Про заходи по виконанню постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про дальше удосконалення діяльності добровільних народних дружин по охороні громадського порядку"

Центральний Комітет КПРС і Рада Міністрів СРСР 20 травня 1974 року прийняли постанову "Про подальше удосконалення діяльності добровільних народних дружин по охороні громадського порядку", в якій відзначили, що добровільні народні дружини, створені з ініціативи трудящих, беруть активну участь у роботі по зміцненню громадського порядку, ведуть боротьбу з порушеннями правил соціалістичного співжиття та іншими антигромадськими проявами. Під керівництвом партійних і радянських органів народні дружини організаційно зміцніли, нагромадили значний досвід в боротьбі з правопорушеннями, заслужили авторитет і визнання у широких мас населення.

Разом з тим, ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР відмітили, що в ряді місць рівень і ефективність роботи народних дружин залишаються ще недостатніми. Слабо використовуються можливості дружин у забезпеченні порядку на вулицях та в інших громадських місцях, боротьбі проти хуліганства, пияцтва, розкрадань соціалістичної власності, у запобіганні правопорушенням неповнолітніх, у правовій пропаганді серед населення. При комплектуванні дружин нерідко порушується принцип добровільності. В числі дружинників є особи, які пасивно виконують свій громадський обов'язок і не є прикладом в роботі, навчанні та в побуті. Окремі партійні комітети і радянські органи ослабили увагу до народних дружин. Недостатньо займаються дружинами профспілково-комсомольські організації, господарські керівники, адміністративні органи.

ЦК Компартії України і Рада Міністрів УРСР вважають, що недоліки в діяльності народних дружин і керівництві ними, відмічені в постанові ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, мають місце і в республіці.

Окремі обкоми, міськкоми, райкоми партії, виконкоми місцевих Рад депутатів трудящих глибоко не вникають в діяльність добровільних народних дружин, мало проявляють турботи про їх організаційне зміцнення та підвищення активності в охороні правопорядку, створення їм належних умов для роботи. Досвід роботи кращих дружин і дружинників недостатньо узагальнюється, слабо висвітлюється і пропагується засобами масової інформації. Адміністративні органи і, насамперед, міліція не вживають дійових заходів по забезпеченню повсякденної взаємодії з дружинами, організації правового виховання дружинників, навчанню їх формам і методам боротьби з правопорушеннями.

Центральний Комітет Компартії України і Рада Міністрів Української РСР

1. Постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 20 травня 1974 року "Про дальше удосконалення діяльності добровільних народних дружин по охороні громадського порядку" прийняти до керівництва і неухильного виконання.

2. Заходи по дальшому поліпшенню діяльності добровільних народних дружин по охороні громадського порядку в республіці затвердити (додаток N 1).

3. Зобов'язати обкоми, міськкоми, райкоми Компартії України, виконкоми обласних, міських і районних Рад депутатів трудящих:

- усунути наявні недоліки в керівництві добровільними народними дружинами, більше приділяти їм уваги і подавати постійну допомогу, підвищувати роль і відповідальність в цій справі партійних, радянських, профспілкових і комсомольських організацій, адміністративних органів, господарських керівників;

- зосередити основні зусилля народних дружин на підтриманні зразкового громадського порядку на вулицях, площах і в інших громадських місцях, рішучій боротьбі з хуліганством, пияцтвом, розкраданням соціалістичної власності, правопорушеннями неповнолітніх та іншими антигромадськими проявами. Ширше використовувати можливості дружин в індивідуально-виховній роботі з порушниками і в правовій пропаганді серед населення;

- підвищити організуючу роль в роботі з дружинами районних, міських штабів народних дружин. Зберегти існуючий нині порядок, коли районні, міські штаби очолюють, як правило, керівні працівники партійних або радянських органів.

4. Обкомам, міськкомам, райкомам Компартії України посилити партійний контроль за діяльністю дружин. Питання роботи дружин і участі в них комуністів сивтематично розглядати на засіданнях партійних комітетів, партбюро, зборах партійних організацій. Поліпшити роботу по вихованню у дружинників почуття відповідальності за доручену справу, високих ідейно-політичних і моральних якостей.

5. Виконкомам районних, міських, селищних і сільських Рад депутатів трудящих повсякденно спрямовувати і контролювати діяльність добровільних народних дружин, забезпечити дотримання ними соціалістичної законності, вживати заходів до організаційного зміцнення дружин, вирішувати питання їх матеріально-технічного забезпечення.

