2) заходи з організації підвищення кваліфікації працівників банку з питань запобігання легалізації кримінальних доходів за такими напрямами:
вивчення передового досвіду щодо виявлення фінансових операцій клієнтів, які можуть бути пов'язані з легалізацією кримінальних доходів/фінансуванням тероризму (типологій, схем);
ознайомлення із засобами і прийомами вивчення клієнта, у тому числі встановлення факту належності клієнта або особи, яка діє від його імені, його кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), вигодоодержувачів до публічних осіб, до осіб близьких або пов'язаних з публічними особами, вивчення фінансової діяльності клієнта та здійснення поглибленої перевірки клієнта.
III. Побудова та забезпечення функціонування системи управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму
27. Банк - юридична особа/філія іноземного банку зобов'язаний(а) створити та забезпечити функціонування системи управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму. Система управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму включає вжиття відповідно до вимог законодавства та внутрішніх документів банку з питань фінансового моніторингу таких заходів:
1) розроблення та впровадження Програми управління комплаєнс-ризиком;
2) визначення (виявлення) та здійснення оцінки/переоцінки ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;
3) моніторинг ризиків клієнтів;
4) аналіз ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;
5) контроль за ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;
6) ужиття застережних заходів;
7) навчання працівників щодо реалізації Програми управління комплаєнс-ризиком.
28. Система управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму є складовою частиною внутрішньобанківської системи запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму.
29. Банк зобов'язаний здійснювати управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму.
Банк забезпечує функціонування системи управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму шляхом:
1) документування фактів, що можуть вплинути на формування відповідного(их) рівня(ів) ризику(ів) легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;
2) урахування під час прийняття банком рішень результатів оцінки, моніторингу та аналізу рівнів ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, а також оцінювання можливого впливу на рівні ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму рішень банку до їх прийняття;
3) ужиття застережних заходів.
Забезпечення управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму покладається безпосередньо на відповідального працівника банку - юридичної особи/філії іноземного банку.
30. Банк для забезпечення створення та функціонування системи управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму зобов'язаний установити, розподілити [шляхом визначення трудовими договорами (у посадових інструкціях, контрактах тощо)] та довести згідно з вимогами, установленими пунктом 19 розділу II цього Положення, до відома відповідних працівників банку їх функціональні обов'язки щодо здійснення фінансового моніторингу, ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта, визначення (виявлення) та здійснення оцінки/переоцінки ризиків легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, моніторингу ризиків клієнтів, аналізу ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму тощо.
31. Здійснення оцінки ризику передбачає:
1) установлення рівня ризику клієнта з урахуванням таких основних складових ризику: ризику за типом клієнта, ризику послуги, яку клієнт отримує від банку, та географічного ризику.
Рівень ризику клієнта переоцінюється за результатами проведеного банком моніторингу ризику клієнта, у тому числі з урахуванням здійснення ними ризикових фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та їх регулярності, але не рідше ніж одного разу на рік. В анкеті клієнта відображаються всі рівні його ризику із зазначенням дати оцінки/переоцінки.
Шкала для класифікації рівнів ризику клієнта має обов'язково містити високий та неприйнятно високий (підкатегорія високого ризику, який є максимально високим ризиком, що не може бути прийнятий банком відповідно до внутрішніх документів банку з питань фінансового моніторингу) рівні ризику.
Банк установлює рівень ризику клієнтам із урахуванням відповідних критеріїв ризиків, визначених у Програмі управління комплаєнс-ризиком згідно із Законом, нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України та цим Положенням.
Банк установлює високий рівень ризику клієнтам, визначених Законом, а також у разі встановлення:
негативного рівня репутації клієнта - у день встановлення негативного рівня репутації клієнта;
факту невідповідності фінансової(их) операції(ій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта - у день реєстрації таких фінансових операцій у реєстрі фінансових операцій;
неможливості з'ясування факту відповідності/невідповідності фінансової(их) операції(ій) фінансовому стану; з'ясування суті і мети фінансової(их) операції(ій) за результатами заходів, ужитих відповідно до пункту 75 розділу VI цього Положення, - не пізніше останнього робочого дня строку, передбаченого пунктом 75 розділу VI цього Положення;
виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації клієнта, у тому числі на період поглибленої перевірки такого клієнта, - у день виникнення таких сумнівів та/або надання клієнтом такої інформації;
2) установлення рівня ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму.
Установлення рівня ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму має здійснюватися щодо банку (у цілому) та в розрізі відокремлених підрозділів банку або регіонів як на території України, так і за її межами (у разі їх наявності).
Шкала для класифікації рівнів ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму має обов'язково містити високий рівень ризику.
