Про впорядкування справи обліку та охорони памятників архітектури на території Української РСР

Рада Міністрів Української РСР відмічає, що в справі обліку, охорони і збереження пам'ятників архітектури на території республіки є серйозні недоліки.

Обстеження, проведені в 1962 році, показали, що до списку пам'ятників архітектури Української РСР, які перебувають під державною охороною і на реставрацію яких витрачено державою значні кошти, внесено чимало старовинних споруд культового призначення, що не мають визначної наукової, історичної та художньої цінності або втратили її внаслідок руйнування і перебудов.

З метою впорядкування справи обліку, охорони і збереження визначних пам'ятників архітектури УРСР, більш доцільного витрачання коштів на консерваційні та ремонтно-реставраційні заходи, Рада Міністрів Української РСР

1. Затвердити список пам'ятників архітектури УРСР, поданий комісією, створеною у відповідності з постановою Ради Міністрів УРСР від 29 жовтня 1962 року N 1236 "Про впорядкування справи обліку, реєстрації та охорони історико-архітектурних пам'ятників УРСР". (Список додається).

Зобов'язати виконкоми місцевих Рад депутатів трудящих забезпечити, а Держбуд УРСР посилити контроль за належною охороною і збереженням пам'ятників архітектури, суворо додержуючись "Положення про охорону пам'ятників культури", затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30 грудня 1948 року N 3076 (ЗП УРСР 1948 р. N 23-24, ст. 91).

Доручити Держбуду УРСР (т. Андріанову):

а) продовжувати роботу по дальшому виявленню споруд, які не мають визначної наукової, історичної та художньої цінності, або втратили її внаслідок руйнування та перебудов, і подавати Раді Міністрів УРСР пропозиції про виключення їх із списку пам'ятників архітектури, що перебувають під державною охороною;

б) вирішувати у встановленому порядку питання пристосування і реконструкції пам'ятників архітектури УРСР для практичного використання.

2. Зобов'язати виконкоми обласних та Київської міської Рад депутатів трудящих культові споруди, що не використовуються під молитовні будинки, та інші об'єкти, зняті з реєстрації як пам'ятники архітектури, використати в основному для потреб соціально-культурних і побутових закладів, не залишаючи їх в безгосподарному стані. Здійснення робіт по перебудові та пристосуванню цих споруд провадити після їх дослідження та фіксації в обсязі, погодженому з Держбудом УРСР.

Держбуду УРСР разом з Міністерством культури УРСР протягом 1963-1964 років обстежити і відповідним чином зафіксувати в документах, фотографіях чи зарисовках видатні твори старовинного монументального живопису, скульптури, а також високохудожню різьбу, окремі архітектурні зразки і фрагменти в спорудах, що виключені з списку пам'ятників архітектури, з оплатою цих робіт згідно з існуючим порядком та вирішити питання про збереження особливо цінних творів у музеях і спеціальних сховищах.

3. Пункт 1 постанови Ради Міністрів УРСР від 28 березня 1956 року N 320 (ЗП УРСР 1956 р. N 5-6, ст. 40) вважати таким, що втратив силу.