| 7.1. Платіжна організація повинна мати чітку систему управління ризиком ліквідності, на який вона наражається учасниками платіжної системи, розрахунковим банком, банками, у яких відкриті рахунки платіжної організації, депозитарними установами, постачальниками ліквідності й іншими особами | 7.1.1. Описати систему управління ризиком ліквідності, на який платіжна система наражається учасниками, розрахунковим банком, банками, у яких відкриті рахунки платіжної організації, депозитарними установами, постачальниками ліквідності тощо (у кожній відповідній валюті). 7.1.2. Якими є розмір та потреба в ліквідності, джерела ризику ліквідності, що виникає в платіжній системі у кожній відповідній валюті? 7.1.3. Чи враховує платіжна організація та яким чином ураховує потенційний сукупний ризик ліквідності, на який її наражають прямі та непрямі учасники платіжної системи, а також інші особи, що виконують кілька функцій у платіжній системі (наприклад, учасник платіжної системи, який одночасно є розрахунковим банком)? | Підпункт 1 пункту 5 розділу VI, підпункт 2 пункту 1, підпункти 1 та 2 пункту 2, пункт 3 розділу VII, пункти 1 та 10 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 7.2. Платіжна організація повинна мати достатні операційні та аналітичні інструменти для постійного та своєчасного виявлення, кількісної оцінки та моніторингу своїх грошових потоків, уключаючи використання денної ліквідності | 7.2.1. Які операційні та аналітичні інструменти та яким чином використовує платіжна організація для виявлення, кількісної оцінки та моніторингу грошових потоків, уключаючи використання денної ліквідності? | Пункт 6 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 7.3. Платіжна організація повинна підтримувати ліквідні активи в достатній кількості (у всіх відповідних валютах) для забезпечення виконання зобов'язань щонайменше упродовж операційного дня та, якщо це передбачено, упродовж операційного часу, одного чи кількох днів у разі різних потенційних надзвичайних ситуацій, у тому числі невиконання зобов'язань прямими та непрямими учасниками, за дорученням яких діє зазначений прямий учасник, що призведе до найбільшого сукупного ризику ліквідності платіжної системи в надзвичайній ситуації, тощо | 7.3.1. Яким чином платіжна організація встановлює обсяг ліквідних активів (у кожній відповідній валюті), необхідних для здійснення розрахунків щонайменше впродовж операційного дня, та, якщо це передбачено впродовж операційного часу, одного чи кількох днів? Які потенційні стрес-сценарії використовує платіжна організація для підтвердження визначеного обсягу ліквідних активів? Чи включають зазначені сценарії випадок невиконання зобов'язань прямим учасником та непрямими учасниками платіжної системи, за дорученням яких діє зазначений прямий учасник, що призведе до найбільшого сукупного ризику ліквідності платіжної системи в надзвичайних ситуаціях? 7.3.2. Який розмір дефіциту ліквідності може виникнути в платіжній системі? | Пункт 4 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 7.4. З метою забезпечення мінімального обсягу необхідних ліквідних активів платіжна організація може використовувати як основні ліквідні активи в кожній відповідній валюті: грошові кошти в центральному банку та кредитоспроможних банках, відкриті кредитні лінії, укладені валютні свопи та підтверджені угоди репо, а також предмети застави, що збираються та можуть бути оперативно реалізовані, а також інвестиції, які можуть бути негайно конвертовані в грошові кошти, у тому числі в надзвичайних ситуаціях (далі - основні ліквідні активи). Якщо платіжна організація має постійний доступ до кредиту в центральному банку, то вона має право враховувати його під час встановлення відповідності вимогам щодо забезпечення мінімального обсягу необхідних ліквідних активів за умови наявності в платіжної організації забезпечення, яке може бути прийняте цим центральним банком (або інших потенційних угод із центральним банком). Усі основні ліквідні активи повинні бути доступними у будь-який момент часу | 7.4.1. Розкрити інформацію щодо складу та обсягу основних ліквідних активів, які має у своєму розпорядженні платіжна організація у кожній відповідній валюті. Яким чином та в який термін ці ліквідні активи можуть стати доступними для платіжної організації? 7.4.2. Описати механізми, що узгоджені та використовуються платіжною організацією для конвертації активів, прийнятих у забезпечення, у готівкові кошти з можливістю негайного їх використання. Яким чином платіжна організація може підтвердити, що зазначені механізми матимуть високу надійність у надзвичайній ситуації? Чи були виявлені платіжною організацією будь-які потенційні перешкоди щодо доступу до своїх ліквідних активів, якщо так, то які саме? 7.4.3. Якщо платіжна організація має постійний доступ до кредиту центрального банку, у якому обсязі потенційно можуть бути залучені кошти з метою відповідності вимогам щодо наявності мінімальних ліквідних активів у відповідних валютах? 7.4.4. Чи є достатнім обсяг доступних основних ліквідних активів у кожній відповідній валюті для забезпечення здійснення своєчасних розрахунків, чим це підтверджується? | Пункт 4 та підпункт 1 пункту 11 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 7.5. Платіжна організація має право доповнювати основні ліквідні активи, перелічені в пункті 7.4, додатковими активами, що можуть потенційно бути легко реалізовані або використані як забезпечення для кредитної лінії, свопа, угоди репо, у тому числі, якщо останні угоди не можуть бути попередньо узгоджені, а їх виконання - підтверджене. У випадку, якщо платіжна організація не має доступу до кредиту центрального банку, вона повинна підтримувати ті активи, які зазвичай приймаються центральним банком як забезпечення. Платіжна організація не повинна розглядати можливість отримання екстреного кредиту центрального банку як частину плану щодо підтримання або поповнення ліквідності | 7.5.1. Розкрити інформацію щодо обсягу та складу додаткових ліквідних активів, які має у своєму розпорядженні платіжна організація. 7.5.2. Яким чином платіжна організація визначає, що додаткові ліквідні ресурси за необхідності будуть реалізовані або прийняті як забезпечення для отримання коштів у необхідній валюті, у тому числі в надзвичайній ситуації? 7.5.3. Яка частка додаткових ліквідних активів відповідає вимогам, установленим Національним банком до активів, які можуть бути прийняті ним у заставу для регулювання ліквідності банків? 7.5.4. У яких випадках платіжна організація використовує додаткові ліквідні активи в доповнення або замість основних ліквідних активів? 7.5.5. Чи відповідає обсяг наявних додаткових та основних ліквідних активів потребам у ліквідності, виявленим під час стрес-тестування для визначення адекватності ліквідних активів відповідно до ключового положення 7.8? | Пункт 4 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 7.6. Платіжна організація повинна надавати постачальникам ліквідності (як учасникам платіжної системи, так і третім особам) достатньо інформації для управління ризиком ліквідності, на який вони наражаються, установити механізм контролю здатності постачальників ліквідності виконувати покладені на них зобов'язання та управляти ризиком ліквідності та регулярно його здійснювати. Під час цього контролю може враховуватися потенційний доступ постачальника ліквідності до кредиту в центральному банку. Платіжна організація повинна регулярно здійснювати тестування процедур оцінки ліквідності активів та постачальників ліквідності | 7.6.1. Чи залучає платіжна організація кошти учасників платіжної системи чи інших постачальників ліквідності для забезпечення достатності основних ліквідних активів? Якщо так, то хто є постачальниками ліквідності? Чи визначає платіжна організація, що кожен потенційний постачальник ліквідності має достатньо інформації для розуміння та управління супутнім ризиком ліквідності у кожній відповідній валюті, яким чином? 7.6.2. Яким чином платіжна організація встановлює, що кожен із потенційних постачальників ліквідності спроможний виконувати свої зобов'язання у всіх відповідних валютах на постійній основі? 7.6.3. Чи враховує платіжна організація доступ постачальників ліквідності до кредиту центрального банку під час оцінки обсягу активів, що можуть бути від них залучені? 7.6.4. Яким чином платіжна організація перевіряє доступність ліквідних активів постачальників ліквідності та з якою періодичністю? | Пункт 4 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 7.7. Платіжна організація, що має доступ до рахунку в Національному банку, а також послуг з виконання платежів та розрахунків та/або послуг, пов'язаних із цінними паперами, що надаються Національним банком, має надавати перевагу їх використанню | 7.7.1. Чи має платіжна організація доступ або право на отримання доступу до рахунків, послуг із виконання платежів та розрахунків та/або послуг, пов'язаних із цінними паперами, що надаються Національним банком (в кожній відповідній валюті)? 7.7.2. Чи використовує платіжна організація доступні їй послуги центральних банків для здійснення платежів і розрахунків та управління ризиком ліквідності, що виникає у кожній відповідній валюті? 7.7.3. Якщо платіжна організація користується іншими послугами, ніж ті, що пропонуються центральним банком та є доступними для неї, чи проаналізовано потенціал для підвищення якості управління ризиком ліквідності шляхом розширення використання послуг центрального банку? 7.7.4. Які перспективи щодо розширення переліку послуг, що надаються центральним банком та є доступними для платіжної організації, визначені нею? | |
