ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 17.07.2026 р. N 4130/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної консультації Товариства з обмеженою відповідальністю щодо документального підтвердження господарських операцій з придбання товару у нерезидента та його подальшої реалізації покупцю - резиденту України та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює придбання товарів у постачальників-нерезидентів на умовах FCA (згідно Інкотермс) відповідно до погоджених між сторонами договірних умов.
У подальшому Товариство здійснює реалізацію такого товару покупцю-резиденту України, зокрема на умовах DDP (згідно Інкотермс), відповідно до погоджених між Товариством та таким покупцем договірних умов.
Фактичне транспортування товару здійснюється безпосередньо від постачальника - нерезидента, місцезнаходження якого розташоване за межами України, до кінцевого покупця на території України.
Товар не завозиться на склад Товариства, не розвантажується на складі Товариства, не зберігається Товариством проміжно та не перевантажується на інший транспортний засіб на території України.
Товариство не здійснює окремого фізичного відвантаження товару покупцю - резиденту України зі складу або іншого місця зберігання Товариства на території України.
Переміщення товару від постачальника-нерезидента до кінцевого покупця на території України здійснюється в межах єдиного міжнародного автомобільного перевезення. Таке міжнародне автомобільне перевезення оформлюється міжнародною автомобільною накладною CMR.
У міжнародній автомобільній накладній CMR: у графі 1 "Відправник" зазначається постачальник-нерезидент; у графі 2 "Одержувач" зазначається найменування та адреса Товариства; у графі 3 "Місце розвантаження вантажу" зазначається найменування та адреса кінцевого покупця на території України; факт та дата фактичного отримання товару кінцевим покупцем підтверджуються відповідними відмітками у CMR.
Зазначення Товариства у графі 2 CMR як одержувача з одночасним зазначенням у графі 3 CMR місця розвантаження за адресою кінцевого покупця відповідає фактичній логістиці поставки, за якої Товариство виступає стороною зовнішньоекономічної операції та імпортером / покупцем товару у нерезидента, а фізичне розвантаження товару здійснюється безпосередньо за адресою покупця - резидента України.
При цьому платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи правильно Товариство розуміє, що коли товар доставляється безпосередньо від постачальника-нерезидента до кінцевого покупця на території України в межах єдиного міжнародного автомобільного перевезення, без перевантаження, проміжного складування, заїзду на склад Товариства або оформлення окремого внутрішнього перевезення між Товариством і покупцем-резидентом України, міжнародна автомобільна накладна CMR у сукупності з договором / замовленням з нерезидентом, інвойсом, митною декларацією, договором / замовленням з покупцем-резидентом України, видатковою накладною та платіжними документами є належним документальним підтвердженням відповідних господарських операцій для цілей пункту 44.1 статті 44 ПКУ?
2. Чи правильно Товариство розуміє, що за описаних обставин оформлення окремої товарно-транспортної накладної саме для внутрішнього перевезення вантажу територією України не є необхідною умовою документального підтвердження показників податкового обліку Товариства, якщо окреме внутрішнє перевезення між Товариством і покупцем-резидентом України фактично не здійснюється, а переміщення товару територією України є частиною єдиного міжнародного автомобільного перевезення, оформленого CMR?
3. Чи правильно Товариство розуміє, що сама лише відсутність окремо оформленої товарно-транспортної накладної за описаних фактичних обставин не може бути самостійною та достатньою підставою для висновку про неналежне документальне підтвердження господарських операцій Товариства для цілей податкового обліку, якщо фактичне придбання, митне оформлення, міжнародне перевезення, доставка кінцевому покупцю та реалізація товару підтверджуються належно оформленими первинними, митними, транспортними та розрахунковими документами?
Щодо питань 1 - 3
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Статтею 5 Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу.
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.
Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до Закону України від 01.07.2004 N 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі - Закон N 1955) транспортно-експедиторська діяльність визначена, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування (ст. 9 Закону N 1955).
Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України (ст. 4 Закону N 1955).
При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Відповідно до ст. 9 Закону N 1955 факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Такими документами можуть бути:
авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
міжнародна автомобільна накладна (CMR);
накладна СМГС (накладна УМВС);
коносамент (Bill of Lading);
накладна ЦІМ (СІМ);
вантажна відомість (Cargo Manifest);
інші документи, визначені законами України.
Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту.
Законодавством не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту.
Таким чином, перевезення вважається міжнародним, якщо воно підтверджене єдиним міжнародним перевізним документом, який відображає шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення без поділу на відрізки маршруту - за межами митної території України / на митній території України.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас повідомляємо, що згідно з пп. 20 п. 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року N 460, в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 року N 1400, від 10 вересня 2024 року N 1049 (далі - Положення) Мінрозвитку відповідно до покладених завдань затверджує правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Відповідно до п. 1 Положення Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема у сфері автомобільного транспорту.
Отже, з питання необхідності оформлення окремої товарно-транспортної накладної в межах міжнародного автомобільного перевезення доцільно звернутися до Мінрозвитку.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
