| Стаття 109. Ціноутворення та розрахунки у сфері електронних комунікацій 1. Принципи ціноутворення у сфері електронних комунікацій: 1) встановлення тарифів на конкурентному ринку на основі попиту та пропозицій; 2) безперервність процесу ціноутворення - тобто зміна тарифів при зміні умов виробництва послуг; 3) уникнення перехресного субсидування одних електронних комунікаційних послуг за рахунок інших; 4) залежність рівня тарифів від рівня якості електронних комунікаційних послуг. 2. Розрахунки за електронні комунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання електронних комунікаційних послуг між постачальником електронних комунікаційних послуг та споживачем. 3. У разі невикористання авансу протягом розрахункового періоду залишок суми коштів переноситься на наступний розрахунковий період, якщо інше не передбачено договором. Списання постачальником електронних комунікаційних послуг залишку суми коштів споживача, в тому числі на свою користь, забороняється, крім випадків передбачених правилами надання і отримання електронних комунікаційних послуг. 4. Повернення невикористаних з особового рахунка абонента коштів здійснювати на вимогу кінцевого користувача протягом строку позовної давності, а кінцевого користувача, який отримує послуги знеособлено, протягом двох місяців після закінчення строку дії картки попередньо оплаченої послуги та/або ідентифікаційної картки у разі відмови від передплачених послуг та/або припинення дії договору та за умови його ідентифікації відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг. | Враховуючи положення Європейського кодексу електронних комунікацій, а також рекомендації в рамках Твінінгу від європейських експертів пропонується частину першу статті 109 доповнити такими пунктами: 5) прозорості і недискримінаційності; 6) базування розрахунків тарифів на собівартості цих послуг з урахуванням отримання прибутку; 7) недопущення встановлення демпінгових або дискримінаційних цін з боку окремих операторів, провайдерів телекомунікацій; 8) стягнення почасової плати за фактичний час отримання споживачем телекомунікаційних послуг. | Частину першу статті 109 доповнити пунктами 5-8 у такій редакції: "5) прозорості і недискримінаційності; 6) базування розрахунків тарифів на собівартості цих послуг з урахуванням отримання прибутку; 7) недопущення встановлення демпінгових або дискримінаційних цін з боку окремих операторів, провайдерів телекомунікацій; 8) стягнення почасової плати за фактичний час отримання споживачем телекомунікаційних послуг.". |
| Стаття 110. Права, обов'язки та відповідальність кінцевих користувачів послуг 1. Кінцеві користувачі послуг під час замовлення та/або отримання електронних комунікаційних послуг мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) вільний доступ до електронних комунікаційних послуг; 3) безпеку електронних комунікаційних послуг (згідно з договором про надання електронних комунікаційних послуг); 4) вільний вибір постачальника електронних комунікаційних послуг; 5) вільний вибір виду та кількості електронних комунікаційних послуг, які пропонуються постачальниками електронних комунікаційних послуг, в тому числі отримання за наявності технічної можливості окремої електронної комунікаційної послуги (не в складі пакета послуг); 6) безоплатне отримання від постачальника електронних комунікаційних послуг вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання електронних комунікаційних послуг; 7) своєчасне і якісне одержання електронних комунікаційних послуг на умовах визначених договором; 8) отримання від постачальника електронних комунікаційних послуг наявних відомостей щодо наданих електронних комунікаційних послуг у порядку визначеному законодавством; 9) обмеження постачальником електронних комунікаційних послуг доступу кінцевого користувача до окремих видів електронних комунікаційних послуг на підставі його заяви; 10) повернення від постачальника електронних комунікаційних послуг невикористаної частки коштів у разі відмови від передплачених електронних комунікаційних послуг у випадках і в порядку, визначених правилами надання і отримання цих послуг та договором про надання електронних комунікаційних послуг; 11) відмову від електронних комунікаційних послуг у порядку, встановленому договором про надання електронних комунікаційних послуг; 12) відшкодування збитків, заподіяних у наслідок невиконання чи неналежного виконання постачальником електронних комунікаційних послуг обов'язків, передбачених договором про надання електронних комунікаційних послуг чи законодавством; 13) оскарження неправомірних дій постачальників електронних комунікаційних послуг шляхом звернення до суду та уповноважених державних органів; 14) відмову від оплати електронної комунікаційної послуги, яку вони не замовляли; 15) отримання інформації щодо можливості та порядку відмови від замовленої електронної комунікаційної послуги; 16) безоплатне отримання від постачальника електронних комунікаційних послуг рахунків за надані електронні комунікаційні послуги. За особистим зверненням кінцевого користувача з урахуванням технічної можливості обладнання електронної комунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого кінцевий користувач має претензії, із зазначенням номера кінцевого користувача, якого викликав кінцевий користувач, виду послуги, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв'язку. Електронні комунікаційні послуги, що надаються знеособлено (анонімно) розшифруванню не підлягають; 17) перенесення номера; 18) інші права, визначені законодавством України та договором про надання електронних комунікаційних послуг. 2. Відновлення послуг у випадку втрати електронних ідентифікаційних засобів знеособленим (анонімним) абонентом ( тому числі, SIM-карта, e-SIM, налаштування інтернет-роутера тощо) здійснюється за умови ідентифікації цього абонента у постачальника електронних комунікаційних послуг та надання персональних даних. Постачальники електронних комунікаційних послуг зобов'язані забезпечити можливість ідентифікації кінцевих користувачів із застосуванням засобів електронної ідентифікації високої та середньої довіри відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" . | ||
| Стаття 111. Обов'язки кінцевих користувачів електронних комунікаційних послуг 1. Кінцеві користувачі електронних комунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, зокрема: 1) оплачувати замовлені та отримані електронні комунікаційні послуги, у тому числі абонентську плату та вартість пакетів послуг; 2) використовувати кінцеве ( термінальне) обладнання, що має документ про відповідність; 3) не допускати використання кінцевого (термінального) обладнання для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку; 4) не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації електронних комунікаційних мереж, підтримки цілісності та взаємодії електронних комунікаційних мереж, захисту інформаційної безпеки електронних комунікаційних мереж, електромагнітної сумісності радіообладнання, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим кінцевим користувачам; 5) не допускати використання на комерційній основі кінцевого (термінального) обладнання та абонентських ліній електронних комунікаційних мереж для надання електронних комунікаційних послуг третім особам; 6) не здійснювати несанкціонованого втручання в роботу та/або використання електронної комунікаційної мережі, що спричинило або може спричинити збитки чи інші загрози майновим інтересам постачальників електронних комунікаційних послуг, інших кінцевих користувачів, третіх осіб; 7) надавати постачальнику електронних комунікаційних послуг свої достовірні дані у системі обліку та виконувати умови договору про надання електронних комунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати електронні комунікаційні послуги. 2. Кінцеві користувачі електронних комунікаційних послуг зобов'язані виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства України та договору з постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг . | ||
| Стаття 112. Відповідальність кінцевих користувачів електронних комунікаційних послуг 1. Кінцеві користувачі електронних комунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг відповідно до закону та договору про надання та отримання електронних комунікаційних послуг. 2. Сплата кінцевим користувачем пені, правомірне припинення чи скорочення постачальником електронних комунікаційних послуг переліку електронних комунікаційних послуг, отримання кінцевим користувачем послуги перенесення номеру не звільняє кінцевого користувача від обов'язку оплатити в повному обсязі надані йому електронні комунікаційні послуги. 3. У разі виявлення факту пошкодження електронної комунікаційної мережі, в тому числі внаслідок використання кінцевого (термінального) обладнання, що сталося з вини кінцевого користувача, усі витрати постачальника електронних комунікаційних послуг на усунення пошкодження, а також відшкодування інших збитків (у тому числі не отриманих доходів, упущеної вигоди) покладаються на кінцевого користувача за рішенням суду. Типова методика визначення розмірів відшкодування збитків затверджується Кабінетом Міністрів України. | ||
| Стаття 113. Прозорість та порівняння пропозицій постачальників електронних комунікаційних послуг 1. Постачальники електронних комунікаційних послуг повинні визначати умови надання послуг доступу до мережі Інтернет та/або послуг міжособистісних електронних комунікацій відповідно до статей 107, 108 цього Закону та оприлюднювати інформацію, зазначену в частині п'ятій цієї статті чітким, повним, машиночитаним способом і в доступному форматі, в том у числі для споживачів з інвалідністю з дотриманням вимог до її формату, встановлених правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг. Така інформація повинна регулярно ними оновлюватись та бути доступною через електронну регуляторну платформу за визначеною регуляторним органом формою для створення незалежного інструменту порівняння кінцевим користувачем умов надання послуг електронних комунікацій. 2. Інформація, що оприлюднюється відповідно до частини першій цієї статті включає: 1) контактні дані постачальника електронних комунікаційних послуг; 2) опис запропонованих послуг: 2.1) обсяг та умови (територія надання послуг, умови оплати) пропонованих послуг та основні характеристики кожної наданої послуги, включаючи показники параметрів якості послуг(за наявності), що підлягають оприлюдненню та обмеження, що накладаються постачальником електронних комунікаційних послуг щодо використання наданого кінцевого (термінального) обладнання (у разі надання); 2.2) інформацію про тарифи, тарифні плани на електронні комунікаційні послуги; 3) інформацію про продукти та електронні комунікаційні послуги, включаючи будь-які функції, практики, політики та процедури та зміни в порядку надання чи отримання таких послуг, розроблені для споживачів з інвалідністю; 3. Регуляторний орган забезпечує у встановленому ним порядку створення та безкоштовний доступ кінцевих користувачів до принаймні одного незалежного інструменту порівняння, що дозволяє їм порівнювати та оцінювати різні послуги доступу до мережі Інтернет та послуги міжособистісних електронних комунікацій, що надаються з використанням нумерації з урахуванням: 1) цін та тарифів на електронні комунікаційні послуги, що надаються; 2) якості надання електронних комунікаційних послуг, відповідно до вимог статті 114 цього Закону. 4. Інструмент порівняння, зазначений частині другій цієї статті, повинен реалізовуватися за допомогою електронної регуляторної платформи та відповідати наступним вимогам: 1) бути функціонально незалежними від постачальників електронних комунікаційних послуг, забезпечувати рівне ставлення до них в результатах пошуку; 2) застосовувати чіткі та об'єктивні критерії, на яких має базуватися порівняння електронних комунікаційних послуг, встановлені регуляторним органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра; 3) надавати точну та актуальну інформацію та вказувати час останнього оновлення; 4) бути відкритим для будь-якого постачальника послуг доступу до Інтернету або міжособистісних електронних комунікацій і включати широкий спектр пропозицій, які охоплюють значну частину ринку, а у разі представлення інформації, яка не є повним оглядом ринку, повідомляти про це до початку відображення результатів; 5) забезпечити процедуру повідомлення про надання недостовірної інформації; 6) включати можливість порівняння цін, тарифів та якості електронних комунікаційних послуг між пропозиціями, доступними кінцевим користувачам. Треті сторони мають право використовувати безкоштовно та у форматах відкритих даних дані опубліковані постачальниками послуг доступу до Інтернету або послуг міжособистісних електронних комунікацій, для надання створення таких незалежних інструментів порівняння. | У підпункті 2.1 пункту 2 частини другої статті 113 слова "показники параметрів якості послуг" замінити словами "параметри якості послуг, їх показники та рівні". | |
| Стаття 114. Якість електронних комунікаційних послуг 1. Постачальники електронних комунікаційних послуг, що надають послугу доступу до Інтернету та послугу міжособистісних електронних комунікацій зобов'язані оприлюднювати вичерпну, порівнянну, надійну, зручну для сприйняття та актуальну інформацію для кінцевих користувачів: 1) щодо якості їхніх електронних комунікаційних послуг, що надається ними з використанням мережі електронних комунікацій безпосередньо, або на підставі угоди про обслуговування з іншим постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг; 2) про заходи, що вживаються для сприяння можливості доступу для споживачів з інвалідністю. 2. Постачальники послуг міжособистісних електронних комунікацій зобов'язані інформувати кінцевих користувачів, про те, чи залежить якість їхніх послуг електронних комунікацій від будь-яких зовнішніх факторів. 3. Центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра за погодженням з регуляторним органом визначає значення параметрів якості електронних комунікаційних послуг,зазначених в частині четвертій цієї статті, що підлягають випробуванню. Перелік інформації про якість електронних комунікаційних послуг, форму і спосіб її оприлюднення постачальниками електронних комунікаційних послуг визначає регуляторний орган. 4. Застосовуються наступні параметри якості електронних комунікаційних послуг 1) для постачальників послуг з доступу до електронної комунікаційної мережі: 1.1.) час встановлення початкового з'єднання; 1.2.) відсоток неуспішних спроб приєднання до мережі; 1.3.) час усунення пошкоджень. 2) для постачальників електронних комунікаційних послуг, що експлуатують для надання послуг мережі електронних комунікацій безпосередньо, або на підставі угоди про обслуговування з іншим постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг: 2.1.) час встановлення з'єднання; 2.2.) відсоток рахунків, щодо яких надійшли звернення щодо їх некоректності (неправильності) ; 2.3.) якість передачі мови (відповідно до розрахованого показника) ; 2.4.) відсоток перерваних викликів; 2.5.) відсоток неуспішних викликів; 2.6) відсоток відмов; 2.7) час затримки сигналу виклику; 3) для постачальників послуг доступу до мережі Інтернет (на мережі постачальника послуг): 3.1) час затримки даних; 3.2.) тремтіння сигналу (джиттер); 3.3.) відсоток втрачених (недоставлених) пакетів даних. 5. Постачальники електронних комунікаційних послуг повинні надавати електронні комунікаційні послуги за встановленими відповідно до цієї статі центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра показниками якості послуг та їх параметрами(у разі їх установлення). | У першому реченні частини третьої статті 114 після слова "послуг" доповнити словами "їх показників та рівнів". Пункт 3 частини четвертої статті 114 доповнити підпунктом такого змісту: "3.4) швидкості завантаження і вивантаження даних"; У частині п'ятій статті 114 слова "показниками якості послуг та їх параметрами" замінити словами "параметрами якості, їх показниками та рівнями". | |
| Стаття 115. Укладення та припинення дії договору про надання електронних комунікаційних послуг 1.Договір про надання електронних комунікаційних послуг укладається відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг з урахуванням вимог цієї статті. Договір може бути укладено, зокрема, у письмовій чи усній формі, як публічний договір чи договір приєднання відповідно до положень Цивільного кодексу України , а також дистанційно шляхом надання згоди кінцевого користувача на його укладення, висловленої з застосуванням засобів електронної ідентифікації відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" , Закону України "Про електронну комерцію" , а також шляхом вчинення активної конклюдентної дії кінцевого користувач, яка безсумнівно свідчить про його попередню згоду укласти договір та зафіксована обладнанням постачальника електронних комунікаційних послуг. На вимогу кінцевого користувача постачальник електронних комунікаційних послуг повинен надати йому докази наявності зафіксованої попередньої згоди. 2. Договір про надання електронних комунікаційних послуг укладається за умови ознайомлення кінцевого користувача з усією необхідною йому інформацією передбаченою законодавством на час укладення договору та попереднього отримання кінцевим користувачем пропозиції щодо такого укладення у відповідності до положень статті 108 цього Закону. Вимоги до змісту договору визначаються правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг, відповідно цього Закону. Договір вважається укладеним за умови, якщо кінцевий користувач висловив свою безсумнівну та добровільну згоду на його укладення. 3. Договір про надання електронних комунікаційних послуг може бути розірваний достроково кожною із сторін, у випадках прямо передбачених самим договором, правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг, цим Законом, в інших випадках, визначених законодавством. Умови та процедури припинення договору про надання електронних комунікаційних послуг не можуть містити перешкод для зміни постачальника послуг у порядку визначеному статтею 116 цього Закону. 4. Договір про надання електронних комунікаційних послуг може передбачати автоматичну пролонгацію, але з безумовним правом кінцевого користувача, розірвати такий договір після пролонгації в односторонньому порядку, на умовах визначених у договорі відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг. До того, як договір про надання електронних комунікаційних послуг автоматично продовжується, постачальник електронних комунікаційних послуг повинен інформувати кінцевих користувачів в письмовій чи електронній формі, належним чином і своєчасно (не пізніше, ніж за місяць) про закінчення договірних зобов'язань та про спосіб розірвання договору. 5. Кінцеві користувачі мають право розірвати договір про надання електронних комунікаційних послуг без додаткових витрат після повідомлення про зміни в договірних умовах, запропонованих постачальником міжособистісних електронних комунікаційних послуг, крім передбачених правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг випадків, коли запропоновані зміни є виключно на користь чи не мають негативного впливу на кінцевого користувача або прямо передбачені законодавством. Постачальники електронних комунікаційних послуг повідомляють кінцевих користувачів не пізніше, ніж за місяць, а у разі зміни цін (тарифів, тарифних планів) - не пізніше, ніж за 7 календарних днів, до будь-якої зміни умов договору про надання електронних комунікаційних послуг, і одночасно інформують їх про право розірвати договір без додаткових витрат, якщо вони не погоджуються на змінені умови. Право на розірвання договору про надання електронних комунікаційних послуг здійснюється протягом одного місяця, а у разі зміни цін (тарифів, тарифних планів) протягом 7 календарних днів після такого повідомлення. 6. Будь-яке істотне порушення умов договору про надання електронних комунікаційних послуг чи параметрів якості послуг,що надаються на його підставі - є підставою для застосування кінцевим користувачем засобів правового захисту, відповідно до законодавства, включаючи право на безкоштовне та дострокове розірвання договору. | У частині шостій статті 115 після слів "якості послуг" доповнити словами "їх показників та рівнів". | |
| Стаття 116. Зміна постачальника електронних комунікаційних послуг та надання послуг перенесення номерів 1. У випадку зміни кінцевим користувачем послуг постачальника послуг доступу до мережі Інтернет, відповідні постачальники надають кінцевому користувачеві інформацію, до та під час заміни, щодо умов такої зміни та забезпечують на вимогу кінцевого користувача безперервність послуги доступу до мережі Інтернет, крім випадків, коли це технічно неможливо. Безперервність полягає у можливості кінцевого користувача отримувати послугу доступу до мережі Інтернет від попереднього постачальника (відповідно до умов договору, в тому числі щодо оплати послуг) до дня укладення договору та фактичного отримання послуги доступу до мережі Інтернет від нового постачальника електронних комунікаційних послуг. Перерва в отримані послуг доступу до мережі Інтернет в таких випадках не повинна становити більше одного робочого дня, крім випадків, коли це технічно неможливо. Така умова має бути передбачена в договорі про надання відповідних електронних комунікаційних послуг. 2. Постачальник електронних комунікаційних послуг у разі надання міжособистісних електронних комунікаційних послуг з використанням нумерації зобов'язаний надавати абонентам послугу перенесення номера, у порядку, встановленому регуляторним органом. Кінцевий користувач при припиненні договору з постачальником міжособистісних електронних комунікаційних послуг з використанням нумерації має право на збереження та перенесення свого номеру до іншого постачальника таких послуг у порядку визначеному регуляторним органом. Послуга перенесення номеру надається кінцевим користувачам які ідентифіковані постачальником електронних комунікаційних послуг у встановленому регуляторним органом порядку. Кінцевий користувач, що не ідентифікований у постачальника електронних комунікаційних послуг має право здійснювати ідентифікацію відповідно до частини четвертої статі 107 цього Закону. Всі кінцеві користувачі з номерами з національного плану нумерації, можуть зберігати свої номери незалежно від постачальника електронних комунікаційних послуг, що надає послугу з використанням: 1) географічних номерів на певній території (в межах території географічної зони нумерації); 2) негеографічних номерів у будь-якому місці. Це вимога не поширюється на перенесення номерів з мереж, в яких надають послуги у фіксованому місці до мереж мобільного зв'язку, а також навпаки. 3. Перенесення номерів та їх подальша активація здійснюються в найкоротші терміни та у дату, яка узгоджена з кінцевим користувачем. Перенесення номера для мобільного зв'язку здійснюється протягом одного робочого дня з моменту подання заяви абонентом. Застосування перенесення номеру в термін не більше одного робочого дня здійснюється починаючи з дати, визначеної регуляторним органом, але не пізніше одного року з моменту набрання чинності цього Закону. Перенесення номера для фіксованого зв'язку здійснюється протягом терміну, встановленого регуляторним органом, починаючи з дати, визначеної регуляторним органом, але не пізніше двох років з моменту набрання чинності цим Законом. Прийняття передбачених цією частиною рішень здійснюється з проведенням консультацій з постачальниками електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг, який на момент подання заяви абонента надає послуги, продовжує надавати свої електронні комунікаційні послуги на тих самих умовах до тих пір, поки не активуються послуги постачальника, до мережі якого здійснюється перенесення номера. Розрахунки між постачальниками електронних комунікаційних послуг щодо пропуску трафіку від перенесених номерів визначаються на договірних засадах з урахуванням відповідних витрат. Послуга перенесення номера надається абоненту на безоплатній основі. 4.Постачальники електронних комунікаційних послуг що здійснюють прийом та передачу повинні добросовісно співпрацювати, в тому числі не затримувати або зловживати процесами зміни постачальника чи перенесення номера, а також не переносити номери або переключати кінцевих користувачів без попередньої згоди кінцевих користувачів. Договори кінцевих користувачів з передавальним постачальником електронних комунікаційних послуг припиняються автоматично після завершення процесу заміни постачальника чи перенесення номеру. Після припинення надання послуг в електронній комунікаційній мережі, в яку було перенесено номер, у разі якщо кінцевим користувачем не було здійснено інших перенесень відповідного номеру, такий номер повертається постачальником електронних них послуг попередньому постачальнику, якому було виділено відповідний номер шляхом первинного розподілу. 5. Постачальники повинні повернути кінцевим користувачам (за їх запитом) залишок коштів (кредит), що залишився на момент заміни постачальника чи перенесення номеру, а кінцевий користувач зобов'язаний погасити усі наявні заборгованості перед таким постачальником. | ||
| Стаття 117. Надання пакетів електронних комунікаційних послуг 1. Постачальник електронних комунікаційних послуг може пропонувати кінцевим користувачам послуг пакети електронних комунікаційних послуг, сформовані таким постачальником на власний розсуд. При цьому кінцевий користувач повинен бути проінформований постачальником електронних комунікаційних послуг про всі складові та елементи відповідного пакету електронних комунікаційних послуг, до моменту його підключення та погодження умов відповідного договору про надання електронних комунікаційних послуг. 2. Якщо постачальник електронних комунікаційних послуг, відповідно до законодавства чи умов договору про надання електронних комунікаційних послуг, припиняє дію будь-якого елемента пакету до закінчення терміну чи у разі припинення на інших підставах укладеного договору, кінцевий користувач має право розірвати договір, за яким надається такий пакет послуг. 3. Будь-яка підписка на додаткові послуги або термінальне обладнання, що надаються або розповсюджуються одним і тим самим постачальником послуг доступу до Інтернету або міжособистісних електронних комунікаційних послуг з використанням нумерації, не повинна перевищувати строк дії попередньо укладеного договору про надання електронних комунікаційних послуг, до якого включаються такі послуги або термінальне обладнання, якщо кінцевий користувач прямо не погоджується з іншим, підписуючись на додаткові послуги або термінальне (кінцеве) обладнання. | ||
| Стаття 118. Надання електронних комунікаційних послуг в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану 1. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов'язані вживати відповідно до законодавства заходів щодо забезпечення сталого функціонування мереж електронних комунікацій що використовуються для надання електронних комунікаційних послуг в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану. 2. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг в умовах надзвичайного та воєнного стану зобов'язані забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг та брати участь в оповіщенні населення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 3. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинні забезпечити готовність до виконання своїх функцій в умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану, всі електронні комунікаційні мережі, незалежно від форми власності, використовуються для забезпечення потреб національної безпеки, оборони, охорони правопорядку. Постачальники електронних комунікаційних послуг взаємодіють при цьому з національним центром оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в питаннях, віднесених до його компетенції. 4. В умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг з метою оповіщення та забезпечення електронними комунікаційними послугами учасників ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, відбудовних робіт та здійснення відповідних заходів Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних комунікацій, можуть установлювати тимчасові обмеження в наданні електронних комунікаційних послуг споживачам до ліквідації наслідків та скасування режиму надзвичайного стану. 5. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень надають постачальникам електронних комунікаційних послуг допомогу в ліквідації пошкоджень, що виникли внаслідок стихійного лиха, і в усуненні їх наслідків, у придбанні необхідних матеріальних ресурсів, а також сприяють у наданні для цих цілей робочої сили, транспортних та інших технічних засобів. 6. Постачальник електронних комунікаційних послуг не несе відповідальності за стан та працездатність його електронної комунікаційної мережі, якщо для виконання положень цієї статті мережу було повністю або частково виведено з-під його контролю чи управління. 7. Для припинення терористичної діяльності в порядку, що встановлюються законом може здійснюватися тимчасове обмеження надання електронних комунікаційних послуг споживачам, що перебувають у визначеному районі проведення антитерористичної операції. | ||
| Стаття 119. Доступ до електронних комунікаційних послуг для осіб з інвалідністю 1. Відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг постачальники електронних комунікаційних послуг забезпечують споживачам з інвалідністю можливість: 1) рівного доступу до електронних комунікаційних послуг, в тому числі щодо обсягів та якості інформації щодо договору, передбаченої статтею 108 цього Закону, які і для інших споживачів; 2) скористатись вибором постачальників електронних комунікаційних послуг та електронних комунікаційних послуг. 2. З метою збільшення доступу до електронних комунікаційних послуг для осіб з інвалідністю постачальники електронних комунікаційних послуг забезпечують у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, їх доступність, зокрема, шляхом: 1) надання інформації про послуги і сервіси, які можна отримати з використанням відповідних пристроїв та засобів, передбачаючи доступність такої інформації: а) через більш ніж один орган чуття; б) у текстових форматах, які можуть бути використані для створення альтернативних допоміжних форматів, що передаватимуть інформацію користувачам різними способами та більш ніж через один орган чуття; в) з використанням шрифтів достатнього розміру та прийнятної форми, застосуванням достатнього контрасту та регульованого інтервалу між літерами, рядками та абзацами; г) з доповненням будь-якого не текстового змісту альтернативним шляхом її подання споживачеві; д) у відповідний та достатній спосіб, що забезпечує сприйнятливість, дієвість, зрозумілість та надійність інформації; 2) забезпечення при розробці своїх веб-сайтів, пов'язаних з ними додатків, у тому числі мобільних, їх надійності та доступності для сприйняття, користування і розуміння особам з інвалідністю; 3) повідомлення у доступних формах комунікації службою підтримки (за наявності інструментів допомоги, колл-центрів, технічної підтримки, засобів розпізнавання та синтезу мови, навчальних сервісів) про доступність послуг для осіб з інвалідністю, їх сумісність з допоміжними технологіями. Безоплатний доступ до відповідного програмного забезпечення надається постачальникам електронних комунікаційних послуг надається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. | ||
| Стаття 120. Каталоги номерів 1. Призначені для оприлюднення каталоги номерів (телефонні довідники), у тому числі електронні версії та бази даних інформаційно-довідкових служб, можуть містити інформацію про прізвище, ім'я, по батькові, найменування, адресу та номер телефону абонента в разі, якщо в договорі про надання електронних комунікаційних послуг міститься попередня зафіксована згода споживача на опублікування такої інформації. Під час автоматизованої обробки інформації про абонентів постачальник електронних комунікаційних послуг забезпечує її захист відповідно до закону. 2. Споживач, перш ніж його дані будуть включені до каталогів номерів (телефонних довідників) повинен бути безкоштовно проінформований щодо їх призначення та можливості використання таких його даних за допомогою функції пошуку, доступної в електронному вигляді. 3. Споживач має право у будь-який момент за письмовою заявою відкликати надану згоду щодо включення його даних до каталогів номерів, випущених в електронному вигляді, та використання в довідкових службах. У такому разі відповідні дані споживача невідкладно та безоплатно видаляються з електронного довідника (каталогу). 4. Ця стаття застосовується з урахуванням вимог законодавства України про захист персональних даних. | ||
| Стаття 121. Доступ до екстрених служб та служб соціального спрямування 1. Постачальники електронних комунікаційних послуг зобов'язані безоплатно надавати кінцевим користувачам, включаючи осіб з інвалідністю, електронну комунікаційну послугу виклику та з'єднання з оперативно-диспетчерськими службами, що приймають екстрені виклики та інформацію про них, за номерами 101, 102, 103, 104 та 112. 2. Кабінет Міністрів України вживає заходів для забезпечення безкоштовного доступу кінцевих користувачів до служб соціального спрямування, що отримують повідомлення: про випадки зникнення дітей, за номером 116 000 (лінія розшуку дітей); від дітей, за номером 116 111 (лінія допомоги дітям). Ця частина не застосовуються до аналогового сегменту мереж фіксованого зв'язку до завершення переходу на розподіл географічних кодів нумерації для території адміністративно територіальну одиниці, не меншу ніж область. 3. Юридична особа, що отримала дозвіл на користування номерами, вказаними в частинах першій, другій цієї статті повинна: 1) забезпечувати функціонування відповідних екстреної служби або служби соціального спрямування у цілодобовому режимі; 2) забезпечувати підключення свого обладнання та його технічну взаємодію з існуючим обладнанням та мережею постачальника електронних комунікаційних мереж; 3) не здійснювати під час прийняття викликів діяльності, яка пов'язана із рекламою, розвагами, комерційними послугами тощо; 4) не пізніше, ніж за три місяці до припинення діяльності інформувати регуляторний орган та постачальників електронних комунікаційних мереж та/ або послуг про припинення діяльності та подавати заяви про анулювання відповідних дозволів на користування номерами для забезпечення їх подальшого первинного розподілу. 4. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинні інформувати кінцевих користувачів про існування та використання послуг за номерами, передбаченими частинами першою та другою цієї статті. 5. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинні подавати до центрів системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 інформаціюу випадках та відповідно до Закону України "Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112" . | У частині п'ятій статті 121 після слова "інформацією" доповнити словами "про номер та місцезнаходження абонента, що здійснює виклик,".. |
| Розділ ХV. КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ Стаття 122. Захист інформації про кінцевого користувача та надані електронні комунікаційні послуги 1. Постачальники електронних комунікаційних послуг повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність даних щодо кінцевого користувача, отриманих при укладенні договору про надання електронних комунікаційних послуг та наданні електронних комунікаційних послуг, в тому числі щодо: 1) персональних даних споживача; 2) факту отримання кінцевим користувачем електронних комунікаційних послуг; 3) змісту інформації, що передається та/або отримується кінцевим користувачем; 4) обсягу, змісту, маршрутів передачі інформації (даних), в тому числі даних, що обробляються з метою передачі інформації в електронних комунікаційних мережах або оплати електронних комунікаційних послуг; 5) даних про місцезнаходження, до яких відносяться будь-які дані, що обробляються постачальником електронних комунікаційних послуг при наданні послуг електронних комунікацій, в тому числі, щодо розташування термінального обладнання; 6) даних щодо спроб виклику між певним кінцевими точками електронної комунікаційної мережі, в тому числі, стосовно невдалих спроб виклику (таких, що були ініційовані і не отримали відповіді) або перерваного з'єднання. 3. Інформація про електронні комунікаційні послуги, що отримав кінцевий користувач, може надаватись у випадках і в порядку, визначених законом за наявності рішення суду. В інших випадках зазначена інформація може поширюватися лише за наявності попередньої згоди кінцевого користувача, вираженої у письмовій або у будь-якій іншій формі, що дає змогу зробити висновок про факт надання ним згоди. | Статтею 122 законопроекту передбачено, що постачальники електронних комунікаційних послуг повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність, зокрема, даних про місцезнаходження, до яких відносяться будь-які дані, що обробляються постачальником електронних комунікаційних послуг при наданні послуг електронних комунікацій, в тому числі, щодо розташування термінального обладнання. Для недопущення ситуацій відмови постачальниками електронних комунікаційних послуг в передачі даних про місцезнаходження абонента до служби 112, пропонується у цій статті окремо зазначити, що ця вимога не поширюється на випадок передачі даних про місцезнаходження до служби екстреної допомоги 112 при здійсненні абонентом виклику за номером 112. | Підпункт 5 частини другої статті 122 доповнити реченням такого змісту: "Ця вимога не поширюється на випадок передачі даних про місцезнаходження абонента, що здійснює виклик до служби екстреної допомоги за номером 112.". |
