щодо податкових наслідків при списанні дебіторської заборгованості

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо податкових наслідків при списанні дебіторської заборгованості та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство (постачальник) є платником податку на прибуток та платником податку на додану вартість.

Товариство здійснило постачання товарів покупцю - ТОВ1 (покупець) на підставі договору поставки від 01.09.2025, п. 4.1 якого передбачено оплату товару покупцем на умовах відтермінування - протягом 20 робочих днів з дати реалізації покупцем товару та надання постачальнику звіту про реалізацію (або, за окремою домовленістю сторін щодо конкретної партії товару, протягом визначеного строку відстрочення платежу з моменту підписання видаткової накладної).

Асортимент поставленого товару відповідає додатку N 1 (Специфікації) до зазначеного договору поставки.

Відповідно до п. 6.3 договору поставки від 01.09.2025 право власності на товар, а також ризик його випадкового знищення чи пошкодження перейшли від Товариства до покупця ТОВ1 у момент приймання-передачі товару та підписання відповідної видаткової накладної, тобто до дати настання обставин, зазначених нижче.

Постачання товару фактично було здійснено у вересні - листопаді 2025 року на підставі відповідних видаткових накладних, що підтверджується первинними документами.

Покупець отримав поставлені товари, але оплату за них у встановлений договором термін не здійснив.

Станом на дату настання обставин обліковувалась кредиторська заборгованість у ТОВ1, а у Товариства, відповідно, дебіторська заборгованість.

Внаслідок здійсненого 06.12.2025 збройними силами російської федерації комбінованого ракетно-дронового удару було знищено аптечний склад (право власності на товар та ризик його випадкового знищення на цей момент вже перейшли до ТОВ1), що використовувався покупцем для зберігання товарно-матеріальних цінностей, у тому числі не оплаченого станом на зазначену дату товару.

Факт настання зазначених обставин підтверджується: актом про пожежу від 08.12.2025, складеним ДСНС, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, сертифікатом Дніпропетровської торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим ТОВ1, протоколом інвентаризаційної комісії ТОВ1 від 08.12.2025, листом ТОВ1 від 13.12.2025, яким покупець повідомив Товариство про знищення товару та фактичну неможливість розрахунку за нього.

Товариство планує припинити зобов'язання покупця (ТОВ1) щодо оплати заборгованості шляхом прощення боргу.

При цьому поставлені товари покупцю не повертаються, а компенсація їх вартості Товариством після здійснення прощення заборгованості не здійснюватиметься.

Прощення заборгованості здійснюватиметься не з метою безоплатної передачі товарів покупцю, а у зв'язку з об'єктивною неможливістю отримання оплати за раніше поставлені товари, що виникла внаслідок обставин, пов'язаних із військовою агресією російської федерації.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи є операція з прощення Товариством дебіторської заборгованості покупця, яка виникла за вже поставлені товари, окремою операцією з постачання товарів/послуг та/або іншою операцією, що є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ?

2. Чи має Товариство у зв'язку з прощенням такої заборгованості коригувати раніше нараховані податкові зобов'язання з ПДВ та складати розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату фактичного постачання товарів?

3. Чи змінюється відповідь на питання 1 та/або питання 2 у випадку, якщо прощення заборгованості здійснюється не за звичайних господарських обставин, а у зв'язку з документально підтвердженою неможливістю отримання оплати від покупця, яка виникла внаслідок збройної агресії російської федерації, зокрема внаслідок знищення/пошкодження активів покупця, окупації території, припинення його господарської діяльності або інших наслідків бойових дій?

4. Чи виникає у Товариства обов'язок збільшити фінансовий результат до оподаткування на підставі підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПКУ у зв'язку з прощенням дебіторської заборгованості покупця за поставлений, але знищений внаслідок бойових дій товар, та чи поширюється на цю операцію винятки, встановлені пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, та яка саме вартість товару - з ПДВ чи без нього - має братися за базу для такого збільшення фінансового результату?

5. Чи є прощення заборгованості покупця за раніше поставлені товари підставою для визнання таких товарів безоплатно переданими товарами відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, якщо на момент первісного постачання сторони передбачали оплату товарів, а рішення про прощення заборгованості прийнято вже після фактичного постачання у зв'язку з об'єктивною неможливістю отримання оплати спричиненою наслідками збройної агресії російської федерації?

6. У разі якщо Товариство не повинно здійснювати коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ, не повинно нараховувати додаткові податкові зобов'язання з ПДВ та не повинно збільшувати фінансовий результат до оподаткування у зв'язку з прощенням заборгованості, Товариство просить підтвердити правомірність відображення операції у податковому обліку з податку на прибуток підприємств?

7. Чи є достатнім документальним підтвердженням факту знищення товару та настання обставин непереборної сили для цілей застосування норм, зазначених у цьому запиті, наявна сукупність документів - акт про пожежу, сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини, протокол інвентаризаційної комісії та завірений витяг з інвентаризаційного опису запасів у розрізі постачальника Товариства, - якщо сертифікат Торгово-промислової палати виданий не Товариству, а покупцю - ТОВ 1, на складі якого фізично знаходився товар на момент його знищення, чи Товариство додатково необхідно отримувати власний сертифікат про форс-мажорні обставини?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові наслідки припинення зобов'язання та терміни позовної давності регламентовані Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

Відповідно до статті 605 ЦКУ зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(далі - Закон N 996)).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Згідно з підпунктом "ж" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ безнадійна заборгованість - це, зокрема, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно з частинами першою і другою статті 141 Закону України від 02 грудня 1997 року N 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні" (далі - Закон N 671) Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Щодо податку на додану вартість (питання 1 - 3)

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ). Під продажем (реалізацією) товарів розуміються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної, їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) визначено статтями 187, 192, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону N 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеного в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованого в ЄРПН (пункт 192.1 статті 192 розділу V ПКУ).

Операція прощення (списання) дебіторської заборгованості не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Якщо фактично поставлені постачальником товари з нарахуванням податкових зобов'язань з ПДВ не були повністю оплачені покупцем та частина заборгованості за такі поставлені товари прощається постачальником покупцю, то таке прощення заборгованості незалежно від причин такого прощення не є підставою, визначеною пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, для коригування постачальником податкових зобов'язань з ПДВ та складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на дату виникнення першої події за операцією з постачання таких товарів.

У такому випадку база оподаткування ПДВ вказаної операції не змінюється.

Щодо податку на прибуток підприємств (питання 4 - 6)

Безоплатно надані товари, роботи, послуги, зокрема, товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів (підпункт "а" підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, визначаються згідно з вимогами статті 140 ПКУ.

Згідно з підпунктом 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов'язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПКУ.

Отже, якщо заборгованість за відвантажений покупцю товар не була погашена та платником податку на прибуток прийнято рішення про прощення такої заборгованості за цей товар, то відповідно такі товари набувають статусу безоплатно наданих товарів, і на їх вартість підлягає збільшенню фінансовий результат до оподаткування у випадках, визначених підпунктом 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПКУ у звітному періоді, коли прийнято рішення про таке прощення.

Водночас, діючими положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на безоплатно надані товари іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, який не є пов'язаною особою, якою задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній податковий (звітний) рік.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону N 996).

Отже, з питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій з прощення заборгованості нереалізованих товарів, відвантажених постачальником, що знищені внаслідок обстрілів та формування вартості товару постачальником, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо питання 7

Застосування норм та положень щодо оподаткування, зазначених у даній податковій консультації, не потребує від платника отримання сертифіката Торгово-промислової палати про настання обставин непереробної сили.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).