32. Оцінка ризиків клієнтів, ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму має здійснюватися за методиками оцінки ризиків, передбаченими Програмою управління комплаєнс-ризиком.
33. Моніторинг ризику клієнта банк здійснює відповідно до Програми управління комплаєнс-ризиком на постійній основі та вживає відповідних застережних заходів для попередження, обмеження та/або зниження його до прийнятного рівня.
34. Не рідше одного разу на квартал банк зобов'язаний здійснювати оцінку та аналіз ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму на рівні банку (у цілому) та в розрізі відокремлених підрозділів банку (як на території України, так і за її межами) або регіонів як на території України, так і за її межами (у разі їх наявності) відповідно до Програми управління комплаєнс-ризиком.
35. Контроль за ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму передбачає:
1) доведення до відома керівника виконавчого органу банку/керівника філії іноземного банку результатів моніторингу ризиків клієнтів та аналізу оцінки ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, застережних заходів, які оформляються у формі звіту (далі - Звіт).
Звіт, зокрема, має містити:
інформацію про результати виконання поданих пропозицій, погоджених керівником виконавчого органу банку/філії іноземного банку, щодо застережних заходів за попередній(ні) звітний(ні) квартал(и);
висновки за результатами моніторингу ризиків клієнтів;
встановлені факти належності клієнта або особи, яка діє від його імені, його кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), вигодоодержувачів до публічних осіб, до осіб близьких або пов'язаних з публічними особами;
висновки щодо рівня ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму на рівні банку (у цілому) та в розрізі відокремлених підрозділів банку або регіонів як на території України, так і за її межами (у разі їх наявності);
перелік вжитих застережних заходів з метою виявлення банком фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією кримінальних доходів/фінансуванням тероризму;
перелік вжитих заходів щодо зниження (обмеження) рівня ризику використання послуг банку для легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму та рівня ризику клієнтів щодо співпраці з клієнтами високого ризику/неприйнятно високого ризику;
пропозиції стосовно переліку застережних заходів щодо звітного кварталу;
порядок та строки проведення застережних заходів, яких планується вжити в наступному(их) кварталі(ах);
контроль за результатами відповідно до вжитих застережних заходів.
Звіт оформляється у вигляді доповідної записки та подається керівникові виконавчого органу банку/керівникові філії іноземного банку за підписом відповідального працівника банку - юридичної особи/філії іноземного банку не рідше одного разу на квартал, але не пізніше останнього робочого дня другого місяця, наступного за звітним кварталом. Керівник виконавчого органу банку/керівник філії іноземного банку накладає резолюцію (напис на документі, який містить прийняте керівником рішення щодо виконання документа, дату та особистий підпис) на Звіт;
2) забезпечення керівником виконавчого органу банку/керівником філії іноземного банку за результатами розгляду Звіту вжиття застережних заходів, визначених Програмою управління комплаєнс-ризиком.
36. Усі звіти, які подаються відповідальним працівником банку відповідно до вимог Закону та цього Положення, із резолюціями керівника виконавчого органу банку/керівника філії іноземного банку мають зберігатися в окремій справі не менше п'яти років.
37. Банк не пізніше 15 робочих днів з дати отримання відповідальним працівником затвердженого аудиторського висновку служби внутрішнього аудиту банку, з дати отримання банком довідки про перевірку Національним банком, який (яка) містить висновки щодо невідповідності (недостатності) заходів, що вживаються банком у сфері управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму, а також рекомендацій Національного банку, складає план заходів, яких він зобов'язується вжити для зменшення ризиків у діяльності банку (далі - план зменшення ризиків).
Банк зобов'язаний уживати застережних заходів відповідно до Програми управління комплаєнс-ризиком у терміни, визначені планом зменшення ризиків.
Банк на вимогу Національного банку зобов'язаний подати план зменшення ризиків. Подані пропозиції та зауваження Національного банку до плану зменшення ризиків є обов'язковими для врахування та виконання банком.
У разі встановлення під час перевірки Національного банку, що підрозділ служби внутрішнього аудиту банку не забезпечує належного здійснення внутрішнього контролю за дотриманням банком усіх вимог законодавства у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму (у тому числі щодо достатності вжитих банком заходів з управління ризиками легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму), Національний банк розглядає питання про відповідність/невідповідність ділової репутації керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку в порядку, встановленому нормативно-правовим актом Національного банку.
IV. Порядок надсилання повідомлення про взяття на облік/зняття з обліку суб'єкта первинного фінансового моніторингу
38. Банк зобов'язаний стати на облік у спеціально уповноваженому органі як суб'єкт первинного фінансового моніторингу протягом трьох робочих днів з дати призначення відповідального працівника банку - юридичної особи/філії іноземного банку, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових (договірних) відносин з клієнтом) шляхом подання до спеціально уповноваженого органу інформації, необхідної для взяття його на облік.
Банк зобов'язаний подати до спеціально уповноваженого органу інформацію, необхідну для взяття на облік відокремленого підрозділу банку як підрозділу суб'єкта первинного фінансового моніторингу, якщо цей відокремлений підрозділ веде реєстр фінансових операцій та надає інформацію про фінансові операції спеціально уповноваженому органу самостійно або через банк - юридичну особу.
39. Банк зобов'язаний надіслати файл-повідомлення про облік банку в разі:
1) призначення відповідального працівника банку;
2) звільнення з посади відповідального працівника банку;
3) призначення особи, яка тимчасово виконуватиме обов'язки відповідального працівника банку;
4) зміни відомостей про банк та/або про відповідального працівника банку або особу, яка тимчасово виконує його обов'язки;
5) припинення діяльності банку (виключення відомостей про юридичну особу з Державного реєстру банків).
У випадках, зазначених у цьому пункті, інформація, необхідна для зняття банку з обліку, унесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття банку на облік, надсилається не пізніше третього робочого дня з дня настання відповідної події.
Інформація, необхідна для взяття банку на облік (зняття з обліку, унесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття банку на облік), надсилається файлом-повідомленням про банк та обов'язково повинна містити відомості про реєстрацію банку, його місцезнаходження, призначення відповідального працівника та (за наявності на момент подання) призначення особи, яка тимчасово виконуватиме обов'язки відповідального працівника банку в разі його відсутності.
40. Спеціально уповноважений орган протягом п'яти робочих днів із дати отримання файла-повідомлення про банк обробляє цей файл та надсилає повідомлення про результати його обробки (файл-повідомлення про результати обробки інформації про банк).
У разі підтвердження того, що інформація, необхідна для взяття банку на облік, оформлена та надана належним чином, спеціально уповноважений орган бере банк на облік та присвоює обліковий ідентифікатор унесеній до Єдиної інформаційної системи інформації про банк.
Банк є взятим на облік у разі отримання ним файла-повідомлення про результати обробки інформації про банк з нульовим кодом помилки.
У разі надання банком інформації, необхідної для взяття його на облік (зняття з обліку, унесення змін до інформації, яка стала підставою для взяття банку на облік), у неповному обсязі або з помилками спеціально уповноважений орган повідомляє про це банк. У такому разі банк протягом трьох робочих днів із дати отримання відповідного повідомлення зобов'язаний надати інформацію в повному обсязі та/або без помилок.
41. Якщо з будь-яких причин банк не отримав від спеціально уповноваженого органу протягом двох робочих днів із дати відправлення інформації для обліку банку, файла-повідомлення про результати обробки інформації про банк, банк (відокремлений підрозділ) звертається до спеціально уповноваженого органу для з'ясування причини неотримання відповідного повідомлення.
42. Копії файлів-повідомлень про банк, надісланих до спеціально уповноваженого органу, та файлів-повідомлень про результати обробки інформації про банк, отриманих банком, зберігаються банком в електронному вигляді до припинення (шляхом ліквідації) діяльності банку.
43. Реквізити та структура файла-повідомлення про банк та файла-повідомлення про результати обробки інформації про банк установлюються Національним банком за погодженням зі спеціально уповноваженим органом.
У разі необхідності отримання банком довідки про обліковий ідентифікатор банк направляє до спеціально уповноваженого органу письмовий запит з обов'язковим зазначенням реквізитів, визначених Міністерством фінансів України.
V. Порядок ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів
44. Банк зобов'язаний здійснювати ідентифікацію та верифікацію:
45. Банк під час здійснення верифікації клієнта/представника клієнта має підтверджувати відповідність ідентифікаційних даних особи клієнта/представника клієнта відомостям, зазначеним в отриманих від нього офіційних документах, а також відповідність оформлення офіційних документів вимогам законодавства та перевіряти їх чинність (дійсність).
46. Банк зобов'язаний пересвідчитися в чинності (дійсності) поданих клієнтом/представником клієнта документів та відповідності їх оформлення вимогам законодавства України до встановлення ділових (договірних) відносин, вчинення правочинів, проведення фінансової операції, відкриття рахунку.
47. Банк зобов'язаний у порядку, установленому Програмою ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів банку до встановлення ділових (договірних) відносин, що оформлені в письмовій формі (укладення договорів), відкриття рахунку, здійснення разових фінансових операцій на значну суму та під час вивчення клієнта, уточнення/додаткового уточнення інформації про клієнта забезпечувати виявлення факту належності клієнта (крім клієнтів, зазначених у пункті 58 цього розділу) або особи, яка діє від його імені, їх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), вигодоодержувачів до публічних осіб, до осіб близьких або пов'язаних з публічними особами.
Банк у разі виникнення підозри, проведення фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, зобов'язаний забезпечувати виявлення факту належності стосовно всіх без винятків клієнтів або осіб, які діють від їх імені, їх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), вигодоодержувачів до публічних осіб, до осіб близьких або пов'язаних з публічними особами.
48. Встановлення ділових відносин, укладання договорів, відкриття рахунку, проведення разових фінансових операцій на значну суму з публічними особами, особами близькими або пов'язаними з публічними особами здійснюється з дозволу керівника банку/керівника філії іноземного банку.
49. Якщо під час вивчення клієнта, уточнення/додаткового уточнення інформації про клієнта та/або в процесі обслуговування клієнта (крім клієнтів, зазначених у пункті 58 цього розділу) банком виявлено факт належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до публічних осіб, до осіб близьких або пов'язаних з публічними особами, то відповідальний працівник банку або працівник банку, уповноважений відповідальним працівником банку, зобов'язаний у день виявлення такого факту проінформувати про це керівника банку/керівника філії іноземного банку для отримання дозволу на продовження існуючих ділових (договірних) відносин.
50. Банк до встановлення ділових (договірних) відносин, відкриття рахунку, здійснення разових фінансових операцій на значну суму, під час вивчення клієнта, а також у строки передбачені для проведення уточнення/додаткового уточнення інформації про клієнта (крім клієнтів, зазначених у пункті 58 цього розділу) зобов'язаний у разі виявлення факту належності клієнта або особи, яка діє від його імені, до публічних осіб, до осіб близьких або пов'язаних з публічними особами вживати заходів щодо з'ясування джерел походження коштів та активів таких осіб на підставі отриманих від них документів та/або інформації з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою), підтвердити джерела походження їх активів, прав на такі активи тощо.
Банк з метою з'ясування джерел походження коштів та активів таких осіб зобов'язаний проаналізувати надану клієнтом інформацію та інформацію, отриману з інших джерел, та зробити обґрунтований висновок щодо наявності потенційних та реально достатніх фінансових можливостей, розпорядження якими дає змогу проводити або ініціювати проведення фінансових операцій на відповідні суми.
Документами, що дають змогу здійснити такий аналіз та зробити обґрунтований висновок, зокрема можуть бути:
1) копія декларації про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) з відміткою контролюючого органу України про її отримання (для податкових резидентів України);
2) копія декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру/декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування, отриманої, зокрема з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції;
3) копія податкової декларації (декларації про доходи) з відміткою контролюючого органу іноземної країни про отримання (для нерезидентів України) (за наявності);
4) інші документи, що підтверджують джерела походження власних коштів та активів фізичної особи.
51. Банк зобов'язаний усі вжиті заходи щодо встановлення факту належності/неналежності клієнта (крім клієнтів, зазначених у пункті 58 цього розділу) до публічної особи, до особи близької або пов'язаної з публічною особою та щодо з'ясування джерел походження активів такого клієнта підтверджувати документально.
52. Кореспондентські рахунки банкам-нерезидентам та в банках-нерезидентах відкриваються з дозволу керівника виконавчого органу банку/керівника філії іноземного банку.
53. Банк до встановлення ділових (договірних) відносин, відкриття рахунку, здійснення разових фінансових операцій на значну суму зобов'язаний витребувати в клієнта - юридичної особи (крім клієнтів, зазначених у пункті 58 цього розділу, підприємств, що повністю перебувають у державній власності та комунальних підприємств) інформацію та/або документи, що містять відомості про структуру власності клієнта, на підставі якої банк має встановити всіх наявних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) або факт їх відсутності.
Надані клієнтом - юридичною особою інформація та/або документи (у тому числі схематичне зображення структури власності, приклад якого наведено в додатку 1 до цього Положення) повинні містити дані про всіх фізичних осіб, які незалежно від формального володіння мають можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу органів управління, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки чи виконувати функції органу управління, або які мають можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі в розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
Дані щодо фізичних осіб, які мають формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентами, номінальними утримувачами (номінальними власниками/номінальними акціонерами) або тільки посередниками щодо такого права, не можуть вважатися підтвердженням установлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера).
Банк зобов'язаний установити дані, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника (контролера) щодо кожної фізичної особи, якщо кілька фізичних осіб одночасно є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) клієнта - юридичної особи.
Працівник банку, відповідальний за проведення ідентифікації, відображає відомості щодо відповідної(их) особи (осіб) кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів) [контролера(ів)] або інформацію про те, що його (їх) немає, у відповідній графі анкет за формами, наведеним у додатках 2 - 4, 7 до цього Положення.
54. Банк зобов'язаний визначити та встановити процедури отримання від клієнта відомостей про зміну інформації, що надавалася банку, у тому числі щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), зокрема шляхом установлення відповідних обов'язків у договорах про надання послуг банку.
55. Банк з метою здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів/представника клієнта встановлює передбачені Законом і Законом про банки відомості в такому порядку:
1) у разі відкриття поточного, вкладного (депозитного), кореспондентського рахунку - відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття відповідних рахунків;
2) у разі здійснення фізичною особою - ініціатором (платником) переказу, що здійснюється без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень, або суму, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 Закону, - уповноважений працівник банку робить у присутності цієї особи копії сторінок паспорта громадянина України/паспорта фізичної особи-нерезидента (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), які містять інформацію, визначену частиною дванадцятою статті 9 Закону; якщо немає інформації, визначеної частиною дванадцятою статті 9 Закону, про місце проживання (або місце перебування фізичної особи-резидента чи місце тимчасового перебування фізичної особи-нерезидента в Україні) та дату і місце народження - копію документа, що містить реєстраційний номер облікової картки платника податків України (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів) або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, у якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії, або інших документів та/або інформації, одержаної від клієнта, що містять відомості про місце проживання (або місце перебування фізичної особи-резидента чи місце тимчасового перебування фізичної особи-нерезидента в Україні);
3) у разі здійснення фізичною особою разової фінансової операції на значну суму, отримання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, надання коштів на умовах субординованого боргу - уповноважений працівник банку робить у присутності цієї особи копії сторінок паспорта громадянина України/паспорта фізичної особи-нерезидента (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), які містять прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, дату народження, фотокартку(и), що відповідає(ють) його вікові та дату(и) її (їх) вклеювання, номер паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та найменування органу, що видав документ, інформацію про громадянство (якщо особа є нерезидентом), копію документа, що містить реєстраційний номер облікової картки платника податків України (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів) або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, у якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії.
Копії документів, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього пункту, засвідчуються підписами уповноваженого працівника банку та фізичної особи - клієнта банку як такі, що відповідають оригіналу;
4) у разі здійснення юридичною особою разової фінансової операції на значну суму, отримання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, надання коштів на умовах субординованого боргу - на підставі оригіналів установчих документів цієї юридичної особи або нотаріально засвідчених їх копій, а також інформації та/або документів, що містять відомості про структуру власності клієнта, на підставі якої (яких) банк має встановити всіх наявних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) або те, що їх немає. Якщо клієнт - юридична особа пред'являє оригінали установчих документів, то копії цих оригіналів засвідчуються підписом уповноваженої особи та відбитком печатки (за наявності) клієнта - юридичної особи, а також підписом уповноваженого працівника банку як такі, що відповідають оригіналу.
Під час ідентифікації та верифікації фізичної особи - представника клієнта уповноважений працівник банку робить у присутності цієї особи копії сторінок паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), які містять прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, дату народження, фотокартку(и), що відповідає(ють) його вікові та дату(и) її (їх) вклеювання, номер паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), дату видачі та найменування органу, що видав документ, інформацію про громадянство (якщо особа є нерезидентом), копію документа, що містить реєстраційний номер облікової картки платника податків України (або ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів) або номер (та за наявності - серію) паспорта громадянина України, у якому проставлено відмітку про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України чи номер паспорта із записом про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків України в електронному безконтактному носії.
Копії документів, зазначених в абзаці сьомому цього пункту, засвідчуються підписами уповноваженого працівника банку та фізичною особою - представником клієнта як такі, що відповідають оригіналу.
На виконання вимог частини вісімнадцятої статті 9 Закону банк зобов'язаний ідентифікувати та верифікувати представника особи, від імені або за дорученням якої проводиться фінансова операція, на підставі офіційних документів або засвідчених у встановленому порядку їх копій. Ідентифікація особи, від імені або за дорученням якої проводиться фінансова операція, здійснюється відповідно до вимог статті 9 Закону на підставі інформації, що міститься в належним чином оформленій довіреності, засвідченій в установленому законодавством порядку, або офіційних документах (копіях офіційних документів, засвідчених у встановленому порядку). Верифікація такої особи здійснюється під час її першого звернення до банку.
У разі якщо клієнт (особа) діє як представник іншої особи чи від імені або в інтересах іншої особи, банк зобов'язаний забезпечити виявлення факту належності особи, від імені або за дорученням якої проводиться така фінансова операція, а також вигодоодержувача до публічних осіб, до осіб близьких або пов'язаних з публічними особами.
Банк під час ідентифікації та/або в процесі обслуговування здійснює вивчення клієнтів, визначених статтею 64 Закону про банки та частиною третьою статті 9 Закону, крім клієнтів, що здійснюють переказ без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень, або суму, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 Закону, та клієнтів, зазначених у пункті 58 цього розділу, у тому числі встановлює факт належності клієнта або особи, яка діє від його імені, їх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), вигодоодержувачів до публічних осіб, до осіб близьких або пов'язаних з публічними особами.
У разі виникнення підозр щодо клієнтів, які здійснюють переказ без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень або суму, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 Закону, або якщо такі фінансові операції підлягають фінансовому моніторингу, банк зобов'язаний здійснити вивчення таких клієнтів, у тому числі встановити факт належності клієнта або особи, яка діє від його імені, їх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), вигодоодержувачів до публічних осіб, до осіб близьких або пов'язаних з публічними особами.
Банк зобов'язаний підтверджувати вжиті заходи щодо ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта [у тому числі оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану], уточнення/додаткового уточнення інформації про клієнта, поглибленої перевірки клієнта, наданої клієнтом/представником клієнта/особою, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова операція, інформації на підставі офіційних документів та/або інформації, одержаної від клієнта (представника клієнта) і засвідченої ним, а також з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою).
Надані клієнтом/представником клієнта/особою, від імені або за дорученням чи в інтересах якої проводиться фінансова операція, документи щодо вивчення клієнта мають міститися в справі клієнта і зберігатися протягом строків, визначених законодавством України.
У разі здійснення фінансової операції з переказу коштів без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень, або суму, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 Закону, надані клієнтом документи та/або інформація щодо ідентифікації можуть міститися в справі клієнта або в документах дня банку.
Банк зобов'язаний забезпечити фіксування дати отримання документів щодо вивчення клієнта, одержаних на виконання зазначених вище заходів.
Банк зобов'язаний провести поглиблену перевірку клієнта в разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації, на підставі якої здійснювалась ідентифікація, верифікація та/або вивчення клієнта.
56. Банк повинен здійснювати ідентифікацію та верифікацію особи, яка не була раніше ідентифікована та верифікована, якщо така особа звернулася для отримання переказу готівкою на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень або суму, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 Закону, на підставі офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій.
Ідентифікація особи, яка звернулася для отримання переказу, здійснюється в порядку, установленому в пункті 55 цього розділу для фізичної особи - ініціатора (платника) переказу, що здійснюється без відкриття рахунку.
57. Банк-агент, який відповідно до умов договору, укладеного з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, проводить виплати гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до проведення фінансової операції з виплати відповідної суми відшкодування здійснює ідентифікацію, верифікацію та вивчення клієнта - особи, яка звернулася за отриманням гарантованої суми відшкодування коштів, що дорівнює чи перевищує 150000 гривень, без відкриття рахунку.
58. Банк проводить спрощену ідентифікацію таких клієнтів:
1) органів державної влади України;
2) міжнародних установ чи організацій, у яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
3) установ, органів, офісів або агентств Європейського Союзу;
4) дипломатичних представництв іноземної держави, акредитованих в Україні в установленому порядку.
59. Банк під час проведення спрощеної ідентифікації встановлює:
1) для органів державної влади України - повне найменування, місцезнаходження, реквізити розпорядчого акта, на підставі якого створено юридичну особу (найменування, дата прийняття/підписання, номер розпорядчого акта), ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - код за ЄДРПОУ), ідентифікаційні дані представника клієнта (осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном);
2) для представництв міжнародних установ чи організацій, у яких бере участь Україна відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - повне найменування, місцезнаходження, відомості про міжнародний договір, згідно з яким створені такі установи та організації (дата укладення, номер, дата ратифікації Україною договору тощо), ідентифікаційні дані представника клієнта (осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном на території України);
3) для представництв установ, органів, офісів або агентств Європейського Союзу - повне найменування, місцезнаходження, відомості про нормативний акт та/або договір, на підставі якого створено таку установу, орган, офіс, або агентство, ідентифікаційні дані представника клієнта (осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном на території України);
4) для дипломатичних представництв іноземних держав, акредитованих в Україні в установленому порядку, - повне найменування, місцезнаходження на території України, документ, що підтверджує акредитацію на території України, ідентифікаційні дані представника клієнта (осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та/або майном на території України);
Банк у разі наявності підозр щодо вищезазначених клієнтів зобов'язаний установити їх ідентифікаційні дані, передбачені частинами дев'ятою та десятою статті 9 Закону.
