Про затвердження Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Правління

1. Затвердити "Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків" (додаток N 1) та схвалити "Рекомендації щодо визначення фінансового стану позичальників" (додаток N 2).

2. Зобов'язати комерційні банки беззастережно виконувати "Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків".

3. Усі комерційні банки, відповідно до ст.12.2. Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", починаючи з 01.07.97 р., обов'язково здійснюють формування:

- загального резерву за рахунок прибутку, що залишається після оподаткування;

- спеціального резерву:

а) за рахунок збільшення валових витрат у розмірі, передбаченому пп.12.2.3 та 22.13 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

б) за рахунок прибутку, що залишається після оподаткування.

4. Встановити, що резерв на можливі втрати за позиками комерційних банків, сформований комерційними банками на дату підписання цієї постанови відповідно до "Положення про порядок формування і використання резерву на можливі втрати за позиками комерційних банків", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 31.01.96 р. N 20, враховується при формуванні резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків, здійсненого відповідно до "Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків".

5. Зазначити, що комерційні банки можуть самостійно здійснювати списання безнадійної кредитної заборгованості за рахунок резерву, для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків відповідно до "Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків".

6. Вважати такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 31.01.96 р. N 20 "Про внесення змін і доповнень до "Положення про порядок формування і розміри страхового фонду комерційних банків", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.06.95 р. N 167.

7. Контроль за виконанням комерційними банками "Положення Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків" покласти на департаменти банківського нагляду та регіональні управління Національного банку України.

З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту кредиторів і вкладників комерційних банків та відповідно до статті 24 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України встановлює порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (далі - резерв).

1.1. Комерційні банки формують резерв для покриття можливих збитків, що можуть бути завдані в результаті його кредитної діяльності.

1.2. Комерційні банки зобов'язані створювати резерви для відшкодування можливих втрат за основним боргом (без процентів та комісій) за всіма видами наданих кредитів у національній та іноземній валютах, включаючи надані депозити, кредити іншим банкам, суб'єктам господарювання (овердрафт, враховані векселі, факторингові операції, фінансовий лізинг), наданими гарантіями та поручительствами.

Не здійснюється нарахування резерву за бюджетними кредитами, а також за кредитами та депозитами між установами в системі одного комерційного банку.

1.3. Резерв використовується на покриття безнадійної заборгованості, яка виникла від кредитної діяльності банку.

1.4. Розмір резерву визначається відповідно до загальної суми усіх кредитів, класифікованих за ступенем ризику і з урахуванням коефіцієнтів ризику.

1.5. Резерв під кредитні ризики розподіляється на резерв під стандартну заборгованість за кредитами та резерв під нестандартну заборгованість за кредитами (кредити під контролем, субстандартні, а також безнадійні, сумнівні кредити, які визначені у п.2.7 цього Положення). Резерв формується у тій валюті, в якій враховується заборгованість.

1.6. Комерційний банк зобов'язаний щоквартально уточнювати загальний обсяг резерву відповідно до сум фактичної кредитної і депозитної заборгованості за станом за останній робочий день звітного кварталу за групами ризику.

1.7. Бухгалтерські проводки у зв'язку із зміною розміру резерву за попередній період комерційний банк зобов'язаний здійснювати до кінця кварталу, наступного за звітним.

2.1. З метою нарахування резерву комерційний банк здійснює класифікацію виданих кредитів і депозитів та оцінку кредитних ризиків з урахуванням таких критеріїв:

- оцінки фінансового стану позичальника;

- погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею.

2.2. Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним комерційним банком самостійно з урахуванням вимог цього Положення та рекомендацій Національного банку України щодо визначення фінансового стану позичальника, схвалених постановою Правління НБУ N 323 від 29.09.97 р.

Кожний комерційний банк має визначити грунтовні і технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності клієнтів-позичальників на основі аналізу їх балансів в часі, звітів про фінансові результати їх діяльності.

Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника регламентується окремим положенням, затвердженим правлінням комерційного банку.

Комерційний банк здійснює оцінку фінансового стану позичальника і перспективи повернення кредитів та депозитів перед наданням йому кредиту чи депозиту, а у подальшому - щоквартально.

2.2.1. Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника-юридичної особи комерційний банк має враховувати такі економічні показники його діяльності:

- обсяг реалізації;

- прибутки та збитки;

- рентабельність;

- ліквідність;

- грошові потоки (рух коштів на рахунках позичальника);

- склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості;

- собівартість продукції.

