ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 01.12.2025 р. N 6392/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення стосовно надання податкових роз'яснень щодо оподаткування резидентів Дія Сіті та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє таке.
У зверненні зазначено, що товариство є резидентом правового режиму Дія Сіті. У процесі господарської діяльності товариство надає послуги у сфері інформаційних технологій замовникам-нерезидентам.
Оплата за надані послуги надходить у безготівковій формі через платіжну систему Hutko за договором еквайрінгу з банком, який забезпечує приймання мерчант-платежів від клієнтів-нерезидентів у національній валюті з подальшим зарахуванням коштів на розрахунковий рахунок товариства.
Заявник запитує:
1. Чи вважаються кошти, що надходять від нерезидентів через платіжну систему Hutko за договором еквайрінгу з банком, кваліфікованим доходом резидента Дія Сіті при визначенні частки кваліфікованого доходу?
2. Яке призначення платежу доцільно зазначати при зарахуванні коштів на рахунок товариства?
3. Які первинні документи можуть підтверджувати отримання доходу за такими операціями для цілей бухгалтерського та податкового обліку?
4. Які бухгалтерські проведення слід застосовувати при відображенні таких операцій?
5. Чи підлягають зазначені операції оподаткуванню ПДВ відповідно до Кодексу?
6. Чи підпадають такі операції під вимогу застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО/ПРРО) у разі приймання коштів через платіжну систему Hutko?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс) (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу.
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.
Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до п. 10 частини першої ст. 1 Закону України від 30.06.2021 N 1591-IX "Про платіжні послуги" еквайринг платіжних інструментів - платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі.
Підпунктом 14.1.2821 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що резидент Дія Сіті - платник податку, що сплачує податок на прибуток підприємств на особливих умовах (далі - резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах), - резидент Дія Сіті, який у порядку, передбаченому п. 141.10 ст. 141 Кодексу, обрав або перейшов на відповідний режим оподаткування.
Резиденти Дія Сіті, які не обрали (не перейшли) на відповідний режим оподаткування, сплачують податок на прибуток підприємств на загальних підставах та вважаються резидентами Дія Сіті, що не є платниками податку на особливих умовах.
Щодо питання 1 - 4
Вказані операції відображаються у складі фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
Відповідно до ст. 5 Закону України від 16 липня 1999 року N 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" (далі - Закон N 996) підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України. На вимогу користувачів фінансова звітність може бути додатково перерахована в іноземну валюту.
При цьому ст. 1 Закону N 996 встановлено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої ст. 9 Закону N 996 первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Частиною другою ст. 9 Закону N 996 встановлено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за N 168/704, зі змінами (далі - Положення N 88).
Відповідно до п. 2.6 Положення N 88 первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади.
Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону N 996).
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 N 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.
Отже, питання щодо порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій з отримання коштів, зокрема, через платіжну систему Hutko за договором еквайрінгу з банком належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті визначаються Законом України від 15 липня 2021 року N 1667-IX "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" (далі - Закон N 1667).
Пунктом 9 частини першої ст. 1 Закону N 1667 встановлено, що правовий режим Дія Сіті - це сукупність правових норм, якими визначаються права та обов'язки особи, що виникають, змінюються та припиняються у зв'язку із зверненням про набуття, набуттям та втратою статусу резидента Дія Сіті, а також особливості регулювання відносин за участю резидента Дія Сіті і щодо участі у його статутному капіталі. Відповідно до п. 4 частини першої ст. 5 Закону N 1667 однією з вимог відповідності юридичної особи статусу резидента Дія Сіті є вимога щодо суми кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перші три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, яка повинна становити не менш як 90 відсотків суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у статусі резидента Дія Сіті, повинна становити не менш як 90 відсотків суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу).
Підпунктом 5 частини першої ст. 1 Закону N 1667 встановлено, що кваліфікований дохід - сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та роялті (якщо такі суми роялті не враховано у чистий дохід від реалізації продукції), отриманих у результаті здійснення видів діяльності, передбачених частиною четвертою ст. 5 цього Закону.
Загальний дохід юридичної особи - сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), іншого операційного доходу у вигляді роялті, якщо такі роялті не враховано у чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (п. 3 частини першої ст. 1 Закону N 1667).
Крім того, відповідно до п. 1 Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 N 856, Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій та технологій, робототехніки та роботизації, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; у сфері впровадження електронного документообігу; у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян; у сферах відкритих даних, публічних електронних реєстрів, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, електронних комунікацій та радіочастотного спектра, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; у сфері розвитку IT-індустрії; у сфері розвитку та функціонування правового режиму Дія Сіті.
Отже, питання щодо формування кваліфікованого доходу, а також контроль відповідності резидента Дія Сіті вимогам, встановленим ст. 5 Закону N 1667, відносяться до компетенції Мінцифри.
Щодо питання 5
Згідно з пп. "б" пп. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Під продажем результатів робіт (послуг) розуміються будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Пунктами 186.2 - 186.4 ст. 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, зазначених у п. 186.3 ст. 186 Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
До таких послуг, зокрема, належать:
надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць) (пп. "а" п. 186.3 ст. 186 Кодексу);
послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем (пп. "в" п. 186.3 ст. 186 Кодексу).
Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 ст. 186 Кодексу, є місце реєстрації постачальника (п. 186.4 ст. Кодексу).
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.
Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено статтями 187, 198 та 201 Кодексу.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, інформуємо.
Якщо зазначені у зверненні послуги у сфері інформаційних технологій належать до категорії послуг, визначених у п. 186.3 ст. 186 Кодексу, то місцем постачання таких послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. Оскільки отримувачем зазначених у зверненні послуг є нерезидент, то операція Товариства з постачання таких послуг нерезиденту не буде об'єктом оподаткування ПДВ.
З питання віднесення зазначених у зверненні послуг до тієї чи іншої категорії послуг (в тому числі до категорії послуг, що визначені пп. "в" п. 186.3 ст. 186 Кодексу) та визначення коду для таких послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП) платнику податку доцільно звернутися до ДП "Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем", яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.
Щодо питання 6
Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені в Законі України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265). Його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
У п. 14 ст. 9 Закону N 265 встановлено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Враховуючи зазначене, повідомляємо, що за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО/ПРРО для товариства не є обов'язковим.
У разі проведення розрахунків за послуги у спосіб, відмінний від зазначеного у пункті 14 статті 9 Закону N 265, право не застосовувати РРО/ПРРО втрачається.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).