Покласти обов'язки за органзацією цієї роботи на одного з заступників голови виконкому відповідної Ради депутатів трудящих. Для здійснення поточної роботи і контролю за виконанням рішень виконкому з питань діяльності добровільних народних дружин при необхідності ввести до складу апарату виконкому районної, міської Ради депутатів трудящих звільненого працівника за рахунок асигнувань місцевого бюджету на утримання органів державної влади і державного управління.

6. Укрпрофраді, ЦК ЛКСМУ активізувати участь профспілкових і комсомольських організацій в діяльності добровільних народних дружин, підвищити їх роль і відповідальність у боротьбі з правопорушеннями. Рекомендувати до складу дружин профспілкових, комсомольських активістів. Постійно контролювати виконання членами профспілок і комсомольцями своїх обов'язків у дружинах, систематично заслуховувати їх звіти на профспілкових і комсомольських зборах.

7. Міністерству внутрішніх справ УРСР забезпечити зміцнення зв'язків органів внутрішніх справ з добровільними народними дружинами, активне залучення дружинників до участі в проведенні спільних заходів по охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями.

8. Партійним, радянським, адміністративним органам, комсомольським, профспілковим організаціям, господарським керівникам всебічно підтримувати ініціативу дружинників. Не залишати без уваги сигнали дружин про правопорушення та їх пропозиції по зміцненню громадського порядку. Ширше використовувати заходи морального і матеріального заохочення дружинників, кращим з них надавати переважне право на одержання житла, пільгових путівок до санаторіїв і будинків відпочинку та інших пільг і переваг. Дружинників, які проявили мужність і героїзм при виконанні громадського обов'язку, представляти до нагородження орденами і медалями СРСР, Почесною Грамотою і Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР.

9. З метою дальшого удосконалення правового регулювання діяльності добровільних народних дружин затвердити Положення про добровільні народні дружини по охороні громадського порядку в Українській РСР (додається).

10. Для відзначення членів добровільних народних дружин за активну участь в охороні громадського порядку та боротьбі з правопорушеннями встановити нагрудний знак "Відмінний дружинник Української РСР". Положення про нагрудний знак та опис знака затвердити (додаток NN 2, 3).

11. Держплану УРСР, Міністерству фінансів УРСР, Міністерству внутрішніх справ УРСР і Головпостачу УРСР подати Раді Міністрів УРСР пропозиції про порядок виготовлення нагрудних знаків народного дружинника і "Відмінний дружинник Української РСР", посвідчень до них та забезпечення ними добровільних народних дружин.

12. Довести до відома обкомів, міськкомів, райкомів Компартії України, виконкомів обласних, міських і районних Рад депутатів трудящих, Міністерства внутрішніх справ УРСР, Міністерства юстиції УРСР, Міністерства фінансів УРСР, Державного комітету Ради Міністрів УРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі, товариства "Знання" Української РСР, що ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР:

- запропонували Міністерству внутрішніх справ СРСР вирішити питання про виділення в органах внутрішніх справ спеціальних працівників, відповідальних за організацію повсякденної взаємодії міліції з добровільними народними дружинами;

- доручили Міністерству внутрішніх справ СРСР разом з Міністерством юстиції СРСР розробити єдині учбові програми і посібники, що забезпечують необхідну підготовку дружинників. Державному комітету Ради Міністрів СРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі доручено разом з Міністерством внутрішніх справ СРСР, Міністерством юстиції СРСР і Всесоюзним товариством "Знання" забезпечити випуск необхідної кількості учбово-тематичних планів, програм, посібників, юридичної та іншої спеціальної літератури для дружинників;

- надали Міністру внутрішніх справ СРСР право дозволяти підвідомчим органам виділяти у необхідних випадках штабам народних дружин у тимчасове користування мобільні радіозасоби, електромегафони та інші технічні засоби, що використовувалися для охорони громадського порядку;

- доручили Міністерству внутрішніх справ СРСР за погодженням з Міністерством фінансів СРСР і Радами Міністрів союзних республік розробити єдині зразки бланка посвідчення і нагрудного знака народного дружинника.

13. Визнати такими, що втратили силу:

постанову ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 8 квітня 1959 р. N 496 "Про постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про участь трудящих в охороні громадського порядку в країні";

постанову ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 8 червня 1961 р. N 837 "Положення про добровільні народні дружини по охороні громадського порядку в Українській РСР".

В умовах розвинутого соціалістичного суспільства, великих економічних і соціальних перетворень в нашій країні все більш важливого значення набуває завдання формування свідомості й почуття високої відповідальності кожного громадянина перед суспільством, забезпечення дисципліни й організованості, всемірного зміцнення соціалістичного правопорядку і законності.

У вирішенні цього завдання поряд з державними органами і громадськими організаціями важлива роль належить добровільним народним дружинам. Створені з ініціативи трудящих народні дружини беруть активну участь у роботі по зміцненню громадського порядку, ведуть боротьбу з порушеннями правил соціалістичного співжиття та іншими антигромадськими проявами. Своєю діяльністю вони заслужили авторитет і визнання у широких мас населення.

Робота добровільних народних дружин, які об'єднують в своїх рядах тисячі передових і свідомих громадян, служить яскравим прикладом демократизму радянського ладу, що грунтується на широкій і всезростаючій участі трудящих у державному і громадському житті країни.

1. Добровільні народні дружини утворюються колективами трудящих на підприємствах, в установах, організаціях, а також за місцем проживання громадян для посилення охорони громадського порядку і боротьби з правопорушеннями.

2. Вся діяльність добровільних народних дружин грунтується на суворому додержанні соціалістичної законності. В своїй роботі дружини керуються законами СРСР і Української РСР, постановами та розпоряженнями Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів Української РСР, рішеннями та розпорядженнями місцевих органів державної влади і державного управління, а також цим Положенням.

3. Народні дружини утворюються за виробничо-територіальним принципом на підприємствах, будовах, транспорті, в колгоспах, радгоспах, установах, організаціях, учбових закладах, житлово-експлуатаційних конторах, будинкоуправліннях, гуртожитках і т. ін.

4. В добровільні народні дружини приймаються громадяни СРСР, які досягли 18 років, з числа передових робітників, колгоспників, службовців, студентів, учнів, пенсіонерів, здатних за своїми діловими та морально-політичними якостями успішно виконувати поставлені перед дружиною завдання.

5. Керівництво добровільними народними дружинами здійснюється Радами депутатів трудящих та їх виконавчими і розпорядчими органами.

6. Державні органи, громадські організації і службові особи всебічно сприяють і допомагають добровільним народним дружинам в їх діяльності по зміцненню громадського порядку та боротьбі з правопорушеннями.

Державні органи, господарські і громадські організації не пізніше як у десятиденний строк розглядають матеріали і пропозиції, що надійшли від народних дружин та їх штабів, і вживають по них відповідних заходів.

7. Протидія законній діяльності народних дружинників, посягання на життя, здоров'я та гідність народних дружинників у зв'язку з їх діяльністю по охороні громадського порядку тягнуть за собою відповідальність згідно з законодавством Союзу РСР і Української РСР.

8. Основними завданнями добровільних народних дружин є охорона прав і законних інтересів громадян, активна участь в запобіганні та припиненні правопорушень, охорона громадського порядку, соціалістичної власності, участь в роботі по вихованню радянських людей в дусі поваги до законів і правил соціалістичного співжиття.

9. Добровільні народні дружини, виконуючи покладені на них в пункті 8 цього Положення завдання і керуючись діючим законодавством:

а) беруть участь в охороні громадського порядку на вулицях, площах, в парках, на транспортних магістралях, вокзалах, пристанях, в аеропортах та інших громадських місцях, а також в підтриманні порядку під час проведення різних масових заходів;

б) сприяють органам внутрішніх справ, прокуратури, юстиції та судам в їх діяльності по зміцненню громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями;

в) беруть участь в боротьбі з хуліганством, пияцтвом, самогоноварінням, розкраданням державного та громадського майна, а також особистого майна громадян, з порушеннями правил торгівлі, спекуляцією та іншими правопорушеннями;

г) беруть участь в проведенні виховної роботи в трудових колективах та серед населення по додержанню правил соціалістичного співжиття і запобіганню антигромадським вчинкам;

д) беруть участь в боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;

є) беруть участь у забезпеченні безпеки руху транспорту і пішоходів та в запобіганні дорожньо-транспортним пригодам;

ж) вживають заходів до подання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень, а також тим, які знаходяться в громадських місцях у безпорадному стані; беруть участь в рятуванні людей, майна та в підтриманні громадського порядку під час стихійного лиха та за інших надзвичайних обставин;

з) подають допомогу прикордонним військам в охороні державного кордону СРСР;

і) беруть участь в проведенні заходів по охороні та захисту природних багатств, боротьбі з браконьєрством і порушеннями правил полювання та рибальства.

10. Добровільна народна дружина засновується на організаційних зборах осіб, які бажають вступити у дружину. Ці збори скликаються на підприємстві, в установі та організації ініціативною групою, яка складається з представників партійних, радянських, профспілкових, комсомольських та інших громадських організацій.

11. У виробничих об'єднаннях (комбінатах), на підприємствах, в установах, організаціях та учбових закладах з великою кількістю осіб, що працюють і навчаються, за рішенням районних, міських штабів добровільних народних дружин утворюються дружини виробництв (філіалів), цехів, відділів, дільниць, бригад, факультетів і т. ін., а також штаби для керівництва цими дружинами.

12. За поданням районного, міського, сільського, селищного штабу добровільні народні дружини реєструються у виконавчих комітетах районних, міських, сільських, селищних Рад депутатів трудящих. При реєстрації дружини перевіряється додержання встановленого порядку її утворення.

Ліквідація або реорганізація окремих добровільних народних дружин провадиться за рішенням районного, міського, сільського, селищного штабу дружин з повідомленням про прийняте рішення виконкому відповідної Ради депутатів трудящих.

13. Прийом у народну дружину провадиться на суворо добровільних засадах індивідуальним порядком на загальних зборах дружинників або на засіданні штабу дружини на підставі особистої заяви і при наявності рекомендації партійної, профспілкової або комсомольської організацій за місцем роботи, навчання чи проживання громадянина, який бажає вступити у дружину.

14. Кожний дружинник приймає урочисту обіцянку (текст додається) на сумлінне та віддане виконання свого громадського обов'язку по забезпеченню охорони правопорядку і боротьби з правопорушеннями. Урочиста обіцянка приймається на загальних зборах дружинників з запрошенням представників партійних та радянських органів, громадських організацій і колективів трудящих.

До прийняття урочистої обіцянки громадянам, які прийняті у дружину, роз'яснюється значення цієї обіцянки, з ними організується вивчення цього Положення, законодавчих та інших нормативних актів, що регламентують охорону громадського порядку та боротьбу з правопорушеннями, форм і методів роботи народних дружин.

Дружиннику, який твердо засвоїв свої обов'язки і права та прийняв урочисту обіцянку, командир або начальник штабу дружини вручає посвідчення встановленого зразка, нагрудний знак і пам'ятку дружинника, в якій викладаються основні обов'язки і права дружинника, а також найважливіші законоположення по охороні громадського порядку. Тільки після цього дружинник допускається до виконання своїх обов'язків.

15. Дружинник, який допустив вчинок, несумісний з цим званням, або який не виконує своїх обов'язків, виключається з народної дружини. Рішення про виключення приймається на загальних зборах дружинників або засіданні штабу дружини; виключений з дружини здає посвідчення і нагрудний знак дружинника.

Дружинники, які звернулись з проханням про увільнення їх від обов'язків дружинника, вибувають із складу дружини. Рішення про вибуття приймається штабом, вибулий із складу дружини здає в штаб посвідчення і нагрудний знак дружинника.

Дружинники, які вибувають із складу народної дружини у зв'язку з зміною місця роботи, навчання або проживання, можуть бути прийняті у дружину за новим місцем роботи, навчання або проживання на підставі особистої заяви і характеристики, виданої штабом або командиром дружини, в якій вони раніше перебували.

16. Добровільну народну дружину очолюють командир дружини та його заступники, які обираються відкритим голосуванням на загальних зборах дружинників строком на два роки.

В дружині, що налічує понад 50 дружинників, для керівництва її роботою обирається на той же строк штаб дружини.

17. Для оперативного керівництва роботою добровільних народних дружин в межах району, міста рішенням районного, міського комітету партії та виконавчого комітету районної, міської Ради депутатів трудящих утворюється районний, міський штаб добровільних народних дружин з представників партійних, радянських та інших державних органів і громадських організацій, начальників штабів (командирів) окремих народних дружин і дружинників. На території сільської, селищної Ради депутатів трудящих за рішенням її виконавчого комітету утворюється сільський, селищний штаб добровільних народних дружин.

Начальник районного, міського, сільського, селищного штабу добровільних народних дружин затверджується виконавчим комітетом відповідної Ради депутатів трудящих.

За рішенням районного, міського штабу добровільних народних дружин можуть утворюватись відповідні штаби для керівництва роботою добровільних народних дружин у мікрорайонах міст, а також в окремих населених пунктах.

18. 3 метою кращої організації роботи добровільних народних дружин по боротьбі з окремими видами правопорушень за рішенням районного, міського штабу дружин утворюються спеціалізовані дружини або спеціалізовані групи в складі дружин по боротьбі з розкраданням соціалістичної власності та спекуляцією, по запобіганню правопорушенням неповнолітніх, по забезпеченню безпеки шляхового руху та з інших напрямів діяльності добровільних народних дружин.

При районних, міських штабах дружин можуть утворюватись зведені оперативні загони народних дружин.

19. За рішенням районного, міського штабу дружин та районного, міського комітету комсомолу з числа комсомольців-дружинників можуть утворюватись оперативні комсомольські загони як спеціалізовані підрозділи добровільних народних дружин для боротьби з правопорушеннями серед молоді та неповнолітніх. Оперативні комсомольські загони організуються і діють в порядку, що визначається ЦК ВЛКСМ.

