ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 24.06.2026 р. N 3642/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань із визначення податкових зобов'язань з ПДВ, єдиного податку та податку на прибуток при отриманні попередньої оплати (авансу) юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Товариство повідомило, що перебуває на спрощеній системі оподаткування платник єдиного податку третьої групи. У травні 2026 року Товариство отримало аванс на розрахунковий рахунок в розмірі 20 млн. грн. відповідно договору на будівельні роботи. Роботи планується завершувати з липня 2026 року, відповідно акти будуть формуватись після 01.07.2026.
Згідно інформаційно-комунікаційної системи ДПС Товариство у зв'язку з перевищенням протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Кодексу для юридичних осіб - платників єдиного податку відмовилося від застосування спрощеної системи оподаткування та 01.07.2026 року перейшло на загальну систему оподаткування та зареєструвалося платником податку на додану вартість.
Товариство, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Яка сума перевищення ліміту перебування на спрощеній системі оподаткування платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 % та за якою ставкою буде оподатковуватися сума перевищення?
Якщо аванс отримано на спрощеній системі оподаткування, а акт виконаних робіт складатиметься на загальній системі з ПДВ, наприклад 10.07.2026 на 25 млн. грн. з ПДВ, на яку дату та суму виникають податкові зобов'язання з ПДВ?
Закупівля матеріалу відбуватиметься на спрощеній системі оподаткування, а використання (списання) згідно акту виконаних робіт на загальній системі, як всі витрати вплинуть на фінансовий результат до оподаткування?
Які, можливо, податкові обов'язки виникають у Товариства додатково?
Щоб уникнути подвійного оподаткування, в якому розмірі формуються доходи та витрати на дату відвантаження послуги, перебуваючи на загальній системі оподаткування?
Щодо першого питання.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.
Згідно статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених підпунктом 297.1 статті 297 Кодексу.
Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Порядок визначення доходів та їх склад, зокрема, для юридичних осіб - платників єдиного податку третьої групи визначено статтею 292 Кодексу.
Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.
Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Кодексом.
Пунктом 292.6 статті 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу (пункт 292.13 статті 292 Кодексу).
Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу (абзац п'ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).
Відповідно до підпункту 293.3 статті 293 Кодексу відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
До суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ставка єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293 Кодексу (підпункт 1 пункту 293.5 статті 293 Кодексу).
У разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи, платники єдиного податку, зокрема, юридичні особи, зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (підпункт 3 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).
Відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 293.8 статті 293 Кодексу платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, юридична особа - платник єдиного податку третьої групи у разі перевищення у податковому (звітному) періоді обсягу доходу, визначеного підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, зобов'язана перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом та до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293 Кодексу.
Щодо другого питання.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
Згідно з пунктом 201.8 статті 201 розділу V Кодексу право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V Кодексу.
Виходячи з інформації, наведеної у зверненні, Товариством у травні 2026 року, тобто до дати реєстрації його платником ПДВ, отримано попередню оплату у сумі 20 млн. грн за будівельні роботи, акт виконаних робіт яких буде складено після реєстрації Товариства платником ПДВ, наприклад, 10.07.2026, на загальну суму 25 млн. грн.
У разі якщо визначення податкових зобов'язань з ПДВ за зазначеними операціями здійснюється відповідно до загального правила, встановленого пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексом, тобто за правилом "першої події", отримання попередньої оплати (авансу) у сумі 20 млн грн до дати реєстрації особи платником ПДВ не призводить до виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.
Оскільки щодо зазначеної операції першою подією було отримання коштів у сумі 20 млн грн у періоді, коли Товариство не мало статусу платника ПДВ, оформлення після такої реєстрації акта виконаних робіт ("друга подія") не є підставою для визначення податкових зобов'язань з ПДВ.
Водночас у частині вартості виконаних робіт, яка не була оплачена до дати реєстрації платником ПДВ, а саме у сумі 5 млн грн (25 млн грн - 20 млн грн), першою подією буде оформлення акта виконаних робіт.
Таким чином, у зазначеному випадку податкові зобов'язання з ПДВ підлягають визначенню на дату "першої події", тобто на дату оформлення акта виконаних робіт, виходячи із суми 5 млн грн.
У разі якщо відповідно до норм розділу V Кодексу до зазначених операцій буде застосовуватися касовий метод податкового обліку, датою виникнення податкових зобов'язань буде дата зарахування (отримання) платником ПДВ коштів або інших видів компенсації вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів/послуг.
Оскільки попередню оплату у сумі 20 млн грн отримано до дати реєстрації Товариства платником ПДВ, податкові зобов'язання з ПДВ не визначаються.
При цьому дата оформлення акта виконаних робіт у разі застосування касового методу податкового обліку не є подією, з настанням якої виникають податкові зобов'язанням з ПДВ.
Таким чином, у разі застосування касового методу податкового обліку податкові зобов'язання з ПДВ підлягають визначенню виключно на дату отримання Товариством коштів (інших видів компенсації), що надійшли після дати його реєстрації платником ПДВ, у межах сум таких надходжень.
Щодо третього - п'ятого питання.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший пункту 44.2 статті 44 Кодексу).
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Згідно пунктом 41 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у такому періоді, в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості відвантажених (наданих) таких товарів (робіт, послуг), що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) у подальшому у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких товарів (робіт, послуг), що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка відноситься до собівартості таких товарів (робіт, послуг), як сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг).
Положення цього пункту застосовуються незалежно від того, чи прийняв платник відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень розділу III цього Кодексу.
Положення цього пункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.
Отже, Товариство зменшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму доходу, визнаного згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у вигляді вартості виконаних робіт у такому періоді, в частині суми їх попередньої (авансової) оплати, отриманої під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, та оподаткованого єдиним податком. Водночас фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму собівартості виконаних робіт, що врахована у податковому (звітному) періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
У разі отримання під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування попередньої (авансової) оплати частини вартості виконаних робіт у подальшому у звітному (податковому) періоді перебування такого платника на сплаті податку на прибуток підприємств, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму частини собівартості таких виконаних робіт, що врахована у такому періоді у складі витрат згідно з правилами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, яка відноситься до собівартості таких виконаних робіт, як сума такої попередньої (авансової) оплати до загальної вартості таких виконаних робіт.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") (зі змінами)).
З питання формування доходів та витрат у бухгалтерському обліку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
При цьому зазначаємо, що згідно з пунктом 137.4 статті 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду
Відповідно до підпункту 137.4.2 пункту 137.4 статті 137 Кодексу у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду.
Річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку, зокрема, платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році (підпункт "а" пункту 137.5 статті 137 Кодексу).
Отже, платник, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, а з 01.07.2026 перейде на загальну систему оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.
При цьому слід зауважити, що згідно з пунктом 46.2 статті 46 Кодексу такий платник податку на прибуток разом із податковою декларацією з податку на прибуток підприємств має подати фінансову звітність за такий податковий (звітний) період.
Крім цього зазначаємо, що будь-яка господарська операція, що спрямована на отримання доходу і проводиться суб'єктом господарювання самостійно або через свої відокремлені підрозділи відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, є господарською діяльністю. Тому, оцінка відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій здійснюється в межах перевірки контролюючого органу відповідно до вимог Кодексу.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
