Про затвердження Положення про порядок регулювання діяльності кредитних спілок в Україні

81. Кредитна спілка розраховує чистий очікуваний відплив грошових коштів як різницю сукупних очікуваних відпливів і сукупних очікуваних надходжень грошових коштів. Сукупні очікувані надходження приймаються до розрахунку в розмірі не більше ніж 75% сукупних очікуваних відпливів.

82. Кредитна спілка до очікуваних відпливів грошових коштів уключає відпливи грошових коштів, що очікуються згідно з умовами відповідних договорів протягом наступних 30 днів, за такими складовими:

1) строкові вклади (депозити) членів кредитної спілки, за якими отримано повідомлення про їх повернення;

2) строкові вклади (депозити) та проценти за такими вкладами, повернення яких передбачено договором протягом наступних 30 днів;

3) вклади (депозити) членів кредитної спілки на вимогу та проценти за такими вкладами (враховуються з коефіцієнтом 0,2);

4) кредити від банків, інших кредитних спілок та об’єднаних кредитних спілок, повернення яких передбачено договором протягом наступних 30 днів;

5) субординований борг;

6) додаткові пайові внески, щодо яких прийнято рішення про повернення протягом наступних 30 днів;

7) кошти, які об’єднана кредитна спілка повинна надати кредитним спілкам, які є її членами, згідно з умовами договорів у межах підтримки ліквідності, протягом наступних 30 днів (застосовується для об’єднаних кредитних спілок);

8) інші зобов’язання, за якими очікуються відпливи.

83. Кредитна спілка має право включати до очікуваних надходжень грошових коштів надходження грошових коштів, які очікуються згідно з умовами відповідних договорів протягом наступних 30 днів за повністю працюючими активами, за такими складовими:

1) суми погашення кредитів та процентів за кредитами, наданими членам кредитної спілки, іншим кредитним спілкам;

2) суми кредитів для підтримання ліквідності від об’єднаної кредитної спілки, банків, якщо згідно з умовами договорів за такими кредитами передбачено безумовне надходження коштів протягом 30 днів;

3) інші активні операції, за якими очікуються надходження грошових коштів на рахунки кредитної спілки, що підтверджується умовами укладених договорів.

84. Повністю працюючими активами є активи, що відповідають одночасно таким вимогам:

1) є непростроченими;

2) не були реструктуризовані протягом останніх 180 днів та/або щодо яких немає ознак дефолту боржника згідно з вимогами пунктів 134, 135 глави 14 розділу IV цього Положення;

3) кредитна спілка не очікує протягом наступних 30 днів невиконання боржником зобов’язань за будь-якими активами кредитної спілки щодо такого боржника або настання події дефолту боржника, включаючи дефолт за ознаками, визначеними в пунктах 134, 135 глави 14 розділу IV цього Положення.

85. Кредитна спілка не враховує під час розрахунку очікуваних надходжень грошових коштів активи, включені до ліквідних активів, включаючи активи, строк погашення за якими настає протягом 30 днів.

86. Нормативне значення нормативу ліквідності (Н6) повинно бути не менше ніж 100%.

87. Кредитна спілка, яка здійснює діяльність на підставі стандартної ліцензії, у разі порушення нормативу достатності капіталу першого рівня (Н2) та/або нормативу достатності регулятивного капіталу (Н1), та/або вимог до буферів капіталу, та/або зниження нормативу ліквідності (Н6) нижче 120% мінімального рівня зобов’язана скласти план відновлення діяльності кредитної спілки (далі - план відновлення) та подати його на розгляд Національного банку.

88. Кредитна спілка подає на розгляд Національного банку план відновлення в разі:

1) виявлення обставин, визначених у пункті 87 глави 13 розділу IV цього Положення, - протягом 30 календарних днів із дня виявлення таких обставин;

2) отримання вимоги Національного банку про складання та подання плану відновлення через суттєве погіршення фінансового стану кредитної спілки - протягом 10 робочих днів із дня направлення кредитній спілці відповідної вимоги.

89. План відновлення повинен містити додатково до визначених у частині третій статті 49 Закону про кредитні спілки такі розділи:

1) розділ I "Опис діяльності кредитної спілки";

2) розділ II "Аналіз причин, які призвели до або мали істотний вплив на вчинення кредитною спілкою порушень нормативів";

3) розділ III "Опис заходів, які планує вжити кредитна спілка для усунення порушень та відновлення діяльності кредитної спілки, із зазначенням строків їх реалізації та відповідальних осіб";

4) розділ IV "Ключові та розрахункові показники, яких планується досягти під час виконання плану відновлення". Перелік відповідних ключових та розрахункових показників наведено в таблиці 1 додатка 2 до цього Положення, який формується шляхом їх заповнення в таблиці 2 додатка 2 до цього Положення;

5) розділ V "Плановий графік відновлення нормативів до рівня, що передує підготовці плану відновлення" (станом на кінець кожного місяця протягом дії плану відновлення від дати виявлення порушення).