20. Для координації діяльності районних, міських штабів добровільних народних дружин, узагальнення та поширення передового досвіду їх роботи і подання їм необхідної методичної допомоги в областях за рішенням обласних комітетів партії та виконавчих комітетів обласних Рад депутатів трудящих утворюються обласні штаби добровільних народних дружин з представників партійних, радянських та інших державних органів і громадських організацій, начальників районних та міських штабів добровільних народних дружин.

При необхідності у великих містах з районним поділом за рішенням відповідних партійних і радянських органів можуть бути утворені, крім районних, міські штаби добровільних народних дружин.

21. Народний дружинник зобов'язаний:

а) брати активну участь в охороні громадського порядку, в роботі по запобіганню правопорушенням, вихованню громадян у дусі додержання радянських законів і правил соціалістичного співжиття; сприяти органам внутрішніх справ, прокуратури, юстиції та судам в їх діяльності по боротьбі з правопорушеннями;

б) всюди - на роботі, в учбовому закладі, на вулиці та в інших громадських місцях захищати честь, гідність, а також права та законні інтереси громадян, підприємств, установ і організацій; бути тактовним і ввічливим у поводженні з громадянами; рішуче і сміливо вживати передбачених законом заходів до припинення злочинних посягань та інших антигромадських дій;

в) бути прикладом у праці, навчанні, побуті, постійно підвищувати свій ідейний, культурний та загальноосвітній рівень;

г) при виконанні завдань чітко і сумлінно виконувати вимоги командира і штабу дружини, а також вказівки працівників міліції при проведенні спільних заходів по охороні громадського порядку;

д) суворо виконувати законодавчі та інші правові акти, наполегливо оволодівати формами і методами боротьби з правопорушеннями, постійно поглиблювати свої знання радянського законодавства;

є) своєчасно повідомляти штаб дружини, органи міліції та інші відповідні державні органи і громадські організації про факти підготовлюваних або вчинених злочинів, які стали йому відомі, про виникнення стихійного лиха або про інші надзвичайні обставини, які загрожують безпеці громадян, підприємств, установ і організацій, а також вживати заходів до відвернення їх шкідливих наслідків;

ж) при виконанні обов'язків носити нарукавну пов'язку, мати при собі посвідчення і нагрудний знак дружинника;

з) при звертанні депутата Ради депутатів трудящих сприяти йому в припиненні виявленого депутатом правопорушення;

і) регулярно звітувати про свою роботу перед громадською організацією, яка рекомендувала його в дружину.

22. Народний дружинник має право:

а) вимагати від громадян додержання встановленого громадського порядку і припинення правопорушень;

б) складати у відсутності працівників міліції чи інших уповноважених на це осіб протокол у випадках злісного порушення громадського порядку або заподіяння правопорушенням майнової чи іншої шкоди громадянину, підприємству, установі, організації з наступною передачею протоколу начальнику штабу (командиру) дружини;

в) вимагати від порушників громадського порядку пред'явлення паспорта або інших документів, що посвідчують особу, у випадках, коли встановлення особи необхідно для з'ясування обставин вчинення правопорушення або причетності до нього;

г) доставляти в міліцію чи в штаб добровільної народної дружини осіб, які вчинили правопорушення, або з метою припинення правопорушень, коли вичерпані інші заходи впливу, а також для встановлення особи порушника і складання протоколу, якщо немає можливості скласти його на місці порушення; при цьому перебування в штабі дружини доставленої особи не може тривати більше однієї години;

д) при припиненні правопорушень вилучати у порушників знаряддя їх вчинення з наступною негайною передачею їх в міліцію;

є) входити в клуби, на стадіони, в кінотеатри та інші громадські місця для переслідування порушника, що переховується, припинення правопорушень, які там виникли, а також за згодою адміністрації цих місць для виконання обов'язків по забезпеченню громадського порядку;

ж) при виконанні обов'язків по охороні громадського порядку користуватися правом безплатного проїзду міським пасажирським транспортом (за винятком таксі) за спеціальними проїзними квитками, які видаються на час чергування, в порядку, що визначається виконавчим комітетом відповідної Ради депутатів трудящих;

з) у невідкладних випадках використовувати транспортні засоби (крім спеціальних і дипломатичних автомобілів) для доставлення до лікувальних закладів осіб, що знаходяться в громадських місцях у безпорадному стані, а також осіб, які потерпіли від нещасних випадків або правопорушень і портебують у зв'язку з цим невідкладної медичної допомоги;

і) користуватися безплатно при виконанні обов'язків по охороні громадського порядку телефонами підприємств, установ і організацій;

к) вимагати від водіїв автомототранспортних засобів, тракторів та інших самохідних машин, які порушують правила шляхового руху, документи на право керування транспортними засобами, доставляти в найближчий орган міліції водіїв, які керують цими транспортними засобами в стані сп'яніння або без документів водія.

