Документ підготовлено в системі iplex
Державна податкова служба України | Індивідуальна податкова консультація від 05.05.2025 № ІПК
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 05.05.2025 р. N 2458/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань оподаткування операцій із Міжнародною Фінансовою Корпорацією (далі - МФК) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Відповідно до наданої інформації, банком укладено угоду про розподіл ризиків з МФК.
Банк просить надати індивідуальну податкову консультацію та підтвердити, що МФК є міжнародною фінансовою організацією, яка користується статусом, привілеями та імунітетом на території країни - члена організації, її активи, майно, дохід, а також її операції та правочини звільняються від усіх податків та від усіх митних зборів відповідно до п. (a) розділу 9 ст. VI Договору, розділу 9 (a) ст. III Конвенції. Таким чином, грошові кошти у вигляді виплат на користь МФК за умовами Угоди про розподіл ризиків не підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України та ПДВ.
Звертаємо увагу, що у зверненні не зазначено конкретні договірні умови, відповідно до яких здійснюються наведені операції. У зв'язку з цим ДПС надає роз'яснення, виходячи із загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Підпунктом 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що нерезиденти - це:
а) іноземні компанії, організації, партнерства та інші об'єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень цього Кодексу;
б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
в) фізичні особи, які не є резидентами України.
При цьому, відповідно до пп. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 Кодексу платниками податку - нерезидентами є юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України.
Статтею 3 Кодексу визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до Конвенції ООН про привілеї і імунітет спеціалізованих установ від 21.11.47, до якої Україна приєдналась 13.04.66 (далі - Конвенція), її положення застосовуються відносно МФК з урахуванням положень, наведених у Додатку XIII 21) до цієї Конвенції. При цьому Конвенцією визначено, що спеціалізовані установи, їх активи, доходи та інша власність звільняються від усіх прямих податків; однак передбачається, що спеціалізовані установи не будуть вимагати звільнення від оподаткування податками, які є фактично лише оплатою комунального обслуговування (розділ 9 (a) ст. III).
Тобто МФК є міжнародною фінансовою організацією, яка користується статусом, привілеями та імунітетом на території країни.
Згідно із Законом України від 03.06.92 N 2402-XII "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій" Україна стала членом МФК, створеною відповідно до Договору про створення Міжнародної Фінансової Корпорації (Статті Угоди про створення Міжнародної Фінансової Корпорації), дата приєднання Україною 18.10.93, дата набуття чинності для України - 18.10.93 (далі - Договір).
Пунктом (а) розділу 9 ст. VI Договору Корпорація, її активи, майно, дохід, а також її операції та правочини, передбачені цим Договором, звільняються від усіх податків та від усіх митних зборів. Корпорація також звільняється від відповідальності за стягнення або виплату будь-яких податків або мит.
Отже, міжнародні фінансові організації відносяться до нерезидентів України, але не є платниками податку на прибуток підприємств.
Крім того, пунктами (в) - (г) Договору передбачено, що ніякі податки не стягуються з жодного зобов'язання або забезпечення, виданого / гарантованого Корпорацією (в тому числі і з будь-яких дивідендів чи процентів, що нараховуються на нього), незалежно від того, на чию користь воно видане.
При цьому розділом 11 ст. VI Договору передбачено, що Корпорація на власний розсуд може відмовитися від пільг та звільнень, що надаються цією статтею, в тій мірі та на таких умовах, які вона сама визначить.
Що стосується питання оподаткування податком на прибуток виплат на користь МФК за умовами Угоди про розподіл ризиків, то для надання відповіді недостатньо інформації стосовно сутності Угоди про розподіл ризиків, а також операцій, які будуть здійснюватися відповідно до вказаної Угоди.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.
Згідно з підпунктами "а" і "б" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг, відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Згідно з п. 186.4 ст. 186 Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у підпунктах 186.2, 186.3 і 186.3-1 ст. 186 Кодексу.
Пунктами 186.2 - 186.4 ст. 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.
Місцем постачання послуг, зазначених у пунктах 186.3 і 186.3-1 ст. 186 Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Підпунктом 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Кодексу визначено, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з постачання послуг з надання гарантій, банківських поручительств.
Отже, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.
При цьому, як зазначалось вище, відповідно до розділу 9 ст. VI Договору, операції та правочини Корпорації, передбачені цим Договором, а також зобов'язання та забезпечення, видані / гарантовані Корпорацією, звільняються від усіх податків.
Разом з цим ДПС інформує, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, а тому, у разі необхідності, Банк має право повторно звернутися до контролюючого органу із відповідним зверненням, яке міститиме розширений опис та відповідні матеріали (у тому числі копії документів, договорів) щодо розглянутої ситуації.
Відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.