Питання Державного комітету УРСР по вугільній промисловості

Рада Міністрів Української РСР

1. Затвердити Положення про Державний комітет УРСР по вугільній промисловості, що додається.

2. Державному комітетові УРСР по вугільній промисловості взяти під постійний контроль виконання завдань, визначених постановами Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1989 р. N 608 та від 20 липня 1990 р. N 717, а також рішенням Урядової комісії, утвореної розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 11 травня 1990 р. N 718.

3. Затвердити структуру центрального апарату Державного комітету УРСР по вугільній промисловості згідно з додатком.

4. Установити асигнування на утримання центрального апарату Державного комітету УРСР по вугільній промисловості на 1990 рік у сумі 153 тис.крб., у тому числі фонд оплати праці 101 тис.крб. (з розрахунку на рік 405 тис.крб.), виходячи з граничної чисельності його працівників на початковому етапі 80 одиниць, а також ліміт коштів на утримання службових легкових автомобілів у сумі 13,4 тис.крб (з розрахунку на рік - 53,4 тис.крб.).

Міністерству фінансів УРСР профінансувати зазначені витрати за рахунок асигнувань, передбачених по республіканському бюджету на централізовані видатки по утриманню органів державного управління.

5. Дозволити Державному комітетові УРСР по вугільній промисловості мати 4 заступників Голови Комітету, в тому числі двох перших, і колегію в складі 9 чоловік.

6. Центральний апарат Державного комітету УРСР по вугільній промисловості розмістити в м. Києві.

7. Державному комітетові УРСР по вугільній промисловості і Державному комітетові УРСР по економіці подати до Ради Міністрів УРСР пропозиції про розмежування державного майна вугільної промисловості, розташованого на території республіки, між загальносоюзною власністю і власністю Української РСР, маючи на увазі, що Державному комітетові УРСР по вугільній промисловості будуть підпорядковані всі виробничі об'єднання, підприємства, організації та установи вугільної промисловості.

1. Державний комітет УРСР по вугільній промисловості (Держвуглепром УРСР) є центральним органом державного управління Української РСР і підлягає Раді Міністрів УРСР.

Держвуглепрому УРСР підпорядковано виробничі об'єднання, підприємства, організації та установи вугільної промисловості.

Комітет здійснює свою діяльність відповідно до наданих йому повноважень при суворому додержанні прав об'єднань, підприємств і організацій та забезпеченні їх роботи на умовах повного господарського розрахунку, самофінансування і самоврядування.

Держвуглепром УРСР несе відповідальність за стан і розвиток вугільної промисловості, створює економічні, технічні, соціальні та організаційні умови для ефективного господарювання з урахуванням потреб у вугіллі.

2. Головними завданнями Держвуглепрому УРСР є:

вивчення наявних і перспективних потреб у вугіллі за марками та сортами на республіканському, загальносоюзному і світовому ринку;

визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку в республіці видобутку вугілля (зокрема коксівного), в тому числі на шахтах з крутоспадними пластами, а також вуглепереробки й вуглехімії;

організація на договірній основі з підприємствами галузі видобутку та поставки вугілля для державних потреб;

розробка і фінансування комплексних програм поліпшення екологічної обстановки у вугільних регіонах республіки, забезпечення раціонального використання надр, утилізації відходів, впровадження безвідхідних технологій, здійснення екологічної експертизи проектів;

вирішення питань, пов'язаних з переходом вугільної промисловості на ринкові відносини, зокрема:

- забезпечення соціального захисту працівників галузі;

- організації на першому етапі становлення ринкових відносин постачання підприємствам матеріально-технічних ресурсів (кріпильного лісу, металокріплення, труб, канатів, емульсії, цементу, металопрокату тощо), забезпечення підприємств галузі необхідними для задоволення потреб держави у вугіллі фондами на централізовано розподілювані матеріально-технічні ресурси;

поліпшення житлових і культурно-побутових умов робітників і службовців об'єднань, підприємств, організацій, установ галузі, а також створення безпечних умов праці на виробництві;

забезпечення взаємодії з органами державного управління Союзу РСР та інших республік у питаннях, що входять до компетенції Комітету.