90. Розділ I "Опис діяльності кредитної спілки" плану відновлення, визначений в пункті 89 глави 13 розділу IV цього Положення, повинен містити:

1) опис діяльності кредитної спілки за напрямами кредитування, інформацію про кредитування пов’язаних осіб та концентрацію кредитних ризиків;

2) опис діяльності з відображенням основних депозитних продуктів та розподілу депозитного портфеля;

3) опис іншої діяльності кредитної спілки, яка може відображати особливості кредитної спілки.

91. Розділ II "Аналіз причин, які призвели до або мали істотний вплив на вчинення кредитною спілкою порушень нормативів" плану відновлення, визначений в пункті 89 глави 13 розділу IV цього Положення, може містити такі причини, які призвели до або мали істотний вплив на вчинення кредитною спілкою порушень нормативів:

1) суттєве зростання витрат на формування резерву за кредитними ризиками кредитної спілки;

2) здійснення ризикової кредитної політики кредитної спілки (концентрація кредитних ризиків, суттєва частка кредитів, наданих пов’язаним із кредитною спілкою особам);

3) низький рівень диверсифікації категорій позичальників (доходи позичальників мають сезонне коливання, сфера зайнятості позичальників чутлива до змін ринкової кон’юнктури, включаючи зміни, спричинені зовнішніми факторами: військовими діями, упровадженням Урядом України карантину та інших обмежень);

4) неефективність роботи з простроченими кредитами;

5) отримані збитки від операційної діяльності кредитної спілки;

6) недостатність доходів та/або надмірність витрат, включаючи й операційні;

7) зростання зобов’язань за вкладами (депозитами) членів кредитної спілки швидшими темпами, ніж зростання наданих кредитів;

8) скорочення обсягів наданих кредитів швидшими темпами, ніж зобов’язань за вкладами (депозитами) членів кредитної спілки;

9) низька якість оцінки кредитоспроможності позичальників перед видачею кредитів;

10) неефективність процентної політики [перевищення процентних ставок за залученими вкладами (депозитами) над процентними ставками за наданими кредитами];

11) зростання поточних операційних витрат та витрат, пов’язаних з обслуговуванням зобов’язань кредитної спілки;

12) зростання витрат, пов’язаних із діяльністю відокремлених підрозділів кредитної спілки та необґрунтованою чисельністю найманих працівників кредитної спілки;

13) зростання питомої ваги непрофільних активів;

14) неефективна політика управління регулятивним капіталом кредитної спілки (збиткова діяльність, немає відрахувань з доходу кредитної спілки до резервного капіталу);

15) неефективність систем управління ризиками, внутрішнього контролю або їх окремих компонентів.

92. Розділ III "Опис заходів" плану відновлення, визначений у пункті 89 глави 13 розділу IV цього Положення, може містити такі заходи для усунення порушення та відновлення діяльності кредитної спілки:

1) підтримку / відновлення розміру регулятивного / власного капіталу;

2) удосконалення системи управління регулятивним капіталом;

3) збільшення розміру вступних та/або обов’язкових внесків;

4) скорочення операційних витрат;

5) збільшення доходів;

6) скорочення розміру непрофільних активів;

7) реструктуризації кредитів, які можуть містити:

зміну процентної ставки;

часткове прощення боргу;

зміну графіка погашення боргу (строків і сум погашення основного боргу, сплати процентів / комісій);

зміну розміру комісії;

8) удосконалення системи управління ризиками, внутрішнього контролю;

9) посилення моніторингу за виданими кредитами, запровадження системи раннього реагування на несплату / несвоєчасну сплату за виданими кредитами починаючи із сьомого дня прострочення;

10) удосконалення процесу роботи з позичальниками;

11) удосконалення системи заходів щодо повернення прострочених кредитів;

12) удосконалення процентної політики;

13) підтримку / відновлення рівня ліквідності;

14) підтримку балансу ліквідності;

15) реорганізацію кредитної спілки (злиття, приєднання).

93. Кредитна спілка складає план відновлення в довільній формі з обов’язковим розкриттям розділів, визначених у пункті 89 глави 13 розділу IV цього Положення.

94. План відновлення затверджується радою кредитної спілки.