| 7.8. Платіжна організація повинна визначити обсяг та на регулярній основі здійснювати аналіз достатності ліквідних активів шляхом стрес-тестування. Платіжна організація повинна встановити прозорі процедури звітування про результати стрес-тестування відповідним органам платіжної організації, уповноваженим на прийняття рішень, та використання цих результатів для оцінки адекватності та коригування своєї системи управління ризиками. Під час проведення стрес-тестування платіжна організація повинна враховувати широкий спектр можливих сценаріїв. У сценаріях повинні враховуватися та передбачатися пікові значення історичної зміни цін (на фінансові інструменти, заставу тощо), ураховуватися зміни інших ринкових факторів, випадки невиконання зобов'язань учасниками в різні періоди часу, проблеми щодо отримання фінансових ресурсів, а також коло можливих стрес-сценаріїв у різноманітних надзвичайних ситуаціях. Сценарії повинні враховувати структуру та особливості функціонування платіжної системи, уключати всіх осіб, що можуть нести ризик ліквідності (розрахункові банки; банки, в яких відкриті рахунки платіжної організації; депозитарні установи; постачальники ліквідності; пов'язані платіжні системи), та, якщо можливо, розроблятися на багатоденний період. Платіжна організація повинна документально підтвердити обсяги та форму ліквідних активів усіх видів та встановити відповідні механізми управління ними | 7.8.1. Яким чином платіжна організація використовує стрес-тестування для визначення необхідного обсягу та перевірки достатності ліквідних активів у кожній відповідній валюті? З якою періодичністю здійснюється стрес-тестування щодо ліквідних активів? 7.8.2. Описати процес звітування щодо результатів стрес-тестування особам, уповноваженим на прийняття рішень у платіжній організації, з метою забезпечення своєчасної оцінки та коригування розміру і складу ліквідних активів платіжної організації та системи управління ризиком ліквідності. 7.8.3. Описати сценарії, що використовуються платіжною організацією для стрес-тестування. Чи враховують вони випадки невиконання зобов'язань учасниками в різні періоди часу, пікові значення історичної зміни цін (на фінансові інструменти, заставу тощо), зміни інших ринкових факторів, проблеми щодо отримання фінансових ресурсів, а також різні надзвичайні ситуації? 7.8.4. Чи враховують сценарії та стрес-тести особливості здійснення платежів та розрахунків у платіжній системі (наприклад, у режимі реального часу або відкладені платежі; з або без гарантії тощо) та ризик ліквідності, який несе безпосередньо платіжна організація та учасники платіжної системи? Якщо так, то яким чином? 7.8.5. Чи враховують сценарії та стрес-тести обсяг та прояв потреб у ліквідних активах та супутні джерела ризиків, що виникають у платіжній системі, з метою своєчасного виконання нею платіжних зобов'язань, ураховуючи те, що окремі особи виконують у платіжній системі кілька функцій? Якщо так, то яким чином? 7.8.6. З якою періодичністю та яким чином платіжна організація оцінює ефективність та відповідність параметрів та припущень, що застосовуються під час стрес-тестування? 7.8.7. Описати процедуру валідації обраної моделі управління ризиком ліквідності, тобто підтвердження її результативності. З якою періодичністю здійснюється підтвердження результативності обраної моделі? 7.8.8. Чи обґрунтовані та визначені механізми управління обсягом та видами ліквідних активів? Якщо так, то якими документами? | Пункт 4 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 7.9. Платіжна організація повинна встановити чіткі правила та процедури, що дозволять їй своєчасно здійснювати розрахунки впродовж операційного дня або впродовж операційного часу одного чи кількох днів у випадку невиконання зобов'язань одним або групою учасників. Ці правила та процедури повинні регулювати непередбачуваний і потенційно непокритий дефіцит ліквідності та мати за мету уникнення відміни невиконаних учасником зобов'язань, відкликання або затримки розрахунку за платіжними зобов'язаннями у день укладення угоди. Ці правила та процедури повинні також встановлювати процес поповнення ліквідних активів, що можуть бути використані у надзвичайній ситуації для забезпечення продовження надійної та ефективної діяльності платіжної системи | 7.9.1. Яким чином правила платіжної системи та встановлені процедури дають змогу платіжній організації своєчасно здійснювати розрахунки впродовж операційного дня у випадку невиконання зобов'язань одним або групою учасників? 7.9.2. Яким чином відповідно до правил платіжної системи та встановлених процедур регулюється непередбачуваний і потенційно непокритий дефіцит ліквідності та уникається відміна невиконаних учасником зобов'язань, відкликання або затримка розрахунку за платіжними зобов'язаннями в день їх виникнення? 7.9.3. Описати правила та процедури, що дають змогу платіжній організації поповнювати ліквідні активи в надзвичайній ситуації. | Підпункти 4 - 8 пункту 2 розділу IX, підпункт 1 пункту 1 розділу XII постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| Принцип 8. Остаточність розрахунків у платіжній системі Платіжна організація повинна забезпечувати остаточність розрахунків у платіжній системі не пізніше кінця дати валютування. Платіжна організація повинна забезпечувати остаточність розрахунків у режимі реального часу або впродовж операційного дня | ||
| 8.1. Платіжна організація повинна чітко визначити у правилах момент остаточності розрахунків | 8.1.1. У який момент розрахунок у платіжній системі вважається остаточним? Чи встановлено момент остаточності розрахунку документально, у якому документі? Яким чином ця інформація представлена для ознайомлення та для кого вона є доступною? 8.1.2. За яких умов розрахунок за зобов'язанням між платіжною організацією та учасниками платіжної системи або між учасниками платіжної системи відповідно до законів України, нормативно-правових актів Національного банку, правил платіжної системи є завершеним? 8.1.3. Чи здійснює платіжна організація юридичну експертизу (або застосовує інші способи) для підтвердження високого ступеня правової визначеності в тому, що остаточність розрахунків буде досягнута в усіх відповідних юрисдикціях, суб'єктом права яких є платіжна система та її учасники? | Підпункти 2 та 3 пункту 5 розділу VI, підпункти 1 та 2 пункту 1, підпункт 1 пункту 2 розділу X, підпункт 1 пункту 1 розділу XII постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 8.2. Платіжна організація повинна забезпечувати остаточність розрахунку не пізніше завершення дати валютування, а перевага повинна надаватися розрахункам упродовж операційного дня та в режимі реального часу з метою зниження розрахункового ризику. Платіжна організація, що здійснює операції на великі суми, повинна розглянути можливість здійснення розрахунків у режимі валових розрахунків у режимі реального часу або з багаторазовим обробленням упродовж дня | 8.2.1. Чи дозволяє побудова платіжної системи забезпечувати остаточність розрахунку на дату валютування? У який спосіб платіжна організація забезпечує остаточність розрахунків не пізніше завершення запланованої дати валютування? 8.2.2. Чи виникали в платіжній системі ситуації виконання зобов'язання пізніше строку, обумовленого правилами платіжної системи, угодами або іншими документами платіжної організації? Якщо так, то за яких умов виникали подібні ситуації? Які заходи були вжиті платіжною організацією з метою подальшого уникнення подібних ситуацій? 8.2.3. Чи забезпечуються в платіжній системі розрахунки в режимі реального часу або до завершення операційного дня? Чи інформує платіжна організація учасників платіжної системи про те, що розрахунок є остаточним, якщо так, то яким чином? 8.2.4. Якщо розрахунки здійснюються періодично, то якою є періодичність оброблення зобов'язань та впродовж якого часу вони обробляються? Яким є порядок дій, якщо учасник платіжної системи не має достатньо коштів на момент розрахунку? Чи включаються ці трансакції в розрахунок у наступному періоді? Якщо так, то яким є статус таких операцій і в який момент настає остаточність розрахунку за ними? Для систем міжбанківських розрахунків, що не забезпечують здійснення розрахунків упродовж операційного дня/у режимі реального часу 8.2.5. Чи розглядала платіжна організація можливість впровадження одного з зазначених режимів, що заважає впровадити зазначений режим розрахунку? | Підпункти 2 та 3 пункту 5 розділу VI, підпункти 1 та 2 пункту 1, підпункт 1 пункту 2 розділу X, підпункт 1 пункту 1 розділу XII постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 8.3. Платіжна організація повинна визначити момент, після настання якого всі неврегульовані зобов'язання не можуть бути відкликані учасником | 8.3.1. У який спосіб платіжна організація встановлює момент, коли документи на переказ/кошти вже не можуть бути відкликані учасником? У який спосіб платіжна організація не допускає одностороннього відкликання прийнятих, але необроблених документів на переказ після визначеного моменту? 8.3.2. За яких умов може бути відкликаний документ на переказ, прийнятий платіжною системою/кошти після моменту, зазначеного в пункті 8.3.1 (наприклад, якщо переказ поставлено в чергу)? Хто має право відкликати документ на переказ/кошти? Описати процедуру та порядок відкликання документів на переказ. 8.3.3. За яких умов платіжна організація допускає подовження строку можливості відкликання документів на переказ/коштів? 8.3.4. Якими документами визначена інформація, зазначена в пунктах 8.3.1 - 8.3.3, та для кого вона є доступною? | Підпункти 2 та 3 пункту 5 розділу VI, підпункти 1 та 2 пункту 1, підпункт 1 пункту 2 розділу X, підпункт 1 пункту 1 розділу XII постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| Принцип 9. Організація грошових розрахунків у платіжній системі Платіжна організація, якщо це не суперечить законодавству, повинна здійснювати розрахунки в коштах, розміщених на рахунках у центральному банку. Якщо розрахунки здійснюються у коштах, розміщених на рахунках не в центральному банку, то платіжна організація повинна мінімізувати та контролювати кредитний ризик та ризик ліквідності, що виникає внаслідок зв'язків із розрахунковим банком або самостійного виконання розрахунків | ||
