карбованців".

16. Указання на Міністерство оборони СРСР, Комітет державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Українське об'єднання Ради Міністрів УРСР "Укрсільгосптехніка", Державний комітет стандартів Ради Міністрів СРСР, Державний комітет цін Ради Міністрів УРСР, Ради депутатів трудящих, Правила руху по вулицях міст, населених пунктів і шляхах СРСР, що є в тексті Статуту, замінити указаннями відповідно на: Міністерство оборони, Комітет державної безпеки СРСР, Держкомсільгосптехніку УРСР, Державний комітет СРСР по стандартах, Державний комітет УРСР по цінах, Ради народних депутатів, Правила дорожнього руху.