95. Національний банк перевіряє отриманий від кредитної спілки план відновлення щодо:

1) відповідності вимогам, визначеним у статті 49 Закону про кредитні спілки та цьому Положенні;

2) реалістичності реалізації кредитною спілкою запланованих заходів, їх вплив на відновлення фінансового стану кредитної спілки та виконання нею нормативів, визначених у пункті 87 глави 13 розділу IV цього Положення, протягом строку, визначеного кредитною спілкою в плані відновлення діяльності кредитної спілки.

96. Національний банк має право затверджувати план відновлення, який передбачає відновлення фінансового стану кредитної спілки та виконання нею пруденційних вимог, включаючи вимоги щодо нормативу достатності капіталу першого рівня (Н2), нормативу достатності регулятивного капіталу (Н2) кредитної спілки, вимоги щодо буферів капіталу та нормативу ліквідності (Н6), протягом 180 днів із дати, коли встановлено порушення таких пруденційних вимог, або з дати направлення кредитній спілці вимоги Національного банку щодо складання та подання плану відновлення.

97. Національний банк протягом 10 робочих днів із дня отримання плану відновлення за результатами здійсненої перевірки відповідно до пункту 95 глави 13 розділу IV цього Положення приймає рішення про:

1) затвердження плану відновлення;

2) відхилення плану відновлення.

98. Рішення про затвердження або відхилення плану відновлення приймає Комітет з питань нагляду.

99. Національний банк має право відмовити кредитній спілці в затвердженні плану відновлення в разі наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) недостовірності наданих кредитною спілкою відомостей;

2) невідповідності плану відновлення вимогам, установленим статтею 49 Закону про кредитні спілки та цього Положення;

3) запропоновані кредитною спілкою заходи не дають їй змоги відновити свій фінансовий стан та виконати нормативи.

100. Рішення про затвердження плану відновлення обов’язково повинно містити:

1) дату та номер;

2) повне найменування та код за ЄДРПОУ кредитної спілки, якій затверджено план відновлення;

3) строк, на який затверджено план відновлення.

101. Рішення про відхилення плану відновлення повинно містити:

1) дату та номер;

2) повне найменування та код за ЄДРПОУ кредитної спілки, якій відхилено план відновлення;

3) вмотивовані обґрунтування щодо підстав для такого відхилення.

102. Національний банк надсилає рішення, прийняті відповідно до пункту 97 глави 13 розділу IV цього Положення, кредитній спілці протягом трьох робочих днів після прийняття відповідного рішення.

103. Кредитна спілка, яка отримала рішення про відхилення плану відновлення, зобов’язана подати до Національного банку оновлений план відновлення на затвердження протягом 10 робочих днів із дня отримання рішення Національного банку про відхилення плану відновлення.

104. Кредитна спілка, якій затверджено план відновлення, зобов’язана щомісяця звітувати до Національного банку про виконання затвердженого плану відновлення (далі - звіт про виконання плану відновлення).

105. Кредитна спілка надсилає звіт про виконання плану відновлення протягом п’яти робочих днів, наступних за відповідним звітним місяцем.

106. Звіт про виконання плану відновлення складається з інформації, визначеної в таблицях 3, 4 додатка 2 до цього Положення. Під час заповнення таблиці 3 додатка 2 до цього Положення враховується перелік ключових та розрахункових показників, зазначений в таблиці 1 додатка 2 до цього Положення.

107. Кредитна спілка, яка після затвердження плану відновлення протягом двох звітних періодів поспіль дотримується нормативу достатності капіталу першого рівня (Н2), нормативу достатності регулятивного капіталу (Н1), вимог щодо буферів капіталу, нормативу ліквідності (Н6) із фактичним значенням не нижче 120% мінімального рівня, повідомляє Національний банк про дострокове виконання плану відновлення разом із поданням звіту про виконання плану відновлення.

Кредитна спілка не зобов’язана виконувати заходи, зазначені в плані відновлення, та не звітує про виконання плану відновлення після дати повідомлення Національного банку про дострокове виконання плану відновлення.

108. Кредитна спілка визначає величину кредитного ризику за всіма активними операціями як сукупний розмір кредитного ризику за цими операціями станом на останній день місяця у гривні.

109. Кредитна спілка розробляє внутрішні положення щодо визначення величини кредитного ризику, а також установлює оптимальні, економічно обґрунтовані значення показників оцінки фінансового стану членів кредитної спілки, що забезпечують своєчасну та адекватну оцінку розміру кредитного ризику за активними операціями, з урахуванням законодавства України, особливостей, видів, обсягів та складності здійснюваних операцій.