| 9.1. Платіжна організація в тих випадках, коли це можливо та доцільно, повинна здійснювати розрахунки в коштах, розміщених на рахунку в центральному банку для уникнення кредитного ризику та ризику ліквідності | 9.1.1. Хто виконує функцію розрахункового банку в платіжній системі? У який спосіб організовані розрахунки в платіжній системі? Якщо платіжна система забезпечує здійснення розрахунків у різних валютах, то як організовано розрахунки у кожній валюті? 9.1.2. Якщо платіжна організація не здійснює розрахунки через рахунок у Національному банку, то зазначте причини | |
| 9.2. Якщо платіжна організація не здійснює розрахунки через центральний банк, вона повинна здійснювати розрахунки безризиковими активами або активами з низьким кредитним ризиком та ризиком ліквідності | Для платіжних систем, розрахунки в яких здійснюються платіжною організацією самостійно або через розрахунковий банк (крім Національного банку) 9.2.1. Яким чином платіжна організація здійснює оцінку кредитного ризику та ризику ліквідності активів, що використовуються для розрахунків? 9.2.2. Якщо розрахунки в платіжній системі здійснюються через розрахунковий банк, то зазначити вимоги, установлені платіжною організацією до розрахункового банку. Якими документами визначена ця інформація? | Підпункт 2 пункту 2 розділу X постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 9.3. Якщо платіжна організація здійснює розрахунки через розрахунковий банк (крім центрального банку), вона повинна здійснювати моніторинг, управління та обмеження свого кредитного ризику та ризику ліквідності, на який її наражає розрахунковий банк. Розрахунковий банк повинен бути об'єктом регулювання та банківського нагляду, бути платоспроможним, відповідати нормативам достатності та адекватності капіталу, мати доступ до ліквідності та необхідну операційну спроможність. Платіжна організація повинна встановити вимоги до розрахункового банку і контролювати їх дотримання. Платіжна організація також повинна здійснювати моніторинг та управління концентрацією кредитного ризику та ризику ліквідності, що створюються розрахунковим банком | Для платіжних систем, розрахунки в яких здійснюються через розрахунковий банк (крім Національного банку) 9.3.1. У який спосіб та з якою періодичністю платіжна організація перевіряє дотримання розрахунковим банком вимог, установлених до нього платіжною організацією? 9.3.2. Яким чином платіжна організація здійснює моніторинг, управління та обмеження кредитного ризику та ризику ліквідності, на який її наражає розрахунковий банк? Чи здійснює платіжна організація та в який спосіб моніторинг та управління концентрацією поточного та майбутнього кредитного ризику та ризику ліквідності, на який вона наражається в результаті такої взаємодії? 9.3.3. Чи оцінює платіжна організація та в який спосіб потенційні збитки та дефіцит ліквідності у випадку неплатоспроможності розрахункового банку? | Пункт 10 розділу IX, підпункт 2 пункту 1 розділу X постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 9.4. Платіжна організація, що здійснює розрахунки самостійно, повинна мінімізувати і контролювати свій кредитний ризик та ризик ліквідності | Для платіжних систем, розрахунки в яких здійснюються платіжною організацією самостійно 9.4.1. У який спосіб платіжна організація мінімізує та контролює кредитний ризик і ризик ліквідності? | Пункт 1 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 9.5. Угоди платіжної організації з розрахунковим банком повинні чітко визначати момент остаточності розрахунків та здійснення розрахунку не пізніше кінця дня, в який переказ був ініційований | Для платіжних систем, розрахунки в яких здійснюються через розрахунковий банк (крім Національного банку) 9.5.1. У який спосіб із розрахунковим банком обумовлено строк здійснення остаточного розрахунку та те, що розрахунки, які здійснюються ним, є остаточними? 9.5.2. Чи завершується переказ коштів через розрахунковий банк не пізніше завершення дня, у який він був ініційований? Якщо ні, то зазначте причини. Чи завершується переказ коштів до кінця операційного дня? Якщо ні, то зазначте причини | Пункт 3 розділу X постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| Принцип 10. Управління ризиками, пов'язаними з фактичною поставкою Не застосовується до платіжних систем | ||
| Принцип 11. Центральні депозитарії цінних паперів Не застосовується до платіжних систем | ||
| Принцип 12. Обмін активами в платіжній системі Застосовується до платіжних систем, що здійснюють (або беруть участь у) розрахунки(ах) за двома взаємозалежними зобов'язаннями (наприклад, поставка цінних паперів проти оплати або розрахунок за операціями з купівлі-продажу валюти однієї країни на валюту іншої країни) Платіжна організація повинна мінімізувати ризик втрати основної суми операції (який виникає, наприклад, коли цінні папери вже доставлені, а оплата за них ще не здійснена) шляхом здійснення остаточного розрахунку за одним із зобов'язань лише після остаточного розрахунку за іншим | ||
| 12.1. Платіжна організація, що здійснює розрахунки за двома взаємозалежними зобов'язаннями, повинна мінімізувати ризик втрати основної суми операції шляхом забезпечення здійснення остаточного розрахунку за одним із зобов'язань виключно після остаточного розрахунку за іншим незалежно від того, який режим розрахунків застосовується в платіжній системі - валових розрахунків чи відкладених нетто-розрахунків | 12.1.1. У якому режимі здійснюються розрахунки за взаємозалежними зобов'язаннями - валових розрахунків чи відкладених нетто-розрахунків? 12.1.2. У який спосіб правова основа, програмно-технічні засоби та система управління ризиками мінімізують ризик втрати основної суми операції? Якими процедурами забезпечується здійснення остаточного розрахунку за одним із зобов'язань лише після остаточного розрахунку за іншим? 12.1.3. Чи є момент остаточності розрахунку за двома взаємозалежними зобов'язаннями одночасним? Якщо ні, то в який момент розрахунок стає безвідкличним і безумовним за кожним із цих зобов'язань? Якими документами визначена ця інформація? Яким чином активи, за якими не завершено розрахунок, захищені від третіх осіб (наприклад, інших кредиторів, податкових органів тощо)? | |
| Принцип 13. Правила та процедури, що належать до випадків невиконання зобов'язань учасником платіжної системи Платіжна організація повинна встановити ефективні та чітко визначені процедури і порядок дій у разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи. Ці правила та процедури повинні забезпечувати можливість ужиття своєчасних заходів платіжною організацією щодо обмеження втрат і вирішення проблем із ліквідністю для продовження виконання платіжною організацією покладених на неї обов'язків щодо діяльності платіжної системи | ||
| 13.1. Платіжна організація повинна встановити правила та процедури дій і порядок поповнення ресурсів, що забезпечать продовження виконання платіжною організацією, покладених на неї обов'язків щодо діяльності платіжної системи, у разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи | 13.1.1. Зазначити умови (критерії), за яких зобов'язання вважається невиконаним учасником платіжної системи, та/або учасник платіжної системи визнається платіжною організацією таким, що не може продовжувати виконувати зобов'язання у платіжній системі (як із фінансових, так і з операційних причин). Які методи виявлення випадків невиконання зобов'язань учасниками платіжної системи/неможливості продовжувати виконувати зобов'язання в платіжній системі використовуються платіжною організацією? Описати порядок прийняття рішення платіжною організацією про невиконання зобов'язання учасником платіжної системи. Якими документами визначена ця інформація? 13.1.2. Описати: порядок дій у разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи; процеси (рішення та дії), що здійснюються автоматизовано в разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи та приклади тих рішень, що приймаються залежно від ситуації визначеними особами (у рамках діючого правового поля); зміни, що вносяться до встановленого порядку здійснення розрахунків у разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи; порядок управління трансакцією на різних етапах оброблення; дії платіжної організації, спрямовані на реалізацію трансакцій, які не можуть бути виконані внаслідок невиконання зобов'язань учасником платіжної системи; функції, обов'язки та відповідальність різних сторін, уключаючи інших учасників платіжної системи в разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи; інші процедури, що застосовуються в разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи. Якими документами визначена ця інформація? 13.1.3. Яким чином правила та процедури, передбачені платіжною організацією, дозволяють їй швидко використати фінансові ресурси, передбачені на покриття втрат та підтримання ліквідності, у разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи? 13.1.4. Описати порядок використання та правила і процедури поповнення ресурсів у разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи. Якими документами визначена ця інформація? | Підпункти 1 - 4 пункту 2 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 13.2. Платіжна організація повинна бути підготовлена до реалізації правил та процедур управління у випадку невиконання зобов'язань учасником платіжної системи, включаючи прийняття ситуативних рішень визначеними особами (у рамках діючого правового поля) | 13.2.1. Які засоби комунікації з заінтересованими особами має платіжна організація? 13.2.2. Описати розподіл відповідальності та обов'язків щодо вирішення проблем, пов'язаних із невиконанням зобов'язань учасником платіжної системи, а також порядок дій у випадку такої ситуації. Якими документами визначена ця інформація та з якою періодичністю вона переглядається? | Підпункти 2 - 4 пункту 2 розділу IX, підпункти 4 - 6 пункту 1, пункт 5 розділу XI постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 13.3. Платіжна організація повинна оприлюднювати ключові аспекти правил та процедур, що належать до невиконання зобов'язань учасником платіжної системи | 13.3.1. Чи оприлюднює або надає учасникам платіжної системи платіжна організація інформацію щодо: умов, за яких зобов'язання учасника вважається невиконаним; посадових осіб або керівних органів платіжної організації, які мають право приймати рішення в разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи; механізму забезпечення виконання зобов'язань учасника платіжної системи, який не може самостійно їх виконати, перед іншими учасниками платіжної системи та користувачами послуг платіжної системи? Яким чином оприлюднюється або надається ця інформація? | Підпункт 9 пункту 1 розділу XIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 13.4. Платіжна організація повинна мінімум раз на рік та після внесення суттєвих змін до правил платіжної системи здійснювати тестування та перегляд процедур і правил, що відносяться до невиконання зобов'язань учасником платіжної системи, та залучати до цього процесу учасників платіжної системи й інших заінтересованих осіб | 13.4.1. Чи здійснює платіжна організація тестування та перегляд процедур, що здійснюються в разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи? Якщо так, то надати інформацію щодо: періодичності проведення таких тестувань та переглядів; відповідальних за здійснення тестування та перегляду (зазначити посаду або назву підрозділу); опису сценаріїв потенційного невиконання зобов'язань учасником платіжної системи, які передбачають ці тести; залучення учасників та інших заінтересованих осіб для тестування та перегляду процедур, що здійснюються в разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи; подальшого використання результатів таких тестів платіжною організацією; доведення результатів тестів до відома керівних органів, особи(іб) та/або підрозділу(ів), відповідальної(их) за управління ризиками | |
| Принцип 14. Сегрегація та портативність Не застосовується до платіжних систем | ||
| Принцип 15. Управління загальним комерційним ризиком у платіжній системі Застосовується до платіжних систем, що наражаються на загальний комерційний ризик Платіжна організація повинна виявляти, здійснювати моніторинг та управління загальним комерційним ризиком та підтримувати в наявності чисті ліквідні активи, що фінансуються за рахунок власного капіталу (наприклад, прості акції, відкриті резерви, нерозподілений прибуток тощо), у достатньому для покриття потенційних загальних збитків від комерційної діяльності обсязі, щоб забезпечити продовження виконання здійснення/надання критичних операцій/послуг платіжної системи, відновлення та/або впорядкованого згортання діяльності платіжної системи, якщо платіжна організація зазнає цих збитків | ||
| 15.1. Платіжна організація повинна встановити чітку систему моніторингу та управління загальним комерційним ризиком, включаючи втрати від недосконалої реалізації стратегії, направленої на забезпечення конкурентних переваг платіжної системи, невиправдано високих операційних витрат тощо | 15.1.1. У які способи платіжна організація виявляє загрози, що можуть спричинити виникнення загального комерційного ризику та їх джерела? Зазначити джерела загального комерційного ризику, який виявлено платіжною організацією. 15.1.2. Яким чином платіжна організація виявляє, здійснює кількісну оцінку, моніторинг та управління своїм загальним комерційним ризиком? Чи враховує та у який спосіб ураховує платіжна організація під час оцінки загального комерційного ризику його потенційний вплив на грошові потоки та капітал платіжної організації? | Підпункт 2 пункту 1, підпункт 1 та 2 пункту 2, пункт 3 розділу VII, пункт 1 та 9 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 15.2. Платіжна організація повинна підтримувати в наявності чисті ліквідні активи, що фінансуються за рахунок власного капіталу платіжної організації у достатньому для продовження безперервного виконання операцій та надання послуг у разі виникнення втрат від загального комерційного ризику. Розмір необхідних чистих ліквідних активів, що фінансуються за рахунок власного капіталу, повинен визначатися відповідно до загального профілю ризику платіжної системи та тривалості часу, необхідного для реалізації заходів щодо відновлення здійснення/надання критичних операцій/послуг платіжної системи або впорядкованого згортання діяльності платіжної системи | 15.2.1. Чи підтримує платіжна організація чисті ліквідні активи, що фінансуються за рахунок власного капіталу платіжної організації, в обсязі, достатньому для забезпечення продовження виконання операцій та надання послуг на постійній основі, у тому числі в разі виникнення збитків? 15.2.2. Описати методи та процедури обчислення платіжною організацією обсягу чистих ліквідних активів, що фінансуються за рахунок власного капіталу, необхідних для покриття свого загального комерційного ризику. Яким чином платіжна організація встановлює тривалість та супутні операційні витрати на відновлення здійснення/надання критичних операцій/послуг платіжної системи або впорядковане згортання діяльності платіжної системи? | |
| 15.3. Платіжна організація повинна розробити та затвердити життєздатний план відновлення та впорядкованого згортання діяльності платіжної системи та мати достатні для його реалізації чисті ліквідні активи. Як мінімум платіжна організація повинна підтримувати у наявності чисті ліквідні активи у розмірі, не меншому за суму операційних витрат впродовж останніх шести місяців. Ці активи повинні доповнювати ресурси, що утримуються для покриття витрат, що виникають у разі невиконання зобов'язання учасником платіжної системи, та інших фінансових ризиків. Капітал, що підтримується платіжною організацією для відповідності іншим міжнародним стандартам/нормативам достатності та адекватності капіталу, а також щодо управління ризиками, може враховуватися у випадках, якщо це необхідно та доцільно з метою уникнення дублювання вимог щодо достатності капіталу | 15.3.1. Чи розроблено платіжною організацією стратегію (план) відновлення здійснення/надання критичних операцій/послуг платіжної системи та впорядкованого згортання діяльності платіжної системи? Якщо так, то яким(и) документом(ами) вона визначена? Чи передбачені в плані операційні, технічні або інші вимоги до учасників платіжної системи, дотримання яких забезпечить надання/отримання ними послуг платіжної системи під час або після реалізації заходів щодо відновлення діяльності? 15.3.2. Який обсяг чистих ліквідних активів, що фінансуються за рахунок власного капіталу, підтримує платіжна організація для реалізації плану щодо відновлення та впорядкованого згортання здійснення/надання критичних операцій/послуг платіжної системи? Яким чином платіжна організація визначає достатність цих активів? 15.3.3. Чи відмежовані ресурси, призначені для покриття загального комерційного ризику та витрат, пов'язаних із ним, від ресурсів, призначених для покриття збитків у результаті невиконання зобов'язань учасниками та інших фінансових ризиків? 15.3.4. Чи враховує платіжна організація під час розрахунку розміру активів, необхідних для покриття загального комерційного ризику, власний капітал, що підтримується для відповідності іншим міжнародним стандартам/нормативам достатності та адекватності капіталу, а також щодо управління ризиками? Якщо так, то уточнити, на виконання яких саме стандартів та в якому розмірі? | Підпункт 1 пункту 1 розділу XI постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 15.4. Активи, що підтримуються платіжною організацією для покриття загального комерційного ризику, повинні мати достатню ліквідність для покриття поточних та прогнозних операційних витрат у рамках різних сценаріїв, у тому числі у несприятливих ринкових умовах | 15.4.1. Описати структуру чистих ліквідних активів, що фінансуються за рахунок власного капіталу. Яким чином платіжна організація планує в разі необхідності конвертувати ці активи у готівкові кошти з найменшими втратами за несприятливих умов на ринку? 15.4.2. Чи здійснює платіжна організація регулярну оцінку якості та ліквідності чистих ліквідних активів, що фінансуються за рахунок власного капіталу, для покриття своїх поточних та потенційних операційних витрат у рамках різних сценаріїв, у тому числі за несприятливих умов на ринку? Якщо так, то як здійснюється така оцінка? | |
