ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 02.05.2025 р. N 2412/ІПК/99-00-12-01-02 ІПК
Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо подання заяви про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП (далі - об'єкт оподаткування, заява N 20-ОПП), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство придбало на електронних торгах спеціальний дозвіл на користування надрами (далі - спецдозвіл) для їх геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ).
Земельна ділянка в межах спецдозволу може складатися з декількох земельних ділянок, виділених окремо в натурі (на місцевості) з присвоєними/не присвоєними кадастровими номерами, або може бути частиною більшої земельної ділянки, яка має власний кадастровий номер, і її частина входить у межі дії спецдозволу.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи є спецдозвіл на користування надрами об'єктом оподаткування, який потрібно зазначати у заяві N 20-ОПП?
2. Якщо спецдозвіл є об'єктом оподаткування, то який тип об'єкта оподаткування слід зазначати у заяві N 20-ОПП?
3. Чи є необхідність подавати інформацію у заяві N 20-ОПП про земельну ділянку, межі якої вказані у спецдозволі, та яку інформацію відображати у графі 17 "Реєстраційний номер об'єкта оподаткування" у разі, якщо ділянка не має кадастрового номера, або є частиною більшої ділянки з одним загальним кадастровим номером.
З порушених у зверненні питань в межах компетенції повідомляємо.
Відповідно до статті 18 Кодексу України про надра (далі - Кодекс про надра) надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.
Земельні ділянки для користування надрами надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.
Статтею 16-3 Кодексу про надра, зокрема, встановлено, що невід'ємною частиною спецдозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між відповідним дозвільним органом та надрокористувачем протягом 30 календарних днів з дня прийняття відповідним дозвільним органом рішення про надання спецдозволу.
Угода про умови користування надрами має містити характеристику ділянки надр та програму робіт, що оформлюються як додатки до угоди, які є її невід'ємною частиною, а також умови надрокористування.
Частиною першою статті 79-1 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс) встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Згідно з частинами третьою - шостою статті 79-1 Земельного кодексу сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Пунктом 63.3 статті 63 Кодексу встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування (неосновне місце обліку).
Об'єктами оподаткування є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за N 1562/20300 (далі - Порядок N 1588).
Відповідно до пункту 8.4 розділу VIII Порядку N 1588 заява N 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У заяві N 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання заяви N 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації щодо об'єктів оподаткування.
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об'єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера.
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву N 20-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Згідно з абзацом восьмим пункту 8.4 розділу VIII Порядку N 1588 Заява N 20-ОПП з інформацією про об'єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об'єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 17 "Реєстраційний номер об'єкта оподаткування" заяви N 20-ОПП не заповнюється.
Заява N 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам'ятки для заповнення розділу 3 Заяви про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до заяви N 20-ОПП).
Першоджерелом даних щодо об'єктів оподаткування, що зазначаються у розділі 3 "Відомості про об'єкти оподаткування" заяви N 20-ОПП, є правовстановлювальні документи, які є актуальними на дату подання цієї заяви.
Графа 3 "Тип об'єкта оподаткування" заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об'єктів оподаткування (далі - довідник), що оприлюднений на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html).
Обрання із довідника відповідного типу об'єкта оподаткування здійснюється з урахуванням принципу укрупнення інформації (у разі його застосування), виду діяльності, для якої такий об'єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється, та відповідності об'єкта за своїм функціональним призначенням до наявного типу у довіднику.
З метою конкретизації інформації про об'єкт оподаткування суб'єкт господарювання має можливість зазначити додаткові відомості про нього у графі 4 "Найменування об'єкта оподаткування" заяви N 20-ОПП.
Отже, як відповідь на порушені у зверненні питання, повідомляємо.
Керуючись пунктом 63.3 статті 63 Кодексу та пунктом 8.4 розділу VIII Порядку N 1588, шляхом подання заяви N 20-ОПП необхідно повідомити контролюючі органи про земельну ділянку, межі якої вказані у спецдозволі, як про об'єкт оподаткування, обравши для неї відповідний тип, наприклад: "580 Земельна ділянка", "587 Виробнича ділянка", "711 Ділянка надр" тощо.
У разі, якщо такій земельній ділянці не присвоєно кадастровий номер, заява N 20-ОПП з відомостями про неї (без заповнення графи 17 "Реєстраційний номер об'єкта оподаткування") подається із додержанням абзацу восьмого пункту 8.4 розділу VIII Порядку N 1588 - до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків у паперовій формі.
У разі, якщо земельна ділянка без присвоєного кадастрового номера є частиною, що входить до складу більшої ділянки з одним загальним кадастровим номером, то у заяві N 20-ОПП можна повідомити про більшу ділянку, зазначивши у графі 17 її (загальний) кадастровий номер, а у графі 4 "Найменування об'єкта оподаткування" - дані щодо частини (виділеного розміру частки), яка входить до складу більшої ділянки.
Оскільки документи, які надають право здійснювати відповідні види господарської діяльності, наприклад, - спецдозвіл на користування надрами, ліцензії тощо, не відповідають ознакам об'єкта оподаткування, визначеним абзацом третім пункту 63.3 статті 63 Кодексу, про них не потрібно повідомляти у заяві N 20-ОПП.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).