ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 31.03.2025 р. N 1710/ІПК/99-00-24-03-03 ІІПК
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення [...] щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податку повідомляє, що фізична особа - підприємець [...] перебуває на спрощеній системі оподаткування третя група 5 відсотків. Платник податків має у власності 2 га сільськогосподарських угідь (рілля) для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту. 20 квітня 2024 року заключила 7 договорів оренди сільськогосподарських угідь (рілля) в межах населеного пункту на площу 8 га з жителями села. Згідно витягів з державного реєстру речових прав державну реєстрацію права власності земельних ділянок громадянами проведено в 2018 році, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства.
У зв'язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:
Чи зобов'язаний платник податків відображати зазначені орендовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця та у Додатку 2 до даної декларації (розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання)?
Відповідно до пп. 14.1.114-2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ мінімальне податкове зобов'язання - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.
Мінімальне податкове зобов'язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов'язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у ст. 38-1 "Визначення мінімального податкового зобов'язання" ПКУ.
При цьому Законом України від 10 жовтня 2024 року N 4015-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану", який набрав чинності 01.12.2024, доповнено підрозділом 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ п. 74, яким, установлено, що при визначенні мінімального податкового зобов'язання у період з 01 січня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, сума мінімального податкового зобов'язання, визначена відповідно до підпунктів 38-1.1.1 і 38-1.1.2 п. 38-1.1 ст. 38-1 ПКУ, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., - 1400 грн. з 1 гектара.
Дія п. 74 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ не поширюється на земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Частиною другою ст. 22 Земельного кодексу України встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:
а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об'єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
Також пп. 14.1.233 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що сільськогосподарські угіддя - це рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги.
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов'язання платників єдиного податку встановлено ст. 297-1 ПКУ.
Платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік (абзац перший п. 297-1.1 ст. 297-1 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 N 578 зі змінами та доповненнями (далі - Декларація).
Одним із додатків, який подається разом з Декларацією є Додаток 2 "Розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік" (далі - Додаток 2).
Згідно з приміткою 1 до Додатка 2 та п. 297-1.1 ст. 297-1 ПКУ платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати Додаток 2 з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі Декларації за податковий (звітний) рік.
Отже, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку третьої групи, у складі Декларації за податковий (звітний) рік подає Додаток 2 у якому зазначає усі наявні у нього земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножать, пасовищ та перелогів), які належать йому на праві власності та/або користування (оренда, суборенда, емфітевзис, постійне користуванням), у тому числі земельні ділянки, які належать фізичним особам на праві власності та/або користуванні і станом на 1 січня звітного року знаходилися у межах населеного пункту, та використовуються для провадження господарської діяльності.
Відповідно п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.