ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 17.07.2026 р. N 4156/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення [...] щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що планує внести земельну ділянку до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство) як майновий внесок в обмін на збільшення його частки у статутному капіталі Товариства (набуття корпоративних прав); визначити вартість майнового внеску за погодженням учасників Товариства відповідно до законодавства України з урахуванням висновку суб'єкта оціночної вартості та у подальшому здійснити відчуження належних йому корпоративних прав у Товаристві (повністю або частково) на користь третьої особи на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства. На момент внесення земельної ділянки до статутного капіталу Товариства строк перебування ділянки у власності платника податків становитиме менше трьох років.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи є операція з внесення земельної ділянки, що належить платнику податків, до статутного капіталу Товариства як додаткового вкладу в обмін на збільшення частки такої особи у статутному капіталі Товариства (набуття корпоративних прав) об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на момент здійснення такого внеску?
2. Чи враховується вартість земельної ділянки, внесеної платником податку до статутного капіталу Товариства в обмін на корпоративні права, у складі витрат на придбання інвестиційного активу при визначенні інвестиційного прибутку від подальшого продажу таких корпоративних прав, та яка саме вартість земельної ділянки підлягає врахуванню?
3. Чи виникає у фізичної особи - учасника Товариства об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб, зокрема інвестиційний прибуток, у разі виходу такого учасника з Товариства та виплати йому вартості частки у статутному капіталі шляхом передачі у власність земельних ділянок у межах вартості внеску такого учасника до статутного капіталу?
4. Чи можуть для цілей підтвердження витрат на придбання корпоративних прав, отриманих в обмін на внесення земельної ділянки до статутного капіталу Товариства, використовуватися рішення учасників Товариства, акт приймання-передачі земельної ділянки, звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки та інші документи, а також як саме вартість земельної ділянки підлягає врахуванню у складі витрат при визначенні інвестиційного прибутку?
Відповідно до ст. 115 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого 2018 року N 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон N 2275).
Згідно зі ст. 12 Закону N 2275 розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.
Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
Відповідно до ст. 13 Закону N 2275 вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Статтею 18 Закону N 2275 встановлено, зокрема, що учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.
Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі.
Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.
З учасником товариства та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та/або третя особа зобов'язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство - збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі.
Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою (ст. 21 Закону N 2275).
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України від 12 липня 2001 року N 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно до ст. 3 Закону N 2658 оцінка, зокрема, майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону N 2658, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Статтею 7 Закону N 2658 визначено випадки проведення оцінки майна.
Так, оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї із сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим, зокрема з метою оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою.
Відповідно до пп. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Кодексу корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.
Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного капіталу юридичної особи - емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (пп. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Підпунктом 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Таким чином, сума майнового внеску у вигляді земельної ділянки платника податку - фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на корпоративні права не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника податків, тобто не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Разом з тим юридична особа як податковий агент відображає відомості щодо суми майнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Згідно з пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).
Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 1 пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Ставка військового збору становить для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу 5 відсотків об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 1 пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу, згідно з пп. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об'єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 94 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Відповідно до пп. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Згідно з пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Водночас згідно з пп. "а" пп. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Кодексу не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою - резидентом у вигляді інвестиційного прибутку від продажу інвестиційного активу (корпоративного права) включається до її загального річного оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати (вартість внеску до статутного капіталу товариства), пов'язані з придбанням зазначеного корпоративного права.
Одночасно зауважуємо, що у разі якщо за рахунок додаткового вкладу Вами (учасником юридичної особи) не здійснюється придбання корпоративних прав юридичної особи, а лише збільшується ринкова вартість вже раніше придбаних прав, то підстав для врахування суми додаткового вкладу у складі витрат при визначені інвестиційного прибутку у Вас не виникає.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Частиною другою ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закону N 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 1 Закону N 996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні документи передбачено ст. 9 Закону N 996).
Таким чином, документальним підтвердженням витрат, понесених фізичною особою на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав), мають бути документи, що засвідчують факт передачі майнового або немайнового внеску, як вкладу до статутного капіталу юридичної особи (зокрема, акт приймання-передачі, за умови, що він містить усі реквізити, визначені ст. 9 Закону N 996), звіт про оцінку (акт оцінки) цього внеску, рішення загальних зборів учасників товариства про затвердження грошової оцінки вкладу та інші документи первинного обліку.
Одночасно наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