Також мають бути враховані фактори суб'єктивного характеру:

- ефективність управління позичальника;

- ринкова позиція позичальника і його залежність від циклічних та структурних змін в економіці та галузі;

- наявність державних замовлень та державна підтримка позичальника тощо;

- погашення кредитної заборгованості позичальником у минулому;

- професіоналізм керівництва.

Комерційний банк використовує для оцінки фінансового стану позичальника-юридичної особи такі показники (теоретичні значення показників є орієнтовними):

- коефіцієнт загальної ліквідності (КЛ1), що характеризує те, наскільки обсяг поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками можливо погасити за рахунок усіх мобілізованих оборотних активів:

Теоретичне значення КЛ1 не менше 2,0-2,5;

- коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності (КЛ2), що характеризує те, наскільки короткострокові зобов'язання можуть бути негайно погашені швидколіквідними коштами та цінними паперами:

Теоретичне значення КЛ2 не менше 0,2-0,25;

- коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів (КЗ) (коефіцієнт автономності), що характеризує розмір залучених коштів на 1 грн. власних коштів:

Теоретичне значення не більше 1,0;

- коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ), що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів:

Теоретичне значення не менше 0,5.

2.2.2. Оцінка фінансового стану позичальника - комерційного банку здійснюється на підставі:

- дотримання обов'язкових економічних нормативів та показників діяльності комерційного банку, передбачених нормативними актами Національного банку України;

- аналізу прибутків та збитків;

- аналізу якості активів та пасивів;

- створення резервів;

- виконання зобов'язань комерційним банком у минулому;

- якості банківського менеджменту.

2.2.3. При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника - фізичної особи мають бути враховані:

- соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної нерухомості, цінних паперів тощо, постійної роботи, сімейний стан;

- наявність реальної застави;

- вік та здоров'я клієнта;

- загальний матеріальний стан клієнта, його доходи та витрати;

- інтенсивність користування банківськими позиками у минулому та своєчасність їх погашення і відсотків за ними, а також користування іншими банківськими послугами;

- зв'язки клієнта у діловому світі тощо.

2.3. Згідно з оцінкою фінансового стану позичальника та перспектив його розвитку кредити слід відносити до таких категорій:

- клас "А" - фінансова діяльність дуже добра і дає змогу погашати основну суму кредиту та відсотків за нею у встановлені строки. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі здійснюватиметься на такому самому високому рівні;

- клас "Б" - фінансова діяльність добра або дуже добра, але немає можливості підтримувати її на цьому рівні протягом тривалого часу;

- клас "В" - фінансова діяльність задовільна, але спостерігається чітка тенденція до погіршення;

- клас "Г" - фінансова діяльність погана і спостерігається її чітка циклічність протягом коротких періодів часу;

- клас "Д" - фінансова діяльність свідчить про збитки і очевидно, що ні основна сума кредиту, ні відсотки за нею не можуть бути сплачені.

2.4. Погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею є:

- добрим - якщо заборгованість за кредитом та відсотки за ним сплачуються у встановлені строки, та за кредитом, пролонгованим один раз на строк не більше 90 днів;

- слабким - якщо прострочена заборгованість за кредитом та відсотки за ним становлять не більше 90 днів, чи заборгованість за кредитом, пролонгованим на строк понад 90 днів, якщо відсотки сплачуються;

- недостатнім - якщо прострочена заборгованість за кредитом та відсотки за ним становлять понад 90 днів, чи заборгованість за пролонгованим кредитом понад 90 днів та відсотки не сплачуються.

2.5. При визначені розміру резерву сума заборгованості за кожним позичальником окремо зменшується на вартість:

- гарантій (гарантій Кабінету Міністрів України; гарантій банків, зареєстрованих як юридичні особи у країнах, віднесених до категорії А (додаток N 2));

- застави (грошових вкладів і депозитів позичальника, які розміщені у банку, що надає кредити; майна та майнових прав позичальника).

2.6. Вартість майна та майнових прав позичальника, оформлених під заставу, визначається комерційним банком при кредитуванні за реальною (ринковою) вартістю з урахуванням практичної складності при реалізації майна у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань. Застава оформляється договором застави відповідно до Закону України "Про заставу".

У розрахунок розміру резерву за кредитами, класифікованими як "стандартні", вартість заставленого майна (майнових прав) позичальника (за винятком державних цінних паперів) включається у розмірі не більше 50 відсотків вартості, визначеної договором застави.