110. Кредитна спілка визначає розмір кредитного ризику за активом починаючи з дня його визнання в бухгалтерському обліку до дня припинення такого визнання.

111. Кредитна спілка здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за кредитними операціями на індивідуальній основі або за спрощеним підходом.

112. Кредитна спілка здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за кредитними операціями на індивідуальній основі за такою формулою:

де CRінд - розмір кредитного ризику за кредитними операціями на індивідуальній основі;

EADінд - експозиція під ризиком на дату оцінки, що відповідає сумі боргу за фінансовими активами та фінансовими зобов’язаннями, яка перебуває під ризиком дефолту боржника;

LGDінд - рівень втрат (збитків) унаслідок дефолту боржника;

PDінд - коефіцієнт імовірності дефолту боржника.

Кредитна спілка визначає EADінд за наданим кредитною спілкою фінансовим зобов’язанням як суму такого зобов’язання, зменшену на суму отриманої кредитною спілкою винагороди.

113. Кредитна спілка з метою розрахунку розміру кредитного ризику за кредитними операціями відповідно до вимог цього Положення та внутрішнього положення кредитної спілки визначає значення кожного з компонентів кредитного ризику (PD, LGD та EAD).

114. Кредитна спілка визначає розмір показника LGDінд на підставі виду застави та рівня покриття зобов’язань заставою відповідно до внутрішніх положень кредитної спілки за такою формулою:

де RRінд - коефіцієнт, що відображає рівень повернення боргу за активом за рахунок реалізації забезпечення;

де CVi - вартість i-го виду забезпечення, що береться до розрахунку кредитного ризику. До розрахунку береться значення CV, що дорівнює "0", якщо забезпечення немає або не відповідає критеріям прийнятності, визначеним у пункті 138 глави 14 розділу IV цього Положення;

ki - коефіцієнт ліквідності i-го виду забезпечення, що визначається кредитною спілкою згідно з додатком 3 до цього Положення;

і - вид забезпечення, що визначається кредитною спілкою згідно з додатком 3 до цього Положення.

Значення показника LGDінд, установлені кредитною спілкою, не можуть бути меншими, ніж значення коефіцієнта покриття боргу заставою, зазначені вдодатку 4 до цього Положення.

115. Показник LGDінд дорівнює "1", якщо виконується одна з таких умов:

1) предметом застави є майно, яке не визначене в додатку 3 до цього Положення;

2) рівень покриття зобов’язань заставою становить менше ніж 20%;

3) заставу не оформлено належним чином відповідно до законодавства України.

116. Розмір показника PDінд відображає ймовірність припинення виконання членом кредитної спілки своїх зобов’язань за договором кредиту.

117. Кредитна спілка визначає розмір показника PDінд самостійно відповідно до внутрішніх положень кредитної спілки.

Значення показника PDінд, установлені кредитною спілкою, не можуть бути меншими, ніж значення, визначені в пункті 118 глави 14 розділу IV цього Положення.

118. Значення показника PDінд залежно від визначеного кредитною спілкою класу боржника:

1) клас 1: PDінд = 0,04;

2) клас 2: PDінд = 0,2;

3) клас 3: PDінд = 0,45;

4) клас 4: PDінд = 0,7;

5) клас 5: PDінд = 1.

119. Кредитна спілка з метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця або юридичної особи здійснює оцінку його / її фінансового стану на підставі кількісних та якісних показників.

120. Кількісними показниками для визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - фізичної особи є:

1) сукупний чистий дохід: регулярні доходи, отримувані на території України та з джерел за межами України у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, що сплачуються відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору, доходів від надання в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, з відрахуванням податків та обов’язкових платежів, пенсії, соціальної допомоги, процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів із відрахуванням податків, доходу від діяльності фізичної особи як суб’єкта господарювання або від здійснення незалежної професійної діяльності з відрахуванням податків і щомісячних сукупних витрат, пов’язаних із веденням господарської діяльності;

2) сукупний обсяг боргового навантаження: сукупний обсяг платежів боржника, що підлягають сплаті відповідно до умов договорів про надання кредитів, укладених боржником із кредитною спілкою, банками та іншими небанківськими фінансовими установами;

3) накопичення за вкладами (депозитами) боржника в кредитних спілках та депозитних рахунках у банку (інформація надається боржником за бажанням), додаткові пайові внески;

4) коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом (співвідношення обсягу боргу за кредитом та вартості об’єкта кредитування, співвідношення щомісячних витрат боржника на обслуговування боргу та обсягу його щомісячних доходів).