23. У випадках тимчасової непрацездатності народного дружинника, яка настала в зв'язку з виконанням обов'язків по охороні громадського порядку, дружиннику виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності, незалежно від стажу роботи, у розмірі 100 процентів заробітку, а у випадках постійної або тривалої втрати працездатності з тієї ж причини йому призначається пенсія по інвалідності у розмірі, встановленому для робітників і службовців, що втратили працездатність внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Членам сім'ї дружинника, який загинув при виконанні обов'язків по охороні громадського порядку, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі, встановленому для сімей робітників і службовців, які померли від трудового каліцтва або професійного захворювання.

Дружинник і члени його сім'ї в зазначених випадках вправі вимагати у встановленому порядку відшкодування заподіяної шкоди.

24. Добровільні народні дружини здійснюють свою діяльність шляхом:

а) патрулювання і виставлення постів на вулицях, площах у парках та інших громадських місцях, проведення рейдів по виявленню правопорушень і осіб, які їх вчинили;

б) проведення індивідуальної виховної роботи з особами, які допускають правопорушення, встановлення шефства дружинників над такими особами; роз'яснення громадянам законодавства і правил соціалістичного співжиття, проведення бесід з батьками та іншими близькими родичами неповнолітніх, що допускають правопорушення;

в) оформлення матеріалів на правопорушників, направлення цих матеріалів у відповідні державні органи і громадські організації;

г) організації випуску сатиричних плакатів, стінних газет і фотовітрин, використання засобів преси, радіо і телебачення з метою профілактики правопорушень і впливу на осіб, які вчиняють антигромадські вчинки;

д) обговорення поведінки порушників на засіданнях штабу дружини з запрошенням представників громадських організацій, колективів трудящих, членами яких є правопорушники.

25. Районні, міські, селищні і сільські Рад депутатів трудящих та їх виконавчі комітети, здійснюючи в межах своєї компетенції керівництво добровільними народними дружинами, організують і спрямовують їх діяльність, вживають заходів до зміцнення дружин і залучення до лав дружинників кращих представників трудящих, забезпечують додержання законності в діяльності дружин, організують їх взаємодію з державними і громадськими організаціями, які беруть участь в охороні правопорядку, заслуховують повідомлення і звіти командирів і начальників штабів дружин, а також повідомлення і звіти з питань роботи дружин керівників підприємств, установ та організацій, незалежно від їх відомчого підпорядкування, вирішують питання матеріально-технічного забезпечення дружин.

26. Оперативне керівництво роботою дружинників здійснює штаб (командир) добровільної народної дружини, який:

а) проводить роботу по згуртуванню і зміцненню дружини, виховує у дружинників високу дисциплінованість, почуття громадського обов'язку, товариськості, самовідданості, підтримує постійний зв'язок з громадськими організаціями, які рекомендували дружинників;

б) організує вивчення дружинниками основ радянського законодавства, заняття з фізичної підготовки дружинників, навчання формам і методам боротьби з правопорушеннями;

в) планує роботу дружини, інструктує дружинників і контролює їх діяльність, веде облік результатів роботи дружини, готує для обговорення на зборах дружинників питання організації та діяльності дружини;

г) розглядає складені дружинниками протоколи про правопорушення і направляє їх у відповідні державні органи або громадські організації;

д) призначає відповідальних чергових по дружині, штабу з числа дружинників, членів штабу дружини;

є) звітує не менш одного разу на рік про свою роботу перед дружинниками і про роботу дружини перед відповідними колективами підприємств, установ і організацій, а також перед відповідною Радою депутатів трудящих і її виконавчим комітетом;

ж) порушує клопотання перед керівниками підприємств, установ і організацій, а також перед громадськими організаціями про заохочення дружинників, які найбільш відзначились.

27. Районний, міський, сільський, селищний штаб дружин:

а) проводить організаційну роботу по утворенню дружин і вдосконаленню їх діяльності;

б) планує роботу добровільних народних дружин, розробляє заходи по взаємодії дружин, розподіляє сили дружин по території і напрямах їх діяльності, організує навчання керівників дружин;

в) перевіряє діяльність дружин, вживає заходів до усунення виявлених недоліків, узагальнює і поширює позитивний досвід роботи;

г) бере участь у розробці і здійсненні заходів по запобіганню правопорушенням, вносить з цією метою в державні органи і громадські організації пропозиції про усунення причин правопорушень і умов, які сприяють їх вчиненню;

д) порушує клопотання перед керівниками підприємств, установ і організацій, а також перед громадськими організаціями про заохочення дружинників, які найбільш відзначились;

є) проводить огляди та зльоти дружинників;

ж) звітує про роботу штабу дружин перед відповідною районною, міською, сільською, селищною Радою депутатів трудящих і її виконавчим комітетом.

28. Обласний штаб добровільних народних дружин:

а) узагальнює і поширює позитивний досвід діяльності районних, міських, сільських, селищних штабів і окремих дружин, подає необхідну методичну допомогу в їх роботі;

б) перевіряє роботу штабів дружин і вживає заходів до усунення виявлених недоліків;

в) проводить обласні зльоти дружинників, організує навчання керівників районних, міських штабів дружин;

г) вносить у відповідні державні органи і громадські організації пропозиції з питань охорони громадського порядку та боротьби з правопорушеннями;

д) порушує клопотання перед відповідними державними органами і громадськими організаціями про заохочення дружинників, які найбільш відзначились;

є) звітує про роботу штабу дружин перед виконавчим комітетом обласної Ради депутатів трудящих.

29. Органи внутрішніх справ, прокуратури, юстиції і суди всіляко сприяють і подають підтримку добровільним народним дружинам у виконанні покладених на них завдань, дають командирам і начальникам штабів народних дружин необхідну для діяльності дружин інформацію про правопорушення, ведуть роботу по правовому вихованню дружинників, подають допомогу в забезпеченні їх методичними посібниками і юридично-довідковою літературою, беруть участь у роботі загальних зборів, оглядів, зльотів дружинників, у засіданнях штабів дружин.

30. Органи внутрішніх справ забезпечують організацію повсякденної взаємодії з добровільними народними дружинами, в необхідних випадках проводять інструктаж дружинників, навчають їх формам і методам боротьби з правопорушеннями, подають методичну допомогу дружинам у плануванні та обліку їх роботи, проводять за погодженням з штабами дружин спільні заходи по охороні громадського порядку і запобіганню правопорушенням. Під час проведення таких заходів оперативне керівництво роботою дружинників здійснюють відповідні службові особи органів внутрішніх справ.

31.

За активну участь у боротьбі з правопорушеннями народні дружинники заохочуються виконавчими комітетами місцевих Рад депутатів трудящих і відповідними державними органами, установами, підприємствами і громадськими організаціями в межах їх компетенції шляхом:

оголошення подяки;

нагородження Почесною грамотою;

занесення до Книги пошани;

занесення на Дошку пошани;

видачі подарунка або грошової премії;

нагородження нагрудним знаком "Відмінний дружинник Української РСР";

надання додаткової оплачуваної відпустки строком до трьох днів;

надання переважного права на одержання жилої площі;

надання пільгової путівки до санаторію або будинку відпочинку.

За особливі заслуги у виконанні свого громадського обов'язку та виявлені при цьому мужність і героїзм народні дружинники відповідно до діючого законодавства представляються до нагородження орденами і медалями Союзу РСР, Почесною Грамотою і Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР.

Додаткова оплачувана відпустка, переважне право на одержання житла, пільгові путівки до санаторіїв або будинків відпочинку народними дружинникам, які найбільш відзначились, надаються за мотивованими клопотаннями штабів (командирів) дружин, погодженими з районним, міським штабом народних дружин. При цьому враховується кількість і тривалість виходів дружинника на чергування, конкретні результати його роботи по боротьбі з правопорушеннями, а також трудові показники і особиста поведінка дружинника.

Видача дружинникам грошової премії або подарунка провадиться за рахунок коштів, передбачених на преміювання колективів підприємств, установ і організацій.

32. Оголошення про заохочення дружинників провадиться в урочистій обстановці на зборах, зльотах дружинників, зборах колективів підприємств, установ і організацій.

33. Народна дружина, яка досягла найкращих результатів у роботі, нагороджується виконавчим комітетом місцевої Ради депутатів трудящих перехідним Червоним Прапором, вимпелом або Почесною грамотою.

34. До дружинників, які несумлінно ставляться до виконання своїх обов'язків, можуть застосовуватись за рішенням загальних зборів або штабу дружини такі стягнення:

попередження;

догана;

сувора догана;

виключення з дружини.

Про виключення дружинника з дружини повідомляється громадська організація, яка дала йому рекомендацію.

35. Підприємства, установи і організації забезпечують добровільні народні дружини цих підприємств, установ і організацій необхідними приміщеннями, телефонним зв'язком, меблями та інвентарем.