| 15.5. Платіжна організація повинна підтримувати дієвий план залучення додаткового власного капіталу на випадок, якщо розмір її власного капіталу наблизиться або стане нижчим за встановлений мінімум? Цей план повинен бути затверджений керівним органом платіжної організації та регулярно оновлюватися | 15.5.1. Чи визначено платіжною організацією план залучення додаткового власного капіталу? Розкрити основні положення плану щодо випадку, коли розмір власного капіталу наблизиться до встановленого мінімуму або стане нижчим за нього. 15.5.2. З якою періодичністю переглядається та оновлюється план поповнення власного капіталу? 15.5.3 Розкрити функції керівного органу платіжної організації щодо перегляду та затвердження плану залучення додаткового власного капіталу в разі необхідності | |
| Принцип 16. Управління депозитарним та інвестиційним ризиками в платіжній системі Застосовується до платіжних систем, платіжні організації яких інвестують та/або передають на зберігання іншим юридичним особам свої фінансові активи та/або активи учасників платіжної системи Платіжна організація повинна забезпечувати безпеку своїх власних активів та переданих їй активів своїх учасників і мінімізувати ризик їх втрати або несвоєчасного доступу до них. Платіжна організація повинна інвестувати у фінансові інструменти з мінімальним кредитним, ринковим ризиками та ризиком ліквідності | ||
| 16.1. Платіжна організація повинна передавати свої активи та активи, отримані від учасників, виключно особам, які є об'єктами регулювання та нагляду, мають чітку облікову практику, відповідні умови зберігання та системи внутрішнього контролю, що забезпечують повний захист цих активів | 16.1.1. Якщо платіжна організація передає на зберігання власні активи або активи своїх учасників, за якими критеріями обираються особи, яким вони можуть бути передані? Чи включають ці критерії такі: особи є об'єктом регулювання та нагляду з боку відповідних органів державної влади; наявність та реалізація чіткої облікової політики; умови зберігання; наявність системи внутрішнього контролю? 16.1.2. У який спосіб та з якою періодичністю платіжна організація контролює, чи відповідає особа, якій передаються на зберігання активи, встановленим платіжною організацією критеріям та впевнюється в тому, що обрані організації мають чітку облікову практику, процедури безпечного зберігання та системи внутрішнього контролю, котрі забезпечують повний захист активів платіжної організації та її учасників? | Підпункт 2 пункту 1, підпункти 1 та 2 пункту 2, пункт 3 розділу VII постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 16.2. Платіжна організація повинна мати доступ до своїх активів та активів, отриманих від учасників тоді, коли це необхідно | 16.2.1. У який спосіб платіжна організація визначає, що вона має надійну правову базу для примусової реалізації своїх прав та прав учасників платіжної системи на активи, передані на зберігання іншій організації? 16.2.2. У який спосіб платіжна організація забезпечує негайний доступ до активів, у тому числі цінних паперів, що передаються на зберігання особам, які здійснюють діяльність в іншому часовому поясі або іншій юрисдикції, у випадку невиконання зобов'язання учасником? | Підпункт 2 пункту 1, підпункти 1 та 2 пункту 2, пункт 3 розділу VII постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 16.3. Платіжна організація повинна оцінювати та аналізувати ризики, пов'язані з організаціями, яким передаються на зберігання активи платіжної організації та її учасників, враховуючи взаємозв'язки з кожною з них | 16.3.1. Які методи використовує платіжна організація для оцінки та аналізу ризиків, пов'язаних з особами, яким передаються на зберігання активи платіжної організації та її учасників? Яким чином під час управління цими ризиками платіжна організація враховує взаємозв'язки з кожною особою, якій передаються на зберігання активи, у тому числі щодо осіб, які виконують у платіжній системі кілька функцій (наприклад, учасника, розрахункового банку та постачальника ліквідності)? Чи диверсифікує платіжна організація ризики шляхом передачі на зберігання активів більше ніж одній особі? Яким чином платіжна організація здійснює моніторинг концентрації ризиків, пов'язаних з особами, яким передаються на зберігання активи платіжної організації та її учасників? | Підпункт 2 пункту 1, підпункти 1 та 2 пункту 2, пункт 3 розділу VII постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 16.4. Довготермінові завдання інвестиційної діяльності платіжної організації та вибір найефективніших шляхів їх досягнення (інвестиційна стратегія) повинні узгоджуватися із загальною стратегією управління ризиками та повністю доводитися до відома учасників, а інвестиції повинні забезпечуватися або складатися з вимог до високонадійних дебіторів. Інвестиції повинні характеризуватися можливістю бути швидко погашеними з мінімальними втратами (або без втрати) у ціні | 16.4.1. Описати інвестиційну стратегію платіжної організації. Чи узгоджує платіжна організація інвестиційну стратегію з загальною стратегією управління ризиками та яким чином? У який спосіб і кому розкривається інформація щодо інвестиційної стратегії? 16.4.2. Яким чином платіжна організація підтверджує, що її інвестиції забезпечуються або складаються з вимог до високонадійних дебіторів? 16.4.3. У який спосіб платіжна організація визначає сукупний ризик, пов'язаний з окремими дебіторами, під час вибору напрямів інвестування? Чи встановлені ліміти для уникнення концентрації кредитного ризику щодо окремих інвестицій та яких саме? 16.4.4. Чи інвестує платіжна організація активи учасників у цінні папери прямих та/або непрямих учасників? Якщо так, зазначити, яких саме. 16.4.5. Яким чином платіжна організація підтверджує, що інвестиції можуть бути швидко погашені з мінімальними втратами (або без втрати) у ціні? | Пункт 7 розділу IX постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| Принцип 17. Управління операційним ризиком у платіжній системі Платіжна організація повинна виявляти всі існуючі внутрішні та зовнішні джерела операційного ризику та знижувати їх вплив шляхом використання належних систем, політики та процедур виявлення, моніторингу, контролю та управління операційним ризиком. Побудова платіжної системи повинна забезпечувати високий ступінь безпеки, операційної надійності та адекватну пропускну спроможність. Управління забезпеченням безперервності діяльності платіжної системи повинно бути спрямоване на своєчасне відновлення операцій та виконання зобов'язань платіжною організацією, в тому числі у випадку масштабної надзвичайної ситуації | ||
| 17.1. Платіжна організація повинна мати затверджену систему, політику та процедури виявлення, моніторингу, контролю та управління операційним ризиком | 17.1.1. У які способи платіжна організація виявляє загрози, що можуть спричинити виникнення операційного ризику, і його внутрішні та зовнішні джерела? Зазначити внутрішні та зовнішні джерела операційного ризику, які виявлено платіжною організацією. Які з виявлених джерел ризиків можуть призвести до порушення безперервності діяльності платіжної системи? 17.1.2. Описати систему, політику та процедури, що використовуються платіжною організацією для моніторингу та управління виявленими операційними ризиками. Якими документами визначена ця інформація? 17.1.3. Яким чином платіжна організація підтверджує належне виконання операційних процедур? Чи враховуються платіжною організацією відповідні міжнародні, національні та галузеві стандарти управління операційним ризиком? Якщо так, уточнити, які саме. 17.1.4. Описати політику найму, навчання та утримання кваліфікованого персоналу платіжної організації. У разі наявності високої плинності кадрів яким чином платіжна організація пом'якшує її наслідки та знижує ризики, пов'язані зі зміною осіб, які обіймають ключові посади? Які заходи, направлені на запобігання шахрайству з боку персоналу, передбачені політикою управління персоналом та управління ризиками? 