Кредитна спілка здійснює періодичну переоцінку фінансового стану боржника не рідше ніж один раз на рік та має право, крім визначених у пункті 120 глави 14 розділу IV цього Положення показників, використовувати й інші показники.

121. Якісними показниками для визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - фізичної особи (визначається залежно від виду діяльності позичальника, виду кредиту) є:

1) загальний матеріальний стан боржника (наявність у власності рухомого / нерухомого майна, крім майна, переданого в заставу);

2) соціальна стабільність боржника (наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан);

3) вік боржника на момент погашення заборгованості за кредитним договором;

4) кредитна історія боржника;

5) місце проживання.

Кредитна спілка у своєму внутрішньому положенні для оцінки фінансового стану боржника визначає періодичність такої оцінки та має право передбачити інші показники, крім визначених у пункті 121 глави 14 розділу IV цього Положення.

Кредитна спілка оцінює якісні показники на підставі достовірних документів, включаючи відповідні копії документів, засвідчені у встановленому законодавством України порядку.

122. Питома вага кількісних показників у загальній оцінці фінансового стану боржника повинна становити не менше ніж 70%.

123. Оптимальні значення кількісних показників, характеристики якісних показників, порядок їх урахування під час оцінки фінансового стану боржника, а також спосіб (принцип) їх вбудовування до власної системи класифікації кредитних операцій визначаються кредитною спілкою у внутрішніх документах цієї кредитної спілки.

124. Кредитна спілка визначає клас боржника - фізичної особи на підставі результатів оцінки його фінансового стану відповідно до наведених характеристик, включаючи фактор своєчасності сплати заборгованості:

1) клас 1 - фінансовий стан стійкий: сукупний обсяг боргового навантаження не перевищує 60% обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість календарних днів прострочення погашення боргу не перевищує семи днів; є підстави вважати, що і надалі виконання зобов’язань боржником здійснюватиметься на високому рівні; наявність у власності майна, крім майна, переданого в заставу, яке за рівнем ліквідності відповідає критеріям прийнятності, визначеним у пункті 138 глави 14 розділу IV цього Положення; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, перевищують їх оптимальні значення;

2) клас 2 - фінансовий стан добрий: сукупний обсяг боргового навантаження не перевищує 65% обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від восьми до 30 днів; є підстави вважати, що надалі стан виконання зобов’язань боржником не погіршиться; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, не нижчі, ніж їх оптимальні значення;

3) клас 3 - фінансовий стан задовільний: сукупний обсяг боргового навантаження не перевищує 70% обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; простежуються інші негативні тенденції (зміна місця роботи з погіршенням умов, зростання обсягу зобов’язань боржника, що свідчить про підвищення ймовірності несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення боргу); кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 31 до 60 днів; є підстави очікувати надалі погіршення стану виконання боржником зобов’язань; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, не завжди відповідають оптимальним значенням;

4) клас 4 - фінансовий стан незадовільний: сукупний обсяг боргового навантаження не перевищує 75% обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; є негативні зміни щодо загального матеріального стану боржника та/або його соціальної стабільності; зростання обсягу зобов’язань боржника свідчить про високу ймовірність несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення боргу; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 61 до 90 днів; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, є несуттєво нижчими, ніж їх оптимальні значення;

5) клас 5 - фінансовий стан критичний: сукупний обсяг боргового навантаження перевищує 80% обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить більше 90 днів; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, нижчі, ніж їх оптимальні значення.

Кредитна спілка за наявності щодо боржника - фізичної особи двох або більше характеристик, що зумовлюють коригування визначеного на підставі оцінки фінансового стану класу такого боржника - фізичної особи до різних класів, відносить такого боржника - фізичну особу до нижчого (гіршого) класу.

125. Об’єднана кредитна спілка / кредитна спілка визначає клас боржника - кредитної спілки на підставі результатів оцінки фінансового стану відповідно до наведених характеристик, враховуючи фактор своєчасності сплати боргу:

1) клас 1 - фінансовий стан стійкий: діяльність за результатом останніх 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику, прибуткова; дотримується установлених Національним банком пруденційних нормативів; динаміка абсолютних і відносних показників фінансової звітності є стабільно позитивною; звіт суб’єкта аудиторської діяльності містить немодифіковану думку; кількість календарних днів прострочення погашення боргу не перевищує семи днів;

2) клас 2 - фінансовий стан добрий: діяльність за результатом останніх 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику, прибуткова; дотримується установлених Національним банком пруденційних нормативів; динаміка абсолютних і відносних показників фінансової звітності є переважно позитивною; звіт суб’єкта аудиторської діяльності містить немодифіковану думку / модифіковану думку із застереженнями; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить 8-30 днів;

