ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 14.07.2025 р. N 3775/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія _______" (далі - Компанія) щодо окремих питань бухгалтерського обліку, пов'язаних з оподаткуванням діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Компанія зазначила що є відповідальною особою небанківської фінансової групи (далі - НФГ), до складу якої входять учасники (далі - учасники НФГ).
Відповідно до п. 141.13 ст. 141 Кодексу учасники НФГ щомісячно сплачують авансові внески з податку на прибуток. Ці суми відображаються у бухгалтерському обліку як дебіторська заборгованість за рахунком 64 "Розрахунки за податками й платежами" протягом звітного року. У кінці звітного року, після остаточного розрахунку податку на прибуток, вказані суми авансового внеску списуються на рахунок 98 "Податок на прибуток" та відображаються у звіті про фінансові результати, а також впливають на суму власного капіталу у балансі учасників НФГ.
Учасники НФГ на виконання вимог Національного банку України використовують міжнародні стандарти фінансової звітності та міжнародні стандарти бухгалтерського обліку.
У зв'язку з викладеним вище платник податків звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації із таких запитань:
1. Чи наявні у ДПС заперечення з точки зору податкового законодавства до застосування учасниками НФГ щоквартального або щомісячного списання у бухгалтерському обліку протягом звітного року з рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" на рахунок 98 "Податок на прибуток" сплачених сум авансових внесків з податку на прибуток, передбачених п. 141.13 ст. 141 Кодексу?
2. Чи буде якимось чином відображатись у квартальних податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств застосування учасниками НФГ щоквартального або щомісячного списання з рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" на рахунок 98 "Податок на прибуток" сплачених сум авансових внесків з податку на прибуток, передбачених п. 141.13 ст. 141 Кодексу?
Щодо запитань 1 та 2
Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пп. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Відповідно до абзаців першого та другого п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з положеннями абзацу першого пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Згідно з п. 137.4 статті 137 Кодексу для податку на прибуток підприємств податковими (звітними) періодами, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.
Відповідно до п. 137.11 ст. 137 Кодексу платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов'язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.13 ст. 141 Кодексу.
Особливості оподаткування податком на прибуток діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі визначені п. 141.13 ст. 141 Кодексу.
Згідно з пп. 141.13.1 п. 141.13 ст. 141 Кодексу платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному пп. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 Кодексу.
Для цілей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі під пунктом обміну іноземної валюти розуміється структурний/відокремлений підрозділ, що відкривається платником податку, який згідно із Законом України від 21 червня 2018 року N 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (зі змінами) має право здійснювати торгівлю валютними цінностями у готівковій формі, з метою здійснення торгівлі іноземною валютою у готівковій формі.
Підпунктом 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 Кодексу передбачено, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:
а) еквівалентному шестистам євро згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті (крім міста Києва), чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 1 січня року, що передує поточному року;
б) еквівалентному семистам євро згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у місті Києві;
в) еквівалентному двомстам євро згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших, крім передбачених підпунктами "а" та "б" пп. 141.13.2 п. 141.13 ст. 141 Кодексу, населених пунктах або за межами населених пунктів.
Відповідно до пп. 141.13.3 п. 141.3 ст. 141 Кодексу авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до п. 141.3 ст. 141 Кодексу, є невід'ємною частиною податку на прибуток.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 N 897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за N 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 N 101) (зі змінами та доповненнями) (далі - Декларація).
Наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2025 N 94 "Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств" виключено додаток ОВ до Декларації, натомість доповнено додатком ЩАВ, у якому в таблиці 1 відображається розрахунок авансового внеску за кожний пункт обміну іноземних валют. Сума авансового внеску сплачується щомісяця та визначається у графі 5 таблиці 1, значення якої розраховується за формулою, передбаченою у примітці 2 до таблиці 1 додатка ЩАВ.
У рядку 26 таблиці 1 додатка ЩАВ до Декларації зазначається наростаючим підсумком загальна сума авансового внеску з пунктів обміну іноземних валют, що сплачена у звітному (податковому) періоді.
При цьому показник рядка 26 таблиці 1 додатка ЩАВ переноситься до рядка 26 ЩАВ Декларації.
Підпунктом 141.13.3 п. 141.13 ст. 141 Кодексу встановлено, що сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною ст. 136 Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів.
Зменшення нарахованої суми податку зазначається у додатку ЗП до рядка 16 ЗП Декларації (далі - додаток ЗП), зокрема, у рядку 16.5 додатка ЗП відображається сума нарахованих та сплачених авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют, що зменшує податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств.
Показник рядка 16.5 додатка ЗП визначають у сумі, що не перевищує позитивне значення: рядок 06 + рядок 06.1 КІК Декларації - рядок 16.4.1 додатка ЗП.
Показник рядка 16.5 додатка ЗП враховується при розрахунку рядка 16 додатка ЗП - зменшення нарахованої суми податку (рядок 16.1 + рядок 16.4.1 + рядок 16.5 додатка ЗП).
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов'язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов'язкових платежів) та на неї не поширюються положення ст. 43 Кодексу.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами) (далі - Закон N 996).
Сфера дії Закону N 996 поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності, на філії та представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства (частина перша ст. 2 Закону N 996).
Відповідно до абзацу першого частини другої ст. 6 Закону N 996 регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року N 227 (зі змінами), Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Водночас повідомляємо, що відповідно до п. 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375 (зі змінами), Міністерство фінансів України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює нормативно-правове регулювання у фінансовій, бюджетній, податковій сферах, а також державне регулювання бухгалтерського обліку, фінансової, бюджетної звітності та аудиту в Україні, визначає єдині методологічні засади бухгалтерського обліку та складення фінансової і бюджетної звітності, обов'язкові для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування (крім банків).
Крім того, згідно зі ст. 41 Закону України від 20 травня 1999 року N 679-XIV "Про Національний банк України" (зі змінами) передбачено, що Національний банк України встановлює для небанківських фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, порядок ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій, пов'язаних із діяльністю з надання фінансових послуг, які не визначені міжнародними стандартами фінансової звітності, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.
Враховуючи викладене вище, з питання ведення бухгалтерського обліку фінансовими компаніями в частині відображення списання сплачених сум авансових внесків з податку на прибуток, передбачених п. 141.13 ст. 141 Кодексу, з рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами" на рахунок 98 "Податок на прибуток" доцільно звернутись до Міністерства фінансів України та Національного банку України.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).