НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
СХВАЛЕНО
Рішення Ради Національного
банку України
15.09.2008 N 14
Основні засади грошово-кредитної політики на 2009 рік
( Додатково див. Рішення Національного банку N 1 від 10.02.2009 )
В Основних засадах грошово-кредитної політики на 2009 рік ураховано сучасні тенденції в економіці країни, грошово-кредитній сфері та їх взаємний вплив на суспільний розвиток, а також оцінка подальшої перспективи, обґрунтовано напрями монетарної політики та передбачено комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, спрямованих на регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці.
Макроекономічне середовище у 2007 р. характеризувалося подальшим посиленням соціальних аспектів в економічній політиці та відповідним зростанням внутрішнього попиту. Реальні наявні доходи населення збільшилися на 12,8%, заробітна плата - на 12,5%, інвестиції в основний капітал - на 29,8%.
Утім, дія довгострокових структурних та інституційних чинників інфляції була підсилена впливом низки поточних шоків попиту та пропозиції, що призвело до формування інфляційних очікувань, реалізації значної частки ризиків, накопичених у попередні роки. Індекс споживчих цін становив 116,6% і, крім внутрішніх дисбалансів, відображав також несприятливі процеси на світових ринках, які пов'язані із зростанням цін на продовольство та енергоносії. Від'ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу збільшилося до 5,9 млрд.дол. США і було зумовлено як зростанням споживчого імпорту, так і подорожчанням енергоносіїв.
В умовах дефіциту внутрішніх ресурсів банківська система задовольняла попит на кредити за рахунок зростання обсягів залучення коштів за кордоном, що провокувало підвищення залежності фінансової системи країни від зовнішніх ризиків. З огляду на це, заходи Національного банку концентрувалися не стільки на кількісному обмеженні грошової пропозиції, скільки на питаннях упередження виникнення дисбалансів на фінансовому ринку через посилення пруденційних вимог до банків та підвищення привабливості депозитно-кредитних операцій у національній валюті.
У поточному році реальний ВВП (за січень-серпень) збільшився на 7,1%. Основними чинниками розвитку економіки продовжують бути високий внутрішній попит та сприятлива зовнішньоекономічна кон'юнктура. Таким темпам економічного розвитку відповідає позитивна динаміка зайнятості та збільшення доходів населення, чому сприяла і відповідна спрямованість бюджетної політики, характерною ознакою якої було превалювання в структурі видатків соціальних виплат. Частка соціальної допомоги та інших трансфертів у структурі доходів населення (41,4%) наблизилась у процентному відношенні до частки зарплати (43,7%) і створює не стільки стимули до більш продуктивної праці, скільки поширює в суспільстві споживацькі настрої. Крім того, істотне зростання споживчого попиту не супроводжується заходами, спрямованими на зміну структури виробництва. Спостерігається погіршення бюджетного стимулювання економічного розвитку, частка капітальних видатків становить 7% від загального обсягу видатків.
За січень-серпень 2008 р. приріст індексу споживчих цін становив 14,8%, у річному вимірі цей показник збільшився з 16,6% у грудні 2007 р. до 26% у серпні 2008 року. Чинний урядовий прогноз передбачає зростання споживчих цін у цілому за рік на 15,9%. Проте, ураховуючи поточний стан та наявність об'єктивних інфляційних чинників, ймовірною залишається загроза перевищення цього прогнозного показника.
У січні-липні 2008 р. від'ємне сальдо за поточним рахунком платіжного балансу порівняно з відповідним показником попереднього року зросло в 3,8 разу - до 7,7 млрд.дол. США, що обумовлено зростанням від'ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу, спричиненого в основному збільшенням внутрішнього попиту на імпортовану продукцію машинобудування (в т.ч. споживчого призначення) та подорожчанням енергоносіїв. Позитивне сальдо фінансового рахунку, яке зросло завдяки приросту прямих іноземних інвестицій на 6,9 млрд.дол. і залучень за довгостроковими кредитами та облігаціями на 8,9 млрд.дол., дало змогу не тільки компенсувати від'ємне сальдо за поточним рахунком, а й наростити резервні активи.
Протягом січня-серпня ц.р. темпи розвитку банківської системи були досить високими - кількість діючих банків збільшилася з 175 до 180. До того ж власний капітал зріс на 32,6% - до 92,2 млрд.грн. Сплачений зареєстрований статутний капітал збільшився на 40,2% - до 60,1 млрд. гривень. Темпи зростання капіталу випереджали темпи зростання активів.
Дії Національного банку забезпечували уповільнення темпів зростання грошової пропозиції та на тлі мінливої динаміки обсягів ліквідності банківської системи поєднували дії як з мобілізації коштів, так і з підтримки ліквідності банків. Монетарна база в січні-серпні ц.р. зросла на 19,1%, грошова маса - на 19,8%.
В умовах прискорення інфляції Національний банк двічі підвищував облікову ставку, активно використовував ставки за мобілізаційними операціями, поступово збільшував вартість рефінансування, як результат, середньозважена ставка за депозитами в національний валюті зросла з 8,6% до 9%. Збільшення вартості національної валюти позитивно впливало на довіру населення до неї та на її привабливість як засобу нагромадження, депозити фізичних осіб у національній валюті збільшувалися більшими темпами (26,4%) порівняно із депозитами в іноземній валюті (17,3%). Незважаючи на це, рівень доларизації зріс з 22,8% до 23,4%, що було наслідком зростання частки валютних вкладень у структурі депозитів юридичних осіб. Загальний обсяг кредитних вкладень у січні-серпні збільшився на 28%. Вживалися заходи щодо збалансування обсягів і структури активно-пасивних операцій банків та обмеження ризиків у їх діяльності, стримуючи кредитну активність тих банків, які не мають для цього необхідного обсягу ресурсів належної строковості.
Ситуація на валютному ринку з початку року характеризувалася поступовим нарощуванням перевищення пропозиції над попитом унаслідок переважання надходжень за фінансовим рахунком. Це спричинило укріплення ринкових обмінних курсів, ревальвацію офіційного курсу, яка з початку року становила 4,05%. Реальний ефективний обмінний курс у січні-липні 2008 р. укріпився на 6,8%. Зростання чистої валютної пропозиції обумовило збільшення інтервенцій Національного банку та зростання міжнародних резервів. Посилення пруденційних вимог з метою зменшення ризиковості кредитування в іноземній валюті не мало негативного впливу на розвиток внутрішніх валютних ринків - обсяг операцій на міжбанківському ринку зріс на 52,3%, на готівковому - на 32%.
У 2009 році очікується уповільнення темпів зростання ВВП, що пов'язано з прогнозованим погіршенням умов зовнішньої торгівлі внаслідок очікуваного зниження темпів зростання світової економіки, посиленням конкуренції на ринках металу та суттєвим підвищенням ціни на газ. Реалізація задекларованих планів щодо підвищення виплат соціального характеру разом з необхідністю збільшення капітальних видатків бюджету підвищуватимуть навантаження на бюджет та вимагатимуть здійснення більш жорсткої фіскальної політики. Збереження інфляційного тиску буде зумовлено подальшим впливом загальносвітової тенденції подорожчання продовольства та підвищенням адміністративно регульованих тарифів.
Головною метою грошово-кредитної політики у 2009 р. і наступних роках відповідно до Конституції України лишатиметься забезпечення стабільності національної грошової одиниці, що є основою для досягнення головних стратегічних цілей, які полягають у підтримці стійкого і збалансованого економічного розвитку, а також підвищенні зайнятості, реальних доходів та стандартів життя населення.
Внутрішні аспекти стабільності національної грошової одиниці розглядатимуться в контексті необхідності забезпечення цінової стабільності, головним критерієм якої слугуватиме динаміка індексу споживчих цін. Водночас, у широкому розумінні, забезпечення цінової стабільності передбачає не тільки досягнення визначених інфляційних орієнтирів, а й створення фундаментальних передумов для підтримання стабільного низькоінфляційного середовища на довгостроковій основі та забезпечення стійкості національної грошової одиниці до впливу різноманітних дестабілізуючих чинників. Такі передумови передбачають, зокрема, забезпечення збалансованого розвитку всіх секторів фінансового ринку та поліпшення на цій основі трансмісійних механізмів, нівелювання дисбалансу в розвитку окремих сегментів реального сектору економіки, можливість максимального згладжування впливу зовнішніх шоків на внутрішній ринок за рахунок швидкого перетікання потоків капіталу, стабільність та надійність банківської системи, високий рівень довіри до національної валюти, зменшення присутності іноземної валюти в операціях на внутрішньому ринку та як засобу заощаджень тощо. Забезпечення внутрішніх аспектів стабільності національної грошової одиниці в середньостроковій перспективі розглядатиметься як пріоритетне завдання грошово-кредитної політики.
Зовнішні аспекти стабільності національної грошової одиниці розглядатимуться не лише з точки зору утримання обмінного курсу гривні в певних межах, а й з урахуванням необхідності забезпечення таких умов і параметрів функціонування валютного сегменту ринку, які не мають негативного впливу на інвестиційні рішення та очікування економічних агентів, не провокують формування та поглиблення макроекономічних, валютних і пруденційних ризиків, дають змогу мінімізувати вплив зовнішніх шоків фінансового характеру. Такі критерії можуть бути забезпечені через використання режиму керованого плавання обмінного курсу (з переходом у перспективі до режиму вільного плавання обмінного курсу), що має супроводжуватися:
посиленням гнучкості обмінного курсу гривні через розширення діапазону його можливих коливань (у результаті обмінний курс втрачатиме статус якоря грошово-кредитної політики, а курсова динаміка підпорядковуватиметься завданням нівелювання зовнішніх ризиків стабільності національної грошової одиниці);
забезпеченням прозорості та транспарентності функціонування валютного сегменту ринку через удосконалення правил роботи на ньому учасників ринку та дотримання чітких принципів і процедур можливого виходу на ринок та/або застосування відповідних регулятивних заходів з боку Національного банку України;
створенням та постійним удосконаленням механізмів хеджування валютних ризиків;
розбудовою комплексної системи моніторингу валютних ризиків, послідовним удосконаленням механізмів контролю та протидії спекуляціям, які порушують стійкість валютного ринку, застосуванням пруденційних процедур для упередження накопичення банківською системою надмірних валютних ризиків та недопущення формування інших дисбалансів, пов'язаних з активним здійсненням банками та іншими суб'єктами операцій капітального характеру в іноземній валюті;
послідовним і системним здійсненням лібералізації валютного ринку на основі чітко визначених принципів, підходів та етапності;
ужиттям інших ринкових заходів, спрямованих на зниження рівня доларизації економіки, зменшення зовнішніх ризиків та удосконалення засад функціонування валютного сегменту грошово-кредитного ринку.
У середньостроковій перспективі Національний банк України концентруватиме зусилля на створенні спільно з Урядом макроекономічних, фінансових та інституційних умов для переходу до монетарного режиму, що ґрунтується на ціновій стабільності. Передбачається розроблення в першому півріччі 2009 року плану заходів з переходу до нового монетарного режиму, який, поміж іншого, має відображати питання макроекономічної та фінансової збалансованості, застосування більш гнучких курсових режимів, розвитку внутрішнього ринку капіталів, удосконалення комунікацій з громадськістю тощо. Запровадженню такого режиму передуватиме системна робота з удосконалення чинного законодавства, зокрема, ініціюватиметься внесення змін до Законів України "Про Національний банк України" та "Про Кабінет Міністрів України" в частині більш чіткого визначення поняття "стабільність національної грошової одиниці", а також визначення та розмежування відповідальності за забезпечення цінової стабільності в країні.
У прийнятті монетарних рішень Національний банк насамперед спиратиметься на прогноз розвитку реального сектору економіки, платіжного балансу та фінансового ринку, який робитиметься на підставі ретельного аналізу широкого спектру макроекономічних, бюджетних та монетарних показників, їх взаємозв'язку і впливу на стабільність гривні з урахуванням можливих змін у тенденціях в майбутньому. На підставі розгляду прогнозних оцінок розвитку визначатиметься потреба у вжитті відповідних регулятивних заходів.
З урахуванням середньострокових цілей грошово-кредитна політика набуватиме більшої гнучкості. Це означатиме обмежене реагування монетарними засобами на незначні відхилення від цільових орієнтирів, викликаних дією кон'юнктурних короткострокових шоків, які істотним чином не впливатимуть на стабільність національної грошової одиниці в середньостроковій перспективі.
Ураховуючи поступове посилення гнучкості обмінного курсу гривні та пов'язане з цим підвищення ефективності процентного каналу трансмісійного механізму, Національний банк у перспективі як основний інструмент реалізації грошово-кредитної політики використовуватиме процентну ставку. Одночасно значення такого інструменту, як офіційний курс, поступово зменшуватиметься. До того ж показники курсу гривні та грошової маси не матимуть статусу монетарної цілі, використовуватимуться в аналітичних цілях і відхилення від їх прогнозних орієнтирів не вимагатиме автоматичного коригування політики, а лише буде приводом для більш детального аналізу ситуації в економіці та на грошово-кредитному ринку.
Використання запропонованих підходів до проведення грошово-кредитної політики сприятиме як успішному подоланню сьогоденних інфляційних викликів, так і створенню надійних макроекономічних та монетарних підвалин для забезпечення стабільності національної грошової одиниці в довгостроковій перспективі.
Ураховуючи наявні ризики для цінової стабільності, Національний банк у середньостроковій перспективі докладатиме зусиль аби засобами грошово-кредитної політики сприяти поверненню показника приросту споживчих цін у межі однознакових чисел не пізніше кінця 2010 року, подальшому зниженню темпів споживчої інфляції до рівня 5-7% на рік та утриманню в таких межах у середньостроковій перспективі. До досягнення цих рівнів установлюватимуться інфляційні орієнтири на кожен рік, які відповідатимуть зазначеній середньостроковій траєкторії.
У 2009 році грошово-кредитна політика ґрунтуватиметься на необхідності виконання середньострокових цілей і засад та враховуватиме процеси, які формували і підсилювали ризики розвитку грошово-кредитної сфери в попередньому та поточному роках.
На цьому етапі економічного розвитку головні ризики для стабільності національної валюти містяться в площині динаміки внутрішніх цін. Темпи інфляції на сьогодні досягли таких меж, коли вони не лише істотно позначаються на реальних доходах населення та вартості заощаджень, а вже найближчим часом можуть безпосередньо відобразитися на показниках економічного розвитку.
З урахуванням цього найбільш актуальним завданням у 2009 році є спрямування в межах своєї компетенції зусиль на зниження темпів інфляції до прогнозованого Урядом показника та створення фундаментальних засад для її стабілізації в подальшому на низькому рівні. Важливими завданнями також є посилення контролю за динамікою корпоративного зовнішнього боргу та запобігання системним ризикам фінансової нестабільності в банківському секторі. На виконання зазначених завдань та основної мети грошово-кредитної політики Національний банк України передбачає:
посилити роль процентної політики в розвитку грошово-кредитного ринку, у т.ч. через поліпшення регулювання короткострокових ринкових процентних ставок, вжиття заходів щодо посилення зв'язку між короткостроковими, довгостроковими процентними ставками та цінами на активи, мінімізації впливу на ставки неринкових чинників, а також за рахунок більш тісної кореляції між обліковою ставкою та іншими ставками за операціями Національного банку України;
продовжувати взаємодію з Урядом у питаннях узгодження грошово-кредитної та фіскальної політики, у т.ч. у частині впливу на стан грошово-кредитного ринку динаміки коштів на єдиному казначейському рахунку;
створювати умови для збільшення попиту на національну валюту та зниження за рахунок цього рівня доларизації економіки;
сприяти Уряду в питаннях подальшого розвитку та інституційного удосконалення фондового ринку і системи небанківських фінансових установ, що дасть змогу задіяти на належному рівні механізми перетікання капіталів між сегментами фінансового ринку і таким чином забезпечувати вагомішу реакцію реального сектору економіки на монетарні рішення;
удосконалювати монетарні інструменти та механізми, ефективність яких значною мірою залежатиме від ступеня розвитку фондового ринку;
застосовувати режим керованого плавання обмінного курсу, що має супроводжуватися більш гнучким обмінним курсом гривні щодо основної курсоутворюючої валюти, удосконаленням системи валютного регулювання в напрямі здійснення поступової лібералізації з урахуванням конкретних макроекономічних реалій, проведенням інтервенції на міжбанківському валютному ринку для згладжування шоків і сезонних коливань, створенням умов для розвитку інструментів хеджування валютних ризиків;
забезпечувати передбачувану динаміку валютного ринку з урахуванням необхідності подальшого розвитку фондового ринку, посилення державної інвестиційної політики, цілеспрямоване зниження цінової динаміки й формування сталого низькоінфляційного середовища, системне зменшення рівня доларизації та зростання міжнародних рейтингів України. Одним із важливих індикаторів залишатиметься динаміка реального ефективного обмінного курсу гривні;
підтримувати валютні резерви на рівні, достатньому для забезпечення стійкості української валюти, за умов своєчасного виконання зовнішніх боргових зобов'язань;
зберігати стабілізаційну спрямованість системи валютного регулювання, продовжувати реалізацію заходів з лібералізації руху капіталу на засадах економічної доцільності й поступовості;
продовжити розбудову комплексної системи моніторингу валютних ризиків, оцінки потенційної вразливості національної економіки та її окремих секторів до курсових коливань, взаємозв'язку між курсовими змінами та рівнями цін і процентних ставок;
приділяти особливу увагу розвитку ринку валютних деривативів у контексті поступового запровадження інструментів хеджування, адекватних стану валютного ринку України;
удосконалювати механізм контролю та попередження операцій, які заважають підвищенню стійкості валютного ринку, з одночасним розвитком як антимонопольного регулювання, так і наглядового потенціалу центрального банку, вживати заходів з посилення ефективності контролю за добросовісністю здійснення валютних операцій;
сприяти забезпеченню економічних умов для підвищення частки довгострокового кредитування інвестиційної спрямованості в активах банків;
стимулювати банки до покращання якості управління активами та пасивами, удосконалення кредитних процедур (у т.ч. в частині адекватної оцінки ризиків надання позик в іноземній валюті суб'єктам економіки, що не мають постійних джерел валютних доходів) та зменшення на цій основі ризиків виникнення нестабільності в діяльності системи банків;
продовжувати розвиток безготівкових розрахунків, зокрема, шляхом сприяння поширенню використання спеціальних платіжних засобів, упровадження нових технологій та розширення спектра операцій, координації зусиль банків щодо створення уніфікованої інфраструктури та розширення сфери використання багатофункціональних банківських смарт-карток і реалізації супутніх проектів у соціальній сфері;
удосконалювати систему комунікацій з громадськістю.
Для забезпечення окреслених завдань Національний банк використовуватиме наявні інституційні механізми та операційні важелі, дотримуючись при цьому середньострокових орієнтирів, забезпечуючи послідовність і прозорість політики, органічно поєднуючи незалежність у виконанні головної конституційної функції з узгодженістю своїх дій з макроекономічними та фінансовими заходами інших органів влади.
З урахуванням чинників і тенденцій, що найбільше впливатимуть на грошово-кредитну систему в 2009 році, передбачено такі змінні індикатори фінансової сфери: темпи зростання грошової маси - 30-35%, обмінний курс гривні до долара США - у межах 4,85 за дол. США +/- 5%. Показник індексу споживчих цін - 109,5% у розрахунку грудень до грудня попереднього року. Національний банк адекватно реагуватиме на зміни в макроекономічному і фінансовому середовищі, за потреби коригуючи прогнозні показники.