ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 19.03.2026 р. N 1629/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства стосовно розміру мінімальної заробітної плати при визначенні річної плати за ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Товариство зазначає, що має ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки періодом з 01 січня 2025 року.
В листопаді та грудні 2025 року Товариством було здійснено платежі в сумі 864,70 грн та 800,00 грн за ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на період з 01 січня 2026 року.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального від 01 січня 2026 року зараховано платіж в розмірі 864,70 грн, здійснений Товариством 20 листопада 2025 року. Фактично застосовано розмір мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня 2026 року, а не 01 січня 2025 року - року, в якому здійснено платіж.
Товариство просить надати роз'яснення з таких питань:
1. Який розмір мінімальної заробітної плати підлягає застосуванню при визначенні річної плати за ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 53 Закону України від 18 червня 2024 року N 3817-IX "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон N 3817), встановлений станом на 01 січня року, в якому фактично здійснюється платіж, чи станом на 01 січня року, за який вноситься платіж?
2. Чи вважається належним виконанням обов'язку зі сплати чергового платежу в грудні 2026 року сплата суми, розрахованої, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня 2026 року?
3. У разі надмірної сплати платежу, чи має платник право на зарахування надміру сплачених коштів у рахунок майбутніх платежів, або їх повернення в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу?
Щодо питань 1 - 2
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначено Законом N 3817.
Відповідно до пункту 40 частини першої статті 1 Закону N 3817 ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 53 Закону N 3817 річну плату за ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки встановлено - в сумі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж.
Відповідно до частини першої статті 54 Закону N 3817 суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію у паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
Тобто, до початку кожного наступного річного (квартального) періоду, суб'єкту господарювання необхідно здійснити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.
При цьому розмір річної плати (щоквартальної частини річної плати) за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності залежить від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня податкового року, в якому починається наступний річний (квартальний) період.
Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 49 Закону N 3817 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щороку, до 1 січня звітного (податкового) року, розміщує на своєму офіційному вебсайті інформацію про вартість ліцензій на право провадження відповідних видів господарської діяльності на звітний (податковий) рік/квартал, розраховану з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Згідно з вимогами Закону N 3817 ДПС 15 грудня 2025 року на офіційному вебсайті розміщено Інформацію щодо вартості ліцензій на право провадження відповідних видів діяльності, за посиланням:
https://tax.gov.ua/pro-sts-ukraini/struktura/aparat/departament-kontrolyu-za-pidaktsiznimi-tovarami/povidomlennya/962924.html.
З 01 січня 2026 року, відповідно до статті 8 Закону України від 03 грудня 2025 року N 4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік", мінімальна заробітна плата становить 8647 грн/місяць.
Отже, річна плата за ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у 2026 році становить: 0,1 * 8647 грн = 864,70 грн за рік.
Якщо період ліцензії на право провадження господарської діяльності починається з 1 січня наступного року, то розмір річної плати або щоквартальної частини річної плати в грудні попереднього року розраховується виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня наступного року. Тобто виконання обов'язку зі сплати чергового платежу в грудні 2026 року за період, який починається в 2027 році, вважатиметься виконаним, якщо річна плата (щоквартальна частина річної плати) буде сплачена у розмірі, розрахованому виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2027 року.
Щодо питання 3
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначено статтею 43 Кодексу.
Відповідно до пункту 43.2 статті 43 Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Згідно з пунктом 43.3 статті 43 Кодексу обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (пункт 43.4 статті 43 Кодексу).
Згідно із пунктом 43.6 статті 43 Кодексу повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Отже, платник податків з дотриманням вимог статті 43 Кодексу має право на повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання або погашення грошового зобов'язання, зокрема, зарахування в рахунок майбутніх платежів за ліцензію на право здійснення відповідного виду господарської діяльності.
Згідно із частиною першою статті 54 Закону N 3817 суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію у паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
У такому випадку в заяві щодо ліцензій на право зберігання пального (форма та порядок заповнення якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2025 року N 374 "Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального"), поданої для внесення чергового (щорічного) платежу за надану ліцензію на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки зазначаються, зокрема:
у пункті 2 "Вид заяви" - "Внесення чергового платежу за надану ліцензію"
у пункті 13 "Інформація про внесення платежу за ліцензію" - код класифікації доходів бюджету, сума внесеного платежу, номер і дата платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати за надану ліцензію.
При цьому за період, який починається у 2027 році, повинен бути внесений платіж у розмірі, розрахованому виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2027 року.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).
