ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
06.11.2019 N 2067/5/99-00-04-04-03-16 |
Державна податкова служба України з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року N 1200"Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. N 682-р"Питання Державної податкової служби України" на запит щодо включення до об'єкта оподаткування єдиним податком (1) суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, та (2) внесків учасників підприємства до додаткового капіталу, які здійснюються понад статутний капітал без рішень про зміну його розміру, повідомляє.
1. Особливості застосування спрощеної системи визначено главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).
Згідно з п. 292.3 ст. 292 Кодексу до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).
Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу. Юридичні особи - платники єдиного податку ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пп. 44.2 ст. 44, пп. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Кодексу).
Пунктами 5 та 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. N 290 (далі - П(С)БО 15) визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.
Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. N 20 визначено, що зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Таким чином, у дохід платника єдиного податку включаються суми списаної кредиторської заборгованості, за якими минув строк позовної давності, незалежно від того, чи є платник єдиного податку платником податку на додану вартість.
2. Пунктом 292.11 ст. 292 Кодексу визначено, що суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника, не включаються до складу доходу.
Разом з тим, згідно з п. 5 П(С)БО 15 зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства не визнається доходом.
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу (п. 5.2 ст. 5 Кодексу).
Оскільки пп. 8 п. 292.1 ст. 292 Кодексу невизнання доходом для цілей визначення бази оподаткування єдиним податком платниками третьої групи поширено лише на один із видів внесків засновників господарських товариств до капіталу таких товариств, а саме - внески до статутного капіталу, то не вбачається підстав не визнавати доходом для цілей визначення бази оподаткування єдиним податком третьої групи інші види внесків засновників (учасників) господарських товариств, зокрема внески до додаткового капіталу.
Зауважуємо, що на сьогодні розглядається питання стосовно необхідності узгодження викладеної позиції з Міністерством фінансів України як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної політики з адміністрування податків.
В. о. директора Департаменту адміністрування податків | О. Шумський |