За кредитами, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", вартість заставленого майна (майнових прав) позичальника (за винятком державних цінних паперів) включається у розмірі розрахунку резерву згідно з графіком:

За кредитами, класифікованими до 01.07.99 як "безнадійні", при визначенні розміру резерву встановлюється такий порядок врахування вартості застави:

за кредитами, якщо прострочена заборгованість (або загальний строк пролонгації) становить до 180 днів, до розрахунку резерву приймається не більше 20% вартості майна та майнових прав, визначеної договором застави;

за кредитами, якщо прострочена заборгованість (або загальний строк пролонгації) перевищує 180 днів, резерв формується на всю суму основного боргу за кредитом, незалежно від наявності застави.

За кредитами, класифікованими з 01.07.99 як "безнадійні", банк формує резерв у наступному кварталі після віднесення кредиту до цієї категорії, незалежно від наявності застави.

У розрахунок розміру резерву за кредитами, наданими під заставу державних цінних паперів, включається вартість застави, визначеної договором застави, але не більше реальної (ринкової) вартості.

Враховуючи зміни кон'юнктури ринку, комерційний банк зобов'язаний щоквартально, а також у разі кожної пролонгації кредитного договору проводити перегляд вартості заставленого майна, визначеної договором застави.

Якщо комерційні банки не проводять перегляд вартості заставленого майна відповідно до встановлених строків, резерв формується на всю суму основного боргу за кредитами, незалежно від наявності застави.

2.7. Відповідно до перелічених критеріїв у п.2.3 та п.2.4 кредитний портфель банків класифікується за такими групами (додаток N 1):

При класифікації за ступенями ризику і віднесенні до груп, за якими розраховується резерв за врахованими векселями, факторингом, гарантіями, враховується тільки строк погашення позичальником простроченої заборгованості, а саме:

стандартна - заборгованість, за якою строк погашення чи повернення, передбачений договірними умовами, ще не настав;

сумнівна - заборгованість за опротестованими векселями зі строком прострочення більше 30 днів; заборгованість за факторинговими операціями (за основним боргом чи черговим платежем) та за виконаними (сплаченими) гарантіями банком становить не більше 90 днів після настання строку платежу, передбаченого договірними умовами;

безнадійна - заборгованість за опротестованими векселями із строком прострочення більше 30 днів; заборгованість за факторинговими операціями (основним боргом, чи черговим платежем) та за гарантіями, виконаними (сплаченими) банком, за якими клієнт не виконав своїх зобов'язань із строком більше 90 днів після настання строку платежу, передбаченого договірними умовами.

2.8. На підставі класифікації позик комерційний банк створює резерв щодо кожної групи кредитів.

Резерв має бути сформований у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют.

2.9. Комерційний банк формує резерв під стандартну заборгованість за кредитами щоквартально.

2.10. Комерційний банк формує резерв під нестандартну заборгованість за кредитами, віднесеними до категорій: "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", "безнадійні" у повному обсязі щоквартально.

До сукупної заборгованості за кредитами, гарантіями та поруками, фактично наданими, відноситься заборгованість за балансовими рахунками NN 1510-1517, 1520-1527, 1581, 1582, 1589, 2000, 2010, 2020, 2027, 2030, 2037, 2040, 2045-2047, 2050, 2055-2057, 2061, 2062, 2065-2067, 2070-2077, 2090-2099, 2100-2107, 2110-2117, 2190, 2191, 2198, 2199, 2200-2207, 2210-2217, 2290, 2291, 2299, 9000, 9002, 9020, 9090, 9091.

Резерв під нестандартну заборгованість формується:

за кредитами, які були видані до 01.04.99 і класифіковані як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", "безнадійні", коригується (відповідно до внесених змін) та формується у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют у встановлені строки;

за кредитами, які були видані після 01.04.99 і класифіковані як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", "безнадійні", формується у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют у наступному кварталі після віднесення кредиту до відповідної категорії з розподілом за видами валют;

починаючи з 01.04.2000 резерв формується на всю суму основного боргу за кредитом, незалежно від наявності застави.

Резерв під нестандартну заборгованість за кредитами, що надані комерційним банком позичальникам після 01.07.97, та в банках, які зареєстровані і отримали ліцензію на здійснення кредитних операцій після 01.07.97, має бути сформований у кварталі, наступному за тим, в якому надано кредит.

