ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 27.03.2026 р. N 1796/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку заповнення податкової накладної та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство уклало договір поставки, за умовами якого зобов'язане поставити покупцю об'єкт (установку) в кількості однієї штуки зазначеної вартості. При цьому договір поставки містить додаток у вигляді специфікації, в якій зазначено складові частини такої установки, які мають відокремлену вартість. Згідно з договором оплата здійснюється на умовах попередньої оплати відповідно до графіка платежів із подальшим поетапним постачанням складових частини установки.
З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) щодо порядку заповнення графи 2 податкової накладної у випадку, описаному в зверненні, а саме: із зазначенням номенклатури згідно з договором (установка) та в графі 7 податкової накладної - загальної ціни, визначеної в договорі, чи окремо за кожною складовою, яка фактично постачається у складі установки, та в графі 7 - вартість окремих її частин?
2) щодо порядку заповнення податкової накладної, у разі якщо частка поставлених товарів не містить відокремленої вартості?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу II Кодексу.
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами (далі - Закон N 996-XIV), визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Під поняттям "первинний документ" розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1, частина перша статті 9 Закону N 996-XIV).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту (частина друга статті 6 Закону N 996-XIV).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Відповідно до підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу). При цьому продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу). Під продажем результатів робіт (послуг) розуміються будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів / послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Правила формування податкових зобов'язань та складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) визначено статтями 187 та 201 розділу V Кодексу.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року N 2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" (зі змінами), та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.
Положення пункту 201.7 статті 201 розділу V Кодексу регламентують, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах "а" - "л" пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу, зокрема такими реквізитами є:
опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів / послуг);
ціна постачання без урахування податку.
Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267, зі змінами (далі - Порядок N 1307).
Відповідно до пункту 16 Порядку N 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів / послуг, зокрема:
до графи 2 - опис (номенклатура) товарів / послуг постачальника (продавця) (підпункт 1 пункту 16 Порядку N 1307); до графи 3.1 - код товару згідно з УКТ ЗЕД, до графи 3.3 - код товару згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).
до графи 6 - кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів / послуг (підпункт 4 пункту 16 Порядку N 1307);
до графи 7 - ціна постачання одиниці товару / послуги без урахування ПДВ (підпункт 5 пункту 16 Порядку N 1307).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1, 2
Відповідно до норм Кодексу податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов'язань (дату першої події) окремо на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Дані, зазначені у такій податковій накладній (зокрема, номенклатура товарів / послуг, код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП, кількість, обсяг тощо), мають відповідати первинним документам, складеним за операцією з постачання товарів / послуг.
Особливості відображення номенклатури товарів / послуг у податковій накладній залежать виключно від умов договору та інших первинних документів, що складаються за операцією з постачання таких товарів / послуг.
Тобто, при визначені номенклатури товарів / послуг у податковій накладній слід враховувати зміст господарської операції та її документальне оформлення у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів / послуг.
Якщо за умовами договору та первинними документами, оформленими за такою операцією постачання товару (установки) покупцю здійснюється як один комплексний об'єкт, а специфікація до договору використовується виключно для визначення комплектації товару (установки), що постачається (у тому числі частково за умовами попередньої оплати), або для розрахунку загальної вартості такого товару (установки), тобто складові частини товару (установки) не визначено умовами договору (додатків до нього), як окремі об'єкти постачання, то у податковій накладній:
у графі 2 номенклатура зазначається одним рядком відповідно до назви товару (установки), визначеного предметом договору;
у графі 7 - загальна ціна, визначена в договорі за товар (установку), без урахування ПДВ.
Додатково ДПС інформує, що кожен конкретний випадок стосовно порядку складання податкових накладних необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність, що може бути досліджено під час проведення відповідних перевірок, передбачених Кодексом.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).
