Документ підготовлено в системі iplex
Державна податкова служба України | Індивідуальна податкова консультація від 23.06.2025 № ІПК
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 23.06.2025 р. N 3403/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи - підприємця керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до звернення, Підприємець здійснює господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінних металів. Продаж товарів здійснює з післяплатою через мережу Інтернет і відправляє їх покупцям за допомогою операторів поштового зв'язку (зокрема ТОВ "[...]" або АТ "[...]").
Підприємець звернувся до контролюючого органу із наступними питаннями (в контексті звернення):
1. Чи зобов'язаний Підприємець, який здійснює продаж товарів з післяплатою через мережу Інтернет і відправляє їх покупцям за допомогою операторів поштового зв'язку (зокрема ТОВ "[...]" або АТ "[...]"), формувати фіскальні чеки через програмний реєстратор розрахункових операцій (далі - ПРРО) під час таких відправлень?
2. Якщо так, то чи є обов'язковим зазначення у фіскальному чеку (створеному ПРРО або реєстратором розрахункових операцій (далі - РРО)) повної інформації про ювелірний виріб, зокрема:
проби дорогоцінного металу (наприклад 585°);
ваги ювелірного виробу?
3. Якщо зазначена інформація (проба та вага) вже присутні на бірці товару, чи має суб'єкт господарювання все одно зазначати ці реквізити в назві товару у фіскальному чеку?
4. Якими саме нормативно-правовими актами регламентується форма назви ювелірного виробу у фіскальному чеку, зокрема вимога щодо включення до неї ваги та проби?
Перед наданням відповіді на питання звернення, звертаємо увагу Підприємця, що пунктом 52.1 статті 52 Кодексу передбачено, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити, зокрема, зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин).
Тобто виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень, покладених на податкові органи, вбачається, що саме платник податків, при оформленні звернення на отримання індивідуальної податкової консультації повинен зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та чітко визначати конкретні норми, щодо застосування яких платник просить надати роз'яснення, а також викласти усі фактичні обставини з приводу застосування норм щодо яких у платника виникли питання.
Підприємцем у зверненні наведено недостатньо фактичних обставин, зокрема не зазначено договірних відносин, що склались (були укладені) між Підприємцем з покупцями товарів та ТОВ [...], не наведено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів, не зазначено яким чином відбувається післяплата споживачами за отриманий товар через ТОВ [...], що є ключовим для визначення кола обов'язків у сфері здійснення розрахунків за товари.
Такий підхід Підприємця до оформлення звернення унеможливлює надання вичерпної індивідуальної податкової консультації, як допомоги контролюючого органу з практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства.
Щодо питання 1
Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Дія Закону N 265 поширюється на усіх суб'єктів господарювання (далі - СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом II Закону N 265.
Зокрема, ст. 3 Закону N 265 встановлено обов'язок СГ проводити розрахунки, як у готівковій формі так і в безготівковій формі, на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО/ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
Обов'язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначенні законодавством, у тому числі нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.
У зв'язку з тим, що у зверненні відсутні відомості про обсяг обов'язків АТ [...] та ТОВ [...] у правовідносинах з продавцем відповідь надаємо на підставі договорів розміщених у відкритому доступі.
Слід зазначити, що у правовідносинах, які виникають між продавцем товарів та АТ [...], АТ [...] від свого імені, саме як оператор поштового зв'язку приймає товар у своєму відділенні і від свого імені приймає саме післяплату за таке відправлення, а в момент вручення покупцеві відправлення та приймання оплати за нього працівником (оператором або кур'єром) АТ [...] формується та видається покупцю фіскальний касовий чек, яким ідентифікується продавець та післяплата за товар.
Враховуючи викладене, та як відповідь на питання повідомляємо, що за умови, що доставлений через АТ [...] товар не продано в кредит, з відстроченням або з розстроченням платежу, застосування фізичною особою - підприємцем РРО/ПРРО не є обов'язковим, оскільки, розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник (оператор або кур'єр) АТ [...], безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а платник у свою чергу зобов'язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару. Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов'язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов'язкові реквізити.
Щодо продажу товару через ТОВ [...] повідомляємо таке. Згідно Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, розміщеного на сайті ТОВ [...], ТОВ [...] не є учасником відносин купівлі-продажу, здійснює лише організацію перевезення відправлень та надає комплекс інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлень.
Також зі змісту договору, та наявної в ДПС інформації, ТОВ [...] отримує винагороду за надані послуги, але не приймає оплату за товари, та як результат не видає фіскальних касових чеків.
Основною нормою законодавства в Україні, якою визначено проміжок часу в який необхідно видати покупцю (споживачу) розрахунковий документ є абзац третій частини одинадцятої статті 8 Закону України "Про захист прав споживачів".
Таким чином, фіскальний касовий чек має видаватись споживачу або безпосередньо під час здійснення розрахунків з ним, або не пізніше ніж момент отримання ним товару та/або послуги, за умови проведення розрахунків дистанційно.
Надати більш детальну консультацію ДПС позбавлена можливості через обмежений обсяг інформації зазначений у зверненні.
Щодо питань 2 - 4 як таких, що напряму пов'язанні між собою, відповідь надається одночасно.
Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам господарювання на праві власності встановлюють порядок торгівлі на території України вищезазначеними виробами, та затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1998 року N 802.
Роздрібна торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (далі - ювелірні вироби) здійснюється через спеціалізовані магазини, спеціалізовані відділи (секції) магазинів з універсальним асортиментом товарів, а також за допомогою засобів дистанційного зв'язку.
Ювелірні вироби як іноземного, так і вітчизняного виробництва під час продажу повинні мати товарні ярлики.
Товарний ярлик ювелірних виробів передбачає наявність такої інформації: найменування або товарний знак підприємства-виробника, найменування виробу або його шифр, найменування сплаву металу та його проба, маса виробу, номер (розмір) каблучки або браслета, найменування каменю та його маса, позначки "виріб був у вжитку" або "б/в" для ювелірних виробів, які були у вжитку.
Форми та зміст розрахункових документів визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 N 13 (далі - Положення N 13), у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, що повинна зазначатись платниками податків у встановлених формою вигляді і полі - які є окремими реквізитами розрахункового документа.
У відповідності до визначення, наведеного у Положенні N 13, назва товару (послуги) - це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СГ.
У розрахункових документах, у межах яких відбувається вручення товару покупцю, слід вказувати саме ту назву товару, яка використана її виробником та міститься у документах, що свідчать про його походження, або ту, яка використана при їх клеймуванні.
Виходячи з наведеного вище та як відповідь на питання 2 - 4 звернення повідомляємо, що у фіскальному касовому чеку зазначається назва ювелірного виробу яка відображає споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікує товар в документообігу СГ. Зазначена норма врегульована Положенням N 13.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
____________
Індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію