АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
Про визнання підтримки суб'єктів господарювання, зазначеної у повідомленні, такою, що не є державною допомогою відповідно до Закону
Антимонопольний комітет України (далі - Комітет), розглянувши подання Департаменту моніторингу і контролю державної допомоги від 06.06.2018 № 500-03/2513-п та повідомлення про нову державну допомогу, надіслані листами Фінансового управління Ніжинської міської ради:
вх. № 93-ПДД від 03.03.2018 та вх. № 175-ПДД від 10.04.2018; вх. № 102-ПДД від 06.03.2018 та вх. № 174-ПДД від 10.04.2018; вх. № 103-ПДД від 06.03.2018 та вх. № 172-ПДД від 10.04.2018; вх. № 104-ПДД від 06.03.2018;
1. ПОРЯДОК ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДТРИМКУ
(1) Листом від 26.02.2018 № 79 (вх. № 93-ПДД від 03.03.2018, вх. № 102-ПДД від 06.03.2018, вх. № 103-ПДЦ від 06.03.2018, вх. № 104-ПДД від 06.03.2018, вх. № 105-ПДД від 06.03.2018) Фінансового управління Ніжинської міської ради відповідно до пункту 2 розділу 9
Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" були подані повідомлення про нову державну допомогу (далі -Повідомлення).
(2) Антимонопольним комітетом України (далі - Комітет) листами від 19.03.2018 № 500-29/05-3249, № 500-29/05-3250, № 500-29/05-3251, № 500-29/05-3252 та № 500-29/05-3254 залишено Повідомлення без руху та запитано додаткову інформацію.
(3) Листами від 03.04.2018 № 166 (вх. № 175-ПДД від 10.04.2018) та від 03.04.2018 № 168 (вх. № 172-ПДД та № 174-ПДД від 10.04.2018) Фінансовим управлінням Ніжинської міської ради надано додаткову інформацію до Повідомлення.
2. ВІДОМОСТІ ТА ІНФОРМАЦІЯ ВІД НАДАВАЧА ПІДТРИМКИ
2.1. НАДАВАЧ ПІДТРИМКИ
(4) Фінансове управління Ніжинської міської ради (16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, пл. І. Франка, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 02318427).
2.2. ОТРИМУВАЧ ПІДТРИМКИ
(5) Суб'єкти господарювання.
2.3. МЕТА (ЦІЛЬ) ПІДТРИМКИ
(6) Метою (ціллю) підтримки є:
- сприяння окремим видам господарської діяльності;
- підтримка суб'єктів господарювання в окремих економічних зонах.
2.4. ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
(7) Встановлення ставки збору за місця для паркування транспортних засобів у розмірі 0,015 % розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року за 1 кв. метр земельної ділянки, відведеної для організації та провадження діяльності з забезпечення паркування транспортних засобів при максимальній за
Податковим кодексом України - 0,075 % здійснене для зниження податкового навантаження на платників збору за місця для паркування транспортних засобів (юридичні особи, філії (відділення, представництва), фізичні особи-підприємці, які організовують діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів).
(8) Встановлення ставки земельного податку від 0,03 % до 1 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки (при максимальній за
Податковим кодексом України 3 % для земель, нормативну грошову оцінку яких проведено, 1 % для земель загального користування та для сільськогосподарських угідь); пільг із сплати земельного податку, відповідно до статті
282 Податкового кодексу України; розміру орендної плати за земельні ділянки від 3 % до 12 % при максимально можливій у 12 % здійснене для зменшення податкового навантаження на юридичних та фізичних осіб, які є платниками земельного податку та орендної плати за земельну ділянку.
(9) Ціллю встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у розмірі від 0 % до 1,5 %, меншому за максимальний, іцо визначений
Податковим кодексом України, є зменшення податкового навантаження на юридичних та фізичних осіб, які є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (власники об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості).
(10) Встановлення ставок єдиного податку для II групи платників у розмірі 10 % розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року (максимально можлива 20 %), відбулося для забезпечення оптимального рівня податкового навантаження для суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування (у 2017 році розмір мінімальної заробітної плати збільшився до 3 200 грн, або у 2,32 разу).
2.5. ФОРМА ПІДТРИМКИ
(11) Зменшення ставок податків.
(12) Відповідно до рішення Ніжинської міської ради від 08.07.2015 № 6-69/2015 "Про затвердження місцевих податків", зі змінами та доповненнями, згідно з рішеннями № 4-6/2016 від 21-26.01.2016, № 5-21/2017 від 28.02.2017 та № 10-36/2018 від 28.02.2018, були встановлені ставки окремих податків та зборів у розмірах нижче граничних та надані податкові пільги.
2.6. ПІДСТАВА ДЛЯ НАДАННЯ ПІДТРИМКИ
(13) Рішення Ніжинської міської ради:
- від 08.07.2015 № 6-69/2015 "Про затвердження місцевих податків";
- від 21-26.01.2016 № 4-6/2016 "Про внесення змін до рішення 69-ої сесії Ніжинської міської ради 6-го скликання від 08.07.2015 №6-69/2015 "Про затвердження місцевих податків";
- від 28.02.2017 № 5-21/2017 "Про внесення змін до рішення 69-ої сесії Ніжинської міської ради 6-го скликання від 08.07.2015 №6-69/2015 "Про затвердження місцевих податків";
- від 28.02.2018 № 10-36/2018 "Про внесення змін до рішення 69-ої сесії Ніжинської міської ради 6-го скликання від 08.07.2015 №6-69/2015 "Про затвердження місцевих податків".
2.7. ТРИВАЛІСТЬ ПІДТРИМКИ
(14) Термін дії - не обмежений.
3. ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ПРОГРАМИ
(15) Рішенням Ніжинської міської ради від 08.07.2015 № 6-69/2015 "Про затвердження місцевих податків", зі змінами та доповненнями, згідно з рішеннями № 4-6/2016 від 21-26.01.2016, № 5-21/2017 від 28.02.2017 та № 10-36/2018 від 28.02.2018, були встановлені ставки окремих податків та зборів у розмірах нижче граничних та надані податкові пільги, зокрема, такі:
- ставка єдиного податку для платників II групи встановлена в розмірі 10 % розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року (максимально можлива 20 %);
- ставки земельного податку від 0,03 % до 3 %,при максимально можливій - 3 %; пільги зі сплати земельного податку; розмір орендної плати від 3 % до 12 % при максимально можливій 12 %;
- ставка збору за місця для паркування транспортних засобів встановлена в розмірі 0,015 % розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року за 1 кв. метр земельної ділянки, відведеної для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів (максимально можлива - 0,075 %);
- ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлені в розмірі від 0 % до 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного
року за 1 кв. метр бази оподаткування (максимально можлива - 1,5%).
(16) Встановлення ставок земельного податку та розмірів орендної плати за землю максимально можливими та ненадання пільг призведе до збільшення навантаження для всіх суб'єктів господарювання та населення міста Ніжина, що у свою чергу спричинить повне припинення діяльності окремих суб'єктів господарювання та зросте заборгованість населення щодо цього платежу до бюджету міста.
(17) У 2017 році розмір мінімальної заробітної плати збільшився у 2,32 разу порівняно з 2016 роком. При ставці 20 % платники II групи єдиного податку сплачували б більше у 2,32 разу, що призвело б до повного згортання бізнесу деяких суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, та відповідно зменшило б надходження до міського бюджету.
(18) Ставка збору за місця для паркування транспортних засобів, встановлена у розмірі 0,015 %розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року за 1 кв. метр земельної ділянки, відведеної для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, зменшила сплату збору у 5 разів. Відповідно зменшилась вартість послуги з паркування автотранспорту (тариф).
(19) Встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (для власників об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості) максимально можливими призведе до збільшення податкового навантаження для всіх суб'єктів господарювання та населення міста Ніжина, що у свою чергу спричинить повне припинення діяльності окремих суб'єктів господарювання та зросте заборгованість населення щодо цього платежу до бюджету міста.
4. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
4.1. ОЗНАКИ ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ
(20) Відповідно до пункту 1 частини першої статті
1 Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (далі - Закон) державна допомога суб'єктам господарювання (далі - державна допомога) - підтримка у будь-якій формі суб'єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.
(21) Отже, державна підтримка є державною допомогою, якщо одночасно виконуються такі умови:
- підтримка надається суб'єкту господарювання;
- державна підтримка здійснюється за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів;
- підтримка створює переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності;
- підтримка спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції.
4.2. ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ ЯК ОБ'ЄКТ ДЕРЖАВНОЇ ДОПОМОГИ
(23) Відповідно до статті
140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
(24) Статтею
143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і зборивідповідно до закону: забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
(25) Згідно зі статтею
144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
(27) Статтею
63 зазначеного
Закону визначено, що доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Кодексом.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
- податок на майно;
- єдиний податок.
До місцевих зборів належать:
- збір за місця для паркування транспортних засобів;
- туристичний збір.
Місцеві ради обов'язково встановлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.
(30)Відповідно до підпункту 12.3.7 пункту 12.3 статті
12 Податкового кодексу України не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.
(31)Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті
266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
(32)Відповідно до підпункту 268-1.3.1 пункту 268-1.З статті
268-1 Податкового кодексу України ставки збору за паркування встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
- ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;
- ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
(34) Відповідно до статті
284 Податкового кодексу України, зокрема, органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
(35) Статтею
293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб -підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
- для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
- для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
5. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ ПОВІДОМЛЕННЯ
(36) Відповідно до Повідомлення Європейської комісії щодо поняття державної допомоги згідно зі статтею 107 (1) Договору про функціонування Європейського Союзу (далі -ДФЄС, Договір) щодо фіксованих ставок податків для певних видів діяльності, встановлено наступне.
(37) Застосування окремих положень, які не містять елементів дискреційного характеру, наприклад, щодо розрахунку податку на прибуток за фіксованою ставкою, може виправдовуватися характером та загальною концепцією системи оподаткування, якщо такі положення розроблені з урахуванням специфічних вимог бухгалтерського обліку або ролі земельних активів у певних галузях.
(38) У таких випадках зазначені положення не мають вибіркового характеру за умови дотримання таких умов:
фіксовані ставки застосовуються з метою запобігання диспропорційному адміністративному навантаженню на деякі типи суб'єктів господарювання, з огляду на їх розмір або сферу діяльності (наприклад, на компанії в галузі сільського господарства або рибництва);
- встановлення фіксованих ставок для певних суб'єктів господарювання загалом не виражається у зменшенні податкового навантаження на таких суб'єктів порівняно з іншими суб'єктами господарювання та не надає переваг жодній категорії таких суб'єктів.
(39) У розумінні статті 107 (1) Договору перевагою вважається будь-яка економічна вигода, яка була б недоступною для суб'єкта господарювання за звичайних ринкових умов, тобто за відсутності втручання держави.
(40) На захід державної допомоги поширюється стаття 107 (1) ДФЄС, якщо він сприяє "окремим суб'єктам господарювання або виробництву окремих товарів". Отже, не всі заходи, які сприяють суб'єктам господарювання, відповідають критеріям допомоги, а тільки ті, що вибірково надають переваги окремим суб'єктам господарювання або категоріям суб'єктів господарювання чи окремим галузям економіки.
(41)Заходи загального застосування, що не надають переваг лише окремим суб'єктам господарювання або окремим товарам, не підпадають під дію статті 107 (1) ДФЄС.
(42) Матеріальна вибірковість заходу передбачає, що він поширюється лише на окремі суб'єкти господарювання (їх групи) або окремі галузі економіки певної держави-члена.
(43) Відповідно до статті
1 Закону, державна підтримка вважається державною допомогою, якщо така підтримка, крім відповідності іншим умовам, спотворює переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.
(44) Ніжинською міською радою встановлено ставки місцевих податків і зборів відповідно до
Податкового кодексу України та не встановлені індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих суб'єктів господарювання та/або не звільнено їх від сплати таких податків та зборів.
(45) Відповідно до інформації, зазначеної у Повідомленнях, для окремих груп суб'єктів господарювання та/або окремим суб'єктам господарюванням:
- не затверджені зменшені ставки земельного податку, не зменшений розмір орендної плати та не надані індивідуальні пільги зі сплати цього податку. Ставки податку та розмір орендної плата встановлені за земельні ділянки залежно від видів цільового призначення земель;
- не затверджені зменшені ставки та не надані пільги зі сплати єдиного податку. Ставка - єдина для всіх платників II групи єдиного податку;
- не затверджена зменшена ставка та не надані пільги зі сплати збору за місця паркування транспортних засобів. Ставка збору - єдина для всіх платників;
- не затверджені зменшені ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та не надані індивідуальні пільги зі сплати цього податку. Ставки встановлені залежно від типів об'єктів нерухомості.
(46) Отже, встановлення ставок податку на нерухоме майно, єдиного податку, збору за місця паркування транспортних засобів, плати за землю у меншому розмірі за максимальний, що визначений
Податковим кодексом України, в межах територіальної громади міста Ніжина не надає переваг суб'єктам господарювання та не містить вибіркового характеру.
(47) Відповідно до частини десятої статті
11 Закону Антимонопольний комітет України може відкликати прийняте ним рішення, якщо воно прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття необгрунтованого рішення, та прийняти нове рішення у порядку, встановленому цією статтею.
(48) Експертами проекту технічної допомоги Європейського Співтовариства "Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги" підтримано зазначену позицію листом від 10.05.2018 № SESAR2018/05-02 з аналогічного повідомлення.
Визнати, що підтримка (фінансування), яку буде надавати Фінансове управління Ніжинської міської ради відповідно до рішення Ніжинської міської ради від 08.07.2015 № 6-69/2015 "Про затвердження місцевих податків", зі змінами та доповненнями, згідно з рішеннями № 4-6/2016 від 21-26.01.2016, № 5-21/2017 від 28.02.2017 та № 10-36/2018 від 28.02.2018, у частині встановлення в межах територіальної громади міста Ніжин ставок податку на нерухоме майно, єдиного податку, збору за місця паркування транспортних засобів, плати за землю у меншому розмірі за максимальний, що визначений
Податковим кодексом України, не є державною допомогою відповідно до
Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання".
Відповідно до частини десятої статті
11 Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" Антимонопольний комітет України може відкликати прийняте ним рішення, якщо воно прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття необгрунтованого рішення, та прийняти нове рішення у порядку, встановленому цією статтею.
| В. о. Голови Комітету | Н. СИДОРЕНКО |
Джерело інформаціі: http://www.amc.gov.ua