17.1.5. Яким чином платіжна організація платіжної системи контролює та знижує під час суттєвих змін, що відбуваються в платіжній організації, та реалізації нею масштабних проектів, ризик їх негативного впливу на безперервність діяльності платіжної системи? | Підпункт 4 пункту 1, підпункти 1 та 2 пункту 2, пункт 3 розділу VII, підпункт 9 пункту 1 розділу XI, підпункти 1 - 8 пункту 1, підпункти 1 та 2 пункту 2 розділу XII постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 17.2. Керівні органи платіжної організації повинні чітко розподілити та визначити обов'язки й відповідальність щодо управління операційним ризиком і затвердити систему управління операційним ризиком. Система управління операційним ризиком, операційна політика, процедури та засоби контролю повинні регулярно і після суттєвих змін переглядатися, перевірятися та проходити тестування | 17.2.1. Хто відповідає (вказати посаду та/або назву структурного підрозділу) та якими є обов'язки і відповідальність щодо управління операційним ризиком? 17.2.2. Чи здійснюється керівними органами платіжної організації перегляд та затвердження системи управління операційним ризиком, з якою періодичністю? 17.2.3. Описати процедури перегляду і тестування платіжною організацією системи управління операційним ризиком. З якою періодичністю платіжна організація здійснює її перегляд та тестування, в тому числі із залученням учасників платіжної системи? 17.2.4. Чи підлягає система управління операційним ризиком у платіжній системі зовнішньому аудиту? | Підпункт 4 пункту 1 розділу V постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 17.3. Платіжна організація повинна мати чітко визначені цілі щодо операційної надійності та політики, розроблені для досягнення поставлених цілей | 17.3.1. Розкрити кількісні та якісні цілі платіжної організації щодо операційної надійності платіжної системи (у тому числі щодо експлуатаційних характеристик та очікуваного рівня обслуговування). У яких документах вони визначені? 17.3.2. Яким чином досягнення зазначених у пункті 17.3.1 цілей забезпечує високий ступінь операційної надійності діяльності платіжної системи? 17.3.3. Описати політику, розроблену для досягнення поставлених цілей операційної надійності, що гарантують вжиття платіжною організацією у разі потреби необхідних заходів | Підпункти 1 та 2 розділу V постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 17.4. Платіжна організація повинна забезпечити у надзвичайних ситуаціях надання послуг у платіжній системі на рівні, не нижчому, ніж визначені нею планові показники операційної діяльності | 17.4.1. Описати процедуру та періодичність перегляду і тестування платіжною організацією спроможності надавати платіжною системою послуг у платіжній системі на рівні, не нижчому, ніж планові показники діяльності у надзвичайній ситуації. 17.4.2. У який спосіб урегульовуються ситуації, в яких операційна спроможність платіжної системи може бути недостатньою? | Підпункт 8 пункту 1, підпункт 2 пункту 2 розділу XII постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 17.5. Платіжна організація повинна мати політику фізичної та інформаційної безпеки, що враховує всі потенційні загрози | 17.5.1. Яким чином платіжна організація знижує загрози фізичній та інформаційній безпеці, в тому числі під час суттєвих змін, що відбуваються у платіжній організації, та реалізації нею масштабних проектів? 17.5.2. Чи враховують політика та процеси, описані у пункті 17.5.1, відповідні міжнародні, національні та галузеві стандарти забезпечення фізичної безпеки? Якщо так, вказати які саме стандарти та яким чином | Підпункти 2 - 6, 9, 14 пункту 1, пункт 12 розділу XI постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 17.6. Платіжна організація повинна мати план заходів із забезпечення безперервності діяльності платіжної системи (далі - План заходів), що містить потенційні внутрішні та зовнішні загрози для діяльності платіжної системи. План заходів повинен передбачати використання резервної робочої зони та забезпечувати, щоб критичні комп'ютерні системи відновлювали діяльність впродовж двох годин після настання надзвичайної ситуації. План заходів повинен передбачати можливість завершення платіжною системою розрахунків до закінчення дня, коли відбулося порушення в роботі, навіть у надзвичайній ситуації. Платіжна організація повинна регулярно тестувати передбачені планом механізми | 17.6.1. Описати цілі, політику та процедури, зазначені в Плані заходів, що дають змогу швидко та своєчасно відновити діяльність платіжної системи і здійснення/надання платіжною системою критичних операцій/послуг після широкомасштабних надзвичайних ситуацій та порушень. 17.6.2. Яким чином відповідно до Плану заходів: забезпечено відновлення безперервності діяльності та роботи комп'ютерних систем упродовж двох годин після настання надзвичайних подій, що викликали порушення безперервності діяльності платіжної системи; передбачається завершення платіжною системою розрахунків до кінця дня, у який відбулося порушення безперервності діяльності, в тому числі у надзвичайній ситуації? 17.6.3. Яким чином платіжна організація забезпечує своєчасне визначення статусу всіх трансакцій у разі порушення діяльності платіжної системи; якими є процедури врегулювання ситуації в разі втрати даних (наприклад, звірка даних з учасниками платіжної системи або третьою стороною)? Якими документами визначена ця інформація? 17.6.4. Яким чином процедури управління в разі надзвичайної ситуації забезпечують ефективну комунікацію в платіжній системі та із зовнішніми заінтересованими особами? 17.6.5. Описати порядок використання резервної робочої зони (у тому числі забезпечення резервної робочої зони достатніми ресурсами, функціональністю та необхідним персоналом). Наскільки географічно віддалена резервна робоча зона від основної робочої зони? Чи є профіль ризику резервної робочої зони відмінним від профілю ризику основної робочої зони? 17.6.6. Чи розглядала платіжна організація альтернативні механізми (такі як ручні або паперові процедури обробки тощо), що дають змогу здійснювати обробку термінових трансакцій у надзвичайних ситуаціях? Якщо так, то які саме? 17.6.7. У який спосіб та з якою періодичністю платіжною організацією переглядаються і тестуються План заходів, у тому числі механізми забезпечення безперервності діяльності платіжної системи, порядок дій у надзвичайних ситуаціях? 17.6.8. Чи залучаються до перегляду і тестування Плану заходів учасники платіжної системи, оператори послуг платіжної інфраструктури та інші заінтересовані особи? З якою періодичністю та яким чином вони залучаються до перегляду і тестування зазначених заходів? | Пункти 1 - 7, 10, 11, 13 розділу XI, підпункти 1 - 7 пункту 1, підпункт 1 пункту 2 розділу XII постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 17.7. Платіжна організація повинна виявляти, здійснювати моніторинг та управління операційними ризиками, що створюють для реалізації платіжною системою операцій та надання послуг учасники платіжної системи, постачальники послуг платіжної інфраструктури, комунальні служби тощо. Платіжна організація повинна здійснювати моніторинг та управління ризиками, на які під час здійснення/надання платіжною системою операцій/послуг наражаються інші особи | 17.7.1. Які ризики для здійснення/надання платіжною системою операцій/послуг, на які її наражають учасники платіжної системи, інші платіжні системи, системи розрахунків, центральний депозитарій цінних паперів, оператори послуг платіжної інфраструктури, комунальні служби тощо, виявлені платіжною організацією? Чи здійснює платіжна організація моніторинг та управління цими ризиками, якщо так, то яким чином? 17.7.2. Чи виявляє, знижує та здійснює моніторинг ризиків платіжна організація, на які її наражають інші особи, та на які вона наражає інших осіб під час здійснення/надання платіжною системою операцій/послуг, та яким чином? 17.7.3. Чи координує платіжна організація заходи щодо забезпечення безперервності діяльності з іншими особами, з якими пов'язана її діяльність (наприклад, із платіжними системами, системами розрахунків, центральним депозитарієм цінних паперів тощо)? Для платіжних систем, платіжні організації яких користуються послугами операторів послуг платіжної інфраструктури, що є критичними для здійснення/надання платіжною системою критичних операцій/послуг 17.7.4. Яким чином платіжна організація забезпечує доступність, надійність та відповідність операцій/послуг операторів послуг платіжної інфраструктури тим самим вимогам, що встановлені до платіжної організації? | Пункти 8, 9, 12 розділу XI постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| Принцип 18. Вимоги щодо доступу та участі у платіжній системі Платіжна організація повинна мати об'єктивні, ризик-орієнтовані критерії участі в платіжній системі, що забезпечують рівний та відкритий доступ до платіжної системи та є публічно доступними | ||
| 18.1. Платіжна організація повинна надавати рівний та відкритий доступ до своїх послуг прямим учасникам та, якщо це доцільно, непрямим учасникам та іншим платіжним системам, системам розрахунків, центральному депозитарію цінних паперів, який базується на обґрунтованих ризик-орієнтованих вимогах щодо участі | 18.1.1. Розкрити критерії та вимоги щодо участі в платіжній системі (у тому числі технічні, фінансові, юридичні). Якими документами визначена ця інформація? 18.1.2. Яким чином зазначені в пункті 18.1.1 критерії та вимоги дають змогу забезпечити рівний та відкритий доступ до послуг, що надаються платіжною системою прямим і непрямим учасникам, іншим платіжним системам, системам розрахунків та центральному депозитарію цінних паперів, а також ураховують ризики? | Пункт 9.2.1 Закону про платіжні системи; пункти 1 - 3 розділу VI постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 18.2. Вимоги щодо участі у платіжній системі повинні бути обґрунтованими з точки зору безпеки й ефективності діяльності платіжної системи та ринків, які вона обслуговує, повинні враховувати ризики, на які наражається платіжна система в ході діяльності, та оприлюднюватися. Платіжна організація повинна встановити такі умови участі, що передбачають мінімальне обмеження доступу до платіжної системи з дотриманням встановлених вимог щодо управління ризиками у платіжній системі | 18.2.1. Яким чином вимоги щодо участі в платіжній системі обґрунтовані з точки зору безпеки й ефективності діяльності платіжної системи й ринків, які вона обслуговує, та враховують ризики, з якими пов'язана діяльність платіжної системи? 18.2.2. Чи є серед вимог щодо участі в платіжній системі вимоги не обґрунтовані з точки зору управління ризиками в платіжній системі, але вимагаються відповідно до законодавчо встановлених норм? Якщо так, зазначити ці вимоги. 18.2.3. Чи встановлені платіжною організацією будь-які особливі вимоги до визначених нею категорій учасників або окремих учасників (наприклад, чи надається перевага або чи встановлюються додаткові вимоги залежно від показників або видів діяльності учасника, залежно від того, є учасник кредитною чи не кредитною установою, чи представляє учасник інтереси третьої особи, чи є він об'єктом регулювання та нагляду з боку центрального банку тощо)? Якщо так, зазначити ці вимоги. 18.2.4. Чи переглядаються платіжною організацією критерії та вимоги щодо участі в платіжній системі з метою забезпечення мінімального обмеження доступу до послуг платіжної системи? З якою періодичністю переглядаються й оновлюються критерії та вимоги щодо участі в платіжній системі? 18.2.5. Чи оприлюднює платіжна організація критерії та вимоги щодо участі в платіжній системі? Якщо так, то яким чином? | Пункт 9.2.1 Закону про платіжні системи; пункти 1 - 3 розділу VI постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 18.3. Платіжна організація повинна на регулярній основі контролювати дотримання учасниками платіжної системи встановлених нею критеріїв і вимог щодо участі в платіжній системі, а також мати чіткі та публічно доступні критерії й процедури призупинення та впорядкованого виключення з платіжної системи учасника, що порушив умови участі або вже не відповідає їм | 18.3.1. Яким чином та з якою періодичністю платіжна організація контролює дотримання учасниками платіжної системи встановлених нею критеріїв та вимог щодо участі в платіжній системі? У який спосіб платіжна організація підтверджує, що інформація, яка використовується для контролю, є точною та актуальною? 18.3.2. Розкрити політику платіжної організації щодо учасників, профіль ризиків яких погіршується (наприклад, застосування додаткових інструментів управління ризиками, посилення контролю за такими учасниками). 18.3.3. Описати процедуру призупинення та впорядкованого виключення з платіжної системи учасника, що порушив критерії та вимоги щодо участі або вже не відповідає їм. 18.3.4. Чи оприлюднює платіжна організація інформацію щодо процедури призупинення та впорядкованого виключення з платіжної системи учасника, що порушив критерії та вимоги щодо участі або вже не відповідає їм? Якщо так, то яким чином? | Пункт 9.2.1 Закону про платіжні системи пункти 1 - 3 розділу VI постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| Принцип 19. Багаторівнева структура участі в платіжній системі Застосовується до платіжних систем, у яких передбачена багаторівнева структура участі Платіжна організація повинна виявляти суттєві ризики, що виникають унаслідок багаторівневої структури участі, здійснювати моніторинг та управління ними | ||
| 19.1. Платіжна організація повинна забезпечувати, щоб її правила, процедури та угоди дозволяли їй отримувати інформацію щодо непрямих учасників з метою виявлення, моніторингу та управління ризиками, що виникають внаслідок багаторівневої структури участі | 19.1.1. Чи передбачена в платіжній системі багаторівнева структура участі? 19.1.2. Яким чином платіжна організація збирає інформацію про непрямих учасників платіжної системи? Як забезпечується збір цієї інформації платіжною організацією та з якою періодичністю? 19.1.3. Яким чином платіжна організація оцінює ризики, що виникають унаслідок багаторівневої структури участі? 19.1.4. Які суттєві ризики, пов'язані з багаторівневою структурою участі, виявлені платіжною організацією? Яким чином платіжна організація мінімізує ці ризики? | Підпункти 1, 2 пункту 4, підпункти 1 - 3 пункту 5, пункт 6 розділу VI постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 19.2. Платіжна організація повинна встановлювати суттєві залежності між прямими та непрямими учасниками, які можуть мати потенційний негативний вплив на діяльність платіжної системи | 19.2.1. Чи виявляє платіжна організація залежності між прямими та непрямими учасниками платіжної системи, що можуть вплинути на діяльність платіжної системи? За яких умов залежність між прямими та непрямими учасниками платіжної системи вважається платіжною організацією такою, що може вплинути на діяльність платіжної системи? | Підпункти 1, 2 пункту 4, підпункти 1 - 3 пункту 5, пункт 6 розділу VI постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 19.3. Платіжна організація повинна виявляти непрямих учасників, частка операцій яких у платіжній системі є суттєвою відносно загального їх обсягу, та непрямих учасників, кількість та сума операцій яких у платіжній системі є значними порівняно з обсягами операцій прямого учасника, з яким ними укладено договір на надання послуг платіжної системи, та не відповідає можливостям прямого учасника щодо управління ризиками, пов'язаними зі здійсненням цих операцій | 19.3.1. Чи виявляє та в який спосіб платіжна організація: співвідношення операцій, які прямий учасник здійснює від імені непрямих учасників та операцій прямого учасника; прямих учасників, які діють від імені значної кількості непрямих учасників; непрямих учасників, кількість та сума операцій яких є значними по відношенню до загальної кількості та суми операцій, що здійснюються в платіжній системі; непрямих учасників, кількість та сума операцій яких у платіжній системі є значними порівняно з обсягами операцій прямого учасника, з яким ними укладено договір на надання послуг платіжної системи, та не відповідає можливостям прямого учасника щодо управління ризиками, пов'язаними зі здійсненням цих операцій? 19.3.2. На які ризики наражають платіжну систему непрямі учасники та які методи управління ризиками, пов'язаними з ключовими непрямими учасниками, використовує платіжна організація? | Підпункти 1, 2 пункту 4, підпункти 1 - 3 пункту 5, пункт 6 розділу VI постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 19.4. Платіжна організація повинна на регулярній основі відстежувати ризики, що виникають внаслідок багаторівневої структури участі та, якщо необхідно, знижувати їх | 19.4.1. Описати політику та процедуру перегляду й оновлення правил та процедур, пов'язаних із мінімізацією ризиків, що виникають унаслідок багаторівневої структури участі. З якою періодичністю вони переглядаються? 19.4.2. Зазначити критерії, які використовує платіжна організація для визначення необхідності застосування заходів щодо мінімізації ризиків, пов'язаних із багаторівневою структурою участі. Яким чином платіжна організація здійснює моніторинг та мінімізацію цих ризиків? | Підпункти 1, 2 пункту 4, підпункти 1 - 3 пункту 5, пункт 6 розділу VI постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| Принцип 20. Зв'язки системи розрахунків з іншими юридичними особами Не застосовується до платіжних систем | ||
| Принцип 21. Ефективність та результативність діяльності платіжної системи Платіжна організація системно важливої платіжної системи зобов'язана забезпечувати ефективність (тобто з мінімальними витратами) та результативність (тобто досягати поставлених цілей) виконання вимог учасників та ринків, які вона обслуговує | ||
| 21.1. Платіжна організація повинна мати структуру, технології та процедури, що відповідають вимогам учасників платіжної системи та ринкам, які вона обслуговує, зокрема, щодо вибору механізмів розрахунків та клірингу, операційної структури, фінансових інструментів, за якими здійснюється кліринг, розрахунки та облік | 21.1.1. Яким чином платіжна організація визначає, що обрана нею структура та процедури (включаючи механізми клірингу та розрахунків, взаємозв'язки з операторами послуг платіжної інфраструктури, послуги та продукти, що нею надаються, технології та процедури, в тому числі процедури та стандарти передавання інформації) враховують вимоги учасників та ринків, які вона обслуговує? 21.1.2. Яким чином платіжна організація визначає, що вона відповідає вимогам учасників та ринків, які обслуговує (наприклад, шляхом отримання відгуків та скарг, опитувань)? | |
| 21.2. Платіжна організація повинна чітко встановлювати цілі та завдання діяльності платіжної системи, що є вимірюваними та досяжними, такі як мінімальний рівень обслуговування (наприклад, час обробки трансакції), очікування щодо управління ризиками (наприклад, щодо мінімального рівня наявних ресурсів), пріоритети розвитку (наприклад, щодо впровадження нових послуг та продуктів) | 21.2.1. Якими є операційні цілі та завдання діяльності платіжної системи? 21.2.2. Чи є цілі та завдання діяльності платіжної системи, визначені платіжною організацією, чіткими, вимірюваними та досяжними? 21.2.3. Якою мірою вже реалізовано поставлені цілі? Яким чином платіжна організація платіжної системи визначає та оцінює ступінь реалізації поставлених цілей? Якими документами визначена ця інформація? | Підпункти 1, 2 пункту 1, підпункт 1 пункту 4 розділу V постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 21.3. Платіжна організація повинна встановлювати порядок контролю за ефективністю та результативністю діяльності платіжної системи та регулярно здійснювати такий контроль | 21.3.1. Описати процеси та показники, які використовує платіжна організація для оцінювання ефективності і результативності діяльності платіжної системи (наприклад, щодо оцінювання досягнутих показників обсягів діяльності, витрат, порівняння з результатами діяльності конкурентів, проведення тендерів на послуги операторів послуг платіжної інфраструктури, шляхом встановлення відповідності стандартам, вимогам тощо). 21.3.2. З якою періодичністю здійснюється оцінка ефективності та результативності діяльності платіжної системи? | Пункт 2 розділу V постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| Принцип 22. Стандарти та процедури передавання інформації в платіжній системі Принцип є рекомендованим, але не обов'язковим для застосування платіжними системами, що здійснюють виключно внутрішньодержавну діяльність Платіжна організація повинна застосовувати або як мінімум забезпечувати сумісність із міжнародними стандартами передавання інформації | ||
| 22.1. Платіжна організація повинна застосовувати або як мінімум забезпечувати сумісність із міжнародними стандартами передавання інформації | 22.1.1. Чи застосовує платіжна організація міжнародні процедури та міжнародні стандарти передавання інформації? Якщо так, то які саме? Якщо ні, то яким чином забезпечується сумісність із міжнародними процедурами передавання інформації та міжнародними стандартами передавання інформації? 22.1.2. Якщо платіжною організацією не використовуються жодні міжнародні стандарти передавання інформації, яким чином забезпечується сумісність з системами, що передають або конвертують формат повідомлень та даних відповідно до міжнародних стандартів, у національний еквівалент і навпаки? Для платіжних систем, що здійснюють транскордонну діяльність 22.1.3. Яким чином в операційних процедурах, процесах та системах використовуються міжнародні процедури та міжнародні стандарти передавання повідомлень або забезпечується сумісність під час здійснення транскордонних операцій? | Пункт 4 розділу X постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| Принцип 23. Оприлюднення та надання інформації платіжною організацією Платіжна організація повинна мати чіткі та вичерпні правила і процедури та забезпечувати необхідною інформацією учасників платіжної системи з метою розуміння ними ризиків, вартості послуг та інших матеріальних витрат, що виникають у результаті участі в платіжні системі. Всі правила та ключові процедури повинні бути публічно доступними | ||
| 23.1. Платіжна організація повинна визначати чіткі та вичерпні правила і процедури діяльності платіжної системи, які повинні бути у повному обсязі доступними учасникам платіжної системи та оприлюднюватися (за винятком інформації, що є конфіденційною) | 23.1.1. У яких документах встановлені правила та процедури діяльності платіжної системи, що розкривають: організаційну структуру платіжної системи; права та обов'язки платіжної організації платіжної системи, її учасників; систему управління ризиками в платіжній системі; порядок вступу та виходу із системи, умови участі в платіжній системі; порядок ініціювання та здійснення переказу і взаєморозрахунків за цим переказом у платіжній системі; дії в разі невиконання зобов'язань учасником платіжної системи; порядок вирішення спорів учасників між собою та між учасниками і користувачами; процедури відновлення діяльності платіжної системи та впорядкованого згортання діяльності платіжної системи тощо. Яким чином і для кого є доступною ця інформація? 23.1.2. У який спосіб платіжна організація визначає, що правила та процедури, встановлені нею, є чіткими та вичерпними? 23.1.3. Чи міститься у правилах платіжної системи (або інших документах платіжної організації) інформація щодо процедур та дій у нестандартних ситуаціях? Якщо так, то яка саме інформація? 23.1.4. У який спосіб та для кого є доступною інформація щодо процесу внесення змін до правил та процедур, що застосовуються в платіжній системі? 23.1.5. Чи є публічно доступними правила платіжної системи та основні процедури, що застосовуються в платіжній системі? Яким чином платіжна організація розкриває їх? | Пункт 1 розділу XIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 23.2. Платіжна організація повинна чітко сформулювати та публічно розкривати опис структури та операцій, що здійснюються у платіжній системі, а також права й обов'язки платіжної організації та учасників, так, щоб учасники могли оцінити ризики, на які вони наражаються внаслідок участі у платіжній системі | 23.2.1. У яких документах міститься інформація щодо структури платіжної системи та операцій, що нею здійснюються? Яким чином і для кого є доступною інформація про структуру платіжної системи та здійснювані нею операції? 23.2.2. Яким чином і для кого є доступною інформація про повноваження платіжної організації самостійно приймати ключові рішення, що безпосередньо впливають на діяльність платіжної системи? 23.2.3. Яка інформація надається платіжною організацією учасникам платіжної системи щодо їх прав, обов'язків та ризиків, пов'язаних з участю в платіжній системі? | Підпункти 2, 7, 9, 10 пункту 1, пункт 4 розділу XIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 23.3. Платіжна організація повинна надавати необхідну документацію та здійснювати навчання для учасників платіжної системи з метою сприяння розумінню правил та процедур діяльності, а також ризиків, пов'язаних з участю у платіжній системі | 23.3.1. Яким чином платіжна організація забезпечує розуміння учасниками правил та процедур діяльності платіжної системи та ризиків, пов'язаних з участю? 23.3.2. Чи існує підтвердження того, що заходи, описані у відповіді на запитання 23.3.1, забезпечують розуміння учасниками правил та процедур діяльності платіжної системи та ризиків, пов'язаних з участю в платіжній системі? 23.3.3. Описати дії платіжної організації при виявленні учасника платіжної системи, дії якого свідчать про нерозуміння ним правил та процедур діяльності платіжної системи, а також пов'язаних із нею ризиків. | Підпункти 1 та 2 пункту 3 розділу XIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 23.4. Платіжна організація повинна публічно розкривати інформацію щодо вартості послуг, що нею надаються, та про політику надання знижок. Платіжна організація повинна надавати детальний опис вартості послуг, що надаються платіжною системою на платній основі, з метою можливості їх порівняння | 23.4.1. Чи є публічно доступною інформація про вартість послуг, що пропонуються платіжною системою користувачам послуг, та щодо політики надання знижок? Яким чином розкривається ця інформація? 23.4.2. Яким чином платіжна організація повідомляє учасників платіжної системи та громадськість про зміну вартості послуг, що надаються нею, та в який термін? 23.4.3. Чи є публічно доступним опис послуг, що надаються платіжною системою на платній основі? Чи дає змогу опис послуг та їх вартості, що оприлюднюється, порівняти їх з аналогічними послугами, що надаються іншими платіжними системами? 23.4.4. Яку інформацію про технології та процедури передачі інформації, що нею використовуються, а також інші фактори, які впливають на операційні витрати і вартість послуг платіжної організації, розкриває платіжна організація? | Підпункти 7 та 8 пункту 1, пункт 2 розділу XIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| 23.5. Платіжна організація повинна публічно розкривати та регулярно оновлювати інформацію щодо діяльності, структури платіжної системи, відповідності її діяльності міжнародним стандартам оверсайта тощо. Платіжна організація повинна також розкривати базові дані щодо кількості та сум операцій, що здійснюються платіжною системою. | 23.5.1. Коли востаннє оприлюднювалася інформація щодо діяльності, структури платіжної системи, відповідності її діяльності міжнародним стандартам оверсайта тощо? З якою періодичністю платіжною організацією оновлюються зазначені дані? Чи оновлюються дані щонайменше один раз на два роки та після суттєвих змін у платіжній системі? 23.5.2. Які кількісні дані щодо діяльності платіжної системи розкриваються публічно? З якою періодичністю оновлюється інформація? 23.5.3. Яка ще інформація щодо платіжної системи є публічно доступною? 23.5.4. Яким чином (наприклад, засобами Інтернету) та якими мовами оприлюднюється інформація про платіжну систему? | Пункт 1 розділу XIII постанови від 28 листопада 2014 року № 755 |
| Принцип 24. Розкриття ринкових даних торговими репозиторіями Не застосовується до платіжних систем |
Додаток 2
до Методики комплексного
оцінювання системно
важливих платіжних систем
(пункт 4 розділу I)
РЕЗУЛЬТАТИ
самооцінювання системно важливої платіжної системи
( Див. текст )
( Текст взято з сайту НБУ http://www.bank.gov.ua/ )