| Стаття 123. Захист кінцевих користувачів від спаму 1. Забороняється умисне масоверозсилання електронних, текстових та/або мультимедійних повідомлень без попередньої згоди (замовлення) кінцевих користувачів (спаму) на їх адреси електронної пошти або термінальне обладнання, крім повідомлень постачальника електронних комунікаційних послуг, пов'язаних з надання ним електронних комунікаційних послуг. 2. Кінцеві користувачі можуть використовувати номери телефонів чи інші мережеві ідентифікатори абонента, отримані будь-якими особами у процесі продажу товарів чи надання послуг, для надсилання реклами, з метою продажу товарів або послуг лише за умови наявності попередньої зафіксованої згоди кінцевого користувача, в тому числі в електронні формі, та за умови, що кінцевий користувач отримує можливість безкоштовно, в будь-який час, в простій і зрозумілій формі відмовитися від використання своїх даних. Можливість відмови повинна надаватись кінцевому користувачу з кожним наступним повідомленням, якщо він відразу не висловив заперечення проти такого використання. | У законопроекті потребує однозначного трактування слово "масове", яке має стосується повідомлень, які надходять до одного абонента/споживача, а не у розумінні циркулярної розсилки одного повідомлення значній кількості абонентів. | |
| Стаття 124. Умови надання доступу до інформації у передбачених законом випадках 1. Постачальники електронних комунікаційних послуг та/або мереж на підставі рішення суду, слідчого судді у випадках та в поряду, що передбачені законом, надають доступ уповноваженим законом правоохоронним органам до інформації щодо факту надання електронних комунікаційних послуг, змісту інформації, що передається та/або отримується кінцевим користувачем, в тому числі даних, що обробляються з метою передачі такої інформації в електронних комунікаційних мережах виключно 2. Постачальник електронних комунікаційних послуг та/або мереж повинен забезпечити в передбачених частиною першою цієї статті випадках доступ уповноваженим законом правоохоронним органам до інформації в точці для такого доступу в електронній комунікаційній мережі, визначеній постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг. | У частині першій статті 124 слова "рішення суду" замінити словами "судового рішення". | |
| Розділ ХVІ. ЗАХИСТ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ КІНЦЕВИХ КОРИСТУВАЧІВ ПОСЛУГ Стаття 125. Розгляд звернень (скарг) споживачів електронних комунікаційних послуг Споживач має право на подання звернень (скарг) щодо надання електронних комунікаційних послуг постачальнику електронних комунікаційних послуг, регуляторному органу, іншим органам державної влади відповідно до компетенції, а також на їх розгляд та належне реагування щодо поновлення його прав і захисту законних інтересів відповідно до законодавства. 2. Подання та розгляд звернень (скарг) споживачів та усунення порушень їхніх прав здійснюється відповідно до цього Закону, Закону України "Про звернення громадян", правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших нормативно-правових актів, в тому числі, з застосуванням електронної регуляторної платформи. Звернення споживачів з питань врегулювання спору з постачальником електронних комунікаційних послуг замовлення, отримання чи припинення отримання електронних комунікаційних послуг розглядаються регуляторним органом відповідно до статті 126 цього Закону. 3. Регуляторний орган розглядає відповідно до законодавства звернення (скарги) споживачів щодо надання послуг електронних комунікацій, отримує з цією метою від постачальників електронних комунікаційних послуг необхідні документи та інформацію, вживає у межах повноважень заходів з захисту прав споживачів, включаючи проведення, у разі необхідності, заходів з державного нагляду, видання приписів, розпоряджень про усунення порушень, застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до закону. 4. Розгляд звернень (скарг) споживачів електронних комунікаційних послуг здійснюється за умови зазначення ними у зверненні (скарзі) номера абонента, за яким отримують електронні комунікаційні послуги та/або реквізитів договору про надання таких послуг (крім випадків відмови в наданні електронних комунікаційних послуг). | У тексті законопроекту потребує доопрацювання норма частини четвертої статті 125, згідно з якою розгляд звернень (скарг) споживачів електронних комунікаційних послуг здійснюється за умови зазначення ними у зверненні (скарзі) номера абонента, за яким отримують електронні комунікаційні послуги та/або реквізитів договору про надання таких послуг (крім випадків відмови в наданні електронних комунікаційних послуг), оскільки вона стосується контрактних абонентів та абонентів, яким надаються послуги телефонного зв'язку. При цьому велика кількість абонентів отримують послуги на умовах попередньої оплати та відповідно до публічного договору. З огляду на це, необхідно передбачити можливість ідентифікації абонентів з використанням, також, особових рахунків. | Частину четверту статті 125 викласти у такій редакції: "4.Розгляд звернень (скарг) споживачів електронних комунікаційних послуг здійснюється за умови зазначення ними у зверненні (скарзі) достатньої інформації для ідентифікації споживача та постачальника електронних комунікаційних послуг: номера абонента, за яким отримують електронні комунікаційні послуги та/або реквізитів договору про надання таких послуг та/або номера особового рахунку та/або поштової адреси, за якою надаються послуги фіксованого зв'язку. Також обов'язково має бути зазначено реквізити постачальника електронних комунікаційних послуг (повна назва та/або код ЄДРПОУ). У випадках оскарження відмови в наданні електронних комунікаційних послуг споживач має зазначити власні персональні дані та реквізити постачальника електронних комунікаційних послуг, який відмовляє в укладенні договору. Обов'язковою умовою для розгляду звернення є надання споживачем згоди на отримання необхідної для розгляду звернення інформації про електронні комунікаційні послуги, що отримав кінцевий користувач, вираженої у письмовій або у будь-якій іншій формі, що дає змогу зробити висновок про факт надання ним згоди.". |
| Стаття 126. Позасудове врегулювання спорів за зверненням споживачів 1. Споживач має право звернутись до регуляторного органа з приводу врегулювання спору із постачальником електронних комунікаційних послуг з питань замовлення, отримання чи припинення отримання електронних комунікаційних послуг. 2. Звернення може бути подано в рамках строку позовної давності, встановленого законом для певного виду вимог. 3. Перед поданням звернення до регуляторного органа про позасудове врегулювання спорів споживач повинен попередньо звернутись зі зверненням (скаргою) до постачальника електронних комунікаційних послуг. У разі надходження такого звернення без попереднього звернення до постачальника замовлення, отримання чи припинення отримання електронних комунікаційних послуг, регуляторний орган направляє таке звернення постачальнику електронних комунікаційних послуг, про що інформує споживача. У разі незадоволення постачальником електронних комунікаційних послуг протягом 30 календарних днів з дати отримання звернення вимог, викладених у зверненні (скарзі) споживача або ненадання відповіді, споживач направляє звернення разом з копіями попередніх звернень до постачальника до регуляторного органу з метою позасудового врегулювання спору. 4. Врегулювання спору здійснюється уповноваженою посадовою особою регуляторного органа в строк, що не перевищує двох місяців. У разі необхідності цей термі може бути продовжений на термін, необхідний для здійснення заходів державного нагляду чи експертизи. 5. Порядок подання споживачами звернень та врегулювання спорів встановлюється регуляторним органом відповідно до цього Закону та інших законів. 6. В ході врегулювання спорів регуляторний орган має право: 1) витребувати у сторін документи та інформацію, необхідну для з'ясування питань, викладених у зверненні; 2) проводити заходи з державного нагляду з питань спору, у разі наявності підстав, передбачених частиною восьмою статті 13 цього Закону; 3) призначати проведення експертизи щодо питань, які становлять предмет спору; 4) залучати фахівців та експертів з відповідних питань; 5) передавати матеріали, у разі необхідності, до органів державної влади, в компетенції яких знаходиться вирішення відповідних питань; 6) інші права відповідно до закону. 