60. Банк стосовно клієнтів високого ризику/неприйнятно високого ризику з метою зменшення виявлених ризиків зобов'язаний:
1) здійснювати поглиблену перевірку клієнта/представника клієнта [у тому числі щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) клієнта];
2) уточнювати інформацію в строки, визначені в пункті 62 цього розділу;
3) уживати інших заходів відповідно до Програми ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів банку і Програми управління комплаєнс-ризиком.
У разі встановлення факту належності клієнтів банку - учасників, вигодоодержувачів фінансової операції до публічних осіб, до осіб близьких або пов'язаних з публічними особами, банк зобов'язаний забезпечити здійснення первинного фінансового моніторингу таких фінансових операцій у порядку, визначеному для клієнтів високого ризику.
61. Банк зобов'язаний під час вивчення установчих документів юридичної особи/відомостей про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та інших наданих клієнтом документів приділяти особливу увагу:
1) оформленню установчих документів (ураховуючи всі зареєстровані зміни) та документів, що підтверджують їх державну реєстрацію;
2) видам діяльності [для резидентів - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до класифікації видів економічної діяльності (далі - КВЕД)] та фінансовим операціям, що планує проводити клієнт;
3) складу власників, структурі власності юридичної особи (за винятком підприємств державної власності), визначенню кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів) [контролера(ів)] та факту належності його (їх) до публічної(их) особи (осіб), особи (осіб), яка (які) включена(і) до переліку осіб, пов'язаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;
4) відомостям про виконавчий орган юридичної особи, у тому числі щодо керівника або особи, на яку покладено функції з керівництва та управління господарською діяльністю клієнта - юридичної особи;
5) розміру зареєстрованого та сплаченого статутного капіталу юридичної особи;
6) кількості працівників.
62. Банк зобов'язаний уточнювати інформацію щодо ідентифікації та вивчення клієнта:
1) протягом місяця з моменту встановлення неприйнятно високого рівня ризику проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму;
2) не рідше одного разу на рік, якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму оцінюється банком як високий;
3) не рідше одного разу на два роки, якщо ризик проведення клієнтом фінансових операцій з легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму оцінюється банком як середній.
Для інших клієнтів строк уточнення інформації не повинен перевищувати трьох років.
63. Банк зобов'язаний проводити додаткове уточнення інформації щодо ідентифікації та вивчення клієнта в разі:
1) зміни кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів) [контролера(ів)] клієнта юридичної особи або виявлення банком розбіжностей щодо відомостей про кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів) [контролера(ів)];
2) зміни місцезнаходження клієнта - юридичної особи, фізичної особи-підприємця;
3) унесення змін до установчих документів;
4) закінчення строку (припинення) дії, втрати чинності чи визнання недійсними поданих документів.
Банк у Програмі ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів банку може передбачити інші випадки здійснення додаткового уточнення інформації щодо ідентифікації клієнта (представника клієнта) та вивчення клієнта.
Банк вживає заходів щодо додаткового уточнення інформації протягом двох місяців із дня отримання відповідної інформації/настання події.
Для клієнтів, які не підтримують ділових (договірних) відносин з банком або не здійснюють подальших разових фінансових операцій на значну суму (у разі наявності попередньої разової фінансової операції на значну суму) протягом останніх шести місяців до закінчення строків, передбачених абзацом п'ятим пункту 62 цього розділу та абзацом сьомим цього пункту, банк проводить уточнення/додаткове уточнення інформації про клієнтів не пізніше дня їх наступного звернення до банку та/або до моменту ініціювання ними проведення фінансових операцій.
Банк зобов'язаний здійснити верифікацію клієнта (представника клієнта) під час подання банку паспорта громадянина України (або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів), у разі досягнення клієнтом (представником клієнта) 25- і 45-річного віку, а також у разі обміну документа або отримання інших документів у передбачених законодавством випадках.
