• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

щодо обліку доходів та витрат від послуг монтажу, створення резерву майбутніх витрат та застосування податкових різниць

Державна податкова служба України | Індивідуальна податкова консультація від 19.10.2026 № ІПК
Реквізити
  • Видавник: Державна податкова служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 19.10.2026
  • Номер: ІПК
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна податкова служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 19.10.2026
  • Номер: ІПК
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 19.10.2026 р. N 6097/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо обліку доходів та витрат від послуг монтажу, створення резерву майбутніх витрат та застосування податкових різниць та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство є платником податку на прибуток на загальних підставах (із застосуванням податкових різниць) та платником ПДВ. Підприємство здійснює постачання промислових воріт та ролет за комплексними договорами поставки.
За умовами цих договорів: 1. У загальну (нерозподілену) вартість товару входять послуги з його доставки та монтажу. Окремо вартість монтажу в договорі чи специфікації не виділяється. 2. Перехід права власності та ризиків випадкової втрати товару до Покупця відбувається в момент підписання видаткової накладної (або товарно-транспортної накладної). 3. Після відвантаження товару, через безпекову ситуацію в м. Києві та області, фактичний монтаж цього товару відкладається та виконується з часовим розривом від 1 до 18 місяців. Факт доведення товару до придатного стану згодом підтверджується актом змонтованого товару (без зазначення вартості).
Товариство зазначає, що виникає значний часовий розрив між датою відвантаження матеріальних цінностей (переходом ризиків) та датою фактичного виконання монтажу (залучення субпідрядників, витрати матеріалів). Це унеможливлює коректне визначення періоду визнання доходів і витрат та об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також створює невизначеність щодо дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Щодо податку на прибуток та обліку доходів: Чи має право Підприємство, керуючись п. 17 - 20 НП(С)БО 15 "Дохід", ідентифікувати в одному комплексному договорі дві окремі операції та визнавати дохід від послуг монтажу суто в періоді підписання акта змонтованого товару (шляхом розрахункового виділення справедливої вартості монтажу з єдиної ціни договору), чи весь дохід має бути визнано в повній сумі за видатковою накладною у періоді відвантаження воріт?
2. Щодо витрат та податкових різниць: Якщо весь дохід визнається в періоді відвантаження воріт за видатковою накладною, до якої категорії бухгалтерських витрат Постачальника мають відноситися майбутні витрати на монтаж (матеріали та послуги субпідрядників) - до собівартості реалізованого товару чи до витрат на збут? Чи має право Підприємство для дотримання принципу відповідності доходів та витрат створити забезпечення (резерв) під майбутній монтаж в періоді відвантаження товару, і чи виникають при цьому коригуючі податкові різниці згідно зі ст. 139 Кодексу?
3. Щодо ПДВ: За якою датою Постачальник зобов'язаний сформувати податкові зобов'язання з ПДВ та скласти податкову накладну на повну суму комплексного договору - за датою підписання видаткової накладної (відвантаження товару) чи частинами (на дату видаткової накладної та дату підписання акта змонтованого товару відповідно)?
Щодо питання 1 та 2
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
Відповідно до абзацу першого пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Отже, формування доходів та витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами)).
Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку підприємства операцій з відвантаження та монтажу товару, визнання майбутніх витрат (їх категорії на підставі відповідних первинних документів (акта змонтованого товару, видаткової накладної)) належать до компетенції Міністерства фінансів України.
Забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат регулюється положеннями п. 139.1 ст. 139 Кодексу.
Відповідно до пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Кодексу, фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно з пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу, фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Отже, у разі створення платником податку на прибуток підприємств забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат фінансовий результат до оподаткування такого платника збільшується - на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат відповідно до пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Кодексу та зменшується - на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат та на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат відповідно до пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексу.
Щодо питання 3
Згідно з підпунктами "а" - "б" п. 185.1 ст. 185 Кодексу, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Згідно з п. 188.1 ст. 188 Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до пп. 213.1.9 і пп. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів / послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів / послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):
а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року N 2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема, опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку.
Отже, враховуючи надану у зверненні інформацію, а саме що договором передбачено постачання товару, до вартості якого включено вартість його доставки та монтажу, при цьому не передбачено окремого постачання послуг з доставки та монтажу такого товару, то, відповідно до норм п. 187.1 ст. 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань за операцією з постачання товару є дата його відвантаження. На таку дату постачальник повинен скласти податкову накладну виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу (договірної вартості товару з урахуванням усіх складових такої договірної вартості, у тому числі вартості доставки / монтажу, яка входить до вартості такого товару).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).