2.11. Резерв формується головним банком та його філіями відповідно до п.1.2 цього Положення. Резерв під стандартну заборгованість за кредитами обліковується на балансі головного банку. Резерв під нестандартну заборгованість за кредитами обліковується на балансі установ банку, які зареєстровані як платники податку. За повноту формування резервів відповідальність несе головний банк (юридична особа).

3.1. Комерційний банк використовує резерви на погашення безнадійної кредитної заборгованості за основним боргом, яка обліковується на балансових рахунках як сумнівна заборгованість.

3.2. Безнадійна кредитна заборгованість відшкодовується комерційним банком за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за умови виконання вимог статті 12 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

3.2.1. Якщо опротестований у неплатежі вексель залишається непогашеним протягом 30 календарних днів із дня його опротестування і векселеодержувач порушив справу щодо банкрутства векселедавця в Арбітражному суді, безнадійна заборгованість за кредитними угодами списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість.

3.2.2. Безнадійна заборгованість позичальника, визнаного банкрутом у встановленому законодавством порядку, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерційного банку після прийняття Арбітражним судом рішення про визнання позичальника банкрутом.

Якщо комерційний банк надає кредит позичальнику, проти якого порушено справу про банкрутство до часу укладення кредитної угоди, а інформація про порушення цієї справи була оприлюднена (за винятком випадків надання кредитів у межах процедури санації позичальника під заставу корпоративних прав), безнадійна заборгованість за кредитом погашається за рахунок резерву під стандартну заборгованість комерційного банку.

3.2.3. Заборгованість, яка забезпечена заставою, погашається у порядку, передбаченому Законом України "Про заставу". У разі, якщо частина кредитної заборгованості залишилась непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних комерційним банком від реалізації майна позичальника, переданого у заставу, та за умови, що інші юридичні дії комерційного банку щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного її покриття, ця частина заборгованості списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість. Реалізація майна, переданого у заставу, здійснюється з аукціонів, публічних торгів, якщо інше не передбачено договором, у порядку, визначеному чинним законодавством України.

3.2.4. Безнадійна заборгованість, яка виникла внаслідок неспроможності позичальника погасити заборгованість у зв'язку з дією обставин непереборної сили (форс-мажор), списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за умови наявності будь-якого з нижче зазначених документів:

- підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України або підтвердження уповноважених органів іншої держави, легалізованих консульськими установами України, у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

- рішення Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затверджене Верховною Радою України, або рішення Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, включаючи рішення про визнання окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків від середнього врожаю за попередні 5 календарних років.

У разі, якщо заборгованість погашена за рахунок резерву під нестандартну заборгованість, а за висновком компетентного органу обставини непереборної сили мають тимчасовий характер і не впливають на спроможність позичальника сплатити кредитну заборгованість після її закінчення, комерційний банк зобов'язаний висунути претензії позичальнику щодо сплати зазначеної заборгованості протягом 30 календарних днів після закінчення дії таких обставин непереборної сили.

У разі, якщо позичальник не погасив зазначену заборгованість, а комерційний банк не подав позов до суду (Арбітражного суду) щодо стягнення такої заборгованості протягом строків, визначених законодавством України, то доходи комерційного банку збільшуються на суму зазначеної заборгованості і відновлюється резерв під нестандартну заборгованість.

Кредитна заборгованість за такими кредитами списується за рахунок резерву під стандартну заборгованість.

3.2.5. Прострочена заборгованість підприємств, організацій і установ, на майно яких не може бути накладено стягнення (або тих, що не підлягають приватизації), згідно з чинним законодавством України списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерційного банку у разі, якщо протягом 30 календарних днів із часу виникнення прострочення зазначена заборгованість не була відшкодована коштами державного або відповідних місцевих бюджетів або компенсована будь-яким іншим способом.

При цьому комерційний банк у строки, передбачені чинним законодавством України, зобов'язаний звернутися до Арбітражного суду з позовом щодо відшкодування збитків, отриманих у зв'язку з таким кредитуванням.

У разі, якщо комерційний банк не звернувся до Арбітражного суду протягом визначених чинним законодавством України строків, або у разі, якщо Арбітражний суд не задовольнив позов, комерційний банк списує заборгованість за рахунок резерву під стандартну заборгованість.

3.2.6. Прострочена заборгованість фізичних осіб, визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми або померлими, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерційного банку за умови, що рішення суду про визнання фізичних осіб безвісно відсутніми або померлими було прийнято пізніше дати укладення кредитної угоди.

При цьому комерційний банк має вжити відповідних юридичних заходів щодо стягнення безнадійної заборгованості із спадку такої фізичної особи у межах та за процедурою, визнаною чинним законодавством України.

3.2.7. Прострочена заборгованість фізичних осіб, щодо яких органами слідства оголошено розшук у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість в разі, якщо протягом 180 календарних днів із дня оголошення розшуку місце перебування такої фізичної особи не встановлено.

3.2.8. Прострочена заборгованість юридичних осіб, щодо керівників яких органами слідства оголошено розшук у порядку, передбаченому статтями Кримінально-процесуального кодексу України, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість в разі, якщо протягом 180 календарних днів із дня оголошення розшуку місце перебування цих осіб не встановлено.

3.2.9. Прострочена заборгованість за договорами або їх частинами, визнаними у судовому порядку недійсними з вини позичальника, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість комерційного банку, якщо позичальник не погашає заборгованість за зазначеними договорами протягом 30 календарних днів із дня прийняття рішення суду (Арбітражного суду) про визнання договорів або їх частин недійсними.

У разі, якщо судами вищої інстанції приймаються рішення про скасування рішень судів нижчої інстанції щодо визнання договорів недійсними з вини позичальника і комерційний банк не оскаржує такі рішення у строки, передбачені чинним законодавством України, він збільшує свій валовий дохід на суму кредитної заборгованості, попередньо включеної до валових витрат або списаної за рахунок спеціального резерву.

Кредитна заборгованість за такими кредитами списується за рахунок резерву під стандартну заборгованість.

3.2.10. Прострочена заборгованість за договорами або їх частинами, визнаними у судовому порядку недійсними з вини комерційного банку або з вини обох сторін, погашається за рахунок повернення позичальником суми кредитної заборгованості, а в разі її неповернення - протягом 30 календарних днів за рахунок резерву під стандартну заборгованість.

3.2.11. Комерційний банк може самостійно здійснити списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву під стандартну заборгованість відповідно до рішення правління банку (за наявності оформленого у встановленому порядку протоколу засідання), але не пізніше останнього робочого дня поточного року, в якому кредитна заборгованість визнана безнадійною.

Списання безнадійної кредитної заборгованості за рахунок резерву під нестандартну заборгованість здійснюється за рішенням правління комерційного банку за умови виконання вимог чинного законодавства України.

3.2.14. Комерційні банки зобов'язані продовжувати роботу з клієнтами щодо повернення ними боргу, списаного за рахунок резервів, протягом строку позовної давності.

3.2.15. Якщо протягом строку позовної давності комерційному банку не вдалося погасити безнадійну кредитну заборгованість, то вона вважається повністю безнадійною і списується з позабалансу.

4.1. Комерційний банк (банківська установа) зобов'язаний за станом на перше число кварталу розглядати кредитний портфель з метою оцінки кредитних ризиків.

4.2. Комерційний банк зобов'язаний створити кредитний комітет (у філіях та відділеннях - кредитні комісії), який має зберігати протягом не менше трьох років протоколи та інформацію щодо оцінки кредитних портфелів і формування резервів.

4.3. Звітність про класифікацію кредитів, створення резервів та їх використання подається: філіями - головному банку і регіональному управлінню НБУ, а Головний банк (юридична особа) - регіональному управлінню НБУ щоквартально у порядку, встановленому НБУ щодо надання статистичної звітності.

Звіти "Про класифіковані кредити за формами власності" та "Про розрахунок резерву на можливі втрати за кредитами комерційних банків" складаються на підставі рішення кредитного комітету банку про групи кредитів за критеріями ризику та рівень резервування на наступний квартал (додатки NN 3, 4).

Звіти "Про зміни в резервах" та "Про списану безнадійну заборгованість" складаються на підставі обліку проведених операцій за минулий квартал (додатки NN 5, 6 ).

4.4. Банківський нагляд Національного банку України постійно проводить перевірки звітності комерційних банків та їх установ щодо правильності класифікації ними своїх кредитних портфелів та дотримання порядку створення і використання резерву.

У разі виявлення розбіжностей між даними комерційного банку і даними банківського нагляду Національного банку України комерційний банк зобов'язаний виправити відповідну звітність і за необхідності скоригувати розмір резерву на різницю, виявлену під час перевірки.

4.5. У разі недостатності коштів для формування резерву комерційного банку або порушення порядку його створення і використання до банку застосовуються санкції відповідно до статті 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Австралія, Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія.