ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 04.04.2025 р. N 1826/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення [...] щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є фізичною особою - підприємцем - платником єдиного податку другої групи, здійснює відправку товарів користуючись ТОВ "Нова Пошта" на умовах післяплати, без приймання попереднього авансу у покупця. З ТОВ "Нова Пошта" і ТОВ "НоваПей" платник податків має укладені договори. Перед відправкою кожного товару покупцю через доставку ТОВ "Нова Пошта" платник податків формує і фіскалізує фіскальний чек через програмний реєстратор розрахункових операцій (далі - ПРРО) та обов'язково надсилає покупцю.
20.02.2025 був створений фіскальний чек на суму 730,00 грн та відправлений покупцю перед відправкою товару.
21.02.2025 покупець прийшов на відділення та отримав товар і сплатив на відділенні.
ТОВ "НоваПей" зарахувала кошти на мій платіжний рахунок фізичної особи - підприємця, що відкритий в ТОВ "НоваПей" 21.02.2025 в розмірі 719,78 грн, комісію яку утримала ТОВ "НоваПей" 10,22 гривень.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Якою датою і яку суму платник податків має визначати в дохід як фізична особа - підприємець?
2. Чи потрібно переводити кошти з платіжного рахунку фізичної особи - підприємця в ТОВ "НоваПей" на свій поточний рахунок, що відкритий банківською установою?
3. Чи можна з платіжного рахунку фізичної особи - підприємця в ТОВ "НоваПей" сплачувати податки, оплати постачальникам?
4. Чи можна переводити кошти з платіжного рахунку фізичної особи - підприємця в ТОВ "НоваПей" переводити на свій поточний рахунок в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" і чи не будуть ці суми повторно включатися в дохід?
Щодо питання першого
Відповідно до ст. 64 Закону України від 30 червня 2021 року N 1591-IX "Про платіжні послуги", зі змінами (далі - Закон N 1591), передбачено відкриття банками рахунків резидентам України, зокрема, фізичним особам, у тому числі фізичним особам - підприємцям.
Порядок відкриття надавачами платіжних послуг фізичним особам - підприємцям рахунків визначений Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року N 162 (далі - Інструкція N 162).
Пунктом 10 розділу I Інструкції N 162, встановлено, що фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Відповідно до абзацу третього п. 24 розділу I Інструкції N 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб - резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов'язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 291 Кодексу доходом для фізичної особи - підприємця - є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
При цьому датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).
Згідно з п. 13 ст. 1 Закону N 1591 електронний платіжний засіб (далі - ЕПЗ) - це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Відповідно до п. 56 частини першої ст. 1 Закону N 1591 платіжна картка - це ЕПЗ у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Крім того, загальні вимоги, зокрема, до порядку здійснення операцій з використанням ЕПЗ, визначені постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року N 164 "Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів" (далі - Положення N 164).
Згідно з пп. 24 п. 3 розділу I Положення N 164 платіжна операція - це дія, ініційована користувачем, із внесення, переказу або зняття коштів незалежно від правовідносин, між платником і отримувачем, які є підставою для цього.
Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Обов'язок застосування РРО та ПРРО виникає за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб'єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, у тому числі, нормами його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням ЕПЗ, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом N 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (ст. 3 Закону N 265).
Отже, Законом N 265 ототожнюються правила застосування РРО/ПРРО як для готівкових так і безготівкових розрахунків, здійснених за допомогою ЕПЗ (зокрема, через POS-терміналів), що проводяться суб'єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Тобто операції, здійснені з використанням POS-терміналу у безготівковій формі, потребують застосування РРО або ПРРО у встановленому Законом N 265 порядку.
Стаття 2 Закону N 265 визначає терміни, які вживаються в наступному значенні:
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом N 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.
Тобто, виходячи зі змісту визначень, у разі використання РРО/ПРРО підтвердженням факту продажу товарів та отримання коштів є розрахунковий документ, зокрема, касовий чек.
Враховуючи викладене, у разі здійснення розрахунків суб'єктами господарювання - фізичними особами - підприємцями за допомогою POS-терміналів з видачею фіскального (касового) чека, датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фіскальному (касовому) чекові.
Зауважуємо, що позиція щодо дати визначення доходу фізичною особою - підприємцем при здійсненні розрахунків за допомогою платіжного терміналу погоджено Міністерством фінансів України як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної політики з адміністрування податків.
Відповідно до п. 292.13 ст. 292 Кодексу дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 Кодексу.
Згідно з п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Разом з тим для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).
Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 N 728 "Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року N 579" з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 N 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.
Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом України від 14 липня 2020 року N 786-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців", щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку, вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу.
Згідно з пп. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пп. 44.1 ст. 44 Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, до доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку включаються кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок, який відкрито фізичною особою для здійснення підприємницької діяльності. Якщо при здійсненні розрахунків за надані послуги із використанням платіжних сервісів з суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку вважається вся вартість наданої послуги з врахуванням відсотків (комісії), утриманої ТОВ "НоваПей".
Щодо питань другого - четвертого
Заборони щодо використання фізичною особою - підприємцем коштів у національній валюті для власних потреб з поточного/платіжного рахунку, відкритого в надавача платіжних послуг з обслуговування рахунків для здійснення підприємницької діяльності Інструкція N 162 не містить. Також Інструкція N 162 не містить обов'язку для фізичної особи - підприємця перераховувати кошти з поточного/платіжного рахунку в національній валюті, відкритого в надавача платіжних послуг для здійснення підприємницької діяльності, на поточний/платіжний рахунок цієї особи, відкритий для власних потреб з метою їх використання після сплати всіх податків і зборів.
Статтею 44 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво здійснюється на основі, зокрема, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
____________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.