ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 19.10.2026 р. N 6123/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків доходу без сплати ПДВ та планує перейти на ставку єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 відсотки доходу зі сплатою ПДВ. Товариство провадить господарську діяльність у сфері охорони здоров'я на підставі ліцензії Міністерства охорони здоров'я України на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю "організація і управління охороною здоров'я" та спеціальностями фахівців з реабілітації: фізична терапія, ерготерапія. Товариство надає пацієнтам медичну і реабілітаційну допомогу, зокрема послуги з оцінювання функціонального стану, фізичної терапії, кінезітерапію, лікувального (реабілітаційного) масажу, мануальних технік; кінезіотейпування тощо. Медичне обслуговування населення забезпечується професійною діяльністю фахівців з реабілітації, які перебувають із Товариством у трудових відносинах. Усі послуги надаються виключно як складові медичної та реабілітаційної допомоги конкретному пацієнту, за окремими договорами може бути юридична або фізична особа.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань.
1. Чи має право Товариство застосовувати звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ при здійсненні операції з постачання послуг з медичного обслуговування населення? Чи є при цьому самостійною підставою для відмови у звільненні від оподаткування ПДВ невключення Товариства до Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 N 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за N 892/7180?
2. Чи поширюється зазначене звільнення на лікувальний (реабілітаційний) масаж, який є складовою реабілітаційної допомоги, призначається фахівцем з реабілітації та надається за медичними показаннями в межах індивідуального реабілітаційного плану; за якими критеріями розмежовуються операції з постачання послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ та ті, що визначені у винятках, визначених абзацами "а" - "о" підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ?
3. Чи залежить застосування звільнення від оподаткування ПДВ, передбаченого підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, від того, що замовником та платником за послуги, фактично надані пацієнтам, є юридичні та фізичні особи?
4. Якими документами підтверджується право на застосування звільнення, передбаченого підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ (ліцензія, медична документація, результати оцінювання функціонального стану, індивідуальний реабілітаційний план, направлення лікаря, записи фахівця з реабілітації чи інші документи), та чи необхідно зазначати у первинних документах і податковій накладній конкретну назву реабілітаційної інтервенції та її медичну мету?
5. Який порядок складання податкової накладної за операціями, звільненими від оподаткування згідно з підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ (зокрема, який код ставки та який код пільги згідно з Довідником податкових пільг зазначати), та відображення звільнених операцій у податковій декларації з ПДВ (далі - Декларація), а також нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ і розподілу податкового кредиту відповідно до статті 198 розділу V ПКУ у разі одночасного здійснення оподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункт 5.3 статті 5 розділу I ПКУ).
Згідно зі статтею 3 Закону України від 19 листопада 1992 року N 2801-XII "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (далі - Закон N 2801) заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації;
послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга, у тому числі реабілітаційна, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я, реабілітаційним закладом або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Відповідно до частини першої статті 11 розділу II Закону України від 3 грудня 2020 року N 1053-IX "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я" (далі - Закон N 1053) реабілітаційний заклад, відділення, підрозділ - це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що надає реабілітаційну допомогу на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає право здійснення реабілітації у сфері охорони здоров'я)
Відповідно до вимог пункту 15 частини 1 статті 7 Закону України від 02 березня 2015 року N 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" медична практика є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996)).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону N 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.
Підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім послуг, визначених підпунктами "а" - "о" підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.
Зокрема, до таких винятків належать:
а) надання косметологічної допомоги, крім тієї, що надається за медичними показаннями;
б) масаж для зміцнення здоров'я дорослого населення, корекції осанки тощо;
Крім цього, відповідно до підпункту 197.1.6 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання реабілітаційних послуг особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю.
Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року N 2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.14 статті 201 розділу V ПКУ платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з ПКУ.
Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
При цьому підпунктом "б" пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ).
Відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Згідно з пунктом 199.4 статті 199 розділу V ПКУ платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим і Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267.
Відповідно до пункту 16 Порядку N 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, до розділу А (рядки I - XII) - узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна. У разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, рядки II - X розділу А не заповнюються.
Дані щодо ціни постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ вносяться до графи 7 розділу Б податкової накладної, яка заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством (підпункт 5 пункту 16 Порядку N 1307).
Згідно з підпунктом 6 пункту 16 Порядку N 1307 дані щодо коду ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються, вносяться до графи 8 розділу Б податкової накладної, де зазначається, зокрема:
20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою;
903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Підпунктом 7 пункту 16 Порядку N 1307 визначено, що у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ, заповнюється графа 9 розділу Б податкової накладної, де зазначається код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДПС станом на дату складання податкової накладної.
У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі "Складена на операції, звільнені від оподаткування" верхньої лівої частини робиться помітка "Без ПДВ" (пункт 17 Порядку N 1307).
Відповідно до підпункту 2 пункту 11 Порядку N 1307 у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об'єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 розділу V Порядку N 21 у рядку 1.1 Декларації вказуються дані операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України.
До рядка 1.1 Декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання товарів/послуг, здійснені на митній території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Відповідно до підпункту 6 пункту 3 розділу V Порядку N 21 у рядку 5 Декларації вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування та коригування за такими операціями.
Для платників податку, які заповнюють рядок 5, підприємств (організацій) осіб з інвалідністю та платників податків, які одночасно відповідають критеріям, визначеним пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, обов'язковим є подання Додатка 4 "Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (Д4)" (далі - Додаток 4) до Декларації.
Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях здійснюється у таблиці 1 додатка 5 "Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д5)"(далі - Додаток 5) до податкової декларації з ПДВ.
Довідники пільг розміщено на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Довідники пільг за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1 - 2
Відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільнення від оподаткування ПДВ застосовується до операцій з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медична послуга) за умови, що такі послуги постачаються закладом охорони здоров'я, який має відповідну ліцензію, та не належать до послуг, визначених підпунктами "а" - "о" підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.
Для застосування зазначеного звільнення, встановленого підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, мають одночасно виконуватися передбачені цією нормою умови, зокрема щодо відповідності постачальника визначенню закладу охорони здоров'я.
Крім цього, відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільнення від оподаткування ПДВ застосовується також до операцій з постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, які мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, якщо такі послуги не належать до послуг, визначених підпунктами "а" - "о" підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.
Отже, якщо Товариство має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, але не відповідає визначенню закладу охорони здоров'я, наведеному у статті 3 Закону N 2801, підстави для застосування звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ відсутні.
Водночас у разі якщо Товариство відповідає визначенню реабілітаційного закладу відповідно до Закону N 1053 та має відповідну ліцензію, звільнення може застосовуватися до операцій з постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю за умови дотримання інших вимог підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.
Щодо застосування винятків, установлених підпунктами "а" - "о" підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, ДПС зазначає, що вказаною нормою, зокрема, передбачено виняток щодо масажу для зміцнення здоров'я дорослого населення, корекції осанки тощо.
Водночас питання щодо віднесення конкретних видів послуг, зокрема лікувального (реабілітаційного) масажу, до відповідних видів медичної або реабілітаційної допомоги та розмежування таких послуг з послугами, зазначеними у винятках підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, належить до компетенції Міністерства охорони здоров'я України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, зокрема здійснює нормативно-правове регулювання у сфері охорони здоров'я. З цього питання Товариству доцільно звернутися до МОЗ.
Щодо питання 3
Застосування звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ залежить від відповідності постачальника та операції встановленим умовам і не залежить виключно від того, хто є замовником та платником за послуги.
Отже, якщо послуги фактично надаються фізичним особам - пацієнтам, а оплату за них відповідно до договору здійснює юридична або інша фізична особа, така обставина не є підставою для незастосування звільнення від оподаткування ПДВ. При цьому мають бути дотримані інші умови, визначені підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.
Щодо питання 4
ПКУ не встановлює окремого вичерпного переліку документів, які мають оформлюватися для підтвердження права на застосування звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.
Водночас пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.
Отже, Товариство має забезпечити ведення бухгалтерського обліку та належне документальне оформлених господарських операцій з постачання послуг, яке дає змогу встановити їх фактичний зміст, вид і обсяг наданих послуг, їх отримувача та умовам застосування звільнення від оподаткування ПДВ.
Щодо питання 5
Право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту виникає у платника ПДВ - покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної постачальником з дотриманням вимог податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Водночас у разі якщо придбані з ПДВ товари/послуги, необоротні активи призначені для використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ операціях, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.
Якщо придбані з ПДВ товари/послуги одночасно використовуються в оподатковуваних та неоподатковуваних (у тому числі звільнених від оподаткування ПДВ) операціях, застосовуються положення статті 199 розділу V ПКУ щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ пропорційно частці використання таких товарів/послуг у неоподатковуваних операціях.
Отже, за операціями з постачання товарів/послуг, звільненими від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, податкова накладна складається із зазначенням ознаки звільнення від оподаткування.
У графі 8 розділу Б такої податкової накладної зазначається код ставки "903", а у графі 9 - код відповідної пільги. Відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами бюджету, операціям з постачання послуг з медичного обслуговування населення, звільнених від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, присвоєно код пільги 14060409.
Операції з постачання товарів/послуг, які не звільняються від оподаткування ПДВ, відображаються у рядку 1 Декларації.
Операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, відображаються у складі звільнених від оподаткування ПДВ операцій (у рядках 5 та 5.1 Декларації, поданої за відповідний звітний (податковий) період, в якому фактично здійснено таку операцію, та Додатку 4 до Декларації).
Якщо придбані з ПДВ товари/послуги одночасно використовуються в оподатковуваних та неоподатковуваних (у тому числі звільнених від оподаткування ПДВ) операціях, та застосовуються положення статті 199 розділу V ПКУ, то за підсумками календарного року необхідно здійснити перерахунок частки використання товарів/послуг в неоподатковуваних ПДВ операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних ПДВ та неоподатковуваних ПДВ операцій. При здійсненні такого перерахунку необхідно скласти та подати разом з Декларацією за останній звітний податковий період року Додаток 5.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).
