ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 26.05.2025 р. N 2897/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення [...] щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у зверненні повідомив, що є власником нерухомого майна загальною площею 1532,8 квадратних метра, що належать на праві приватної власності. В 2024 році платник податків уклав договір оренди такого майна з юридичною особою. Юридична особа є податковим агентом при виплаті доходів за таким договором.
Крім того, платник податків зареєстрований як фізична особа - підприємець. Основним видом діяльності платника податків є 63.99 надання інших інформаційних послуг. Платник податків не має зареєстрованого КВЕДу, щоб дозволяв платнику податків вести діяльність зі здачі в оренду нерухомого майна.
Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
Чи має право фізична особа - як громадянин України здавати в оренду нерухоме майно на умовах договору оренди з юридичною особою за умови сплати податковим агентом податку на доходи фізичних осіб і військового збору?
Відповідно до частини першої ст. 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - резидент, яка, зокрема, отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Порядок оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм), визначено п. 170.1 ст. 170 Кодексу, згідно з пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу якого податковим агентом платника податку орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Кодексу, (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.
Відповідно до пп. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Кодексу доходи, зазначені, зокрема, у пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Також платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
При цьому об'єктом оподаткування військовим збором, для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, є дохід, визначений у ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу (пп. 1 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Так, згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого визначено пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору, встановлену пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Враховуючи зазначене, у разі якщо договір оренди нерухомого майна укладено фізичною особою з юридичною особою, то дохід, отриманий фізичною особою у вигляді орендної плати, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому юридична особа повинна виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.