7. Під час врегулювання спору уповноважена посадова особа регуляторного органу, зокрема, повинна: 1) дотримуватись принципів законності та рівності сторін, незалежності, нейтральності та конфіденційності інформації щодо споживача; 2) ознайомити постачальника електронних комунікаційних послуг із зверненням та вимогами споживача та надати йому можливість висловити і обґрунтувати свою позицію; 3) поінформувати сторони про положення законодавства, що застосовується до предмету спору; 4) запропонувати можливість вирішення спору між сторонами шляхом мирового врегулювання; 5) вживати заходів до вивчення питання та вирішення спору, в тому числі, вносити, у разі необхідності, подання щодо розгляду регулятором органом певних питань, пов'язаних із спором, відповідно до цього Закону. 8. Про результати врегулювання спору сторони повідомляються у письмовій формі з обґрунтуванням. Інформація про результати розгляду спорів оприлюднюються на електронній регуляторній платформі (крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом) відповідно до вимог, встановлених регуляторним органом. 9. Відшкодування витрат на проведення експертизи, залучення фахівців та експертів, покладаються на постачальника у разі встановлення порушення ним законодавства та прав споживача, в інших випадках - на сторону, що ініціювала, відповідно, проведення таких, уразі якщо вони потребують оплати. | Статтею 126 законопроекту встановлено вимоги щодо позасудового врегулювання спорів за зверненнями споживачів. Водночас, дана стаття потребує доопрацювання в частині визначення підстав для залишення звернення споживачів щодо вирішення спору без розгляду, припинення розгляду спору, права сторін стосовно оскарження рішення регуляторного органу щодо спору, тощо. | Статтю 126 викласти у такій редакції: "Стаття 126. Позасудове врегулювання спорів за зверненням споживачів 1. Споживач має право звернутись до регуляторного органа з приводу врегулювання спору із постачальником електронних комунікаційних послуг з питань замовлення, отримання чи припинення отримання електронних комунікаційних послуг. 2. Звернення може бути подано в рамках строку позовної давності, встановленого законом для певного виду вимог. 3. Перед поданням звернення до регуляторного органа про позасудове врегулювання спорів споживач повинен попередньо звернутись зі зверненням (скаргою) до постачальника електронних комунікаційних послуг. У разі надходження такого звернення без попереднього звернення до постачальника замовлення, отримання чи припинення отримання електронних комунікаційних послуг, регуляторний орган направляє таке звернення постачальнику електронних комунікаційних послуг, про що інформує споживача. У разі незадоволення постачальником електронних комунікаційних послуг протягом 30 календарних днів з дати отримання звернення вимог, викладених у зверненні (скарзі) споживача або ненадання відповіді, споживач направляє звернення разом з копіями попередніх звернень до постачальника до регуляторного органу з метою позасудового врегулювання спору. 4. Врегулювання спору здійснюється уповноваженою посадовою особою регуляторного органа в строк, що не перевищує двох місяців. У разі необхідності цей термін може бути продовжений на термін, необхідний для здійснення заходів державного нагляду чи експертизи. 5. Порядок позасудового врегулювання спорів за зверненням споживачів встановлюється регуляторним органом відповідно до цього Закону та інших законів. 6. Заява щодо вирішення спору залишається без розгляду регуляторним органом в таких випадках: 1) предмет спору не відноситься до компетенції регуляторного органа; 2) споживач попередньо не звертався зі зверненням (скаргою) до постачальника електронних комунікаційних послуг; 3) звернення подано з порушенням строку, визначеного частиною другою цієї статті; 4) спір між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав знаходиться на розгляді регуляторного органа, суду чи третейського суду або вступило в силу рішення за результатами такого розгляду спору; 5) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду чи його розгляд в інший передбачений законом спосіб позасудового врегулювання спору, засвідчена копія якого надана до регуляторного органа; 6) заява щодо врегулювання спору подана особою, яка не має відповідних повноважень. 7. Регуляторний орган припиняє розгляд спору, у разі якщо: 1) після початку розгляду спору стали відомі обставини, зазначені в частині шостій цієї статті; 2) надходження від заявника заяви про відмову від звернення про врегулювання спору; 3) укладення сторонами мирової угоди; 4) припинення діяльності постачальником електронних комунікаційних послуг. 8. В ході врегулювання спорів регуляторний орган має право: 1) витребувати у сторін документи та інформацію, необхідну для з'ясування питань, викладених у зверненні; 2) проводити заходи з державного нагляду з питань спору, у разі наявності підстав, передбачених частиною п'ятою статті 13 цього Закону; 3) призначати проведення експертизи щодо питань, які становлять предмет спору; 4) залучати фахівців та експертів з відповідних питань; 5) передавати матеріали, у разі необхідності, до органів державної влади, в компетенції яких знаходиться вирішення відповідних питань; 6) інші права відповідно до закону. 9. Під час врегулювання спору уповноважена посадова особа регуляторного органу, зокрема, повинна: 1) дотримуватись принципів законності та рівності сторін, незалежності, нейтральності та конфіденційності інформації щодо споживача; 2) ознайомити постачальника електронних комунікаційних послуг із зверненням та вимогами споживача та надати йому можливість висловити і обґрунтувати свою позицію; 3) поінформувати сторони про положення законодавства, що застосовується до предмету спору; 4) запропонувати можливість вирішення спору між сторонами шляхом мирового врегулювання; 5) вживати заходів до вивчення питання та вирішення спору, в тому числі, вносити, у разі необхідності, подання щодо розгляду регулятором органом певних питань, пов'язаних із спором, відповідно до цього Закону. 10. Рішення регуляторного органа з приводу врегулювання спору вступає в силу з дня прийняття і стає обов'язковим до виконання сторонами спору, якщо ні одна із сторін спору не подає позов до суду щодо розгляду спору між споживачем та постачальником електронних комунікаційних послуг по суті питань спору. Рішення, прийняті регуляторним органом у ході розгляду спору, у тому числі, процесуальні, є виконавчими документами, обов'язковими до виконання сторонами спору. У разі, якщо за результатами розгляду спору встановлено порушення прав споживача, постачальник електронних комунікаційних послуг зобов'язаний виконати рішення регуляторного органу по відношенню до всіх інших споживачів, яким надаються ідентичні послуги. 11. Про результати врегулювання спору сторони повідомляються у письмовій формі з обґрунтуванням. Інформація про результати розгляду спорів оприлюднюються на електронній регуляторній платформі (крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом) відповідно до вимог, встановлених регуляторним органом. 12. Відшкодування витрат на проведення експертизи, залучення фахівців та експертів, покладаються на постачальника у разі встановлення порушення ним законодавства та прав споживача, в інших випадках - на сторону, що ініціювала, відповідно, проведення таких, уразі якщо вони потребують оплати.". |
| Стаття 127. Захист інтересів кінцевих користувачів у разі припинення постачальником електронних комунікаційних послуг діяльності з надання таких послуг 1. Постачальник електронних комунікаційних послуг, який припиняє діяльність з надання електронних комунікаційних послуг, зобов'язаний попередити кінцевих користувачів не пізніше ніж за три місяці до припинення надання електронних комунікаційних послуг. | ||
| Стаття 128. Відповідальність за порушення прав кінцевих користувачів 1. Постачальник електронних комунікаційних послуг несе перед кінцевим користувачем за ненадання або неналежне надання електронних комунікаційних послуг таку майнову відповідальність: 1) за ненадання оплачених електронних комунікаційних послуг або надання їх в обсязі, меншому за оплачений, - у розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг та штрафу в розмірі 25 відсотків вартості послуг; 2) за безпідставне відключення термінального (кінцевого) обладнання, - у розмірі абонентної платиза весь період відключення; 3) за безпідставні скорочення чи зміну переліку послуг, - у розмірі абонентної платиза один місяць; 4) в інших випадках - у розмірах, передбачених договором про надання електронних комунікаційних послуг; 5) у разі неусунення протягом однієї доби із зафіксованого моменту подання абонентом заявки щодо пошкодження електронної комунікаційної мережі, яке унеможливило доступ кінцевого користувача до послуги або знизило до неприпустимих значень показники якості електронної комунікаційної послуги, абонентна платаза весь період пошкодження не нараховується, а постачальник електронних комунікаційних послуг у разі неусунення пошкодження протягом п'яти діб із зафіксованого моменту подання абонентом відповідної заявки сплачує споживачу штраф у розмірі 25 відсотків добової абонентної плати за кожну добу перевищення цього терміну, але не більше ніж за три місяці. 2. Постачальник електронних комунікаційних послуг не несе майнової відповідальності перед кінцевим користувачем за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань з надання електронних комунікаційних послуг унаслідок дії непереборної сили (землетрус, повінь, ураган тощо), викрадання чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд, що використовуються постачальником електронних комунікаційних послуг, або з вини кінцевого користувача у випадках, передбачених цим Законом. 3. Питання відшкодування завданих кінцевому користувачу фактичних збитків, моральної шкоди, втраченої вигоди через неналежне виконання постачальником електронних комунікаційних послуг обов'язків за договором про надання електронних комунікаційних послуг вирішуються в судовому порядку. 4. Постачальники електронних комунікаційних послуг не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами. | Частиною першою статті 128 законопроекту передбачена відповідальність за порушення прав кінцевих користувачів, яка, зокрема прив'язана до розміру абонентної плати. За таких умов вказана норма не може бути застосована до постачальників послуг, які надають їх без абонентної плати, наприклад при використанні пакету послуг, оплати тільки за умови користування послугою. Враховуючи викладене, пропонуємо у статті 128 законопроекту слова "абонентної плати" замінити словами "абонентної плати (плати за пакет послуг у разі не встановлення абонентної плати)". | У статті 128 слова "абонентної плати" замінити словами "абонентної плати (плати за пакет послуг у разі не встановлення абонентної плати)". |
| Розділ ХVIІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЕЛЕКТРОННІ КОМУНІКАЦІЇ Стаття 129. Відповідальність за порушення законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр 1. Регуляторний орган застосовує такі адміністративно-господарські санкції за порушення вимог цього Закону та виданих відповідно до нього нормативно-правових актів: 1) у разі: 1.1) здійснення діяльності в сфері електронних комунікацій без подання до регуляторного органа повідомлення про початок діяльності; 1.2) використання ліцензованого радіочастотного спектру без ліцензій на користування радіочастотним спектром; - вилучення доходу (за винятком сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), отриманого внаслідок такої незаконної діяльності. У разі неможливості визначення розміру доходу від зазначеної у цьому пункті діяльності застосовується штраф у розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) невиконання чи неналежне виконання постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг із значним ринковим впливом накладених на нього за результатами аналізу ринка регуляторних зобов'язань - штраф у розмірі 0,5 відсотків, а у разі вчинення повторного протягом календарного року такого порушення, одного відсотка від доходу на ринку, щодо діяльності на якому накладено регуляторні зобов'язання; 3) у разі ненадання чи надання недостовірної звітності, інформації щодо змін відомостей, зазначених в реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг чи іншої інформації, передбаченої цим Законом - штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб'єктів мікро та малого підприємництва, 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб'єктів середнього підприємництва та 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб'єктів великого підприємництва; а у разі повторного протягом календарного року вчинення передбаченого цим пунктом порушення - відповідно 2000, 5000 та 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 4) у разі: 4.1) порушення встановленого законодавством порядку маршрутизації в електронних комунікаційних мережах загального користування трафіка послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації; 4.2) користування ресурсом нумерації без передбаченого цим Законом дозволу; - штраф у розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 5) у разі встановлення регуляторним органом факту порушення вимог цього Закону щодо надання електронних комунікаційних послуг кінцевим користувачам послуг - штраф від 1000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до методики, що встановлюється регуляторним органом) за кожен факт порушення; 6) у разі невиконання розпорядження регуляторного органа щодо усунення порушень вимог законодавства про електронні комунікації чи радіочастотний спектр, не вмотивованої відмови посадовим особам регуляторного органа у проведенні перевірки, ненадання документів та інформації, необхідних для здійснення державного нагляду - штраф у розмірі від 0,1 до 0,3 відсотка від доходу, отриманого за надання відповідних електронних комунікаційних послуг за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (відповідно до методики, що встановлюється регуляторним органом). У разі неможливості визначення розміру доходу від зазначеної у цьому пункті діяльності - штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб'єктів мікро та малого підприємництва, 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб'єктів середнього підприємництва та 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб'єктів великого підприємництва. Не вмотивованою відмовою у проведенні перевірки вважається не допуск уповноважених посадових осіб регуляторного органа до здійснення перевірки за відсутності передбачених для відмови законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб регуляторного органа, відмова в їх доступі до місць розташування радіообладнання, або відсутність без поважних причин протягом всього терміну перевірки за місцезнаходженням та/або фактичним місцезнаходженням користувача радіочастотного спектра або особи, уповноваженої представляти його інтереси на час проведення перевірки); 7) у разі невиконання вимог посадових осіб регуляторного органа щодо усунення відповідно до законодавства радіозавади - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі повторного протягом календарного року порушення - 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 2. У разі, якщо постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг працював менше одного року, розмір штрафу обчислюється від його доходу, отриманого за весь час до прийняття національним регулятором рішення про накладення штрафу. 3. За зверненням регуляторного органа уповноважені державні органи, контролюючі органи зобов'язані надати інформацію про дохід з метою застосування передбачених цією статтею санкцій. 4. У разі, якщо користувач радіочастотного спектру не є постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, до нього застосовуються адміністративні стягнення у відповідності до Кодексу України про адміністративні правопорушення . | В абзаці третьому пункту шостого частини першої статті 129 слова "всього терміну" замінити словами "першого дня". | |
| Стаття 130. Застосування адміністративно-господарських санкцій 1. Регуляторний орган протягом п'яти робочих днів з дня виявлення правопорушення, що тягнуть накладення адміністративно-господарських санкцій повинен розпочати здійснення заходів з розгляду питання щодо застосування адміністративно-господарських санкцій. 2. До застосування адміністративно-господарських санкцій, регуляторний орган повинен: 1) письмово поінформувати постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, загального користувача радіочастотного спектра про зміст вчинених ним порушень і наміри щодо застосування санкцій; 2) провести нараду з його уповноваженими представниками з метою з'ясування всіх обставин справи, в якій можуть брати участь інші зацікавлені особи, права та законні інтереси яких були порушені; 3) надати йому можливість у визначені регуляторним органом строки для усунення певних типів порушень висловити свою позицію, надати необхідні аргументовані пояснення та докази з зазначеного приводу та/або усунути виявлені порушення. 3. Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр. 4. Суми стягнутих штрафних санкцій зараховуються до Державного бюджету України. 5. У разі невиконання рішення регуляторного органа про накладення адміністративно-господарських санкцій в добровільному порядку, воно за зверненням регуляторного органа підлягає виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (за умови, що відповідне рішення не було оскарженев судовому порядку). 6. Суб'єкт господарювання має право оскаржити до суду рішення регуляторного органа щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій. 7. Збитки, завдані суб'єкту господарювання у зв'язку з неправомірним застосуванням до нього адміністративно-господарських санкцій, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому Господарським Законом України та іншими законами. | У частині п'ятій статті 130 слово "оскаржене" замінити словом "скасоване" | |
| Розділ XVІІІ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО Стаття 131. Мета і загальні принципи міжнародного співробітництва 1. Метою міжнародного співробітництва у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра є встановлення та підтримання зв'язків з іншими державами та міжнародними організаціями для інтеграції електронних комунікацій України у глобальні електронні комунікації, забезпечення міжнародно-правового захисту необхідного для потреб України радіочастотного спектру з урахуванням політичних, безпекових та економічних інтересів України, а також гармонізації національних стандартів, норм і правил з міжнародними стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами у зазначених сферах. 2. Міжнародне співробітництво у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра здійснюється шляхом: 1) укладання міжнародних договорів; 2) участі в роботі міжнародних організацій; 3) участі в реалізації міжнародних проектів, пов'язаних із створенням глобальної і регіональних електронних комунікаційних мереж, з урахуванням інтересів національної безпеки України; 4) гармонізації норм і правил з міжнародними та європейськими рекомендаціями, нормами і правилами, які стосуються вимог до електронних комунікаційних мереж, взаємодії постачальників електронних комунікаційних послуг, користування радіочастотним спектром і ресурсом нумерації, якості і видів електронних комунікаційних послуг; 5) взаємодії постачальників електронних комунікаційних послуг України з постачальниками електронних комунікаційних послуг інших держав. 6) інформування Міжнародного союзу електрозв'язку з питань розподілених, присвоєних ресурсів нумерації та змін національного плану нумерації; 7) участі в роботі міжнародних організацій з питань управління, розподілу, присвоєння міжнародних та національних ресурсів нумерації. 3. Міжнародно-правовий захист присвоєнь радіочастот та частотно-орбітального ресурсу України здійснюється шляхом: 1) укладання міжнародних договорів та угод щодо врегулювання питань користування радіочастотним спектром у прикордонних районах; 2) міжнародної координації присвоєнь радіочастот радіообладнання, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, а також супутникових мереж і систем України; 3) реєстрації в Міжнародному союзі електрозв'язку присвоєнь радіочастот радіообладнання, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, а також супутникових мереж і систем України; 4) участі в роботі міжнародних організацій з питань управління і користування радіочастотним спектром; 5) співробітництва з уповноваженими органами адміністрацій зв'язку іноземних держав та міжнародними організаціями з питань розгляду донесеньпро завади та порушення Статуту, Конвенції та адміністративних регламентів Міжнародного союзу електрозв'язку. 3.Міжнародне співробітництво у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра відповідно до положень Статуту, Конвенції та Адміністративних Регламентів Міжнародного союзу електрозв'язку в межах визначених цим Законом повноважень здійснюють центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра і регуляторний орган за участю Генерального штабу Збройних Сил України, інших центральних органів виконавчої влади та Державного підприємства. Центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра за участю регуляторного органа в установленому законодавством порядку представляє інтереси України у всесвітніх, європейських та регіональних організаціях електронних комунікаційта у Світовій організації торгівлі з питань, що стосуються електронних комунікацій та радіочастотного спектра. | Пропонуємо у другому абзаці частини 4 статті 131: -виключити слово "європейських", адже, враховуючи загальну класифікацію міжнардних організацій європейські міжнародні організації є регіональними; -там же доповнити словами "до компетенції яких відноситься розгляд питань щодо електронних комунікацій та/або радіочастотного спектра"; | У пункті 5 частини третьої статті 131 слово "донесень" замінити на слово "скарг". цифру "3" замінити цифрою "4". У другому абзаці частини четвертої статті 131 слова "європейських та регіональних організаціях електронних комунікацій" замінити словами "регіональних організаціях до компетенції яких відноситься розгляд питань щодо електронних комунікацій та/або радіочастотного спектра". |
| Розділ XІХ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року, але не раніше дня, наступного за днем його опублікування, крім статей 5, 6, 8 які набирають чинності з дня опублікування цього Закону. 2. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. 3.До набрання чинності законом про регуляторний орган, організаційно-правові засади його діяльності, призначення та звільнення його голови та членів визначаються статтями 17 , 20 , 22-1 , 23 Закону України "Про телекомунікації" . Орган регулювання є правонаступником національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, здійснює повноваження регуляторного органа до його утворення. 4. Кабінету Міністрів України протягом року з дня опублікування цього Закону: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом. 5. Ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, що на день набрання чинності цим Законом та умови таких ліцензій є чинними, продовжують діяти до дати переоформлення такої ліцензії відповідно до плану розподілу та користування радіочастотного спектру в Україні, в тому числі, у разі необхідності здійснюється продовження терміну дії таких ліцензій. Ліцензіати мають право безоплатно переоформити ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України на ліцензії на користування радіочастотним спектром протягом року з дня набрання чинності планом розподілу та користування радіочастотного спектру в Україні, якщо інше не передбачено цим планом. Непереоформлена у встановленому порядку ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України втрачає чинність. Продовження строку ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України здійснюється відповідно до статті 54 цього Закону, як ліцензій на користування радіочастотним спектром. Вимоги плану розподілу та користування радіочастотним спектром в Україні розповсюджуються на такі ліцензії з моменту набрання чинності таким планом. До виданих до набрання чинності цим Законом ліцензій, за результатами конкурсів для надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку третього та четвертого поколінь (у діапазонах 1800 МГц, 2100МГц, 2600 МГц), ліцензіат має право застосовувати будь-яку радіотехнологію, визначену Планом використання радіочастотного ресурсу України. 6. Дозволи не експлуатацію радіоелектронних засобів, що були видані до набрання чинності цим Законом та умови цих дозволів, набувають статусу присвоєння радіочастот. Продовження строку дії таких присвоєнь радіочастот здійснюється відповідно до цього Закону. Висновки щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, що були видані до набрання чинності цим Законом, вважаються розрахунками електромагнітної сумісності та враховуються при здійснення присвоєння радіочастот протягом строку дії цих висновків. 7. Дозволи на використання номерного ресурсу, що на день набрання чинності цим Законом є чинними, продовжують діяти як дозволи на користування ресурсом нумерації. Продовження строку дії таких дозволів здійснюється відповідно до цього Закону. 8. Суб'єкти господарювання, інформація про яких внесена до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій на момент набрання чинності цим Законом, вважаються такими, що подали повідомлення про початок здійснення діяльності в сфері електронних комунікацій відповідно до цього Закону. У разі невідповідності інформації, наявної в реєстрі вимогам статті 19 цього Закону, суб'єкти господарювання, повинні протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом внести відповідні зміни щодо таких відомостей в порядку, визначеному статтею 19 цього Закону. 9. Частина третя статті 47 набирає чинності з 1 січня 2023 року. До 1 січня 2023 року радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством, що знаходиться у сфері управління регуляторного органу у смугах радіочастот загального користування, якими користуються загальні користувачі радіочастотного ресурсу за рахунок таких користувачів. 10. До початку функціонування електронної платформи подання звернень, інших документів до органа регулювання та отримання від нього відповідей, інших документів, здійснюється таким способами: 1) в електронному вигляді за допомогою мереж електронних комунікацій, з дотриманням вимог законодавства щодо електронних документів; 2) поштовим відправленням; 3) нарочним (за місцем розташування відповідного структурного підрозділу регуляторного органа). | Враховуючи відсутність внесення змін до Бюджетного кодексу України , пов'язаних із створенням передбаченого спеціального фонду, а саме розробка та прийняття проекту Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України " та як наслідок цього - запропоновані зміни до статті 47. | У розділі XІХ. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ: Пункт 1 викласти в такій редакції: "1. Цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності законом про регуляторний орган у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, крім статті 11, яка набирає чинності через рік з дня опублікування цього Закону" ; пункт 3 виключити; Абзац п'ятий пункту 5 викласти у редакції: "До виданих до набрання чинності цим Законом ліцензій, за результатами конкурсів для надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку третього та четвертого поколінь (у діапазонах 1800 МГц, 2100МГц, 2600 МГц), а також ліценцій у діапазоні 900 МГц, ліцензіат має право застосовувати будь-яку радіотехнологію, визначену Планом використання радіочастотного ресурсу України.". Пункт 9 виключити; |