ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 21.08.2025 р. N 4495/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо особливостей визначення доходу сільськогосподарського товаровиробника від реалізації сільськогосподарської продукції у розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі - Розрахунок) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Як викладено у зверненні, Товариство заключило договори суборенди землі з ТОВ "Державний земельний банк" на користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення (рілля) державної власності, цільове призначення яких - " 01.09" (для дослідних і навчальних цілей, яка знаходиться за межами населених пунктів) та " 01.10" (для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства). Товариство зазначило, що використовує зазначені земельні ділянки для вирощування сільськогосподарської продукції, що підпадає під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД (озима пшениця, озимий ріпак, кукурудза, соя, соняшник та інші) в дослідницьких цілях з подальшою їх реалізацією, та планує займатися на даних ділянках: запровадження сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур, а саме тестування, випробування, диференціювання технології вирощування агрокультур в частині систем живлення, систем захисту, термінів, норм посіву, гібридного/сортового складу, ґрунтової обробки, дослідження нових препаратів, агротехнологічних систем, випробування різних сортів/гібридів, а також "закладення" насіннєвих ділянок. Урожай сільськогосподарської продукції Товариство буде реалізовувати на внутрішніх та/або зовнішніх ринках України.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питання: чи включається дохід від реалізації сільськогосподарської продукції, що підпадає під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, вирощеної на земельних ділянках сільськогосподарського призначення (рілля) державної власності, цільове призначення - " 01.09" (для дослідних і навчальних цілей, яка знаходиться за межами населених пунктів) та " 01.10" (для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства) в ряд. 1.1 Розрахунку?
Щодо зазначеного питання.
Опис порушених у зверненні питань не дає змоги в повній мірі ідентифікувати фактичну сутність операцій (не містить копій договорів, витягів із Державного земельного кадастру, документів землеустрою на земельні ділянки), стосовно яких виникла практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації.
У зв'язку з цим надаємо роз'яснення загальних норм податкового законодавства щодо питань, які належать до компетенції ДПС.
Главою 1 розд. XIV Кодексу встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площі сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування, у тому числі на умовах оренди ( п. 292 1 .1 ст. 292 1 Кодексу).
Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексусільськогосподарські товаровиробники для переходу або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, Розрахунок за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 грудня 2011 року N 772 "Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2012 року за N 510/20823, зі змінами та доповненнями.
Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання ( пп. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Статтями 125, 126 Земельного кодексу України (далі - Земельного кодексу) встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон N 1952).
Згідно з абзацом сьомим п. 2 частини першої ст. 4 Закону N 1952 державній реєстрації прав підлягають, зокрема, права оренди (суборенди) земельної ділянки.
Відповідно до пп. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Кодексу дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки включає доходи, отримані, зокрема від:
- реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
- реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях.
Відповідно до форми Розрахунку у ряд. 1.1 включаються суми доходів, отриманих від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також від реалізації продукції рослинництва на закритому грунті.
Отже, дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва включається до ряд. 1 Розрахунку (у тому числі до ряд. 1.1 Розрахунку), якщо продукція вироблена (вирощена) на земельних ділянках, права власності та/або користування на які оформлені сільськогосподарським товаровиробником відповідно до законодавства.
Згідно з частиною першою ст. 22 Земельного кодексу, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Частиною другою ст. 22 Земельного кодексу встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об'єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Також пп. 14.1.233 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що сільськогосподарські угіддя - це рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.
Відповідно до пп. 14.1.76 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що землі сільськогосподарського призначення - землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Питання реєстрації та статусу земельної ділянки регулюється положеннями Земельного кодексу, а питання оподаткування земельних ділянок регулюються Кодексом.
Відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок.
Класифікація земель за угіддями наведена в Переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (далі - КВЗУ), наведеному в додатку 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженому постановою КМУ від 17.10.2012 N 1051.
Тобто, щоб визначити вид сільськогосподарського угіддя платникам податків потрібно користуватися КВЗУ, керуватися даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майна, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків.
При цьому, щодо класифікації земель за угіддями слід звернутися до Державного земельного кадастру.
Отже, до форми Розрахунку у рядок 1.1 включаються суми доходів, отриманих від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на сільськогосподарських угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування та відносяться до земель сільськогосподарського призначення, якщо зазначена продукція, вирощена самостійно платником на зазначених земельних ділянках, має статус сільськогосподарської продукції відповідно до груп 1 - 24 УКТ ЗЕД.
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію ( п. 52.2 ст. 52 Кодексу).