64. Банк у випадках, передбачених Законом, Законом про банки та цим Положенням, зобов'язаний:
1) здійснити ідентифікацію, верифікацію клієнта, у тому числі встановити дані про фізичних осіб, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи - клієнта банку, представників клієнта, осіб, від імені або за дорученням яких проводиться фінансова операція (щодо клієнтів, зазначених у пункті 58 цього розділу, - спрощену ідентифікацію);
2) виявити факт належності/неналежності керівника клієнта - юридичної особи (крім клієнтів, зазначених у пункті 58 цього розділу), або особи, що діє від його імені, кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи - клієнта банку до публічної особи, до особи близької або пов'язаної з публічними особами;
3) визначити зміст діяльності клієнта юридичної особи, фізичної особи-підприємця (для резидентів визначається вид діяльності відповідно до КВЕД), соціальний статус клієнта фізичної особи (працевлаштований/безробітний, пенсіонер, студент тощо);
4) оцінити фінансовий стан клієнта (крім клієнтів, що здійснюють переказ без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень, або суму, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 Закону, та клієнтів, зазначених у пункті 58 цього розділу);
5) оцінити репутацію клієнта (крім клієнтів, що здійснюють переказ без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень, або суму, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 Закону, та клієнтів, зазначених у пункті 58 цього розділу);
6) виявити факт належності/неналежності клієнта - фізичної особи, фізичної особи-підприємця (крім клієнтів, що здійснюють переказ без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень, або суму, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 Закону) або особи, що діє від його імені, до публічної особи, до особи близької або пов'язаної з публічними особами;
7) визначити (виявити) ризик клієнта та здійснити його оцінку.
Зазначені заходи банк здійснює до/або під час установлення ділових (договірних) відносин, до проведення фінансової операції, відкриття рахунку, укладення договору.
65. Банк під час здійснення ідентифікації та вивчення клієнта проводить оцінку його фінансового стану.
Банк проводить уточнення оцінки фінансового стану клієнтів (крім клієнтів, що здійснюють переказ без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень, або суму, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 Закону, та клієнтів, зазначених у пункті 58 цього розділу):
1) протягом двох місяців із дня встановлення за результатами щоквартального аналізу фінансових операцій клієнта невідповідності проведених фінансових операцій клієнта його фінансовому стану;
2) щороку - клієнтів високого рівня ризику;
3) не рідше одного разу на два роки - клієнтів середнього рівня ризику;
4) не рідше одного разу на три роки - клієнтів інших рівнів ризику.
66. Банк для проведення оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану клієнта використовує фінансову звітність клієнта - юридичної особи та фізичної особи-підприємця (за наявності), що складена відповідно до вимог законодавства України та отримана банком безпосередньо від клієнта (баланс, звіт про фінансові результати, податкова декларація, додатки до податкової декларації, інша фінансова звітність тощо).
Банк відповідно до Програми ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів може використати інформацію, надану клієнтом у вигляді окремих блоків фінансової інформації та/або конкретних показників відповідної форми фінансової звітності клієнта, якщо такий обсяг інформації буде визначено як достатній для проведення оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану клієнта - суб'єкта господарювання, виходячи з належності відповідного суб'єкта господарювання відповідно до законодавства України до великого, середнього або малого, виду ведення відповідного обліку доходів і витрат та виду його економічної діяльності. Інформація має бути засвідчена підписом уповноваженої особи та відбитком печатки (за наявності) клієнта - юридичної особи, підписом фізичної особи-підприємця.
Банк проводить оцінку фінансового стану клієнтів - фізичних осіб на підставі наданої клієнтами інформації/уточнення оцінки фінансового стану клієнтів - фізичних осіб на підставі даних щодо руху коштів за рахунком (рахунками) клієнта, якщо такі клієнти не віднесені до високого рівня ризику, а саме:
1) отримують через банк заробітну плату, пенсію, стипендію, соціальну допомогу та інші передбачені законодавством України соціальні виплати (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів), за умови, що поповнення таких рахунків з інших джерел не здійснюється або здійснюється протягом кварталу на загальну суму, що не перевищує 150000 грн.;
2) відкривають чи мають в банку рахунки [вкладні (депозитні)], загальна сума коштів на яких не перевищує 150 000 гривень або суму, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів зазначеній сумі в іноземній валюті.
Банк для проведення оцінки (уточнення оцінки) фінансового стану клієнта може додатково використовувати:
3) дані щодо руху коштів за рахунком (рахунками) клієнта - юридичної особи/фізичної особи-підприємця, відкритим(и) у банку;
4) інформацію, що отримана від клієнта банку, третіх осіб, державних органів, додаткову інформацію з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою);
5) фінансову звітність клієнта, що опублікована в засобах масової інформації відповідно до вимог законодавства України;
6) інформацію щодо фінансового стану клієнта (юридичної особи, фізичної особи-підприємця), що отримана зі спеціалізованих веб-сайтів мережі Інтернет.
67. Банк під час реалізації Програми ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів банку зобов'язаний формувати та вести електронні анкети клієнтів (крім клієнтів, що здійснюють переказ без відкриття рахунку на суму, що дорівнює чи перевищує 15000 гривень, або суму, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену частиною першою статті 15 Закону) за формами, наведеними в додатках 2 - 7 до цього Положення.