ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 15.07.2025 р. N 3815/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II і підпунктом "в" підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, необхідність отримання податкової консультації полягає у визначенні підстав для застосування нульової ставки податку на додану вартість до операцій з вивезення за межі митної території України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами Податкового кодексу, Митного кодексу України (далі - Митний кодекс) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування ( пункт 1.1 статті 1 розділу I Податкового кодексу і частина друга статті 1 розділу I Митного кодексу).
Статтею 5 розділу I Податкового кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Податковим кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Податкового кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Податкового кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Податкового кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Податковому кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до частини шостої статті 257 розділу VIII Митного кодексу умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Митним кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами та громадянами, а також порядок підтвердження таких відомостей, визначено Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року N 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій" (далі - Положення N 450).
Відповідно до пункту 3 Положення N 450 митна декларація за формою єдиного адміністративного документа для декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України декларантами (крім громадян), заповнюється, зокрема, на:
товари митна вартість яких перевищує суму, еквіваленту 150 євро;
товари незалежно від їх митної вартості за бажанням декларанта або уповноваженої особи.
Отже, з огляду на пункт 3 Положення N 450 за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи митна декларація може бути оформлена на товари незалежно від їх митної вартості, зокрема й на товари, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро.
Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу.
Згідно з підпунктом "г" пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з вивезення товарів за межі митної території України.
З метою оподаткування податком на додану вартість, до операцій з вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом.
Під вивезенням товарів за межі митної території України розуміється сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу ( підпункт 14.1.21 1 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу).
Відповідно до підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V Податкового кодексу операції з вивезення товарів за межі митної території України підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу.
Однак відповідно до пункту 196.1.16 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Отже, якщо платник податків здійснює операцію, яка не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, то податкові зобов'язання з податку на додану вартість за такою операцією не визначаються та, відповідно, податкова накладна не складається.
Відповідно, платник податку, який здійснює операцію з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро відображає таку операцію у рядку 5 податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) за відповідний звітний (податковий) період з обов'язковим поданням додатка 4 (Д4) до декларації, в якому, зокрема, відображаються обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які відповідно до статті 196 розділу V Податкового кодексу включені до переліку операцій, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Також згідно з правилами, передбаченими у статті 199 розділу V Податкового кодексу, платник податку зобов'язаний визначити частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях та нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Податкового кодексу, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Податковим кодексом.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію ( пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу).
____________