Документ підготовлено в системі iplex
Державна податкова служба України | Індивідуальна податкова консультація від 07.07.2025 № ІПК
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 07.07.2025 р. N 3672/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо порядку складання податкових накладних та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство є активним споживачем відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року N 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон N 2019) та згідно з укладеним договором з іншим суб'єктом господарювання (далі - постачальник) здійснює операції з купівлі/продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва.
У квітні 2025 року загальне споживання Товариством електричної енергії з мережі перевищило відпуск Товариством електричної енергії в мережу. Постачальником було оформлено взаємозалік згідно з договором та складено і зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну на суму різниці між обсягом відпуску і споживання електричної енергії.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо необхідності складання Товариством (активним споживачем) податкової накладної виходячи з обсягу відпущеної ним у мережу електричної енергії.
Водночас слід зауважити, що у зверненні повідомлено про складання постачальником податкової накладної виходячи з різниці між обсягом відпуску і споживання електричної енергії протягом місяця, тоді як згідно з нормами пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ платники податку, які здійснюють постачання електричної енергії, визначають дату виникнення податкових зобов'язань (на яку повинна бути складена податкова накладна) за касовим методом, тобто на дату отримання від покупця коштів / інших видів компенсації вартості товарів/послуг. У зв'язку з цим ДПС надає роз'яснення загальних норм податкового законодавства, які застосовуються у ситуації, описаній у зверненні.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.
Згідно з частиною першою статті 58-1 Закону N 2019 договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва укладається між електропостачальником та активним споживачем, яким встановлено генеруючу установку. Постачання електричної енергії активним споживачам та купівля електричної енергії, відпущеної генеруючими установками таких споживачів в електричну мережу, здійснюються за вільними цінами, крім випадків, визначених законом.
Активний споживач - споживач, у тому числі приватне домогосподарство, енергетичний кооператив та споживач, який є замовником енергосервісу (як до, так і після переходу до замовника за енергосервісним договором права власності на майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором), що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію, та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з енергоефективності та управління попитом відповідно до вимог закону, за умови що ці види діяльності не є його основною господарською або професійною діяльністю (пункт 3-2 частини першої статті 1 Закону N 2019).
Умови та способи припинення зобов'язань регулюються главою 50 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).
Відповідно до статті 601 глави 50 ЦКУ зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ встановлено, що тимчасово, до 01 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону N 2019, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2026 року.
У разі якщо операції, визначені пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку можуть складати, зокрема, покупцям - платникам податку не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ протягом такого місяця.
Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
Під поняттям "касовий метод" для цілей оподаткування ПДВ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 44.1 статті 44 глави 3 розділу II ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до статті 4 Закону N 996 одним із основних принципів бухгалтерського обліку, яким повинні керуватися платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій, є принцип превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.
Платники податку, які здійснюють операції з постачання електричної енергії, відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ застосовують касовий метод податкового обліку з ПДВ та можуть складати за такими операціями не пізніше останнього дня місяця, у якому вони здійснені, податкові накладні виходячи із усього обсягу коштів / інших видів компенсації вартості товарів/послуг, отриманих від покупця протягом такого місяця.
В описаній у зверненні ситуації, якщо сторонами протягом місяця здійснюється і відпуск електричної енергії в мережу, і відбір електричної енергії з мережі, кожна зі сторін (як активний споживач, так і постачальник) повинна скласти відповідну податкову накладну виходячи з обсягу отриманих від покупця коштів / інших видів компенсації вартості товарів/послуг (у тому числі якщо розрахунки за операціями частково проводяться шляхом заліку зустрічних однорідних вимог (інший вид компенсації вартості товарів/послуг)).
Отже, у ситуації, про яку йдеться у зверненні, Товариство - активний споживач зобов'язане скласти податкову накладну виходячи з обсягу проведеного заліку зустрічних однорідних вимог за операціями з постачання електричної енергії (інший вид компенсації вартості поставлених товарів/послуг).
Разом з тим будь-який платник податку (у тому числі і постачальник, який у ситуації, описаній у зверненні, складає податкову накладну за операцією з постачання Товариству електричної енергії) має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації (зокрема, щодо порядку нарахування податкових зобов'язань та складання податкових накладних) із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).