ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 05.05.2025 р. N 2457/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань перевірки правильності оформлення первинних документів від постачальників, правильності відображення в облікових регістрах бухгалтерського обліку та цільового використання грантових коштів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що представництво нерезидента, яке не веде господарську діяльність в Україні, отримує від нерезидента грант, який передає отримувачам субгранту (різних форм власності).
Грантові кошти надаються для реалізації проєктів для підприємств та ФОП різних форм власності, а також неприбутковим організаціям, що спрямовані на суспільно значущі цілі, які, зазвичай, використовуються не для отримання комерційного прибутку.
Гроші надаються на безповоротній основі, але за умови суворого дотримання вимог грантодавця стосовно напрямів витрачання та періодичності звітування.
Представництво запитує:
Чи перевіряють органи Державної податкової служби України правильність оформлення первинних документів від постачальників, що підтверджують факт надання робіт/послуг та ТМЦ по субгрантовим угодам, правильність відображення в облікових регістрах бухгалтерського обліку та цільове використання грошових коштів?
Відповідно до пп. 19-1.2.1 п. 19-1.2 ст. 19-1 Кодексу контролюючі органи, визначені пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, виконують, зокрема, такі функції:
організовують та здійснюють ведення обліку і адміністрування мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв'язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, забезпечують контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до відповідного бюджету під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення.
Пунктом 44.1 ст. 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року N 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" (далі - Закон N 996).
Відповідно до ст. 1 Закону N 996 первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно із частиною першою ст. 9 Закону N 996 встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Частиною другою ст. 9 Закону N 996 встановлено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за N 168/704, зі змінами (далі - Положення N 88).
Відповідно до пп. 20.1.44 п. 20.1 ст. 20 Кодексу контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право проводити перевірку правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Отже, оскільки господарські операції для ведення бухгалтерського обліку підтверджуються первинними документами, то при здійсненні перевірок податкові органи мають право проводити перевірку правильності оформлення первинних документів від постачальників, що підтверджують факт надання робіт/послуг та ТМЦ по субгрантовим угодам, правильність відображення в облікових регістрах бухгалтерського обліку та цільове використання грошових коштів.
Пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.