Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація
| Від 15.04.2025 2042/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК |
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомляє, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана із складністю визначення доходу фізичної особи – підприємця та суми, яка підлягає фіскалізації, у випадках, коли оплата за товари/послуги здійснюється через різні способи перерахування коштів.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:
1. Щодо визначення оподатковуваного доходу та правильного відображення сум фіскального чеку.
2. Чи правильно платник податків розуміє, якщо фізична особа – підприємець не має договору на обслуговування з небанківською фінансовою установою (в чеку написано, що саме клієнт, який сплачує, підписує в момент оплати договір оферти з небанківською установою), то фізична особа – підприємець має фіскалізувати та вважати доходом суму 4 975 грн (оплата клієнтом на суму 5 000 грн, з них комісія банку складає 25 гривень)?
3. Якщо клієнт сплачує зі своєї картки, то клієнт має договір на обслуговування з банком (комісія, яку сплачує клієнт), то фізична особа – підприємець має фіскалізувати лише кошти, які зайшли на його рахунок в сумі 1 025 грн (оплата клієнтом на суму 1 025 грн, при цьому з клієнта додатково списано комісію у сумі 5,12 гривень)?
Щодо питань першого-третього
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.3 ст. 292 Кодексу).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (абзац перший п. 292.6 ст. 292 Кодексу).
Отже, якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) з використанням платіжних терміналів із суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування є повна сума виручки (з врахуванням комісії, утриманої банком).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.
Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.
Відповідно до вимог ст. 3 Закону № 265, суб’єкти господарювання при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі, на повну суму покупки (надання послуги) через РРО / ПРРО та надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції та/або фактично отриманих коштів.
При цьому обов’язок застосування РРО / ПРРО при проведенні розрахунків як у готівковій, так і в безготівковій формі суб’єктами господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, жодним чином напряму не пов’язано з отриманням доходу таким платником податків.
Разом з тим, відповідно до ст. 40 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV "Про Національний банк України" (далі – Закон № 679) Національний банк України встановлює правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням паперових та електронних документів, платіжних інструментів та готівки, а також координує організацію розрахунків.
Крім того, згідно зі ст. 56 Закону № 679 Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
______________________________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію