Про затвердження Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків і здійснення з них платежів

Згідно з Державною програмою приватизації майна державних підприємств, законами України "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Про приватизаційні папери" для оплати придбаних об'єктів приватизації поряд із грошовими коштами та коштами на спеціальних приватизаційних рахунках громадян України застосовуватимуться приватизаційні майнові сертифікати, житлові чеки та земельні бони.

Випуск приватизаційних паперів здійснюється у формі безготівкових депозитів. Для цього громадянам України за місцем прописки установами Ощадбанку України (надалі банку) будуть відкриватися приватизаційні депозитні рахунки (надалі депозитні рахунки).

Депозитний рахунок засвідчує право власника на безплатне одержання у процесі приватизації частки державного майна підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Депозитні рахунки відкриваються на суму номінальної вартості приватизаційного майнового сертифіката, житлового чека, земельного бона.

Номінальна вартість приватизаційного майнового сертифіката (депозитного рахунка) становить 30 тис.крб., житлового чека - 12 тис. карбованців. Номінальна вартість земельного бона буде визначена додатково.

Відділеннями банку депозитні рахунки відкриваються окремо на кожний вид приватизаційних паперів при наявності приватизаційного платіжного доручення (надалі платіжного доручення).

Платіжне доручення підтверджує, що громадянин України або особа, яка має на це необхідні повноваження (надалі клієнт або платник), доручає відділенню банку здійснити переказ належної суми зі свого рахунка на рахунок відповідного позабюджетного фонду приватизації або фінансового посередника (додаток 1).

Платіжне доручення виписується відповідним органом приватизації або уповноваженим ним органом, який веде їх облік, у трьох примірниках - при розрахунках у межах даного міста і у чотирьох, - якщо банк платника і банк одержувача розташовані у різних містах. Перший і другий примірники завіряються підписами відповідальних осіб та печаткою органу приватизації.

Платіжне доручення дійсне протягом одного місяця з дня його виписки (день виписки доручення не враховується).

У платіжних дорученнях заповнюються реквізити покупця і продавця; назва та місцезнаходження їх банків; підстава переказу коштів (реєстраційний номер договору купівлі-продажу і його сума); код і повна назва об'єкта приватизації.

Платіжні доручення приймаються до виконання в межах наявних коштів. При обмеженні коштів на рахунках покупців доручення банком не приймаються.

Переадресування коштів за платіжним дорученням або заміна одержувача чи місця його знаходження не допускаються.

Облік коштів на депозитних рахунках здійснюється на позабалансових рахунках.

Кошти з депозитних рахунків можуть використовуватися лише на приватизаційні цілі. При цьому кошти, виділені на приватизацію майна, можна використовувати на приватизацію житла і навпаки з коефіцієнтом перерахунку (взаємного конвертування) 1:1.

Кошти на депозитних рахунках мають бути використані громадянами України до 1 січня 1995 року, якщо інше не буде передбачено Державною програмою приватизації на 1993 рік. Не використані протягом зазначеного строку приватизаційні депозитні рахунки вважатимуться закритими. На прохання клієнтів операції по поверненню коштів, перерахованих з депозитних приватизаційних рахунків, відділеннями банку не здійснюються.

Дивіденди або відсотки за депозитними рахунками не нараховуються.

Право власності на одержання приватизаційних паперів у разі смерті їх власника переходить у порядку спадкування, визначеному законодавством України. У разі смерті громадянина, що не відкрив депозитний рахунок, право на його відкриття не успадковується.

Списки громадян, які мають право на відкриття приватизаційних депозитних рахунків, подаються районними комісіями по складанню та уточненню списків відділенням банку до 1 грудня 1992 року. Кожна сторінка списків має бути пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою організації (установи), яка їх склала. Список повинен бути підписаний головою комісії та скріплений печаткою. Форма списку, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1992 року N 656.

Інтереси недієздатних та обмежено дієздатних громадян щодо відкриття депозитних рахунків представляють відповідно до законодавства України законні представники, опікуни і піклувальники.

Клієнт може здійснювати операції за депозитними рахунками як особисто, так і через представника. Представником клієнта є особа, яка має письмове повноваження - доручення, засвідчене нотаріальною установою і оформлене згідно з діючим законодавством. Доручення дає право представнику клієнта репрезентувати інтереси клієнта в організаціях (установах) і здійснювати операції за депозитними рахунками тільки на користь клієнта, з проставленням відмітки про відкриття депозитного рахунка у паспорті клієнта.

Перерахування коштів з депозитних рахунків за дорученням здійснюється згідно з порядком, встановленим для вкладних операцій.

Інтереси неповнолітніх, при здійсненні операцій за депозитними рахунками, представляють їхні батьки або законні представники згідно з діючим законодавством і порядком, встановленим для виконання вкладних операцій з проставленням їхніх підписів або згоди у платіжних дорученнях і банківських регістрах.

Довідки про здійснення операцій за депозитними рахунками видаються тільки клієнтам, їхнім законним представникам та державним установам, які мають на це право згідно з діючим законодавством.

Відкриття депозитного рахунка здійснюється у присутності громадянина України, який має право на одержання майнових сертифікатів та житлових чеків, або особи, яка має на це необхідні повноваження. Для відкриття депозитного рахунка клієнт повинен пред'явити паспорт або документ, що його замінює (надалі паспорт), та платіжне доручення, оформлене належним чином.

Перед початком здійснення операції по депозитному рахунку працівник відділення банку повинен:

- пересвідчитися в особі покупця та його громадянстві;

- перевірити на 27 сторінці паспорта або відповідній сторінці документа, що його замінює, чи не використане клієнтом право на одержання приватизаційного сертифіката та житлового чека;

- упевнитися, що реквізити списку на одержання приватизаційних сертифікатів та житлових чеків (надалі списку) відповідають даним паспорта. При встановленні невідповідності реквізитів списку даним паспорта операція з відкриттям депозитного рахунка не здійснюється. Працівник відділення банку повинен запропонувати клієнту звернутися до районної комісії по складанню та уточненню списків для з'ясування розбіжностей та їх виправлення. Після одержання відділенням банку належним чином оформленого документа районної комісії по складанню та уточненню списків з наявністю підпису голови комісії та печатки, що підтверджує виправлення реквізитів списку, операція виконується за установленим порядком;

- пересвідчитися, що надане платіжне доручення є оригіналом, що строк його дії не закінчився, і воно відповідає необхідному виду розрахунку;

- перевірити наявність необхідних реквізитів платіжного доручення, підписів та печатки;

- звірити реквізити паспорта з його даними у дорученні.

Якщо платіжне доручення оформлене правильно, то працівник банку здійснює операцію по стягненню державного мита. Державне мито за видачу приватизаційних паперів стягується при здійсненні першого видатку з депозитного рахунка в розмірі 0,1 відсотка від номінального значення приватизаційних паперів. Працівник банку пропонує клієнту внести суму державного мита, після прийняття коштів їх перелічує і записує суму в касовий ордер ф. N 55, який у разі необхідності може використовуватися виключно для обліку коштів по стягненню мита. Якщо у відділенні банку немає у наявності ордерів ф. N 55, то у роботі можна використовувати ордери ф. N 53. Прийняття мита від клієнта, на розсуд керуючого відділенням може здійснювати касир за встановленим порядком.

Надалі працівник банку відкриває клієнту депозитний рахунок у відповідному банківському регістрі (журналі), сторінки якого повинні бути пронумеровані, прошнуровані, а регістр скріплений підписами керуючого, головного бухгалтера та печаткою відділення банку (додатки 2, 3). Якщо кошти майнового сертифіката використовуються на приватизацію житла, то депозитний рахунок відкривається у банківському регістрі для здійснення операцій з майном і навпаки. Банківські регістри для здійснення операцій за приватизаційними депозитними рахунками у неробочий час повинні зберігатися у вогнетривких сейфах.

У тому разі, якщо платіжне доручення оформлене неправильно, працівник банку вказує платнику на наявні помилки і пропонує йому звернутися до установи, яка видала це доручення, для одержання нового доручення або дооформлення попереднього.

Відкриття депозитного рахунка здійснюється шляхом заповнення граф у відповідному журналі в такій послідовності:

- працівник банку в графі N 1 регістру проставляє номер рахунків (нумерація рахунків розпочинається з 1; номер рахунка відповідає порядковому номеру запису в журналі). Далі у графі 2 проставляє порядковий номер громадянина за списком (графа 2 вводиться з метою прискорення пошуку реквізитів клієнта у списках у разі необхідності). Записує у графу 3 прізвище, ім'я та по батькові клієнта. У графі 4 записує дату здійснення операції, а з платіжного доручення у графу 5 записує суму видатку. Потім у графі 6 записує залишок коштів на рахунку після проведення операції. У графі 7 записує суму стягнутого державного мита, а у графі 8 журналу та у трьох (чотирьох) примірниках платіжного доручення пропонує клієнту розписатися і поруч написати своє прізвище та ініціали. Після цього звіряє ідентичність підпису клієнта у паспорті, платіжному дорученні та журналі. У графі 9 працівник банку проставляє своє прізвище і підпис. Надалі зразком підпису клієнта буде його підпис у графі 8 журналу.

У рядку "Проведено банком" на трьох (чотирьох) примірниках платіжного доручення працівник банку проставляє дату здійснення операції, ставить підпис та печатку про здійснення операцій.

Здійснена операція записується у відповідний операційний щоденник ф. N 24, який ведеться у 2-х примірниках під копірку окремо для обліку розрахунків за приватизацію майна і житла. У тому разі, якщо кошти з депозитного рахунка на приватизацію житла використовуються на приватизацію майна, здійснена операція записується в операційний щоденник для обліку операцій по приватизації житла і навпаки.

В операційному щоденнику проставляються такі дані: номер рахунка, прізвище та ініціали клієнта, номер платіжного доручення, назва одержувача коштів; робиться запис "мито стягнуте". Сума стягнутого мита записується у графу "Приход", а сума видатку - у графу "Цінності" - "Видаток".

Для зручності обліку кількості проведених операцій в операційному щоденнику можна додатково проставляти порядковий номер операції. Після відкриття депозитного рахунка працівник банку в графі "Примітка" списку проставляє номер рахунка і символи МН (майновий сертифікат) або ЖТ (житловий чек).

Після проведення першої операції робиться позначка на 27 сторінці паспорта (в документі, що його замінює, на передостанній чи останній, а при наявності на сторінці для відміток) з проставленням запису: "депозитний рахунок на суму майнового сертифіката відкритий" або "депозитний рахунок на суму житлового чека відкритий".

Далі на першому примірнику платіжного доручення проставляються такі дані: номер рахунка з написанням символів, сума залишку після проведеної операції. Місце для проставлення реквізитів узгоджується з бухгалтерією подальшого контролю.

Якщо за депозитним рахунком здійснюватиметься декілька операцій, то для бухгалтерії подальшого контролю зразком підпису клієнта буде підпис на першому примірнику платіжного доручення. Надалі працівник банку залишає у себе перший та другий (третій) примірники платіжного доручення, відокремивши їх один від одного для підрахунку.

Якщо кошти з депозитного рахунка на приватизацію житла використовуються на приватизацію майна (і навпаки), то ці платіжні доручення працівник банку складає окремо і наприкінці дня їх обандеролює, з метою їх окремого зберігання у бухгалтерії подальшого контролю.

Після закінчення оформлення операції працівник банку віддає платнику паспорт і третій (четвертий) примірник платіжного доручення.

Якщо після здійснення першої операції на депозитному рахунку залишились кошти, то працівник банку повинен у журналі залишити вільними 3-4 рядки для запису наступних операцій за цим депозитним рахунком.

Після закінчення операційного дня працівник банку повинен:

- підрахувати готівку і загальну суму стягнутого мита за формою N 55;

- підрахувати кількість перших і других (у разі наявності - третіх) примірників платіжних доручень, окремо за операціями з майновими сертифікатами і житловими чеками та підрахувати за першими примірниками платіжних доручень загальну суму видатку;

- за операційним щоденником підрахувати загальну суму мита і видатку. Загальна сума мита у ф. N 55 має дорівнювати загальній сумі мита в операційному щоденнику і наявній готівці. Кількість записаних в операційному щоденнику операцій повинна дорівнювати кількості перших примірників платіжних доручень. Загальна сума видатку, що підрахована за першими примірниками платіжних доручень, повинна дорівнювати загальній сумі видатку за операційним щоденником.

Якщо підраховані суми співпали, то працівник банку підписує ордер ф. N 55 і передає його та залишок коштів касиру під розписку в ордері про одержання грошей. При використанні для стягнення мита ордерів ф. N 33 приймання готівки здійснюється за встановленим порядком.

Завершення операційного щоденника і виведення суми балансу здійснюється згідно з діючими правилами.

Надалі працівник банку підписує операційні щоденники, обандеролює платіжні доручення окремо за кожним видом операцій за примірниками. Працівник банку на бандеролі проставляє номер установи банку, дату здійснення операцій, кількість платіжних доручень, загальну суму бандеролі, свій підпис. Складає ордери ф. N 55 (ф. N 53) окремо на загальні суми за розрахунками на приватизацію майна і житла. Записує зазначені суми у перший розділ додатка до операційного щоденника ф. N 25-а.

Оформлення ордерів, операційних щоденників, додатків до них та передача щоденної звітності здійснюється згідно з діючими правилами.

Якщо при завершенні операційного дня виникли розбіжності між сумами операційного щоденника і платіжних доручень, то працівник банку повинен з'ясувати причини розбіжностей та усунути їх.

Загальні суми видатку і стягнутого мита підраховуються наростаючим підсумком і переносяться у наступний операційний щоденник.

Для обліку коштів, які зараховані на приватизаційні депозитні рахунки, у плані рахунків бухгалтерського обліку Ощадного банку України відкриваються позабалансові рахунки:

- рахунок N 9253 "Майнові сертифікати в установах Ощадного банку України";

- рахунок N 9254 "Житлові чеки в установах Ощадного банку України";

- рахунок N 9235 "Земельні бони в установах Ощадного банку України";

- рахунок N 258 "Розрахунки майновими сертифікатами";

- рахунок N 259 "Розрахунки житловими чеками";

- рахунок N 260 "Розрахунки земельними бонами".

По приходу рахунка N 9253 "Майнові сертифікати в установах Ощадбанку" проводяться суми, що надійшли за спеціальним розпорядженням від Національного банку України або від вищестоящої установи Ощадбанку.

За видатком рахунка N 9253 проводяться суми для відкриття населенню депозитних рахунків.

Аналогічно проводяться відповідні операції на позабалансових рахунках NN 9254 та 9255.

По приходу позабалансового рахунка N 258 "Розрахунки майновими сертифікатами" проводяться суми для відкриття населенню депозитних рахунків. Одночасно видаток за рахунком N 9253.

За видатком рахунка N 258 проводяться суми, що перераховані за призначенням на підставі спеціального доручення.

Аналогічно ведеться облік сум за розрахунком на позабалансових рахунках NN 259 та 260.

Бухгалтерія відділення складає реєстр на перерахування сум майнових сертифікатів, житлових чеків та земельних бонів, окремо на кожний вид депозитних рахунків.

Інвентаризація залишків на депозитних рахунках здійснюється за станом на 1 січня та у разі необхідності за розпорядженням керуючого банком у визначені строки.

На основі журналу для здійснення операцій за депозитними рахунками складаються виписки ф. N 19 із заповненням двох граф - номера рахунка і залишку на рахунку.

Після цього необхідно здійснити арифметичну перевірку за наступним алгоритмом. Кількість депозитних рахунків за відповідним журналом для розрахунків за майно або житло перемножується на початкову суму депозитного рахунка (номінальну вартість майнового сертифіката або житлового чека). Різниця між одержаною сумою і загальною сумою видатку за рік, яка береться з операційного щоденника ф. N 24 за станом на 31 грудня звітного року, повинна дорівнювати загальній сумі залишків на депозитних рахунках за виписками ф. N 19. Якщо суми співпали, то виписки ф. N 19 складені правильно.

Оформлення і передача виписок ф. N 19 здійснюється за встановленим порядком.

Зберігання операційних щоденників здійснюється відповідно до діючих правил.

Журнали для здійснення операцій за депозитними рахунками, платіжні доручення та списки громадян на одержання приватизаційних паперів зберігаються безстроково.