Обласні, районні, міські, сільські, селищні штаби добровільних народних дружин, штаби дружин мікрорайонів і населених пунктів, зведені оперативні загони, а також оперативні комсомольські загони народних дружин забезпечуються службовими приміщеннями, телефонним зв'язком та інвентарем виконавчими Комітетами відповідних Рад депутатів трудящих.

36. Витрати на утримання службових приміщень добровільних народних дружин підприємств, установ, організацій, на придбання меблів, інвентаря, спеціальної літератури, наочного приладдя, бланків посвідчень, нагрудних знаків і пов'язок дружинника, а також телефонні, поштові та інші витрати, необхідні для забезпечення діяльності дружин, провадяться за рахунок коштів відповідних підприємств, установ і організацій.

Зазначені витрати по обласних, районних, міських, сільських, селищних штабах добровільних народних дружин, штабах дружин мікрорайонів і населених пунктів, зведених оперативних загонах, а також оперативних комсомольських загонах народних дружин провадяться за рахунок асигнувань по бюджетах відповідних Рад депутатів трудящих.

37. Керівники підприємств, установ, організацій, виконавчі комітети Рад депутатів трудящих в разі необхідності виділяють добровільним народним дружинам, штабам дружин, зведеним оперативним загонам, а також оперативним комсомольським загонам народних дружин на період чергування транспортні засоби.

38. Органи внутрішніх справ у необхідних випадках можуть надавати штабам добровільних народних дружин на період чергування мобільні радіозасоби та інші технічні засоби в порядку, що визначається Міністерством внутрішніх справ СРСР.

39. Нагляд за точним виконанням законів у діяльності добровільних народних дружин здійснюється органами прокуратури відповідно до Положення про прокурорський нагляд в СРСР.

Я, громадянин Союзу Радянських Соціалістичних Республік, вступаючи в члени добровільної народної дружини, перед лицем своїх товаришів урочисто обіцяю: бути мужнім, пильний і дисциплінованим дружинником, вести непримиренну боротьбу з порушенням громадського порядку і правопорушеннями, суворо додержувати соціалістичної законності, бути прикладом у праці та побуті.

Я зобов'язуюсь чесно і сумлінно виконувати всі покладені на мене обов'язки, самовіддано захищати права і законні інтереси громадян, стояти на сторожі інтересів радянського суспільства, в усій своїй діяльності бути беззавітно відданим своєму народу, соціалістичній Батьківщині і справі комуністичного будівництва.

1. Нагрудним знаком "Відмінний дружинник Української РСР" нагороджуються дружинники, які зразково виконують свої обов'язки, беруть активну участь в охороні громадського порядку і боротьбі з правопорушеннями, показують приклад в праці, навчанні і в побуті, а також командири народних дружин, зведених оперативних загонів, комсомольських оперативних загонів, начальники і члени штабів за чітку організацію роботи і вміле керівництво народними дружинами.

2. Нагородження нагрудним знаком "Відмінний дружинник Української РСР" проводиться за рішеннями виконавчих комітетів обласних, Київської і Севастопольської міських Рад депутатів трудящих за поданням виконкомів районних і міських Рад депутатів трудящих.

Клопотання про представлення до нагородження знаком "Відмінний дружинник Української РСР" порушують партійні, профспілкові, комсомольські організації, штаби добровільних народних дружин, а також виконкоми сільських і селищних Рад депутатів трудящих.

3. Вручення нагрудного знака "Відмінний дружинник Української РСР" проводиться в урочистій обстановці на зборах, зльотах дружинників або зборах колективу за місцем роботи чи навчання нагородженого.

Разом з нагрудним знаком нагородженому видається посвідчення. Знак носиться на правій стороні грудей.

4. Позбавлення нагрудного знака "Відмінний дружинник Української РСР" проводиться за рішеннями виконавчих комітетів обласних, Київської і Севастопольської міських Рад депутатів трудящих.

Нагрудний знак "Відмінний дружинник Української РСР" має форму випуклого щита, акцентованого фігурним рантом та обрамленого дубовим і лавровим листям.

Розмір знака по висоті 36 мм, по ширині - 26 мм, товщина в центрі 3,0 мм, з лівої і правої сторони - 0,7 мм.

В центрі щита розміщені Серп і Молот, вгорі над ними - п'ятикутна зірка, під ними - три поперечні стрічки з текстом "Відмінний дружинник УРСР".

Рельєфні деталі трохи вище щита.

Верхня частина щита покривається червоною емаллю, нижня - голубою.

Нагрудний знак виготовляється з мельхіору, фон оксидований.

Рельєфні деталі знака поліровані.

Нагрудний знак на зворотній стороні має шпильку для прикріплення його до одягу.