Щодо практичного застосування норм податкового законодавства

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення фізичної особи - підприємця ([...]) щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податку у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку другої групи та проходить військову службу і здійснює підприємницьку діяльність.

У зв'язку з цим, платник податку просить надати йому індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи має право фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи та одночасно проходить військову службу на пільги щодо сплати єдиного податку, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок)?

2. Який порядок застосування таких пільг у разі, якщо підприємець продовжує отримувати дохід від господарської діяльності під час проходження військової служби?

3. Чи зобов'язаний фізична особа - підприємець, який перебуває на 2 групі спрощеної системи оподаткування та одночасно проходить військову службу, подавати до контролюючого органу підтверджуючі документи для отримання пільг щодо несплати єдиного податку, військового збору та єдиного внеску? Якщо так, то які саме документи та в який строк необхідно подати?

Щодо питань першого, другого та третього

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, що відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна ( група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Згідно зі ст. 292 Кодексу для фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Статтею 295 Кодексу врегульовано порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.

Так, згідно з п. 295.1 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Крім того, відповідно до п. 296.2 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу платниками військового збору є, зокрема:

фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої групи ( пп. 2 п. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Військовий збір для платників військового збору, зазначених у пп. 2 пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2024 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" (абзац п'ятий пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 2 пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, є щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року ( пп. 2 пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у пп. 2 пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, становить - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць ( пп. 2 пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

Платники військового збору, зазначені у пп. 2 пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників військового збору, зазначених у пп. 2 пп. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, здійснюється контролюючими органами (абзац перший пп. 1.11 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).

При цьому відповідно до абзацу третього пп. 1.11 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу платники військового збору, зазначені, зокрема, у пп. 2 пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, відображають суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку.

Разом з тим відповідно до п. 25 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року N 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон N 3543), або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Кодексу, звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Кодексу, а також звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до п. 16 1 цього підрозділу.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.

Положення цього пункту застосовуються з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року N 303 "Про часткову мобілізацію", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію".

На підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 Кодексу, та авансових внесків з військового збору, передбачених пп. 1.11 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи - підприємця, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби).

Нараховані контролюючим органом за період мобілізації або дії контракту суми авансових внесків з єдиного податку та військового збору, суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, військового збору в порядку та строки, визначені Кодексом, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди, з урахуванням строку позовної давності, включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи - підприємця, укладений з такою особою контракт.

Самозайнята особа, яка у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням військової служби за контрактом не дотрималася визначених Кодексом термінів виконання податкових обов'язків, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби, звільняється від відповідальності, передбаченої Кодексом за невиконання податкових обов'язків, за умови виконання таких обов'язків протягом 180 календарних днів з дня демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).

У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (фізичної особи - підприємця, особи, яка провадить незалежну професійну діяльність), така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до цього пункту.

Враховуючи викладене, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку, призваний на військову службу під час мобілізації, під час особливого періоду, визначеного Законом N 3543, на весь період його військової служби звільняється, зокрема, від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Кодексу, а також звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з єдиного податку відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.

У разі неотримання відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи, така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону N 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону N 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Ставка єдиного внеску для зазначеної категорій платників становить 22 відсотки до бази нарахування єдиного внеску ( частина п'ята ст. 8 Закону N 2464).

Відповідно до частини другої ст. 6 Закону N 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску ( п. 1 частини другої ст. 6 Закону N 2464);

подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону N 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Кодексом ( п. 4 частини другої ст. 6 Закону N 2464).

Згідно з п. 9 2 розділу VIII Закону N 2464 під час особливого періоду, визначеного Законом N 3543, платники єдиного внеску, визначені пп. 4, 5 і 5 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, на весь строк їхньої військової служби звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону N 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску.

Положення цього пункту застосовуються з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року N 303 "Про часткову мобілізацію", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію", та протягом усього особливого періоду.

Під час особливого періоду, визначеного Законом N 3543, для платників єдиного внеску, визначених у пп. 4, 5 і 5 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування положень ст. 25 Закону N 2464.

Підставою для такого зупинення є відомості про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

За період мобілізації платника єдиного внеску або дії укладеного з такою особою контракту нараховані контролюючим органом суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі сум єдиного внеску в порядку та строки, визначені цим Законом, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію платника єдиного внеску, зазначеного у пп. 4, 5 або 5 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464, укладений з такою особою контракт.

Платник єдиного внеску, зазначений у пп. 4, 5 або 5 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464, який у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням військової служби за контрактом не дотримався визначених Законом N 2464 термінів виконання своїх обов'язків, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби, звільняється від відповідальності, передбаченої Законом N 2464 за несплату єдиного внеску та неподання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), за умови виконання таких обов'язків щодо подання звітності протягом 150 календарних днів та/або щодо сплати єдиного внеску протягом 180 календарних днів з дня його демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).

У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у п. 4, 5 або 5 1 частини першої ст. 4 Закону N 2464, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати єдиного внеску, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до таких платників єдиного внеску, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до цього пункту.

Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку, призвана до Збройних Сил України у зв'язку з мобілізацією, на особливий період, на весь строк їх військової служби звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання звітності з єдиного внеску за себе за умови дотримання вимог, визначених п. 9 2 розділу VIII Закону N 2464.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.