3) клас 3 - фінансовий стан задовільний: діяльність за результатом останніх 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику, має нестабільну динаміку, проте позитивний фінансовий результат є переважаючим; дотримується установлених Національним банком пруденційних нормативів, проте є випадки порушень протягом останніх 12 місяців, які були усунені (не більше двох порушень); динаміка абсолютних і відносних показників фінансової звітності є різноспрямованою; звіт суб’єкта аудиторської діяльності містить модифіковану думку із застереженнями; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить 31-60 днів;

4) клас 4 - фінансовий стан незадовільний: діяльність за результатом останніх 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику, збиткова; є випадки порушень установлених Національним банком пруденційних нормативів протягом останніх 12 місяців, які були усунені (три і більше порушень) або не усунене (одне порушення); абсолютні та відносні показники фінансової звітності мають негативну динаміку; звіт суб’єкта аудиторської діяльності містить модифіковану думку із застереженнями; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить 61-90 днів; є випадки невиконання в строк розрахункових документів з вини кредитної спілки;

5) клас 5 - фінансовий стан критичний: діяльність за результатом останніх 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику, збиткова; порушуються встановлені Національним банком пруденційні нормативи (два і більше порушень); абсолютні та відносні показники фінансової звітності мають стабільно негативну динаміку; звіт суб’єкта аудиторської діяльності містить негативну думку / відмову від висловлення думки або його немає (крім кредитної спілки зі строком діяльності менше ніж один рік); кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить більше 90 днів.

Об’єднана кредитна спілка / кредитна спілка за наявності щодо боржника - кредитної спілки двох або більше характеристик, що зумовлюють коригування визначеного на підставі оцінки фінансового стану класу такого боржника - кредитної спілки до різних класів, відносить такого боржника - кредитну спілку до нижчого (гіршого) класу.

126.Об’єднана кредитна спілка / кредитна спілка з метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - кредитної спілки здійснює оцінку її фінансового стану на підставі даних фінансової і регуляторної звітності кредитної спілки та з урахуванням інформації щодо:

1) дотримання кредитною спілкою протягом останніх мінімум 12 місяців поспіль установлених Національним банком пруденційних нормативів;

2) аналізу якості активів і пасивів;

3) стану ліквідності;

4) аналізу прибутків і збитків;

5) виконання кредитною спілкою зобов’язань у минулому;

6) щорічного аудиторського звіту;

7) іншої інформації, що може свідчити про наявність ризиків несвоєчасного виконання зобов’язань.

Об’єднана кредитна спілка / кредитна спілка для визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - кредитної спілки узгоджує внутрішнє положення щодо здійснення оцінки фінансового стану кредитної спілки з Національним банком.

127. Кредитна спілка має право здійснювати розрахунок розміру кредитного ризику за спрощеним підходом під час виконання на дату оцінки кредитного ризику таких умов:

1) питома вага зобов’язань за всіма кредитами кожного боржника, розмір кредитного ризику якого оцінюється за спрощеним підходом, не перевищує 5% від загального залишку заборгованості за наданими кредитами кредитною спілкою;

2) умовами договору про надання кредиту передбачено, що періодичність сплати боргу боржником є не рідшою, ніж раз у квартал, в обсязі, що є не меншим, ніж обсяг доходів, що визнаються кредитною спілкою за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Не можуть бути оцінені за спрощеним підходом кредити позичальника, за яким розраховується кредитний ризик на індивідуальній основі хоча б за одним кредитом.

128. Кредитна спілка здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за кредитами за спрощеним підходом за такою формулою:

де CRспрощ - розмір кредитного ризику за фінансовими активами за спрощеним підходом;

EAD - експозиція під ризиком на дату оцінки фінансових активів за спрощеним підходом;

LGDспрощ - коефіцієнт ліквідності забезпечення, що відповідає рівню збитків за фінансовим активом за спрощеним підходом у разі дефолту, визначений згідно з вимогами цього Положення;

PDспрощ - коефіцієнт імовірності дефолту боржників, включених до фінансових активів за спрощеним підходом, визначений кредитною спілкою згідно з вимогами цього Положення.

129. Кредитна спілка визначає клас боржника за спрощеним підходом, ґрунтуючись на своєчасності погашення боргу (залежно від кількості днів прострочення погашення боргу).