3. Держвуглепром УРСР відповідно до покладених на нього завдань:

організує роботу по розробці річних і перспективних планів економічного і соціального розвитку підпорядкованими об'єднаннями, підприємствами, організаціями і установами;

сприяє розвиткові різноманітних форм власності, впровадженню нових організаційних форм господарювання в галузі - асоціацій, концернів та інших добровільних об'єднань підприємств, акціонерних товариств, малих підприємств, їх рівноправному функціонуванню, формуванню гнучкого механізму керівництва в галузі, розв'язанню соціально-економічних проблем;

аналізує кон'юнктуру ринку, рівень цін на продукцію вугільної промисловості, бере участь у погодженні проектів оптових цін на неї, в тому числі обгрунтовує розміри дотацій в ціні на вугілля;

організує збут і торгівлю вугільною продукцією, виробами вугільного машинобудування;

подає допомогу підвідомчим підприємствам у питаннях зовнішньоекономічної діяльності;

координує міжреспубліканське та внутріреспубліканське централізоване обслуговування вугільних підприємств усіма видами допоміжних та обслуговуючих виробництв (залізничний і автомобільний транспорт, підприємства й організації по проектуванню, монтажу, налагодженню та ремонту гірничо-шахтного устаткування і контрольно-вимірювальних приладів, об'єднання "Укрвуглегеологія", підприємства та організації робітничого постачання тощо). Здійснює заходи для спеціалізації машинобудівних і ремонтних виробництв;

розробляє комплексні галузеві програми та нові нормативи безпечних і здорових умов праці і забезпечує їх реалізацію, вживає заходів до створення більш ефективних засобів і способів запобігання виробничому травматизму і аваріям;

організує проведення підготовки, перепідготовки і професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації працівників вугільної промисловості, створення нових робочих місць в умовах розвитку ринкових відносин;

забезпечує проведення ефективної інвестиційної політики при проектуванні, фінансуванні, будівництві нових і реконструкції діючих шахт і розрізів, збагачувальних і брикетних фабрик, заводів і підприємств будівельної індустрії, інших підприємств і великих об'єктів, що мають загальногалузевий або регіональний характер, та визначає пріоритети в їх будівництві та реконструкції. Координує діяльність шахтобудівних організацій;

створює в установленому порядку централізовані (страхові) фонди, об'єднує за згодою підприємств кошти для фінансування програм, в яких заінтересована вся галузь або окрема група підприємств;

координує використання у галузі фінансових і матеріальних ресурсів, що спрямовуються на будівництво та експлуатацію об'єктів соціального призначення, а також організацію забезпечення їх спорудження у вугільних регіонах за рахунок централізованих капітальних вкладень;

визначає напрями розвитку вугільного машинобудування і здійснює заходи щодо його демонополізації, координує поставки продукції заводів вугільного машинобудування, визначає наявні й перспективні потреби в гірничо-шахтному устаткуванні та запасних частинах до нього;

організує та фінансує проведення, переважно на конкурсній основі, наукових досліджень і розробок по розв'язанню проблем галузевого значення;

розробляє та організує реалізацію комплексних програм науково-технічного розвитку вугільної промисловості, координує діяльність галузевих інститутів;

організує роботу підпорядкованих об'єднань, підприємств і організацій по укладанню господарських договорів. Вживає заходів для вдосконалення організаційно-економічного механізму взаємодії з місцевими Радами народних депутатів, міністерствами, відомствами УРСР і СРСР;

вирішує після проведення поіменної експертизи вугледобувних підприємств питання про доцільність подальшої експлуатації шахт з низькими техніко-економічними показниками відповідно до Енергетичної програми Української РСР;

здійснює згідно з чинним законодавством облік результатів діяльності об'єднань, підприємств, організацій вугільної промисловості, бухгалтерської та статистичної звітності;

захищає юридичні та економічні права підприємств і трудових колективів.