130. Кредитна спілка під час розрахунку розміру кредитного ризику за кредитами за спрощеним підходом визначає значення коефіцієнта:

1) ймовірності дефолту боржників - на підставі визначеного класу згідно з додатком 4 до цього Положення;

2) втрат у разі дефолту - залежно від рівня покриття боргу вартістю предмета застави та кількості календарних днів прострочення боргу згідно з додатком 4 до цього Положення.

Значення коефіцієнта втрат у разі дефолту дорівнює "0", якщо забезпечення повністю покриває заборгованість і таким забезпеченням є:

грошові кошти, розміщені як вклад (депозит) у кредитній спілці, за умови, що строк розміщення коштів не менший строку договору кредиту;

цінні папери, емітовані центральними органами виконавчої влади України або гарантовані Кабінетом Міністрів України.

131. Кредитна спілка вважає виконання зобов’язання за договором кредиту простроченим, якщо боржником на дату визначення прострочення повністю або частково (не за рахунок кредитних коштів кредитної спілки) не виконано зобов’язання у строки та обсягах, встановлених умовами договору кредиту, щодо повернення тіла кредиту та/або сплати процентів, та/або сплати комісій за кредитом.

132. Кількість днів прострочення за простроченим виконанням зобов’язання за договором кредиту рахується в календарних днях на дату визначення простроченості починаючи з наступного дня після відповідної календарної дати, визначеної договором кредиту як граничний строк сплати відповідної простроченої частини тіла кредиту та/або процентів. Днем закінчення строку є перший за ним робочий день, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону.

133. Кредитна спілка:

1) визначає кількість календарних днів прострочення боргу боржником на підставі більшої кількості календарних днів прострочення, якщо кількість календарних днів прострочення за основною сумою боргу та за нарахованими процентами є різними;

2) приймає більший за значенням строк, якщо кількість календарних днів прострочення за різними зобов’язаннями в межах одного договору кредиту відрізняється;

3) визначає кількість календарних днів простроченого боржником зобов’язання на підставі більшої кількості календарних днів прострочення, якщо кількість календарних днів прострочення за різними договорами кредиту щодо одного боржника є різними.

134. Кредитна спілка визнає дефолт боржника за умови настання однієї або обох подій:

1) боржник прострочив погашення боргу перед кредитною спілкою більше ніж на 90 календарних днів;

2) боржник не спроможний забезпечити в повному обсязі виконання зобов’язань перед кредитною спілкою в установлений договором / договорами строк без застосування кредитною спілкою процедури звернення стягнення на забезпечення (за наявності).

135. Кредитна спілка визнає подію дефолту боржника, визначену в підпункті 2 пункту 134 глави 14 розділу IV цього Положення, за наявності однієї з таких умов:

1) сформований кредитною спілкою резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків від наданого боржнику фінансового активу становить 50% та більше від суми зобов’язань боржника;

2) унесені зміни до умов договору / умови укладеного договору, включаючи пов’язані з реструктуризацією боргу, передбачають:

прощення частини боргу та/або

включення до основної суми кредиту нарахованих та не сплачених процентів за більше ніж 90 календарних днів;

3) відбулася заміна активу на інший актив (перекредитування);

4) за одним з активів боржника відбулося списання боргу за рахунок сформованого резерву;

5) кредитна спілка має підтвердження про неспроможність боржника забезпечити в повному обсязі виконання зобов’язань перед кредитною спілкою в установлений договором / договорами строк.

136. Кредитна спілка може ухвалити рішення про припинення визнання дефолту боржника за одночасного виконання таких умов:

1) боржник поновив регулярні платежі, тобто впродовж щонайменше 180 календарних днів поспіль від дня запровадження кредитною спілкою / об’єднаною кредитною спілкою заходів, спрямованих на відновлення його здатності обслуговувати борг, забезпечує щомісячне або впродовж 365 днів - щоквартальне погашення основного боргу або процентів у сумі не менше ніж сума нарахованих процентів за ставкою, визначеною в договорі, за відповідний період (місяць, квартал);

2) з моменту усунення події / подій, на підставі якої / яких було визнано дефолт боржника, минуло щонайменше 180 днів;

3) жодне із зобов’язань боржника на дату ухвалення рішення про припинення визнання дефолту боржника не є простроченим більше ніж на 30 календарних днів;

4) кредитна спілка має документально підтверджене обґрунтоване судження, що боржник попри наявні фінансові труднощі спроможний обслуговувати борг.

137. Внутрішні положення кредитної спілки щодо розрахунку розміру кредитного ризику складаються з урахуванням вимог цього Положення.

138. Кредитна спілка під час розрахунку розміру кредитного ризику враховує вартість застави, яка є прийнятним забезпеченням, за умови її належності до переліку забезпечення, визначеного в додатку 3до цього Положення, та одночасного дотримання таких принципів:

1) принцип безперешкодного стягнення. Передбачає, що предмет застави / забезпечення на підставі права довірчої власності:

наданий кредитній спілці на строк, не менший, ніж строк дії кредитного договору;

оформлений у заставу / забезпечення на підставі права довірчої власності відповідно до вимог законодавства України;

має вищий пріоритет обтяження на користь кредитної спілки у відповідному реєстрі згідно з вимогами законодавства України на строк, не менший, ніж строк дії кредитного договору;

не має обмежень щодо звернення кредитною спілкою стягнення на заставне майно / забезпечення на підставі права довірчої власності та подальшої його реалізації в разі невиконання боржником зобов’язань за договором;

не може бути відчуженим заставодавцем без попереднього погодження з кредитною спілкою відповідно до вимог законодавства України;

у формі нерухомого майна - за умови, що воно розташоване на території України, яка не є окупованою відповідно до законодавства України;

у формі транспортних засобів - за умови, що вони зареєстровані на території України, яка не є окупованою відповідно до законодавства України;

2) принцип справедливої оцінки. Передбачає здійснення кредитною спілкою оцінки застави / забезпечення на підставі права довірчої власності за вартістю, яка не перевищує ринкової (справедливої) вартості та забезпечує можливість її / його продажу сторонньому покупцеві. Є ринок, на якому предмет застави / забезпечення на підставі права довірчої власності може бути реалізований у разі звернення на нього стягнення або застава / забезпечення на підставі права довірчої власності може бути спрямована(е) безпосередньо на погашення зобов’язань боржника.

Переоцінка вартості застави / забезпечення на підставі права довірчої власності має здійснюватися регулярно з урахуванням нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів та устаткування - не рідше одного разу на 12 місяців; товарів в обороті або в переробці та біологічних активів - не рідше одного разу на місяць;

3) принцип збереження. Передбачає наявність договору страхування предмета застави / забезпечення на підставі права довірчої власності від втрати / пошкодження, вигодонабувачем за яким є кредитна спілка;

4) принцип наявності. Передбачає регулярне здійснення кредитною спілкою / аутсорсером перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу / забезпечення на підставі права довірчої власності.

139. Непокритий кредитний ризик включається до розрахунку регулятивного капіталу кредитної спілки в порядку, установленому в пунктах 140,141 глави 15 розділу IV цього Положення.

140. Величина непокритого кредитного ризику розраховується станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, та включається до розрахунку нормативів капіталу протягом наступного місяця.

141. Кредитна спілка визначає величину непокритого кредитного ризику таким чином:

1) у разі перевищення величини кредитного ризику над розміром резервів, сформованих відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, розміру уцінки фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, крім уцінки за цінними паперами, та очікуваних кредитних збитків, якщо такі кредитні збитки не обліковуються за рахунками резервів, величина непокритого кредитного ризику дорівнює сумі такого перевищення;

2) якщо величина кредитного ризику є меншою або дорівнює сумі сукупного розміру резервів, сформованих відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, розміру уцінки фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, крім уцінки за цінними паперами, та очікуваних кредитних збитків, якщо такі кредитні збитки не обліковуються за рахунками резервів, то величина непокритого кредитного ризику дорівнює нулю.

142. Кредитна спілка залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об’єднаної кредитної спілки, кредити інших кредитних спілок, грошові кошти інших установ та організацій за умови дотримання вимог, встановлених у пунктах 143-146 глави 16 розділу IV цього Положення.

143. Кредитна спілка залучає на договірних умовах кредити інших кредитних спілок виключно для кредитування своїх членів.

144. Кредитна спілка залучає на договірних умовах кредити банків, кредити об’єднаної кредитної спілки, грошові кошти інших установ та організацій з метою:

1) кредитування своїх членів;

2) підтримання ліквідності;

3) придбання, ремонту, модернізації та реконструкції офісного приміщення кредитної спілки або її відокремлених підрозділів, що використовується кредитною спілкою для надання фінансових послуг;

4) придбання кредитною спілкою програмного забезпечення та спеціального технічного обладнання, пов’язаного з наданням фінансових послуг.

145. Кредитна спілка в разі залучення коштів з метою, визначеною в підпункті 2 пункту 144 глави 16 розділу IV цього Положення, зобов’язана письмово інформувати Національний банк у 10-денний строк з моменту укладення відповідних договорів.

146. Кредитна спілка має право придбавати облігації внутрішньої державної позики, умови випуску яких передбачають обов’язкове погашення в грошовій формі.