4. Держвуглепром УРСР:

у встановленому порядку утворює, реорганізує і ліквідує підприємства, організації та установи, затверджує їх статути і положення про них;

одержує від міністерств і відомств УРСР, об'єднань, підприємств, організацій та установ галузі інформацію, необхідну для виконання передбачених цим Положенням завдань і функцій, що визначають його обов'язки перед державою та підвідомчими підприємствами;

подає до Ради Міністрів УРСР пропозиції з питань розвитку вугільної промисловості та регіонів, де розташовані об'єднання, підприємства, організації та установи галузі, а також надання податкових та інших пільг;

залучає для розробки найбільш складних проблем розвитку галузі, а також проведення консультацій та експертизи заінтересовані організації, вчених, спеціалістів, у тому числі з зарубіжних країн.

5. Держвуглепром УРСР очолює Голова, який призначається відповідно до Конституції УРСР Верховною Радою УРСР.

Голова Комітету має заступників, яких призначає Рада Міністрів УРСР. Розподіл обов'язків між заступниками Голови провадиться Головою Комітету.

Голова Держвуглепрому УРСР несе персональну відповідальність за виконання покладених на Комітет завдань і функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників Голови та керівників структурних підрозділів центрального апарату Комітету за керівництво окремими галузями його діяльності, а також результати роботи об'єднань, підприємств, організацій та установ галузі.

6. Держвуглепром УРСР у межах своєї компетенції видає накази, інструкції та дає вказівки, обов'язкові для виконання об'єднаннями, підприємствами, організаціями і установами Комітету.

У необхідних випадках Держвуглепром УРСР видає з іншими міністерствами та відомствами УРСР спільні акти.

7. У Держвуглепромі УРСР утворюється колегія в складі Голови Комітету, заступників Голови Комітету за посадою, а також інших керівних працівників Держвуглепрому УРСР.

Члени колегії Держвуглепрому УРСР затверджуються Радою Міністрів УРСР. Колегія на своїх засіданнях, що проводяться регулярно, розглядає питання, віднесені до компетенції Комітету.

Рішення колегії проводяться в життя, як правило, наказами Держвуглепрому УРСР.

У разі розбіжностей між Головою Комітету і колегією Голова проводить в життя своє рішення, доповідаючи про розбіжності, що виникли, Раді Міністрів УРСР, а члени колегії, в свою чергу, можуть повідомити свою думку Раді Міністрів УРСР.

8. У Держвуглепромі УРСР створюється соціально-економічна рада у складі керівників об'єднань, підприємств і організацій, вчених, представників рад трудових колективів, профспілок, робітничих комітетів.

Положення про раду затверджується Головою Комітету. Рада на своїх засіданнях розглядає вузлові питання економічного, науково-технічного і соціального розвитку галузі, визначає пріоритети та основні напрями її економічного, науково-технічного і соціального розвитку, розробляє рекомендації по підвищенню ефективності виробництва та поширенню передового досвіду в галузі.

9. Гранична чисельність і фонд оплати праці працівників центрального апарату Держвуглепрому УРСР затверджується Радою Міністрів УРСР.

Штатний розпис центрального апарату, а також положення про його структурні підрозділи затверджуються Головою Комітету.

10. Держвуглепром УРСР утворює для розгляду господарських спорів між об'єднаннями, підприємствами, організаціями і установами галузі арбітраж.

Положення про арбітраж затверджується Головою Держвуглепрому УРСР.

11. Держвуглепром УРСР є юридичною особою, має печатку з зображенням Державного герба Української РСР і з своїм найменуванням.

Головне управління по перспективному розвитку вугільної промисловості, стану шахтного фонду, технічному переозброєнню підприємств, науці та екології

Головне управління по соціальному розвитку і капітальному будівництву

Головне управління по організаційно-економічній, комерційній і фінансовій діяльності

Відділ забезпечення підприємств матеріально-технічними ресурсами

Відділ кадрів

Юридична служба

Господарський відділ